-
101 owlery
n1) житло сов; приміщення для сов2) дурість, чванство -
102 sottise
n; фр. -
103 think
I [aiçk] n1) міркування2) думка; роздумиII [aiçk] v( thought)1) думати, міркувати; мислитиto think aloud — думати /міркувати/ уголос
he says all he think s — він говорить усе, що думає; що він думає, те е говорить; думати, мати в голові
to think scorn of smb — icт. думати із презирством про когось, нехтувати кимось
2) думати, вважати; припускатиthen you think that... — виходить, ти вважаєш /думаєш/, що...
it's better, don't you think, to get it over with — є як по-твоєму, чи не краще відразу з цим покінчитиє
to think smb the best contemporary novelist — вважати когось кращим сучасним романістом
to think smb of little account — не з кого-л, ставитися зі зневагою до когось
to think much /well, highly, a great deal/ or smb; smth — бути високої думки про когось, щось; високо цінувати когось, щось
to think badly of smb; smth — бути поганої думки про когось, щось
to think little /nothing/ of smth think to think badly of smth — мати за ніщо; вважати дрібницею
to think of smb as one's inferior [superior] — вважати когось нижче [вище]себе уявляти собі, уявляти
to think of smb as still a boy — уявляти собі когось усе ще хлопчиком
what do you think — є, що б ви думалиє
only think!, just think of that!, to think of it! — подумати тільки!; уявляєтеє
you can't think! — подумайте!; ви е уявити собі не можете!; уявляти, малювати в ( своїй) уяві
3) придумувати, знаходитиto think a way out of trouble — знайти вихід зі скрутного становища; (of) придумувати, додумуватися
4) мати на увазі, мати намір; задумуватиto think of marrying /to marry/ smb — збиратися /мати намір/ женитися на комусь
5) очікувати, припускати, розраховуватиI didn't think to see you — я не очікував /не розраховував/ побачити вас
who would have thought to meet you here — хто б подумав /хто б міг припустити/, що я зустріну вас тутє; підозрювати, чекати
to think no evil /no harm/ — не запідозрити злого наміру, не чекати нічого поганого; ( for) icт. підозрювати, припускати
things are worse than you think for — все набагато гірше, ніж ви думаєте
6) згадувати7) постійно думати, мріятиhe thinksnothing but sports — він ні про що крім спорту не думає /не може думати/
8) піклуватися, турбуватися9) refl доводити себе роздумами до якогось стануhe thought himself into a fever — він настільки багато думав, що занедужав /зліг/
10) пpикм. розумовий; інтелектуальний, філософськийto think long — дiaл. з, нудитися
to think fit /good, proper/ to do smth — вирішуватися зробити щось (звичн. якусь дурість)
to think better of smth — передумати, змінити думку про щось
to think big — cл. далеко мітити, мати честолюбні плани
I don't think — не думаю; нічого подібного, що за дурниці, що за дурниця; нема чого сказати, нічого не скажеш, нічого собі
an amiable young man, I don't think — приємних парубків, нема чого сказати
-
104 transcendent
a2) чудовий, незвичайний, видатнийtranscendent folly — неймовірна дурість; божественний; досконалий; що перевершує всяке буття, позамежний, трансцендентний
3) = transcendental I4) в гpaм.; знaч. імен звичайний; незвичайне -
105 vomit
I n.1) блювота2) блювотна маса; as dog returneth to his vomit, so a fool returneth to his folly рел. як пес повертається на блювотиння своє, так дурний повторює дурість свою3) блювотнеII v.1) нудити, рвати; he vomited его вирвало; зригнути; вивергати зі шлунку (тж. vomit out, vomit up); the fish vomited Jonas рел. кит зригнув Іону2) вивергати (тж. vomit forth, vomit out); to vomit smoke вивергати дим; вибухнути чимось, вивергати (тж. vomit forth, vomit out); to vomit abuse вибухнути лайкою, вивергати потоки образ; вивергатися (тж. vomit out, vomit up)3) визивати блювоту; he was vomited у нього визвали блювотиння -
106 крайний
1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.* * *1) кра́йній; диал. скра́йнійв кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)
по кра́йней ме́ре — прина́ймні
2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йнійкра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи
-
107 пугаться
испугаться лякатися, злякатися, страхатися, устрахнутися, страшитися, устрашитися, жахатися, ужахнутися, полохатися, і сполохатися, полошитися сполошитися, (о многих) полякатися, пополохатися, пополошитися; (о лошадях) торопитися, харапудитися, [І даремне лякаться не треба, бо переляканий чоловік завжди, зробить дурість (Тобіл.). Ви не лякайтесь, пані… може нічого й не буде (Коцюб.). Як чорт хреста жахається (Приказка). Ви мене не жахайтеся: я чоловік смирний (М. Вовч.). Як почуєте про війни та бунти, не полохайтесь (Єв.). Тільки минув міст, зараз зачали ся коні полошити (Драг.). Чого він торопиться, оцей тороплений кінь (Канівщ.). Коні харапудяться, стають гопки (Н.-Лев.)]. Он всего -гается - він усього лякається, жахається.* * * -
108 beauty and brains don't mix
syn: beauty and folly are old companionsкраса та розум не сумісні ≅ краса та дурість рука в руку ходять Бог до вроди розуму не прив'язавEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > beauty and brains don't mix
-
109 głupota
[глупота]fдурість, глупота -
110 głupota
ж дурість -
111 kink
1. n1) тех. петля, вузол; перекручення, загин, перегин, згин2) заскок; звихнення; дивацтво, чудацтво; примха3) гірн. відхилення жили4) розм. новацтво, удосконалення5) судома, судорога6) pl розм. дефекти, неполадки (у механізмі тощо)7) приступ кашлю (сміху)2. v1) утворювати петлю3) чудити, дуріти; дивачити4) задихатися (від кашлю тощо)* * *I n1) тex. петля, вузол; загин, перегин ( дроту або кабелю); перекручування2) кучерявість ( волосся); завиток, завитки ( волосся)3) заскок, вивих; виверт, примха, чудність, дивність; cл. збоченість4) нововведення, удосконалення5) pl неполадки, дефекти (у конструкції, механізмі)6) мeд. розтягнення м'язів; кривошия7) гipн. відхилення жилиII v2) загинати, скручувати, закручувати, перекручувати; загинатися, вигинатися, скручуватися, кучерявитися ( про волосся)3) дуріти, чудити -
112 play
1. n1) гра; розвага; забава; манера гри2) спорт. комбінація; боротьба, бій3) азартна гра4) жарт5) п'єса, вистава, спектакль6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо)7) рух8) свобода, воля, простір9) дія, діяльністьto bring into play — приводити в дію, надавати руху
11) тех. зазор; люфт; вільний хід13) діал. страйк; припинення роботи14) діал. канікули; вільний від занять час15) плескітfair play — гра за правилами; чесна гра; справедливість
foul play — нечесна гра; шахрайство, злочин
grandstand play — виступ, розрахований на ефект
play of words — базікання, фразерство
to make play — розм. діяти
2. v1) грати (ся), розважатися, пустувати; веселитися2) грати в азартні ігри3) жартувати4) фліртувати5) розм. розігрувати6) брати участь у грі; грати в щосьto play smb. for championship — грати з кимсь на звання чемпіона
7) робити хід (кидок)8) відбивати м'яч; подавати м'яч9) прикидатися, придурюватися10) робити, діятиto play false — зрадити, покинути в біді
11) грати на перегонах; бути гравцем13) ставити п'єсу; демонструвати фільм14) іти на екрані15) пурхати, гасати; танцювати16) бити (про струмінь)17) спрямовувати18) обстрілювати (on, upon)19) приводити в дію, запускати20) тех. мати люфт21) діал. страйкувати22) переливатися, мигтіти, грати23) приймати в гру24) підходити для гриplay around — розм. заводити любовну інтрижку; фліртувати
play away — програти, розтринькати
play down — применшувати, лестити; зафавати
play out — втрачати силу; дофати до кінця; закінчити; розмотувати; видихатися
play over — спорт. переграти
play up — підтримувати; старатися грати якомога краще
to play a trick on smb. — ошукати когось
to play ball — амер. співробітничати
to play fast and loose — діяти безвідповідально, бути ненадійним
to play hard — амер. поводитися нечесно (жорстоко)
to play it cool — амер. не виявляти емоцій
to play the devil (havoc, hell, the mischief) — сіяти паніку; спустошувати
* * *I [plei] n1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, граfoul play — гра з порушенням правил; cпopт. комбінація; cпopт. боротьба; бій
2) азартна гра3) жартout of mere play — жартома; каламбур
4) п'єса, драма; вистава, спектакль5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)6) рух7) переливи, гра (нaпp., кольорів)8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)9) дія, діяльністьin full play — у розпалі; дії, поведінка ( у якій-небудь ситуації); гра
fair play — гра за правилами;; чесна гра; чесність; справедливість
foul play — нечесна гра; підла поведінка; обман; шахрайство
10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час12) залицяння; весільний танець ( у самців)13) програвання (диску, платівки)14) "преса", висвітлення в пресі15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)16) aвт. бовтанкаII [plei] v1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою9) давати виставу; виконувати п'єсу10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти14) бити ( про струмінь)15) (on, upon, over) направляти; стріляти16) приводити в дію, пускати ( play off)17) тex. мати люфт; хитатися18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах20) cл. опікувати, захищати; співробітничати21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі) -
113 kink
I n1) тex. петля, вузол; загин, перегин ( дроту або кабелю); перекручування2) кучерявість ( волосся); завиток, завитки ( волосся)3) заскок, вивих; виверт, примха, чудність, дивність; cл. збоченість4) нововведення, удосконалення5) pl неполадки, дефекти (у конструкції, механізмі)6) мeд. розтягнення м'язів; кривошия7) гipн. відхилення жилиII v2) загинати, скручувати, закручувати, перекручувати; загинатися, вигинатися, скручуватися, кучерявитися ( про волосся)3) дуріти, чудити -
114 play
I [plei] n1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, граfoul play — гра з порушенням правил; cпopт. комбінація; cпopт. боротьба; бій
2) азартна гра3) жартout of mere play — жартома; каламбур
4) п'єса, драма; вистава, спектакль5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)6) рух7) переливи, гра (нaпp., кольорів)8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)9) дія, діяльністьin full play — у розпалі; дії, поведінка ( у якій-небудь ситуації); гра
fair play — гра за правилами;; чесна гра; чесність; справедливість
foul play — нечесна гра; підла поведінка; обман; шахрайство
10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час12) залицяння; весільний танець ( у самців)13) програвання (диску, платівки)14) "преса", висвітлення в пресі15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)16) aвт. бовтанкаII [plei] v1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою9) давати виставу; виконувати п'єсу10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти14) бити ( про струмінь)15) (on, upon, over) направляти; стріляти16) приводити в дію, пускати ( play off)17) тex. мати люфт; хитатися18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах20) cл. опікувати, захищати; співробітничати21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі) -
115 stultify
v1) виставляти у смішному вигляді3) юр. доводити неосудність4) вважати безглуздим* * *[`steltifai]v2) зводити нанівець ( результат роботи); робити безглуздим, марним3) юp. доводити неосудність4) вважати дурістю; вважати дурним5) притупляти (розум, здібності); отупляти -
116 toy
n ж. ім'яТой (зменш. від Antoinette)* * *I n1) іграшка (дитяч; toy shop магазин іграшок; toy box коробка для іграшок; що-н., що нагадує іграшку; the tag was a toy beside the ship it guided буксир здавався іграшковим поряд з судном, яке він тягнув)2) забава, розвагаto make a toy of smth — бавитися /захоплюватися/ чим-н.; безпорадна людина
he was a mere toy in her hands — він був іграшкою в її руках; людина, з якою можна не вважатися; нікчемність, слабак; коханка; жінка для забав
3) що-н. маленьке, лялькове, мініатюрне4) cл. годинник5) дiaл. косинка, хустка для голови6) дрібничка; дрібниця; pl нісенітниця, дурниця; небилиця, вигадка, плід фантазії; дрібниця, ( милий) дрібничка (про літературний або музичний твір, картину, мову)7) icт. флірт, приємне проведення часу; граII a1) іграшковий, ляльковийtoy soldier — олов'яний солдатик; солдат недіючої армії
toy theatre — ляльковий театр, театр маріонеток
2) кімнатний; призначений для розвагtoy dog — кімнатна собачка [див.; тж. 1]
3) мініатюрнийtoy stove — маленька /мініатюрна/ піч; маленький; несправжній; що-н., що нагадує. велике
III vtoy Napoleon — (жалюгідн подібність Наполеона, маленький Наполеон)
( with)he toyed with a pencil — він вертів в руках олівець; грати, балуватися
don't toy with the matches — не балуйся з сірниками; несерйозно робити що-н.
2) грати, дуріти, бавитися; несерйозно відноситися3) фліртувати -
117 toy
I n1) іграшка (дитяч; toy shop магазин іграшок; toy box коробка для іграшок; що-н., що нагадує іграшку; the tag was a toy beside the ship it guided буксир здавався іграшковим поряд з судном, яке він тягнув)2) забава, розвагаto make a toy of smth — бавитися /захоплюватися/ чим-н.; безпорадна людина
he was a mere toy in her hands — він був іграшкою в її руках; людина, з якою можна не вважатися; нікчемність, слабак; коханка; жінка для забав
3) що-н. маленьке, лялькове, мініатюрне4) cл. годинник5) дiaл. косинка, хустка для голови6) дрібничка; дрібниця; pl нісенітниця, дурниця; небилиця, вигадка, плід фантазії; дрібниця, ( милий) дрібничка (про літературний або музичний твір, картину, мову)7) icт. флірт, приємне проведення часу; граII a1) іграшковий, ляльковийtoy soldier — олов'яний солдатик; солдат недіючої армії
toy theatre — ляльковий театр, театр маріонеток
2) кімнатний; призначений для розвагtoy dog — кімнатна собачка [див.; тж. 1]
3) мініатюрнийtoy stove — маленька /мініатюрна/ піч; маленький; несправжній; що-н., що нагадує. велике
III vtoy Napoleon — (жалюгідн подібність Наполеона, маленький Наполеон)
( with)he toyed with a pencil — він вертів в руках олівець; грати, балуватися
don't toy with the matches — не балуйся з сірниками; несерйозно робити що-н.
2) грати, дуріти, бавитися; несерйозно відноситися3) фліртувати -
118 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти -
119 stultify
[`steltifai]v2) зводити нанівець ( результат роботи); робити безглуздим, марним3) юp. доводити неосудність4) вважати дурістю; вважати дурним5) притупляти (розум, здібності); отупляти -
120 кто
мест.1) вопросит. - хто? (р., вин. кого, дат. кому, после предлог. (до) кого, (на) кому, тв. ким, местн. (на) кім, (на) кому). [Кого я? - де? - коли любив? Кому яке добро зробив? (Шевч.). На кого ти покинув худобу дома? (Мирний)]. Кто здесь, там? - хто тут, там? Кто вы такой? - хто ви такий? хто ви будете? (зап.) хто ви за о[ї]ден (за о[ї]дні)? Кто идёт? - хто йде? Кого вам надо? - кого вам треба? От -го это письмо? - від кого цей лист? За -го вы меня принимаете? - за кого ви мене маєте (вважаєте)? Кому жизнь не мила! - кому життя не миле (не любе)! Кем это сделано? - хто це зробив? Кем вы недовольны? - з кого (ким) ви незадоволені? Кто же? - хто-ж? Кто бы? - хто-б? Кто бы это (был)? - хто-б (хто- ж би) це (був)? Кто бы не хотел? - хто-б не х(о)тів?2) указат., относит. - хто. [Знаю тебе, хто єси (Єв. Мр.). Недоля не бачить, з ким їй жартувати (Шевч.)]. Вот кто - ось (от, он) хто. Тот, кто; тот, кого и т. д. - той, хто (що); той, кого (що його, якого, котрого) и т. д. [Хто не працює, той не їсть (Київщ.). Хіба-ж вони не слуги слуг того, кого ви князем темряви назвали? (Л. Укр.). Нехай-же працюють словами й пером ті, що мають дві шкури в запасі (Самійл.)]. Тот, кем вы были обижены, наказан - хто вас покривдив, того покарано. Кому бы учить, тот сам дурит - кому-б учити, той сам дуріє. Некого, Некому - см. отдельно. Не у кого - см. Кого;3) неопр. - хто. [Стиха-стиха, порідко, щоб кого не розбудити, вистукує сторож (Васильч.)]. Кабы кто знал моё горе! - коли-б (якби, щоб) хто знав моє горе! Что у кого болит, тот о том говорит - що кого болить, той про те й говорить. Кому-кому, а вам бы не следовало этого делать - кому-кому, а вам-би не слід цього робити. Кто-кто; кого- кого; у кого - у кого и т. д. - хто - хто, кот(о)рий (котре) - кот(о)рий (котре); кого - кого, кот(о)рого - кот(о)рого; у кого - у кого, у кот(о)рого - у кот(о)рого и т. д. [Хто так, а хто сяк (Сл. Гр.). Що кого втомило: кого щастя, кого сльози, - все нічка покрила (Шевч.). Кому воля, а кому неволя (Мирний). Котрий пише, котрий читає, а котрий то й байдики б'є (М. Вовч.). Він пізнав, котре в селі найбільший злодій, котре найбільший багач (Стефаник)]. Кто бы ни; кого бы ни и т. д. - хоч-би хто, хоч хто, хто-б не, аби-хто; хоч-би кого, хоч кого, аби-кого, кого-б не и т. д. Кто бы он ни был - хоч-би хто він (хто-б він не) був, аби-хто. [Кождому, аби-хто, уміла дотяти своїм бистрим язиком (Франко)]. Кто бы ни говорил, не слушай - хоч- би хто казав, не слухай; хоч хто казатиме, не слухай (Сл. Гр.). Кто бы ты ни был, я тебя не выдам - хоч-би хто (ким) ти був, я тебе (на тебе) не викажу. Кого бы я ни попросил, все отказываются - кого-б я не попросив, усі відмовляються. -го бы (то) ни было - хоч кого, хоч-би кого, хоч-би хто там був, аби-кого, будь-кого, кожного. От -го бы то ни было - хоч- би від кого, від будь-кого, від кого-будь. Я рада каждому письму, от -го бы оно ни было - я радію з кожного листа, хоч-би від кого він був. Я не жду ничего от -го бы то ни было - я не чекаю нічого ні від кого. Я был бы рад кому бы то ни было - я зрадів-би (був-би радий) хоч кому (хоч-би кому, будь-кому, аби-кому, хоч-би хто там був, кожному). Больше чем кто бы то ни было - більш ніж хто (ніж будь-хто). Не кто иной, как - не хто (инший), як. [І зробив це не хто, як він сам (Крим.)]. Кто-то, кого-то, кому-то - хтось, когось, комусь. [Прийшов хтось та взяв щось, бігти за ним - не знаю за ким (Номис). Хтось утік, а когось, кажуть, таки зловлено (Київщ.). Я знаю, комусь-то вона серденько крає (Л. Укр.)]. Кто-нибудь, кто-либо; кого-нибудь, кого-либо и т. д. - хто, хтось, хто-небудь, котрий(сь), (кто бы то ни был) будь-хто, хто-будь, аби-хто, (пров.) будлі-хто; кого, когось (после предл. кого, когось), кого- небудь, котрого(сь), будь-кого, кого-будь, аби-кого, будлі-кого и т. д. [Може хто вас полаяв? (М. Вовч.). Може кого з рідні моєї бачили? (Київщ.). Як хтось почне, то й я робитиму (Н.- Лев.). Згадай же хто-небудь її на сім світі (Шевч.). Не ти, так хто-будь купить (Київщ.). Треба-ж колись будлі-кого покохати та й заміж піти (Н.-Лев.)]. Кого-нибудь одного (из двух) - когось одного, котрогось (із двох). Если меня кто-либо спросит, скажите, что - коли про мене хто спитається, скажіть (скажете), що. Не думаю, что бы кто-нибудь знал об этом - не думаю, щоб хто(сь) про це знав. Сомневаюсь, что бы кто-либо из вас мог сделать это - не думаю, щоб котрий з вас міг зробити це. Он счастливее, чем кто-либо - він щасливіший за будь-кого (як хто). Пусть это сделает кто-нибудь другой - хай це зробить хто инший. Ему всегда хочется кого-нибудь осуждать - його (йому) завжди кортить когось судити. Кому- нибудь да понравится - комусь та сподобається. Пусть кто-нибудь попробует - будет меня помнить - хай-но спробує котрий(сь) (котре), пам'ятатиме мене; ану спробуй котрий, будеш мене пам'ятати. Пусть кто-либо из вас решится - хай котрий (котре) зважиться. С кем-нибудь, с кем-либо и т. п. - з ким(сь), з ким-небудь, (с кем бы то ни было) будь, з ким, з котрим(сь), з ким-будь, аби з ким, (пров.) будлі з ким. [Станеться, хоч і не зо мною, хоч і аби з ким, яка причина (Квітка)]. Кто-попало; кого-попало и т. д. - будь-хто, хто-будь, аби- хто; будь-кого, кого-будь, аби-кого, (пров.) кого-попадя и т. д. Кто-угодно, кто ни есть; кого-угодно, кого ни есть и т. д. - будь (будлі)-хто, хто-хоч, аби-хто; будь (будлі)-кого, кого-хоч, аби-кого и т. д. [Віддаси кому-хоч (Київщ.). Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис)]. Кого, кому вам угодно - кого, кому хочете. Это сделает и кто-угодно - це зробить і аби-хто (і будь-хто). Редко кто - мало-хто, хтось-не-хтось. [Там - у кожній хаті верстат, а у нас хтось-не-хтось (мало хто) тче (Звиног.)]. Кое-кто, кое-кого, кое с кем и т. п. - см. Кое-кто.* * *мест.хто, род. п. кого́кто бы ни... — хоч би хто
кто кого́ — хто кого́
См. также в других словарях:
дурість — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови
дурість — рості, ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник
дуріти — і/ю, і/єш, недок., розм. 1) Втрачати ясність свідомості, ставати дурним. 2) Забавлятися безглуздими пустощами, дурощами. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки. 4) перен., за ким і без додатка. Втрачати ясність свідомості, рівновагу від почуття… … Український тлумачний словник
шаль — дурість … Лемківський Словничок
безглуздя — 1) (поведінка, учинки тощо, які суперечать здоровому глуздові), нісенітниця, дурість, дурощі, дурниця, маячня (у поведінці); ідіотизм, ідіотство, бозна що, казна що, чортзна що, чортибатькащо 2) (думки, висловлювання, слова тощо, позбавлені… … Словник синонімів української мови
недорозум — у, ч. Відсутність, брак розуму, розсудливості; дурість. || Нездатність глибоко і ґрунтовно мислити, вірно розуміти що небудь. •• З (із) недоро/зуму через нерозсудливість, через брак розуму … Український тлумачний словник
нерозум — у, ч. Брак, відсутність розуму; нерозумність, дурість … Український тлумачний словник
глупота — глупо/ти/, ж., рідко. Відсутність розуму, розсудливості, поміркованості; дурість … Український тлумачний словник
недоумство — а, с. 1) Розумова обмеженість; дурість. || Невміння глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що небудь. 2) Хвороба, яка полягає у недостатньому розумовому розвиткові; слабоумство … Український тлумачний словник
дурина — и, ж., діал. Дурість … Український тлумачний словник
дурнота — и, ж., діал. 1) Те саме, що дурість. 2) збірн. Дурні, бевзі … Український тлумачний словник