Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

дурак

  • 1 дурак

    1) дурень (р. -ня), дурний (р. -ного) [З дурнем зчепитися - дурнем зробитися = с дураком свяжись - сам дураком будешь], (вежливо) недоум, (дурачёк) дурник, дурняк, (олух) дурбас, дурас, йолоп, кеп, (глупыш) блазень (р. -зня), (болван) телепень (р. -пня), дурман, туман; ув.-презр. - дурило (м. р.), дурнило, дурба (м. р.) дурбило (ж. р.); соб. дурачьё - дурні (р. -нів), дурнота, дурнеча (р. -чі) (ж. р.) дурняччя (ср.). [От сліпа дурнота. Сидить там самісінька дурнеча]. Набитый, отпетый дурак, кругом -рак - дурень заплішений, дурень дуренний, великий дурень, дурний як пень, як колода, як ступа. Непроходимый дурак - несосвітенний дурень. Я тебе не дурак - я тобі не дурень, (гал.) я не твій дурень. Не дурак - не дурень [Випити й сам він був не дурень (Кул.)], не гвіздком у тім'я битий (Кониськ.). Называть, -звать кого -ком - дурня загинати (сов. загнати) кому, дурняти кого, видурняти, дуркати. [Він тебе видурняє та й по всьому]. Считать -ком - вважати за дурня, (зап.) дурним класти. Оставить в дураках - пошити в дурні, завдати дурня кому. Остаться в -ках - пошитися в дурні, дурнем убратися, набрати в халяви, вскочити;
    2) (шут) дурник, сміхач, смішняк, сміховинець (р. -нця), блазень (р. -зня), блазнюк, штукар (р. -ря). [Строката шапка блазня (Л. Укр.)]. Дурака валять - дурня (дурника) строїти, дурня клеїти, дурникувати, штукарити, штуки викидати, сміховини запускати;
    3) дура(ч)ки (род карт. игры) - дурень (р. -рня), (зап.) кеп. Играть в -ки - гуляти (грати) в дурня, в кепа. Игра в -ки - гра в дурня, в кепа.
    * * *
    1) ду́рень, -рня, дурни́й, -о́го; кеп
    2) ( юродивый) ду́рник
    3) ( шут) ду́рень, ду́рник

    валя́ть (лома́ть, ко́рчить) дурака́ — а) кле́їти ду́рня (ду́рника); б) ( притворяться незнающим) удава́ти (ко́рчити стро́їти) [з се́бе] ду́рня (ду́рника)

    4) карт. ду́рень; кеп

    игра́ть в дурака́ (в дураки́) — гра́ти в ду́рня

    Русско-украинский словарь > дурак

  • 2 Повитой дурак

    см. От'явленный.

    Русско-украинский словарь > Повитой дурак

  • 3 дурачок

    дурник, придуркуватий, (ласкат.) дурненький. Дурачки (карт. игра) = Дураки - см. Дурак 3.
    * * *
    1) уменьш. ду́рник

    игра́ть в дурачки́ (в дурачка́) — см. дурак 4)

    2) ( юродивый) ду́рник

    Русско-украинский словарь > дурачок

  • 4 махровый

    1) (бахромчатый) торочкуватий, бахрімчатий, пацьорчастий, з торочками, з бахромою, з пацьорками;
    2) (о цветке) повний, повноквітий, повноцвітний, рясний, рясноцвітний. [Повний мак (Сл. Ум.). Повні гвоздики (Богодухівщ.). Здавалася якоюсь рясноцвітною ніжною весняною квіткою (Грінч.)]. -вый дурак - тричі дурень, несосвітенний дурень (-рня); см. Дурак набитый. -вая реакция - повна (чорна) реакція.
    * * *
    1) ( о цветке) по́вний, махро́вий
    2) ( о ткани и изделиях из неё) махро́вий; ( мохнатый) мохна́тий, волоха́тий

    Русско-украинский словарь > махровый

  • 5 tomfool

    I n

    tomfool speech — дурна /безглузда/ мова

    II
    υ дуріти, валяти дурня

    English-Ukrainian dictionary > tomfool

  • 6 tomfool

    I n

    tomfool speech — дурна /безглузда/ мова

    II
    υ дуріти, валяти дурня

    English-Ukrainian dictionary > tomfool

  • 7 дуралей

    дурандас дурбай (р. -ая), дурман, дурас, дуринда (м. р.). См. Дурак.
    * * *
    ду́рень, -рня; дури́ло, дурни́ло

    Русско-украинский словарь > дуралей

  • 8 дурень

    1) см. Дурак;
    2) (простя[а]к, невежда) простак, невіглас, неук.
    * * *
    ду́рень, -рня

    Русско-украинский словарь > дурень

  • 9 дурман

    1) бот. (Datura Stramonium) - див-дерево, дурзілля, корі[о]вки (р. -вок), дурноп'ян;
    2) (дурак) дурман, дурень (р. -рня), дурнюга;
    3) омана, морока, чад.
    * * *
    1) бот. дурма́н, -у; диал. дури́ця
    2) перен. дурма́н, ома́на, чад, -у

    Русско-украинский словарь > дурман

  • 10 изрядный

    неабиякий, добрий, добрячий, путящий, путній. [Був добрий штельмах і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.). Там бичок такий добрячий і в роботі неледачий (Кроп.). Антимон був колісник, та й путній (Явора.)];
    2) (недурной) незгірший, (зап.) несу[о]гірший, диал. нешпетний. [Побачила за містом чиюсь маленьку віллу, несогіршу, і мовила: «Отут-би я жила» (Л. Укр.). Один був Турн, царок нешпетний (Котл.)];
    3) (немалый, порядочный) чималий, добрий, порядний, (гал.) спорий. [У розмову з їми підбавляв чималу дозу неввічливости (Крим.). От і є сума чимала (Квітка). Домішується вже й добра пайка народньої мови (до церковної) (Єфр.). Від'їхав спорий кусень дороги від яру (Маковей)]. -ное количество чимала пайка, чимало, читрохи. [І тернівки покуштували читрохи (Квітка)]. Дурак -ный - дурний нівроку, дурень неабиякий; дурень як треба; дурень - не треба кращого.
    * * *
    1) ( хороший) неаби́який, до́брий, непога́ний, поря́дний; добря́чий; ( стоящий) пу́тній, путя́щий
    2) (большой, значительный) чима́лий и чимали́й, поря́дний, до́брий; добря́чий

    Русско-украинский словарь > изрядный

  • 11 исключительный

    ви(й)нятковий, виїмковий, виключний, виметний, (диал.) опрічний, (особенный) особливий. [Це траплялося рідко, при виняткових випадках (Н.-Лев.). В рідких, виїмкових хвилях (Франко). Йому либонь трапились на сей раз якісь виключні вражіння (О. Пчілка). Що отсе за виметний такий і безщасний факт! (Кон.). Се я сказав тобі по приязні, як річ опрічну (Л. Укр.)]. -ный закон - винятковий закон. -ные мероприятия - надзвичайні заходи. -ные обстоятельства - виключні (незвичайні) обставини. -ное положение - надзвичайне становище; виїмковий, виключний стан. -ное право - виключне право. -ный талант - винятковий, небуденний талант. -ный случай - надзвичайна пригода, -ний випадок. -ный дурак - дурний як треба, туман вісімнадцятий.
    * * *
    1) (не похожий на других, особенный, необыкновенный) винятко́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний

    \исключительныйые зако́ны — винятко́ві зако́ни

    \исключительныйый слу́чай — винятко́вий (надзвича́йний) ви́падок, надзвича́йна приго́да

    2) (присущий только данному лицу, предмету; единственный) ви́ключний

    \исключительныйая со́бственность госуда́рства на зе́млю — ви́ключна вла́сність держа́ви на зе́млю

    \исключительныйые права́ — ви́ключні права́

    Русско-украинский словарь > исключительный

  • 12 истый

    існий; обычно: справжній, справдешній, правдивий, щирий; см. Истинный, Настоящий. [Щирий козак ззаду не нападається (Номис)]. -тый дурак - справжній дурень.
    * * *
    спра́вжній; спра́вдешній; ( ревностный) щи́рий

    Русско-украинский словарь > истый

  • 13 круглый

    1) (дискообразный) круглий, округлий, коліща(с)тий, (шарообразный) опуклий, (круглосторонний) круглобокий. [Гріш круглий - розкотиться (Приказка). Округлий стіл. Був округлий, повний, мов гарбуз (Франко). Земля круглобока як кавун, а не як корж. Місяць видає ніби коліщатий, а він опуклий (Ком.)]. С -лыми глазами - круглоокий;
    2) (весь, целый) увесь, цілий; см. Целый; (совсем) кругом. -лый год - увесь рік, цілісінький рік. Сосны зелены -лый год - сосни зелені увесь рік. -лый сирота - кругом сирота. -лый дурак - дурний як пень, як колода, як ступа; дурень дуренний (заплішений), великий дурень. -лая сумма - порядна сума, чималі гроші, чималий гріш. -лый квадрат - круглий квадрат, кругла карта. -лое число - (о)кругле число;
    3) (о человеке, животном) опецькуватий.
    * * *
    кру́глий; (весь, полный) ці́лий, цілкови́тий, по́вний

    \круглый дура́к — вульг. дурни́й як пень (як чіп), дурни́й аж сві́титься, заплі́шений ду́рень

    Русско-украинский словарь > круглый

  • 14 крупица

    1) (ум. от Крупа) крупці (-ців). И дурак кашу сварит, была бы -пица да водица - і дурень каші наварить, аби пшоно було;
    2) (чуточка: в прям. и перен. смысле) кришечка, крихітка, дрібка, окрушина, одробина, щипочка, ріска, зерно, зернятко; срвн. Крошка 1. [Ані кришечки щастя я з ним не зазнала (М. Грінч.). В чужу землю чужі люди мене заховають, а своєї ця крихотка надо мною ляже (Шевч.). Дрібки розуму немає в голові у його (М. Грінч.). Ловлю я щастя одробини (Вороний). У нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Не йміть віри: зернятка правди немає в тому, що він каже (Київ)].
    * * *
    1) ласк. крупці́, -ці́в
    2) см. крупинка 2)

    Русско-украинский словарь > крупица

  • 15 лоботряс

    лоботрус, дурбас; см. Дурак, Остолоп.
    * * *
    ло́бур, -я, лобуря́ка; гультя́й, -тяя́, гульві́са

    Русско-украинский словарь > лоботряс

  • 16 масло

    1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;
    2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;
    3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;
    4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;
    5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;
    6) (в игре в мяч, в свинку) масло;
    7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);
    8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.
    * * *
    1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

    деревя́нное \масло — оли́ва

    2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

    Русско-украинский словарь > масло

  • 17 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 18 набивать

    набить
    1) что на что - набивати, набити, (о мног.) понабивати що на що. -вать обручи на бочку, шину на колесо - набивати обручі на бочку, шину на колесо. [Треба набити обручі на діжку, а то зовсім розсохлася (Сл. Ум.)]. -вать вёдра, кадки - набивати відра, діжки. [Бондар відра набиває (Шевч.). Ваші діжки всі вже понабивав (Сл. Гр.)];
    2) что чем, чего во что (наполнять) - набивати, набити, натоптувати, натоптати, напихати, напхати, набигати, набгати, напаковувати, напакувати, (начинять) начиняти, начинити, (натолакивать) натовкмачувати, натовкмачити, (о мног.) понабивати, понатоптувати, понапихати, понабигати, понапаковувати, поначиняти, понатовкмачувати що чим, чого в що. [Лисичка виїла мачок з середини (з пирога), а туди напхала сміттячка (Рудч.). Набгав повну кишеню горіхів (Сл. Гр.). Чума з лопатою ходила, та гробовища рила-рила, та трупом-трупом начиняла (Шевч.). Ковбаси вже поначиняла (Богодух.). Натовкмаче було туди сухарів житних (Основа 1861)]. -бить матрац волосом, сеном - набити (напхати, натоптати) матрац(а) волоссям (волосінню), сінник сіном. -бить мебель волосом - набити меблі волоссям (волосінню). -ть погреб льдом - набивати, набити льодівню льодом. -бить трубку - набити (напхати) люльку. -бить карман - напхати (набгати, напакувати) (грошима) кишеню. -вать чучела - набивати (випихати) маняки. Ребёнку -били голову бесполезными правилами - набили (начинили, натовкмачили, натуркали, вульг. набухтурили) дитині голову непотрібними правилами. -бьёт себе чем-л. голову - наб'є (начинить) собі чимсь голову. -ть кому что в уши - натуркувати, натуркати, (о мног.) понатуркувати кому що в уха. [Я вже знаю, це вона йому натуркала (Сл. Ум.). Понатуркують дурним в уха, а вони й вірять (Грінч.)];
    3) (навевать) набивати, набити, понабивати чого куди, в що. Ветер -бил, ветром - било много снегу в сени - вітер набив, вітром набило (понабивало) багато снігу в сіни;
    4) (наколачивать чего во что) набивати, набити, (о мног.) понабивати чого в що. -ть гвоздей в стену - набивати, набити, понабивати гвіздків (цвяхів) у стіну; (для обмазки стены глиной) цвяхувати (цвяшкувати), обцвяхувати (обцвяшкувати) стіну, поцвяхувати (поцвяшкувати) стіни. -бить свай - набити (понабивати) паль у що;
    5) (тиснить) вибивати, вибити, (о мног.) повибивати що. -вать холст, холсты - вибивати полотно, полотна;
    6) (наминать) набивати, набити, (во мног. местах) понабивати що. -бить себе ногу, ноги - набити собі ногу, понабивати собі ноги. -бить мозоли - понабивати (понамулювати) мозолі. Седло -било спину у лошади - сідло набило спину коневі. -ть оскомину - набивати, набити оскомину, (себе) оскомити, пооскомити собі зуби, оскомитися, пооскомитися. [Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити (Сл. Гр.)]. -бить руку (переносно) - набити (наважити) руку, наламатися, приломитися (до роботи). [Тільки наважиш руку до якої роботи, а він тебе взяв та й на друге місце переставив (Київщ.)]. -ть цену - набивати (підбивати), набити (підбити) ціну. [Коло коней ходять та ціну набивають (Чигиринщ.). Мало й торгувалися, підбивали ціну (Франко)];
    7) нарізувати, нарізати, наколювати, наколоти; набивати, набити; (о мног.) понарізувати, понаколювати; понабивати чого. Охотник -бил много дичи - стрілець настріляв багато дичини. -бить орехов - набити горіхів. Набитый - набитий и набиваний, (о мног.) понабиваний; натоптаний, напханий, набганий, напакований, начинений, натовкмачений; (о ткани) вибитий, вибиваний, повибиваний и т. п. Туго -тый кошелёк - добре (туго) натоптаний (напханий, набганий, начинений) гаман (капшук). [Черес із котячої шкіри, туго напханий банкнотами (Франко). Начинений капшук шагами з калитки глузував (Боров.)]. Битком -тый - натоптом-натоптаний, напхом-напханий, повно набганий, (толпящимися) (повно)натовпаний. [Маненька церква повно натовпана була людьми (Грінч.)]. Люди битком -тые в карету - люди напхом-напхані в карету. -тый дурак - дурень заплішений (несосвітенний). -тая дура - дурепа писана.
    * * *
    несов.; сов. - наб`ить
    1) набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабивати; ( натаптывать) нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -то́пчеш и мног. понато́птувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти; (наполнять чем-л.) начиня́ти и начи́нювати, -нюю, -нюєш, начини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. поначиня́ти и поначи́нювати, напако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, напакува́ти, -кую, -ку́єш и мног. понапако́вувати, сов. набга́ти

    \набиватьть доро́гу — набива́ти, наби́ти (нато́птувати, натопта́ти) доро́гу

    \набиватьть желуде́й с ду́ба — набива́ти, наби́ти (сов. назби́вати) жолуді́в з ду́ба

    \набиватьть карма́н (мошну́) — набива́ти, наби́ти (сов. напха́ти, напакува́ти) кише́ню (кали́тку, капшу́к)

    \набиватьть ноги — набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти но́ги

    \набиватьть о́бручи — набива́ти, наби́ти (наса́джувати, насади́ти) обручі́

    \набиватьть оско́мину — набива́ти, наби́ти оско́му, оско́мити, -млю, -миш несов., оско́митися, пооско́митися

    \набивать би́ть ру́ку — наби́ти ру́ку

    \набиватьть [се́бе] че́м-либо го́лову — набива́ти, наби́ти (начиня́ти и начи́нювати, начини́ти) [собі] чим-не́будь го́лову

    \набиватьть це́ну — набива́ти, наби́ти ціну́

    2) (убивать в каком-л. количестве) набива́ти, наби́ти и мног. понабива́ти; ( стреляя) настрі́лювати, настріля́ти и мног. понастрі́лювати; (птицы, скота) нарі́зувати, -зую, -зуєш и наріза́ти, нарі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. понарі́зувати и понаріза́ти; ( свиней) нако́лювати, -люю, -люєш, наколо́ти, -колю́, -ко́леш и мног. понако́лювати
    3) ( отпечатывать узор на ткани) текст. вибива́ти, ви́бити, -б'ю, -б'єш и мног. повибива́ти
    4) (бить, колотить) би́ти, наби́ти; товкти́, -вчу́, -вче́ш, натовкти́

    Русско-украинский словарь > набивать

  • 19 набитый

    1) набитий, понаби́ваний; нато́птаний; на́пханий; начи́нений, напако́ваний, набганий
    2) наби́тий; настрі́ляний, настре́ляний; нарізаний; нако́лотий, нако́лений
    3) ви́битий
    4) наби́тий

    \набитыйый дурак — заплі́шений (несосвіте́нний, вели́кий) ду́рень; дурни́й, аж сві́титься; дурни́й як пень (як чіп)

    Русско-украинский словарь > набитый

  • 20 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ДУРАК — муж. дура жен. глупый человек, тупица, тупой, непонятливый, безрассудный. | Малоумный, безумный, юродивый. | Шут, промышляющий дурью, шутовством. Стоит дурак, на нем колпак, ни шит, ни бран, ни вязан, а весь поярчатый? сморчок. Матушка рожь… …   Толковый словарь Даля

  • дурак — Дуралей, дурачок, дурень, дурачина, болван, бревно, дерево, дубина, идиот, пень, телепень, глупец, глупыш, глупенький, балбес, оболтус, олух, осел, остолоп, простофиля, фалалей, фофан. Собират.: дурачье, дубье. Олух Царя Небесного. Дурак большой …   Словарь синонимов

  • дурак(и) — • Дурак, признавший, что он дурак, уже не дурак. (Ф. М. Достоевский) • Кроме дорог и дураков, в России есть еще одна беда дураки, указывающие какой дорогой идти! • Умный всегда подумает и редко когда скажет. Дурак всегда скажет, но редко когда… …   Оригинальная словарная подборка афоризмов

  • дурак(и) — • Дурак, признавший, что он дурак, уже не дурак. (Ф. М. Достоевский) • Кроме дорог и дураков, в России есть еще одна беда дураки, указывающие какой дорогой идти! • Умный всегда подумает и редко когда скажет. Дурак всегда скажет, но редко когда… …   Оригинальная словарная подборка афоризмов

  • ДУРАК — ДУРАК, а, муж. (разг.). 1. Глупый человек, глупец. Д. дураком (очень глуп). Век живи, век учись дураком умрёшь (посл. о бесконечных возможностях учиться, узнавать новое). Ну и д. же ты! (бран.). 2. В старину: придворный или домашний шут. 3. О… …   Толковый словарь Ожегова

  • ДУРАК — ДУРАК, дурака, муж. 1. Глупый человек (разг.). «Дураку не ум помешал.» погов. || Бранное слово. 2. Придворный или домашний шут в 18 в. (ист.). 3. только с отриц., в знач. сказуемого, с инф. Мастер, ловок на что нибудь (разг. фам.). Он выпить не… …   Толковый словарь Ушакова

  • дурак — ДУРАК, а, м. Мужской половой орган. Мой дурак тебе в рот не влезет пренебр. ответ на оскорбление со словом «дурак». См. также загонять дурака …   Словарь русского арго

  • дурак — круглый (Лаппо Данилевская); набитый (Писемский); отпетый (Достоевский); первосортный (Чехов) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. дурак Употр.… …   Словарь эпитетов

  • Дурак — ■ Всякий инакомыслящий …   Лексикон прописных истин

  • дурак —     разг. ДУРАК1, разг. болван, разг. глупец, разг. дебил, разг. дуралей, разг. сниж. балбес, разг. сниж. балда, разг. сниж. дурачина, разг. сниж. дурень, разг. сниж., бран. идиот, разг. сниж., бран. кретин, разг. сниж. недоумок, разг. сниж.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ДУРАК — Белый дурак. Дон. Шутл. Крупная белая тыква. СРНГ 8, 264. Гранёный дурак. Пск. Презр. То же, что круглый дурак. ПОС 8, 4. Дурак без подмесу. Сиб. Неодобр. То же, что круглый дурак. СФС, 68; СРНГ 28, 79; Мокиенко 1990, 106. Дурак без примесу. Волг …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»