викрути

1) ухилення (від прямої відповіді)

2) ухильна відповідь; двозначне твердження; гра словами; словесні викрути

3) двозначність

* * *

1) ухиляння ( від відповіді); ухильна відповідь; двозначне твердження, гра слів

2) еквівокація, двозначність

3) розходження ( розв'язку задачі) з очікуваною відповіддю; ненадійність або невизначеність ( розв'язку)

1. n

1) вологість, вогкість, сирість

2) дощова погода

3) розм. спиртні напої; випивка

4) амер. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв

5) розм. нікчемна людина, нікчема

2. adj

1) мокрий, вологий; сирий

2) дощовий, дошовитий; сирий

3) рідкий

4) слізливий, плаксивий; тонкосльозий

5) амер. що обстоює вільний продаж алкогольних напоїв; «мокрий»

6) розм. п'яний, напідпитку

7) розм. що пиячить, уражений алкоголізмом

8) розм. дурний, безглуздий

9) юр. мокрий (про процес)

10) мед. мокнучий

2. v (past і p.p. wet, wetted)

1) мочити; змочувати; зволожувати

2) розм. сприскувати, примочувати, обмивати

* * *

1) вологість; сирість

2) дощова погода

3) вогка земля

4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв

5) cл. випивка; спиртні напої

6) cл. нікчемна людина

1) мокрий; вологий, сирий

2) дощовий, вогкий

3) рідкий

4) сльозливий; плаксивий

5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"

6) п'яний

7) cл. дурний, безглуздий

8) cпeц. мокрий ( про процес)

9) мeд. мокнучий

1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожувати

2) промокнути

3) to wet one's whistle випити, промочити горло

4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)

5) ( wet out) розмочувати; промивати

1. n

1) скручування; викручування; віджимання

2) потиск (руки); стиснення

3) гострий біль; схватка

4) розм. прес (виноробний тощо)

5) вимагання, здирство

2. v (past і p.p. wrung)

1) скручувати

2) муляти (про взуття)

3) терзати

4) віджимати, викручувати (тж wring out)

5) потиснути, стиснути

6) вимагати, здирати (з когось — from)

7) корчитися, звиватися; битися

8) перекручувати

* * *

1) викручування

2) потиск ( руки); стиснення

3) гострий біль, коліки ( в шлунку)

4) дiaл. прес ( виноробний або сироваренний)

1) скручувати

2) вижимати, віджимати ( wring out)

3) спричиняти страждання, терзати, мучити

4) (from, out of) вимагати

5) корчитися, звиватися

6) перекручувати

7) вивертати; закручувати ( to wring up)

8) ( down) притискати; придавлювати

9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)

••

виляння, крутня, крутійство, викрути (мн.), крути-верти (несклон.) [Тут потрібна щирість, а не крути-верти]. Межд. выражающее виляние - виль. [Сюди виль, туди виль].

* * *

1) виля́ння; маха́ння, круті́ння, метля́ння

2) круті́ння, виля́ння; викру́чування

1) (промокший) хлюща (ж. р.) и хлющ (-ща) (м. р.);

2) рюм(с)а (общ.), плаксій (-сія), (о женщ.) плаксійка; см. Плакса;

3) п'яниця. Пьян как -зя - п'яний як хлюща, як земля, п'яний хоч викрути.

* * *

Извивина, Извой, Извилина (реки, дороги) закрут (-ту), коліно, заворот (-ту), заворотень (-тня), закривина; срвн. Изгиб, Излучина. [Річка закрутами повилась по низині (Харківщ.). З гори було видко, як Дніпро завертав коліном (М. Грінч.). Шлях крутився заворотами (М. Грінч.)]. Делать -вивы - крутитися, кривити; см. Извиваться. [Тут вуличка йде просто, нікуди не кривить (Звин.)]. -вивы пресмыкающегося - звої (-їв), гадючі викрути (-тів). -вив мозга - борозенка (в мізкові).

* * *

-ся, измочить, -ся змочувати, -ся, змочити, -ся и змокнути, вимочувати, -ся, вимочити, -ся и вимокнути, (о мн.) позмочувати, -ся. [Який бог змочив, такий і висушить (Номис). Дощ нас так вимочив, хоч викрути (Звив.)]. -чить, -ся (в росе) - заросити, -тися. Измоченный - замочений, вимочений, (в росе) зарошений.

* * *

несов.; сов. - измоч`ить

лико, лут (-ту), соб. личчя, луття. [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. -ком шитый - ликом шитий, (перен.) валом підперезаний. [Хоч і валом підперезаний, а панич (Кониськ.)]. Не -ком шит - не повстяний. [Хлопець він не повстяний (Кониськ.)]. Он -ка не вяжет - він п'яний як хлющ, як ніч, хоч викрути, язиком не поверне. Борода велика, а ума ни на -ко - борода в пів аршина, а на розум дитина; вже з бородою, а наче й досі без штанів. Не всякое -ко в строку - не за всяку провину києм у спину. Хоть -ком шит, да мылом мыт - хоч і ликом шитий, та не в тім'я битий.

* * *

1) шахрайський, крутійський, махлярський, ошуканський. -ские увёртки - шахрайські викрути (викрутні);

2) (шутливо-ласкательно) лукав(н)ий, лукавенький, хитренький. -ские глазки - лукавенькі (хитренькі) оченята.

* * *

1) шахра́йський; круті́йський, махля́рський

2) ( лукавый) лука́вий; ( шаловливый) пустотли́вий

1) см. Полый 3;

2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];

3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;

4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

* * *

1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий

3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

1) п'яний, напилий, напитий, (вульг.) налиганий. [Буде твоя голівонька що-дня п'яна (Пісня). В походах напилого козака карано смертю (Куліш). Ти тверезий, я напита (Грінч. III). Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий (Свидн.)]. Несколько, немного -ный - п'януватий, п'яненький, підпилий, підохочений, на підпитку. Сильно -ный - п'яненний, п'янезний; срв. Пьянёхонький. [Молодий Петро п'яненний лежить (Грінч. III)]. -ным-пьяно - п'яний-п'янезний. [Вернувся аж світом - п'яний- п'янезний (Мирн.)]. Мертвецки пьян, пьян, как стелька - п'яний, як ніч, як земля, як чіп, як квач, як хлюща, напивсь, як белька, п'яний - аж валяється, хоч візьми та й викрути, що й стежки не бачить. Он вечно пьян - він не виходить з горілки, не висихає з горілки, нема йому просипу, він кисне в шинку. Под -ную руку - під п'яну руч. В -ном виде - під чаркою, з п'яних очей, по п'яному, поп'яну. Быть -ну - під чаркою бути, п'яним бути. Напиться -ным - упитися, оп'янитися, підхмелитися, залити, налити очі (сліпи), зачмелити голову, набрати повну голову, насмоктатися, нарізатися, наджулитися, наджуґлитися, забити палю;

2) (пьянящий) п'янкий, п'янкуватий. -ный мёд - граний мед. -ная трава - см. Пьяничник.

* * *

1) п'я́ний; ( свойственный опьяневшему) п'яни́цький

2) в знач. сущ. п'я́ний, -ого