Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

виважувати

  • 1 виважувати

    техн. выверя́ть ( весы), выве́шивать ( на весах)

    Українсько-російський політехнічний словник > виважувати

  • 2 взламывать

    взлома[и]ть (о замке, сундуке и т. п.) відбивати, відбити, розбивати, розбити, ламати, поламати, зламати; (о двери и т. п.) - ламати, виламувати, виломлювати, виламати, вибивати, вибити; (с сильным напором) висаджувати, висадити, виважувати, виважити. [Одбито замок. Розбито, поламано скриню. Ламайте двері! (Шевч.). Виважено двері с коморі і забрано все]. В-ся - виламуватися, виламатися. [В цей мент виламуються двері (Тобіл.)].
    * * *
    несов.; сов. - взлом`ать
    лама́ти и зла́мувати, злама́ти и мног. позла́мувати, ломи́ти, зломи́ти и мног. позло́млювати; (дверь, окно) вила́мувати, ви́ламати, повила́мувати, вило́млювати, ви́ломити и мног. повило́млювати; ( замок) відбива́ти, відби́ти и мног. повідбива́ти, розбива́ти, розби́ти и мног. порозбива́ти

    Русско-украинский словарь > взламывать

  • 3 выбивать

    выбить вибивати, вибити [Вибив шибку в вікні. Клин клином вибивають. Град вибив жито], збивати, збити, побити. [Град побив жито]; (дверь) виважувати, виважити, висаджувати, висадити, вибивати, вибити; (ногами траву, посев) витолочувати, витолочити, потолочити, витовкти; (выбойку) вибивати, вибити; (дробь зубами) сікти зубами. [Холодно мені, аж зубами січу].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбить
    1) вибива́ти, ви́бити; (вытаптывать посевы, всходы и др.) витоло́чувати, ви́толочити, сов. столочи́ти, ви́товкти, стовкти́, збива́ти, зби́ти
    2) ( ударами очищать) вибива́ти, ви́бити, витрі́пувати, ви́тріпати

    Русско-украинский словарь > выбивать

  • 4 выверять

    выверить вивіряти, вивірити, звіряти, звірити; (весы) виважувати, виважати, виважити, витаровувати, витарувати. Выверенный - вивірений, звірений; (о весах) витаруваний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыверить
    вивіря́ти, ви́вірити

    Русско-украинский словарь > выверять

  • 5 вывешивать

    вывесить
    1) вивішувати, вивісити. [Почала вивішувати на сонце кожухи й кунтуші (М. Вовч.)]; (флаги) викидати прапорці;
    2) (весы) виважувати, виважити, витаровувати, витарувати.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ывесить
    ( располагать в висячем положении) виві́шувати, ви́вісити
    II несов.; сов. - в`ывесить
    ( взвешивать) вива́жувати, ви́важити
    III геод.; несов.; сов. - в`ывешить
    прові́шувати, прові́сити, виві́шувати, ви́вішити, вити́чувати, ви́тичити

    Русско-украинский словарь > вывешивать

  • 6 выворачивать

    -ся, выворотить, -ся
    1) вивертати, -ся, вивернути, -ся, обертати, -ся, обернути, -ся. [Вітер вивернув дуба. З'їхало колесо на каменюку, та й обернувсь віз]; (медиц.) залуплювати, залупити;
    2) (посредством рычага) вивертати, вивернути, виважувати, виважити. [Підкопую, підкопую тую каменюку, думаю от-от виважу її лопатою];
    3) лицювати, вилицювати, перелицювати (напр. одіж). Вывороченный -
    1) викорнений, обернений. С вывороченными копытами - куксуватий;
    2) вилицюваний, перелицьований.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыворотить
    виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти

    Русско-украинский словарь > выворачивать

  • 7 выламывать

    -ся, выломать, -ся и выломить, -ся
    1) виломлювати, -ся, виламати, -ся, виломити, -ся. [Виломив з плоту кілок];
    2) (дверь) висаджувати, висадити, виважувати, виважити, випирати, виперти. Выломленный и выломанный - виломлений, виламаний; (о двери) висаджений, виважений, випертий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыломать и в`ыломить
    вила́мувати, ви́ламати и мног. повила́мувати, вило́млювати, ви́ломити и мног. повило́млювати

    Русско-украинский словарь > выламывать

  • 8 вырывать

    вырвать
    I. виривати, вирвати, видирати, видрати, видерти, вихоплювати, вихопити; (выдёргивать) висмикати, висмикнути, випручувати, випручати; (о ветре) викручувати, викрутити; (перья, волосы) вискубати, вискубти; (нити из ткани) виторочувати, виторочити, висотувати, висотати; (с корнем) викорінювати, викоренити; (часть растений, чтобы разредить) проривати, прорвати, пробирати, пробирати; (просо, гречку) мачкувати, микати; (нажимом дверь) виставляти, виставити, виважувати, виважити.
    II. Вырывать, вырыть - виривати, вирити, викопувати, викопати, укопати, відкопувати, відкопати, вигрібати, вигребти, випорпувати, випорпати, вибуртувати [Укопай картоплі на борщ. Курка випорпує щось з-під листя. Яку яму собака вибуртував], (в земле ямку для гнезда) кублитися.
    * * *
    I несов.; сов. - в`ырвать
    вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( выдирать) видира́ти, ви́дерти и ви́драти и мног. повидира́ти; ( выдёргивать) висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмикати; ( выхватывать) вихо́плювати, ви́хопити и мног. повихо́плювати, вихва́чувати, ви́хватити и мног. повихва́чувати
    II несов.; сов. - в`ырыть
    вирива́ти, ви́рити и мног. повирива́ти; ( выкапывать) вико́пувати, ви́копати и мног. повико́пувати

    Русско-украинский словарь > вырывать

  • 9 высаживать

    высадить
    1) (растение) висаджувати, висадити [Висадила всю росаду];
    2) (из экипажа) зсаджувати, зсадити. [Бере на оберемок свою товстулю і зсаджує з воза]. -ть дверь - виважувати, виважити, випирати, виперти двері. [Виважив двері геть із засувом]. -ть кому зубы - вибивати, повибивати зуби.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысадить
    виса́джувати, ви́садити; ( ссаживать) зсаджувати, зсади́ти

    Русско-украинский словарь > высаживать

  • 10 выставлять

    выставить виставляти, виставити; а теснее -
    1) вистановляти, вистановити. [Вистановила подвійні вікна. Повистановляй квіти під дощ];
    2) вистромлювати, вистромити, висувати, висунути, витикати, виткнути, вихиляти, вихилити. [Виткну голову в вікно]; (язык) висолоплювати, висолопити (язика); (зубы) вищиряти, вищирити (зуби), вискаляти вискалити (зуби). Выставлять вперёд, напр. живот - випинати, випнути, вип'ясти; (обнаженную часть тела) витріщити. [З дірки голе коліно витріщилося];
    3) -лять свидетелей - ставити (становити) свідків;
    4) (дверь, подняв ее с петель рычагом) виважувати, виважити;
    5) (на вид) ставити, поставити перед очі;
    6) (чем) становити чим. [Я себе не становлю розумною];
    7) (флаг, знамя) викидати, викинути. Выставленный - виставлений, вистромлений, висунений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыставить
    виставля́ти, ви́ставити и мног. повиставля́ти; ( высовывать) вистро́млювати и вистромля́ти, ви́стромити и мног. повистро́млювати и повистромля́ти, витика́ти, ви́ткнути и мног. повитика́ти; (преим. предлагать для решения, обсуждения) висува́ти и висо́вувати, ви́сунути и мног. повисува́ти и повисо́вувати

    Русско-украинский словарь > выставлять

См. также в других словарях:

  • виважувати — ую, уєш і розм. виважа/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/важити, жу, жиш, док. 1) перех.Визначати вагу якого небудь предмета. 2) перех. Вивіряти правильність ваги, терезів. 3) перех., перен. Всебічно обмірковувати; оцінювати. 4) перех. Підіймати предмет… …   Український тлумачний словник

  • виважувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • виважати — див. виважувати …   Український тлумачний словник

  • виважити — див. виважувати …   Український тлумачний словник

  • виважування — я, с. Дія за знач. виважувати …   Український тлумачний словник

  • виважуватися — уюся, уєшся, недок., ви/важитися, жуся, жишся, док. 1) Підтягуватися на руках. 2) Розмахуватися, прицілюючись. 3) тільки недок. Пас. до виважувати 1 4) …   Український тлумачний словник

  • важити — 1) (мати певну вагу), заважувати, заважити, тягнути, тягти 2) (визначати вагу чого н.), зважувати, зважити, виважувати, виважати, виважити 3) (відігравати певну роль, бути важливим для когось), значити, означати, мати значення, мати вагу 4) (на… …   Словник синонімів української мови

  • виламувати — виламати (ламаючи, відокремлювати частину від цілого), вивалювати, вивалити, висаджувати, висадити, випирати, виперти, вибивати, вибити; видавлювати, видавити, видушувати, видушити, витискати, витискувати, витиснути (перев. шибку); виважувати,… …   Словник синонімів української мови

  • обдумувати — обдумати (усебічно оцінювати що н., намічаючи можливі варіянти дії тощо), продумувати, продумати, обмірковувати, обміркувати, розмірковувати, розміркувати, обмізковувати, обмізкувати, роздумувати, роздумати, розсуджувати, розсудити, примірятися,… …   Словник синонімів української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»