-
1 відвертати
= відвернути1) ( убік) to turn aside, to turn away2) (відгинати край, відгортати) to turn back, to fold back3) ( про увагу) to distract ( from), to divert; ( від чогось неприємного) to turn off, to fend4) ( запобігати) to prevent, to avert; to avoid; to preclude -
2 відвертати
avert, counter, head off, preclude, ( від чогось) reclaim from -
3 відвертати від пороку
Українсько-англійський юридичний словник > відвертати від пороку
-
4 відвертати загрозу
counter a threat, head off a threatУкраїнсько-англійський юридичний словник > відвертати загрозу
-
5 відвертати конфлікт
Українсько-англійський юридичний словник > відвертати конфлікт
-
6 відвертати пограбування
Українсько-англійський юридичний словник > відвертати пограбування
-
7 підвертати
= підвернути1) ( підгортати) to thrust under, to foist in, to tuck in (up), to turn under2) (пошкодити руку, ногу) to sprain -
8 відвертати
= відверну́ти1) отвора́чивать, отвороти́ть; отвраща́ть, отврати́тьвідверта́ти ніс (но́са) перен. — вороти́ть нос
2) (вращая снимать, ослаблять или отвинчивать; отгибать, отбрасывать край чего-нибудь) отвора́чивать, отвороти́ть, отвёртывать, отверну́ть3) ( сдвигать в сторону) отвора́чивать, отвороти́ть, отва́ливать, отвали́ть, свора́чивать, свороти́ть4) ( отрезывать и отбрасывать в сторону при вспашке) отва́ливать, отвали́ть5) перен. (не допускать, мешать чему-нибудь осуществляться) отвраща́ть, отврати́ть; ( отговаривать) отклоня́ть, отклони́ть6) ( отрывать от чего) перен. отвлека́ть, отвле́чь7) (предупреждать, не допускать) перен. предотвраща́ть, предотврати́ть, отвраща́ть, отврати́ть; отводи́ть, отвести́відверта́ти небезпе́ку — предотврати́ть (отврати́ть) опа́сность
8) ( делать вычет) вычита́ть, вычи́тывать, вы́честь9) диал. отвеча́ть, ответи́ть -
9 підвертати
= підверну́ти1) подвёртывать, подверну́ть, подвора́чивать, подвороти́ть; подкрути́ть2) ( изменять направление движения) повёртывать, поверну́ть, повора́чивать, повороти́ть; ( в сторону) свёртывать, сверну́ть, свора́чивать, свороти́ть -
10 повідвертати
1) поотвора́чивать, отверну́ть, отвороти́ть2) (отогнуть, откинуть край) поотвора́чивать, отвороти́ть, отверну́ть3) ( сдвинуть в сторону) отвороти́ть, свороти́ть; ( опрокидывая) отвали́ть -
11 відвертати
-
12 відвертати корму
отдава́ть корму́Українсько-російський політехнічний словник > відвертати корму
-
13 підвертати
техн. подвёртывать -
14 підвертати
qayırmaq; qıstırmaq; qatlamaq -
15 отвлекать
отвлечь1) что от чего куда - відтягати, відтягти, відволікати, відволокти що від чого куди;2) кого от чего - відтягати, відтягти, відвертати, відвернути, відривати, відірвати, відхиляти, відхилити, відводити, відвести кого від чого. -кать кого-либо от работы - відвертати, відтягати кого від роботи, заважати кому робити (в роботі). -влечь кого от зла, от греха, от мысли - відвернути, відвести кого від зла, від гріха, відвернути кого від думки. Театр -кает людей от кабака - театр відтягає людей від шинку. -кать чьё- либо внимание от чего - відвертати, відвернути чию увагу від чого. -влечь кого-л. от союза с кем - відвернути, відманити кого від спілки з ким;3) мед. - відвертати, відвернути, відтягати, відтягти;4) (абстрагировать) абстрагувати, забстрагувати, відмишляти, відмислити, відлучати, відлучити що від чого. Отвлечённый -1) відтягнений, відвернений и відвернутий, відірваний;2) см. Отвлечённый.* * *несов.; сов. - отвл`ечь1) відверта́ти, відверну́ти; ( отклонять) відхиля́ти, відхили́ти; (отводить, отклонять в сторону) відтяга́ти и відтя́гувати, відтягти́ и відтягну́ти; ( отрывать) відрива́ти, відірва́ти2) ( абстрагировать) абстрагува́ти несов., сов.; ( выделять) виділя́ти, ви́ділити; ( отделять) відокре́млювати, відокре́мити -
16 отворачивать
отворотить1) відвертати, відвернути що. -тить камень с дороги - відвернути (відкотити) камінь з дороги. -тить лошадь - відвернути коня. -тить сукрой хлеба - відкраяти, відбатувати лусту (кімсу) хліба;2) відгортати, відгорнути, відвертати, відвернути, відкочувати, відкотити, закочувати, закотити, закачувати, закачати, відхиляти, відхилити. -тил полу и полез в карман - відгорнув (закотив) полу і сягнув до кешені. -вать, - тить полог, занавеску - відгортати, відгорнути, відхиляти, відхилити, (слегка) прогортати, прогорнути запинало, запинальце. -тить воротник, рукава - відкотити, закотити комір, закачати (закотити, закасати) рукава, срв. Отвёртывать 3. -вать кожу, кожицу - залуплювати шкуру, шкурку. См. Отвернуть (Отвёртывать 3);3) відвертати, відвернути, відхиляти, відхилити. -вать лицо - відвертати, відвернути лице від кого, від чого. -вать нос от чего - ніс вернути від чого. Ветер -вает - вітер повертається (повернувся);4) см. Отвёртывать, отвернуть 1;5) см. Отвращать, отвратить;6) безл. вернути, відворочати, сов. відвернути. [Від їжі верне]. Отвороченный - відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий и т. д.* * *несов.; сов. - отворот`ить1) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) см. отвёртывать 4) -
17 отвёртывать
отвертеть, отвернуть1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.* * *несов.; сов. - отверн`уть1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти -
18 отклонять
отклонить1) что, кого - відхиляти, відхилити (о мног. повідхиляти), ухиляти, ухилити, відхитувати, відхитнути, відводити, відвести, (отвращать) відвертати, відвернути, (отбросить) відкидати, відкинути що. Срв. Отвращать, Отводить. -нить кого-л. от себя - відхилити когось від себе. -нить просьбу, предложение - відхилити прохання, пропозицію чию. -нять (-нить) беду, несчастие - відвертати (відвернути), відводити, відвести біду (напасть), нещастя. -нять, -нить магнитную стрелку - відхиляти, відхилити магне[і]тну стрілку (голку);2) кого от чего (отговаривать) - відхиляти, відхилити, відвертати, відвернути, відраджувати, відрадити кого від чого. Отклонённый - відхилений, відведений, відвернутий.* * *несов.; сов. - отклон`итьвідхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; ( отводить в сторону) відво́дити, відвести́; ( отговаривать) відра́джувати и відраджа́ти, відра́дити, відверта́ти, відверну́ти, відра́ювати, відра́яти -
19 forfend
v1) амер. оберігати, охороняти2) відвертати* * *[fxː'fend]v1) aмep. охороняти, запобігати, оберігати2) icт. відвертати -
20 tuck
1. n1) складка; зборка (на одязі)2) шк., розм. їжа; ласощі3) мор. опукла підводна частина корми4) барабанний бій5) трубний звук6) рапіра; тонкий гострий мечto take the tuck out of smb. — амер. а) збентежити когось; б) поставити когось на своє місце
2. v1) ховати, підгортати, підвертати під себе2) засовувати; ховати (тж tuck away)4) підгинати, підкочувати, підсовувати5) робити складки (на одязі); збирати у складкиtuck away — жарт. їсти; уминати
tuck in, tuck into — розм. жадібно їсти, давитися
tuck up — а) підбирати, підсмикувати; засукувати (рукава); б) розм. вішати (злочинця)
tucked up — а) підтягнутий, худорлявий; б) стиснений; в) стомлений, виснажений
* * *I [tvk] n1) підтикання2) складка, збірка ( на платті)to put /to take up/ a tuck in a dress — зробити збірку на платті
4) cпopт. угрупування ( у стрибку з вежі)5) cл.; жapг. їжа, особ. ласощі, тістечко6) мop. опукла підводна частина корму••II [tvk] vto take the tuck out of smb — cл. бентежити кого-н.; поставити кого-н. на своє місце, збити пиху з кого-н..
1) ховати, підбирати під себеthe bird tucked its head under its wing — птах заховав голову під крило; ховати, приховувати
to tuck one's medals in a cigar box — тримати /ховати/ свої медалі в коробці з-під сигар; pass бути прихованим ( часто tuck about tuck away)
the little cottage is tucked (away) under the hill — маленький будиночок прихований під горою
a cabin tucked among the pines — хатина, загублена серед сосен
2) засовувати, ховати ( tuck away)to tuck a letter [a handkerchief]into one's pocket — засовувати листи [носову хустку]в кишеню
to tuck the book into a drawer — (зсунути книгу в ящик; заправляти)
to tuck a napkin under one's chin — заправити серветку за комір; входити, збожеволіти
3) дбайливо вкривати (ковдрою; tuck in tuck up); she tucked the baby in bed вона прикрила дитину ковдрою; натягувати (ковдру на кого-н.); to tuck a blanket round the child укутати /закутати/ дитину в ковдру4) підгинати, підвертати5) робити складки ( на платті); збирати складками6) cпopт. (ć) групуватися; зібратися, стиснутися разом7) ( into) їсти з жадністю; впиватися зубами (у що-н.); уплітати, уписувати за обидві щокиIII [tvk] n1) дiaл. барабанний бій2) icт. трубний звукIV [tvk] v; діал.бити в барабан, барабанитиV [tvk] n; іст.рапіра; тонкий, гострий меч
См. также в других словарях:
відвертати — а/ю, а/єш, недок., відверну/ти, ерну/, е/рнеш, док., перех. 1) Повертати, відводити що небудь убік від кого , чого небудь. || Спрямовувати в інший бік. Відвертати носа. 2) розм. Відвалювати або зсувати що небудь убік. || Відрізуючи, відкидати… … Український тлумачний словник
підвертати — а/ю, а/єш, недок., підверну/ти, верну/, ве/рнеш, док., перех. 1) Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що небудь. || Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу. || перен., під кого – що. Підкоряти чиїйсь владі … Український тлумачний словник
повідвертати — а/ю, а/єш, док., перех. Відвернути все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
відвертати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвертати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідвертати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… … Український тлумачний словник
прикривати — а/ю, а/єш, недок., прикри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Класти що небудь поверх чогось, закриваючи цілком або частково. || Укривати кого небудь чимсь. || Осідати на що небудь. || Робити дах; покривати. || Опинятися зверху на чому небудь,… … Український тлумачний словник
баки — I ів, мн. Те саме, що бакенбарди. II ів: •• Забива/ти (заби/ти) ба/ки кому розм. нав язливими розмовами відвертати чиюсь увагу від чого небудь; заморочувати, задурювати голову комусь. III ба/кси, ів, мн., жарг. (одн. бак, а, ч.) … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник