-
1 цзи
Chinese: ji (транскрипции по системе Палладия, используемой для передачи кириллицей звуков китайского языка, соответствует данная транскрипция на основе латиницы по системе ханьюй пиньинь), chi (транскрипции по системе Палладия, используемой для передачи кириллицей звуков китайского языка, соответствует данная транскрипция на основе латиницы по системе Уэйда-Джайлза) -
2 цзи
nmed. Ch'i (жизненная энергия) -
3 Чжуан Цзи
Чжуан Цзи (Чжуан Чжоу, Янь Чжоу, Мен Чжоу) (бл. 369, обл. Мен царства Сун - 286 до н. е.) - давньокит. філософ, один із засновників даосизму. Проживав у царстві Чу. Традиційно Ч. Ц. приписується авторство "внутрішньої" частини трактату "Чжуан Цзи" - одного з основоположних текстів даосизму. Виходячи з ідей про просякнутість світу й усіх його речей дао та про відносність розрізнення всього сущого, Ч. Ц. розробив своє вчення про рівність усіх речей. Рівність, на його думку, зумовлює нерозмежованість реальності людського життя і смерті. Життя уподібнюється сновидінню (такому ж реальному, як саме життя), а смерть - "великому пробудженню" - возз'єднанню з дао. За свого життя людина втрачає відчуття дао, свою природність (цзи жань), що призводить до нищення нею як самої себе, так і навколишнього світу. -
4 Лао-Цзи
Лао-Цзи (Старий Вчитель, Старе Немовля) (бл. VI - V ст. дон. е.) - давньокит. філософ, напівлегендарний засновник даосизму. Попри те, що сучасна синологія піддає певному сумніву історичність його персони, традиційно вважається, що він був родом з повіту Ку в царстві Чу, прозивався Лі Ер (Лао Дань, Ли Бонн, Лао Лай-Цзи), служив головним архіваріусом держави Чжоу і, зустрічаючись із Конфуцієм, повчав його. За оповіддю, після нього залишився трактат "Дао Де Цзин" ("Вчення про шлях та його переваги"), що містив п'ять тисяч ієрогліфів. Вчення Л.-Ц. спирається на дао як центральну категорію. Дао не може бути ні названим, ні визначеним; виступає водночас і як плідне, жіноче начало, й разом з тим - як взірець природності (єства) для всього сущого, у тому числі й людини. Адже людина, на думку Л.-Ц., втрачає природність після народження, отримуючи знання та виконуючи різноманітні дії для задоволення своїх п'яти відчуттів Є. диним шляхом повернення до природності є слідування дао, тобто недіяння (у-вей) та відмова від знань. Повернення природності призводить адепта дао до певного стану безсмертя, коли ніщо з оточення не в змозі заподіяти йому шкоди. Соціальний лад також залежить від кожної окремої людини: заспокоївши саму себе, вона втихомирює тим самим усю Піднебесну. -
5 Мо-Цзи
Мо-Цзи (468, або 478,480 та ін., царство Лу - 376, або403, 395, 392 та ін. дон.е.) - стародавньокит. мислитель, політичний діяч, засновник моізму (мо цзя). Вивчав конфуціанські ідеї, але відійшов від них і пізніше різко критикував. Створив власну концепцію, багато у чому протилежну конфуціанській. Погляди М.-Ц. викладені в книзі "Мо-цзи" ("Трактат учителя Мо"), яка являла собою результат колективної праці моїстів протягом декількох століть. М.-Ц. виходив із критики політичних і соціальних відносин, що склалися в сучасному йому суспільстві. Головною причиною "безладу в Піднебесній" вважав відсутність у людей поваги, любові один до одного. Наслідком цього є те, що кожний здійснює вчинки, виходячи із власних бажань та вигоди. М.-Ц. розрізняв "загальну" та "окрему" любов: "окрема", або корислива, любов є великим злом для Піднебесної; тільки в "загальній" любові знаходиться істина. Еталоном "загальної любові" М.-Ц. вважав Небо, бо воно "велике і безкорисливе", "не розділяє малих та великих", "годує всіх". Основне завдання людини - виконувати бажання Неба: "Небо бажає, щоб люди допомагали один одному". Поняттю "Небо" надається теїстичне значення: воно - критерій розмежування добра і зла, все бачить і чує, знає вчинки всіх людей та неодмінно карає тих, які "порушують його волю". У політичних поглядах М.-Ц. центральною є думка про залучення до справ правління державою "доброчесних" людей. При цьому він обстоює тезу "шанування талантів", згідно з якою "мудрі люди" повинні висуватися на високі посади, незалежно від їхнього походження. Пропонуючи дотримуватися "економії у витратах", зокрема "економії при похованнях", критикував конфуціанців за їхню ритуалізацію життя, яка потребує великих витрат за рахунок добробуту народу А. нтиконфуціанський характер мають і висловлювання М.-Ц. "проти долі", сенс яких у запереченні напередвизначення в житті людини, адже людина сама є творцем своєї долі; наполегливою працею вона сама повинна досягти удачі, не роблячи при цьому зла іншому. Вчення М.-Ц. мало великий вплив у Китаї в IV - III ст. до н. е. -
6 Сюнь Цзи
Сюнь Цзи (Сюнь Куан, Сюнь Цин) (бл. 313 до н. е., держава Чжао, сучасна провінція Шаньсі - бл. 238 до н. е.) - давньокит. філософ, представник конфуціанства. Зазнав впливу легизму, даосизму та моїзму. Автор 23 із 32 розділів трактату "Сюнь-цзи". Вчення С.Ц. є філософською обробкою етико-соціальної доктрини Конфуція. Воно асимілювало ряд елементів інших філософських систем і становить ідейний синтез найбільш відповідних кит. суспільству III ст. до н. е. філософських ідей. Основа вчення С.Ц. полягає в тезі про споконвічно недосконалу природу людини. Але вона підлягає виправленню через спрямовані зусилля, виховання та освіту, дотримання доброго та відкидання злого. Керівництво "темпераментом" людини (творінням ці- як орієнтованого духу людини) необхідно здійснювати за допомогою ритуалу (лі), основний принцип якого зводиться до соціальних та етичних відмінностей, що засновані на непорушній ієрархії. Вчення С.Ц. значно вплинуло на подальше формування філософської думки Китаю, зокрема на розвиток матеріалістичних тенденцій. -
7 Ли цзи
-
8 Ши цзи
Religion: Shih-chi ("Historical Records" of 130 chapters and 526500 characters, which is considered to be the most important history of China down to the end of the 2nd century) -
9 Тай-Цзи Цюань
General subject: Tai Chi Chuan (китайская гимнастика) -
10 Хоу-Цзи
Religion: Hou Chi (In Chinese mythology, Lord of Millet Grains) -
11 Шэ Цзи
-
12 знак тай-цзи
Advertising: tai-tji sign -
13 тай-цзи
("великая единица", "великий единственный", "великий предел"; в общекитайской мифологии правящее всем абстрактное верховное божество) the Great Ultimate Principle, t'ai-chi, Tai Chi -
14 Кун-цзи
див. Конфуцій -
15 даосизм
ДАОСИЗМ (кит. - школа дао) - один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо" Д. В основі філософського вчення Д. лежить поняття "дао" як первісної, всеосяжної основи, субстанціального начала, загального закону спонтанного буття Всесвіту. "Дао" - єдине та нероздільне, однаково присутнє в усіх об'єктах (людях, речах) - як прекрасних, так і потворних. Для послідовників Д. "дао" - це безперервний потік метаморфоз-трансформацій; життя або смерть є лише одним з його фрагментів. З'єднання із цим потоком дарує мудрецю безсмертя. Необхідність дотримання природного закону "дао" виражена в концепції "недіяння" ("у вей") та "природності" ("цзи жань"), в основі якої лежить принцип заперечення штучного перетворення світу, яке призводить до порушень світової гармонії та, відповідно, виявляється в різних соціальних, економічних та політичних відхиленнях. Витоки Д. сягають давніх релігійних уявлень (магії, шаманства), філософське осмислення яких (серед. I тис. до н. е.) стало основою ідейної концепції цього напряму. Першозасновником Д. вважається міфічний імператор Хуан-ді. Оформлення ідей, які стали центральними для школи, приписується напівлегендарному мислителю Лао-цзи (VI - V ст. до н. е.), якого вважають автором трактату "Дао де-цзін" ("Канон "дао" та "де"). Його ідеї були розвинуті філософом Чжуан-цзи (твір "Чжуан-цзи", IV - III ст. до н. е.) і пізніше Ле-цзи (прибл. IV - III ст. до н. е.) та Хуайнань-цзи (Лю Ань, II ст. до н. е.). Д. справив значний вплив на різні галузі кит. культури (літературу, поезію, мистецтво); сприяв розвитку наукових знань (хімії, медицини). Вплинув на філософію Кореї, Японії.А. Усик -
16 конфуціанство
КОНФУЦІАНСТВО (кит. - школа вчених-книжників) - одна з головних давньокит. шкіл. Виникнення К. пов'язано з життям та діяльністю Конфуція (VI - V ст. до н. е.). Соціальною базою К. стало середовище вчених-інтелектуалів, які були усунуті від влади і мали головним заняттям вивчення та викладення книг старовини: "Ши цзин" ("Канон змін"), "Шу цзин" ("Канон історії"), "Лі цзи" ("Книга ритуалів"), "Юе цзин" ("Канон музики"). Представники раннього К. акцентували увагу на етико-соціальних проблемах; питання онтології, космології, логіки майже ігнорувались. Етико-соціальне вчення Конфуція являє собою перший етап становлення К. В центрі його уваги - антропологічні проблеми, а також спроби відродити в житті суспільства традиції давнини. Після смерті Конфуція з середовища його послідовників вийшло вісім напрямів, з яких найважливіше значення мають полярні концепції (пізніше - "ортодоксальна" та "неортодоксальна") Мен цзи і Сюнь цзи. Найзначніший внесок Мен цзи в ідейну спадщину К. - концепція природжено "доброї" природи людини (сін), з якої на соціальному рівні походила теорія "гуманного правління", що засноване на пріоритеті та праві народу скидати розбещеного правителя. Сюнь цзи виходив з тези природжено "злої" природи людини; головним завданням держави оголошувалось виховання "добрих" людських якостей, а головним завданням правителя - "завоювання" народу шляхом любові до нього та справедливих наказів. В часи імперії Цинь (221 - 207 до н. е.) К. було заборонено, але після її зруйнування роль К. знову зростає. За правління імператора У-ді (II ст. до н. е.) К. набуло статусу державної ідеології Китаю і в цьому стані перебувало до поч. XX ст. У кін. XIX - XX ст. спроби асиміляції К. з ідеями західної культури, що почали проникати в Китай, мали своїм наслідком формування постконфуціанства. К. справило великий вплив на ідейні та духовні традиції багатьох сусідніх держав - Японії, Кореї, В'єтнаму. -
17 лі
ЛІ (кит. - принцип, закон, істина, атрибут) - 1) Одна з основних категорій кит. філософії, визначає ідею загального, універсального упорядкувального начала, закону, властивого Всесвітові, а також кожному об'єктові або явищу. У філософському сенсі зустрічається, починаючи з Мен Цзи, Мо-Цзи, Сюнь Цзи. Для Хань Фея Л. є загальною "культурою формування речей". 2) Етикет, церемонії, ритуали. Використовувалась у найстаріших пам'ятках "Ши цзин" та "Шу цзин" в значенні релігійних та придворних ритуалів, обрядів. Для Конфуція Л. означає комплекс ознак поведінки людини як на особистому, так і на державному рівні. Дотримання нормативного набору Л. є головним показником пристойності людини і основною характеристикою ідеального типу особи - цзюнь-цзи. В цьому значенні категорія Л. використовувалась представниками раннього конфуціанства, що дало привід для критики конфуціанців з боку інших філософських шкіл (моїзм, легизм, даосизм), які вбачали інші важелі регуляції поведінки людей в суспільстві. В таких творах кит. філософії, як "Лі Цзи", "Чжоу Лі" категорія Л. набуває значення соціального, етичного та загальнокультурного нормативу, стає в один ряд із категоріями "гуманність", "доброчесність" та ін.А. Усик -
18 дао
ДАО (кит. - Бог, шлях, принцип, закономірність) - одна з основних категорій кит. філософії, яка незмінно присутня у багатьох її напрямах, але має різне тлумачення. Д. - центральне поняття даосизму, основна категорія онтологічного та космологічного аспектів цього вчення В. концепції Лао-цзи Д. - абстрактна сутність, яка є одночасно буття і небуття, "наявність" і "відсутність", всеохопнай наскрізна, але недоступна вербальному описові. Для Чжуан-цзи Д. скрізь присутнє; воно створює час та простір. Д. є небуття, але породжує все розмаїття речей та явищ. Представники неодаосизму Хе Янь і Го Сян визначали Д., відповідно, як "небуття" ("відсутність") та "буття" ("наявність"), відкидаючи дуальність в тлумаченні цієї категорії. У вченні Конфуція Д. позбавляється космологічного тлумачення. Носіями Д. виступають індивід, суспільство, держава. Д. залежить від свого носія (для добропорядних людей воно "пряме","велике"; для ницих - "криве", "мале"). Мен-цзи розрізняє небесне Д. (передвизначення) і людське Д. (благочинні вчинки людей) Д. ля Сюнь-цзи Д. всеосяжне, воно створює Всесвіт, і є одночасно моральним законом, дотримуючись якого людина здатна перетворювати свою "злу природу". "Межа" людського Д. - етикет, благопристойність. Засновники неоконфуціанства акцентували увагу на онтологічній характеристиці Д. Чжу Сі ототожнив Д. з "Великою межею" і принципом "лі"; взаємодіючи з Д., сили "інь" та "ян" і "п'ять елементів" "у сін" породжують світ. Категорія Д. знаходить застосування і в сучасній кит. філософії. -
19 Tai Chi
[-'tʃi]n тай цзи, бой с теньюTai-Chi üben — заниматься, практиковать тай цзи
-
20 Tai Ji
[-'tʃi]n тай цзи, бой с теньюTai-Chi üben — заниматься, практиковать тай цзи
Страницы
См. также в других словарях:
ЦЗИ — ЦЗИ (кит., буквально пружина, а также движущая сила, механизм, механический, организм, начало, импульс, хитроумный, махинаторский) одна из самых специфических категорий китайской философии. Конкретные значения цзи крючок арбалета, западня,… … Философская энциклопедия
ЦЗИ и ДО — НИИЦС ЮУрГУ ЦЗИ и ДО ЦЗИ и ДО НИИ ЦС ЮУрГУ центр защиты информации и дополнительного обучения НИИЦС ЮУрГУ г. Челябинск, образование и наука ЦЗИ и ДО НИИЦС ЮУрГУ Источник: http://susu.ac.ru/ru/Povyshenie kvalifikacii/Struktura/Centr zaschity… … Словарь сокращений и аббревиатур
Цзи — Пекин Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 … Географическая энциклопедия
цзи — Китайская алебарда с волнистым или прямым наконечником и топором секирой в виде вогнутого полумесяца. [ГОСТ Р 51215 98] Тематики оружие холодное Обобщающие термины алебарды … Справочник технического переводчика
ЦЗИ — Центр законодательных инициатив Донецкий центр законодательных инициатив Центр законодательных инициатив при Донецком областном совете укр.: ЦЗІ, Центр законодавчих ініціатив http://czi.net.ua/ г. Донецк, укр., Украина, юр. Источник:… … Словарь сокращений и аббревиатур
ЦЗИ-СЯ — Дворец наук (ученый двор) у [[западных ворот]] Цзи (Цзи ся сюэ гун) древнейшая в Китае научно философская академия, созданная правителями государства Ци и действовавшая более столетия (возможно, до 150 лет) со второй четверти 4 в. до н.э. в… … Энциклопедия Кольера
ЦЗИ — китайская разновидность многозубца с тремя зубьями. Ранние экземпляры относятся к Иньскомупериоду. Широкое распространение цзи получил в период Чуньцю. Изготовлялсяиз бронзы, позднее в период Чжаньго из металла. Являлся комбинацией копья мао и… … Энциклопедия вооружений
Цзи (фамилия) — Цзи (Ji) несколько омонимичных китайских фамилий (кланов) . 計 (считать). 紀. 吉 (счастливый). 嵇. 汲. 籍. 冀. 季 (сезон года), могущественное семейство в царстве Лу, упоминаемое в Сы Шу. 姬 придворная дама ; фамилия правителей Чжоуской династии и Царства … Википедия
Цзи Кан — (кит.嵇康) (223 262), китайский поэт и философ эпохи троецарствия. Жил в царстве Вэй. Приверженец даосизма. Поэзии свойственна прямота обличения и сатира, а также (по словам Чжун Жуна) возвышенный, правдивый, светлый стиль. Казнен правящим родом… … Википедия
Цзи (чжуинь) — чжуинь ㄦ ㄢ ㄞ ㄚ ㄗ ㄓ ㄐ ㄍ ㄉ ㄅ ㄧ ㄣ ㄟ ㄛ ㄘ ㄔ ㄑ ㄎ ㄊ ㄆ ㄨ ㄤ ㄠ ㄜ ㄙ … Википедия
Цзи Пэнфэй — 姬鹏飞 … Википедия
