-
1 ТНУ
1) Engineering: heat pump system, heat pump installation, heat pump plant2) Makarov: теплонасосная установка -
2 жарить
1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].* * *1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш) -
3 заяривать
(на музык. инструм.) затинати, тнути, шкварити. [Сопілка «дуба» затинає (Котл.). Музики тнуть (Грінч.)].* * *затина́ти, шква́рити, ти́ти (тну, тнеш), тну́ти -
4 надрезать
несов.; сов. - надрез`атьнадрі́зувати, -зую, -зуєш и надріза́ти, надріза́ти, -ріжу, -ріжеш и мног. понадрі́зувати и понадріза́ти, надтина́ти, надтя́ти (надітну́, надітне́ш) и мног. понадтина́ти, притина́ти, притя́ти, -тну́, -тне́ш -
5 нажаривать
нажарить1) насмажувати, насмажити, напряжувати, напрягти и напряжити, напікати, напекти, (о мног.) понасмажувати, понапряжувати, понапікати чого. [Насмажили гусей, поросят (Сл. Гр.). Загадав жінці напрягти сала (Рудч.). Напекла багато баранини (Сл. Гр.)];2) (нагревать сильно печку и т. п.) нажарювати, нажарити, напалювати, напалити, (о мног.) понажарювати, понапалювати що и в чому; (о солнце) нажарювати, нажарити, напікати, напекти, напалювати, напалити, насмалювати, насмалити кого, що;3) -вать на чём - вигравати, затинати на чому; см. Наяривать. Нажаренный -1) насмажений, напряжений, напечений, понасмажуваний и т. п. [Тараня у маслечку напряжена (Квітка)];2) нажарений, напалений, понажарюваний, понапалюваний; нажарений, напечений, напалений, насмалений. -ться -1) насмажуватися, насмажитися, понасмажуватися; бути насмажуваним, насмаженим, понасмажуваним и т. п.;2) (сильно нагреваться) нажарюватися, нажаритися, понажарюватися; бути нажарюваним, нажареним, понажарюваним и т. п.; (на солнце) нажарюватися, нажаритися, вижарюватися, вижаритися, напікатися, напектися, насмалюватися, насмалитися. [За день (бички) так вижарилися на тому сонці, - де вже його по такій спеці пастись! (Мирний)].* * *несов.; сов. - наж`арить1) (жаря, приготовлять) нажа́рювати, нажа́рити и мног. понажа́рювати, насма́жувати, насма́жити и мног. понасма́жувати, сов. напрягти́, напряжи́ти; напіка́ти, напекти́, и мног. понапіка́ти, сов. напра́жити; (преим. в сале, масле, сало), нашкварювати, нашква́рити2) ( накалять) нажа́рювати, нажа́рити; (ната́пливать; о солнце) напа́лювати, напали́ти, и мног. понапа́лювати; ( напекать) напіка́ти, напекти́, и мног. понапіка́ти3) (несов.: делать что-л. энергично, увлечённо; бить) шква́рити, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш); ( на музыкальном инструменте) виграва́ти -
6 наяривать
(жарить) шкварити, нашкварювати, жарити, нажарювати, смалити, насмалювати, чесати, чухрати, тяти и тнути; (на музык. инструм.) затинати, витинати, тяти и тнути, різати, нарізувати, вигравати на чому. [В шинку хтось так на бубні витинає, що аж стріха ходором ходить (Кониськ.). Музики тяли з усієї сили (Грінч.). А за мною молодою сім кіп хлопців чередою в цимбалоньки тнуть (Пісня). Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що й розібрати не можна (Квітка)].* * *шква́рити, нашква́рювати, -рюю, -рюєш; (о музыке, танцах) рі́зати (рі́жу, рі́жеш), витина́ти, затина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти, утина́ти -
7 отхватывать
отхватить1) (отрубить) відчесати. [Так голову за один мах і відчесав йому]; (отрубать, отрывать что-л. или кусок чего-л.) відбатовувати, відбатувати, відшматовувати, відшматувати. [Рубав чоловік дрова та й одбатував собі добрий шматок литки];2) (отломать кусок чего-л.) відпайовувати, відпаювати;3) (захватывать) відхоплювати, відхопити, ухопити що. [Даючи гроші під заставу, одхоплює нивку по нивці від бідноти (П. Мирн.)]; (расхватывать) розхоплювати, розхопити;4) (делать что-л. бойко, лихо) віддирати, відодрати, затинати, затяти, тнути, втяти. [Гопака гуртом оддирають]. Срв. Жарить 2, Запузыривать;5) (устроить) устригти, утяти.* * *несов.; сов. - отхват`ить1) ( отрезать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати, відкра́ювати, відкра́яти, відчикри́жувати, відчикри́жити; (несов.: резким движением оторвать, отрезать) відшматува́ти, відпаюва́ти; ( отсекать) відтина́ти, відітну́ти и відтя́ти и повідтина́ти, відчі́сувати, відчеса́ти; ( отрубать) відру́бувати, відруба́ти и повідру́бувати, відчухра́ти (несов.), відбато́вувати, відбатува́ти; ( отдирать) віддира́ти, відде́рти и відідра́ти; ( откусывать) відку́шувати, відкуси́ти и повідку́шувати2) (приобретать, заполучать) захо́плювати, захопи́ти и позахо́плювати, зага́рбувати, зага́рбати3) (делать бойко, залихватски) тну́ти и тя́ти, утну́ти и утя́ти, затина́ти, затну́ти и затя́ти, віддира́ти (несов.), несов. удра́ти; ( чесать) чеса́ти, учеса́ти; ( шпарить) шпа́рити, відшпа́рити; (несов.: отплясывать) витанцьо́вувати, сади́ти; (о танцах, музыке) креса́ти (несов.), несов. учи́стити4) ( отдёргивать) відсми́кувати, відсмикну́ти -
8 разрезать
тж. разр`езывать; несов.; сов. - разр`езатьрозрі́зувати, -зую, -зуєш и розріза́ти, розрі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. порозрі́зувати; ( на части) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти, -кра́ю, -кра́єш и мног. порозкра́ювати, кра́яти, покра́яти; ( на большие куски) розбато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розбатува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ( рассекать) розтина́ти, розтя́ти (розітну́, розітне́ш) и розітну́ти и мног. порозтина́ти -
9 раскраивать
несов.; сов. - раскро`ить1) портн., сапожн. и пр. розкро́ювати, -кро́юю, -кро́юєш, розкрої́ти2) ( рассекать) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти, розтина́ти, розтя́ти (розітну́, розітне́ш) и розітну́ти; розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати\раскраивать крои́ть го́лову — розкра́яти (розпана́хати; провалить: провали́ти, розчерепи́ти) го́лову
-
10 рассаживать
несов.; сов. - рассад`ить1) розса́джувати, -джую, -джуєш, розсади́ти, -саджу́, -са́диш и розсадови́ти, -довлю́, -до́виш2) (разбивать) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'є́ш) и мног. порозбива́ти, розса́джувати, розсади́ти; ( раскалывать) розко́лювати, -люю, -люєш, розколо́ти, -колю́, -ко́леш; (разрубать, рассекать) розру́бувати, -бую, -буєш, розруба́ти, розтина́ти, розтя́ти (розітну́, розітне́ш) и розітну́ти -
11 рассекать
несов.; сов. - расс`ечьрозсіка́ти, розсікти́, -січу́, -січе́ш, сікти́ несов., розтина́ти, розтя́ти (розітну́, розітне́ш) и розітну́ти; ( сверху донизу) розча́хувати, -ча́хую, -ча́хуєш, розчахну́ти; ( разрезать) розрі́зувати, -зую, -зуєш и розріза́ти, розрі́зати, -рі́жу, -рі́жеш; ( раскалывать) розко́лювати, -люю, -люєш, розколо́ти, -колю́, -ко́леш; сов. диал. розчі́мхати\рассекать ка́ть во́здух (во́ду, во́лны) — розсіка́ти (розтина́ти, розрі́зувати, розріза́ти; розбива́ти) пові́тря (во́ду, хви́лі)
-
12 расхватить
1) сов. см. расхватывать2) (разбить) розтрощи́ти, -трощу́, -тро́щиш; (рассечь) розсікти́, -січу́, -січе́ш, розтя́ти (розітну́, розітне́ш), розітну́ти -
13 сечь
1) сікти́ (січу́, січе́ш); ( срубать) стина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти; (бить, ударять чем-л.) креса́ти (крешу́, кре́шеш)2) ( пороть) сікти́; шмага́ти3) (о снеге, дожде) сікти́; ( только о дожде) пері́щити -
14 сражаться
несов.; сов. - сраз`иться1) би́тися (б'ю́ся, б'є́шся) несов.; ( схватываться) стина́тися, стя́тися (зітну́ся, зітне́шся) и зітну́тися; ( бороться) змага́тися несов., боро́тися, -рю́ся, -решся, поборо́тися\сражаться жа́ться со страстя́ми — боро́тися (змага́тися) з при́страстями
2) ( в карты) гуля́ти, погуля́ти и згуля́ти -
15 срезать
тж. ср`езывать; несов.; сов. - ср`езать1) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати; (с поверхности или верхнюю часть чего-л.) стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти и мног. постина́ти, сов. утя́ти, утну́ти2) (перен.: обрывать чью-л. речь) обрива́ти, обірва́ти (обірву́, обірве́ш и обі́рвеш)3) (перен.: проваливать на экзамене) зрі́зувати, зрі́зати\срезать зать мяч — спорт. зрі́зати м'яч
-
16 срубать
несов.; сов. - сруб`ить1) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати; ( голову) стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти и мног. постина́ти; ( вырубать) виру́бувати, ви́рубати и мног. повиру́бувати; ( скалывать) ско́лювати, -люю, -люєш, сколо́ти, -лю́, -леш2) (сов.: построить из брёвен) поста́вити, -влю, -виш, збудува́ти, -ду́ю, -ду́єш, побудува́ти -
17 ссекать
несов.; сов. - сс`ечьзсіка́ти, зсікти́ (зсічу́, зсіче́ш) и мног. позсіка́ти, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти и мног. постина́ти -
18 стискивать
несов.; сов. - ст`иснутьсти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти; (сдавливать; смыкать - губы, зубы) затиска́ти и зати́скувати, зати́снути; (зубы, губы, кулаки) зці́плювати, -люю, -люєш, зціпи́ти, -плю́, -пиш и мног. позці́плювати, ці́пити несов., стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти; (зубы, губы) заці́плювати, заці́пити, сов. склепи́ти, -плю́, -пи́ш\стискивать вать в объя́тиях — сти́скувати (стиска́ти) в обі́ймах
\стискивать нуло го́рло кому́ — ( об ощущении) сти́снуло го́рло кому́, ухопи́ло за го́рло кого́
что \стискивать нуло се́рдце [кому́] — що сти́снуло се́рце [кому́], се́рце запекло́ся чим [у ко́го]
-
19 схватываться
несов.; сов. - схват`иться1) схо́плюватися, -лююся, -люєшся, схопи́тися, -плю́ся, -пишся и мног. посхо́плюватися; ( хвататься) хапа́тися, ухопи́тися\схватываться ться за го́лову — хапа́тися, схопи́тися и ухопи́тися (бра́тися, узятися) за го́лову
2) (вступать в борьбу, в спор) зчі́плюватися, -лююся, -люєшся и зчіпля́тися, зчепи́тися, -плю́ся, -пишся и мног. позчі́плюватися; ( сражаться) стина́тися, стя́тися (зітну́ся, зітне́шся) и зітну́тися3) ( спохватываться) спохва́чуватися, -чуюся, -чуєшся, спохвати́тися, -вачу́ся, -ва́тишся; (сов.: опомниться) схамену́тися4) (с неопр.: поспешно или внезапно начинать что-л. делать) ки́датися, ки́нутися, схо́плюватися, схопи́тися\схватываться ти́ться бежа́ть — ки́нутися бі́гти; ( о сидевшем ранее) схопи́тися бі́гти; ( наутёк) ки́нутися тіка́ти (утіка́ти; навті́ки, навтікача́)
5) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́віти6) страд. несов. схо́плюватися; охо́плюватися; обхо́плюватися; схо́плюватися; уло́влюватися, -люється; схо́плюватися, підміча́тися; перехо́плюватися, -люється; перетя́гуватися; скрі́плюватися, -люється; ско́вуватися -
20 сцеплять
несов.; сов. - сцеп`ить1) зчі́плювати, -люю, -люєш и зчіпля́ти, зчепи́ти, -плю́, -пиш и мног. позчі́плювати; (стискивать - зубы, челюсти) зці́плювати, -люю, -люєш, зці́пити, -плю, -пиш и мног. позці́плювати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти, сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути\сцеплять пи́ть ру́ки — зчепи́ти ру́ки
2) (перен.: соединять) з'є́днувати, -ную, -нуєш, з'єдна́ти
См. также в других словарях:
ТНУ — им. В.И.Вернадского ТНУ Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского с августа 1999 http://www.crimea.edu/tnu/ г. Симферополь, образование и наука, Украина ТНУ теплонасосная установка ТНУ … Словарь сокращений и аббревиатур
тну — тять бить , стар.; укр. тну, тяти резать, рубить, косить, бить, кусать , блр. цяць, тну, др. русск. тьну, тѧти рубить, сечь, зарубить , потѧти убить (тьметь у Мi. LР 1027 является опечаткой; см. Вондрак, Aksl. Gr. 365; Траутман, ВSW 324), словен … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ТНУ им. В.И.Вернадского — ТНУ Таврический национальный университет имени В. И. Вернадского с августа 1999 http://www.crimea.edu/tnu/ г. Симферополь, образование и наука, Украина … Словарь сокращений и аббревиатур
ТНУ — … Википедия
ТНУ — теплонасосная установка … Словарь сокращений русского языка
Исторический факультет ТНУ — Исторический факультет Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского … Википедия
Философский факультет ТНУ — Философский факультет Таврического Национального Университета один из 17 факультетов ТНУ, выполняющий подготовку бакалавров, специалистов и магистров по 4 специальностям: философии, социальной философии, культурологии, политологии. Расположен в т … Википедия
Факультет психологии ТНУ — Факультет психологии Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского Английское название Faculty of Psychology, Taurida V.I. Vernadsky National University Год основания 10 … Википедия
тнути — [тну/тие] тну, тнеш, тнеимо/, тнеите/; нак. тни, т(‘)н іт … Орфоепічний словник української мови
потяти — тну/, тне/ш, док., перех., заст. 1) Убити, зарубати. 2) Зрізати, зрубати … Український тлумачний словник
тнути — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови