-
1 Пиш
( Польша) Pisz -
2 созревать
пиш- -
3 машинистка
пиш.машинкиgépírónő -
4 ручка
(пиш.) sörmanjke (сёрманьке) -
5 схватывать
несов.; сов. - схват`ить1) схо́плювати, -люю, -люєш, схопи́ти, -плю́, -пиш и мног. посхо́плювати; диал. хопи́ти сов.; (сов.: ухватить) ухопи́ти (ухоплю́, ухо́пиш); ( силой задерживать) хапа́ти несов., похапа́ти (мног.), зга́рбати (сов.)\схватывать ти́ть в объя́тия — схопи́ти (ухопи́ти) в обі́йми
\схватывать ти́ть боле́знь — схопи́ти (підхопи́ти) хворо́бу
\схватывать ти́ло кого́ — ( о приступе болезни) схопи́ло (скрути́ло) кого́
живо́т \схватывать ти́ло — безл. живі́т схопи́ло
2) (охватывать - о сне, об огне) охо́плювати, -лює, охопи́ти (охо́пить); ( обхватывать) обхо́плювати, обхопи́тиого́нь \схватывать ти́л дом — вого́нь охопи́в (обхопи́в) буди́нок, буди́нок взя́вся вогне́м
жа́лость \схватывать ти́ла за се́рдце — жаль охопи́в се́рце, жаль ухопи́в (схопи́в) за се́рце
3) (перен.: быстро понимать; воспринимать слухом зрением) схо́плювати, схопи́ти и ухопи́ти; ( улавливать) уло́влювати, -люю, -люєш, улови́ти (уловлю́, уло́виш)\схватывать ти́ть мысль — схопи́ти (улови́ти, ухопи́ти) ду́мку
\схватыватьти́ть умо́м — осягну́ти ро́зумом
4) (перен.: подмечать) схо́плювати, схопи́ти, підміча́ти, підмі́тити, -мі́чу, -мі́тиш, сов. ухопи́ти5) ( перевязывать слегка) перехо́плювати, перехопи́ти; ( перетягивать) перетя́гувати, -гую, -гуєш, перетягну́ти и мног. поперетя́гувати6) ( скреплять) спец. скрі́плювати, -люю, -люєш, скріпи́ти, -плю́, -пиш и мног. поскрі́плювати7) ( о вяжущих веществах) спец. тужа́віти, затужа́вітибето́н бы́стро \схватывать ти́ло — бето́н шви́дко затужа́вів
8) (о действии холода, мороза) схо́плювати, схопи́ти; ( сковывать) ско́вувати, -вує, скува́ти (скує́)зе́млю \схватывать ти́ло моро́зом — зе́млю схопи́ло (скува́ло) моро́зом, моро́з скува́в (образно: зці́пив) зе́млю
лёд \схватывать ти́л ре́ку — рі́чка (ріка́) взяла́ся кри́гою
-
6 керӓсӹр
керӓсӹрГ.Керӓсӹр эдем строгий человек.
Ванян ӓтяжӹ кынамжы пиш керӓсӹр, когонок ат шӓльӹ. Отец Вани иногда очень строгий, не расшалишься.
2. жестокийВырсы пиш кого лӱдӹш, пиш керӓсӹр. Н. Игнатьев. Война – большая опасность, очень жестокая.
-
7 закатывать
закататьI. 1) см. Укатывать;2) (во что-л. катя) закачувати, закачати, що в що. [Сорочку попирскай, згорни щільно і закачай тісно в рушник, щоб була вогка до прасування];3) (в раскатанное тесто) заліплювати, заліпити що в корж; загортати, загорнути коржем. [Заліпи шинку в корж і засунь у піч, хай печеться];4) куда (заключать, ссылать) - завдавати, завдати, запро(в)торювати, запро(в)торити кого куди. [Завдано його до в'язниці аж на чотири роки. Його завдадуть (или запроторять) на Сибір, бо він душогуб]:5) -тать розгами, плетьми на смерть - закатувати, забити, зашмагати кого різками, нагаями на смерть.II. Закатывать, закатить -1) зака[о]чувати, закотити. [Закотила клубок аж під піч];2) укочувати, укотити; (только экипаж) заточувати, заточити, (о мн.) позаточувати. [Укотили барило в льох. Ой, де-ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Під містечком Берестечком заточені в лози (Дума). Вози у возівню позаточував];3) -ть глаза под лоб - заводити, завести (закотити) очі вгору (під лоба), пускати, пустити очі під лоба. [Завела очі вгору і вхопилася за лівий бік - тільки не крикне (М. Вовч.). Співаючи пускав очі під лоба];4) (розог, плетей) сипати, усипати кому. [Усипано йому двадцять і п'ять]. Закаченный - закочений; укочений, заточений.* * *I несов.; сов. - закат`ать1) (завёртывать, обматывать во что) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти2) ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (катая, сворачивать) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти и мног. позгорта́ти и позго́ртувати3) ( укатывать) укочувати, укоти́ти (укочу́, уко́тиш); ( дорогу) уторо́вувати и торува́ти, уторува́ти4) ( в тюрьму) запрото́рювати, -рюю, -рюєш, запрото́рити5) ( утомлять катанием) сто́млювати (-люю, -люєш) ката́нням, стоми́ти (-млю́, -миш) ката́нням, утомля́ти ката́нням, утоми́ти ката́нням; сов. заката́тиII несов.; сов. - закат`ить1) зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( вкатывать) уко́чувати, укоти́ти; ( повозку) зато́чувати, заточи́ти, -точу́, -то́чиш\закатыватьть глаза́ — зако́чувати, закоти́ти о́чі
2) (сов.: уехать) покоти́ти, чкурну́ти; помча́ти, пої́хати, -ї́ду, -ї́деш3) (устраивать, делать что-л.) улашто́вувати, улаштува́ти; сов. утну́ти и утя́ти (утну́, утне́ш), устругну́ти, учи́стити (учи́щу, учи́стиш), ушква́рити, уджиґну́ти; ( учинять) учиня́ти, учини́ти (учиню́, учи́ниш)4) ( сильно ударять) улі́плювати, уліпи́ти (уліплю́, улі́пиш) (кому що), затопля́ти и зато́плювати, затопи́ти, -топлю́, -то́пиш -
8 захватывать
захватить1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.* * *I несов.; сов. - захват`ить1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́читиII несов.; сов. - захват`ать(замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш -
9 зацеплять
зацепить 1), зачіпляти и зачі[е]плювати, зачепити, учі[е]плювати, учепити, (только сов. в.) зарвати, зачеркнути що за що, (о многих) позачі[е]плювати; (крючком) зачіплювати, зачепити гаком, загачувати, загачити. Кущ зачепиш плечем (Самійл.). Тільки руками що зарве, то вже його (Франко). Водицю бере і нас зачеркне (Чуб,). Прищулився, щоб по щоці не вчепила (Васильч.)];2) (затрагивать) зачіпати, чіпати, зачепити, займати, за(й)няти. [Нащо мене зачіпаєш, коли собі иншу маєш? (Пісня). Не займай його]. Зацеплённый - зачеплений, учеплений.* * *несов.; сов. - зацеп`ить1) зачі́плювати и зачіпля́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш и мног. позачі́плювати и позачіпля́ти; ( мешая двигаться) перечі́плювати, перечепи́ти, -чеплю́, -че́пиш и мног. поперечі́плювати; (несов.: задевать) зачіпа́ти; (сов.: коснуться) учепи́ти2) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти -
10 растапливать
I несов.; сов. - растоп`ить( разводить огонь) розпа́лювати, -люю, -люєш и розпаля́ти, розпали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. порозпа́лювати, розто́плювати, -люю, -люєш и розтопля́ти, розтопи́ти, -топлю́, -то́пишII несов.; сов. - растоп`ить(жир, воск) розто́плювати, -люю, -люєш и розтопля́ти, розтопи́ти, -топлю́, -то́пиш, сто́плювати, стопи́ти -
11 сдувать
несов.; сов. - сдуть1) здува́ти, зду́ти (зідму́, зідме́ш) и мног. поздува́ти; (преим. ртом) здму́хувати (здму́хую, здму́хуєш), здмухну́ти; ( свеивать) зві́ювати (зві́юю, зві́юєш) и звіва́ти, зві́яти и мног. позві́юватикак (бу́дто, сло́вно) — ве́тром
сду́ло — як (ні́би, на́че) ві́тром зду́ло (змело́)
2) ( списывать) спи́сувати, -сую, -суєш, списа́ти (спишу́, спи́шеш) и мног. поспи́сувати; ска́тувати, -тую, -туєш, ската́ти3) (перен.: брать, получать с кого-л.) здира́ти, зде́рти и зідра́ти (здеру́, здере́ш), сов. злупи́ти, -плю́, -пиш4) ( красть) тягти́, -гну́, -гнеш, потягти́, тягну́ти, потягну́ти, цу́пити, -плю, -пиш, поцу́пити -
12 скапливать
несов.; сов. - скоп`ить1) (сберегая, собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш), назби́рувати, -рую, -руєш, назбира́ти, призби́рувати, призбира́ти; ( сколачивать) збива́ти, зби́ти (зіб'ю́, зі́б'єш) и мног. позбива́ти; ( деньги) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. насклада́ти, відклада́ти, відкла́сти; ( накоплять) нагрома́джувати, -джую, -джуєш, нагрома́дити, -ма́джу, -ма́диш, накопи́чувати, -чую, -чуєш, накопи́чити; (силы, энергию) копи́ти (коплю́, ко́пиш), скопи́ти\скапливатьпи́ть де́нег на мотоци́кл — зібра́ти (назбира́ти, скла́сти, відкла́сти) гро́шей на мотоци́кл
2) (складывать, собирать в одно место) ску́пчувати, -чую, -чуєш, ску́пчити; ску́плювати, -люю, -люєш, скупи́ти, -плю́, -пиш; (массой, много) згрома́джувати, згрома́дити3) (приобретая, увеличивать) набува́ти, набу́ти, -бу́ду, -бу́деш -
13 скреплять
несов.; сов. - скреп`итьскрі́плювати, -люю, -люєш и скріпля́ти, скріпи́ти, -плю́, -пиш; (перен.: укреплять) змі́цнювати, -нюю, -нюєш, зміцни́ти; ( подкреплять) підкрі́плювати и підкріпля́ти, підкріпи́ти, -кріплю́, -крі́пиш\скреплять пи́ть себя́ — стри́матися, стри́мати себе́
\скреплять пя́ се́рдце — згніти́вши (скріпи́вши) се́рце
-
14 стерпливать
( редко)стерпе́ть — терпі́ти, -плю́, -пиш, сте́рпіти, -плю, -пиш
-
15 стибрить
поцу́пити, -плю, -пиш, зцу́пити, сви́снути, підцу́пити, підца́пати, підца́пити, -плю, -пиш -
16 стягивать
несов.; сов. - стян`уть1) стяга́ти и стя́гувати, -гую, -гуєш, стягти́, -гну́, -гнеш и стягну́ти и мног. постяга́ти и постя́гувати; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати\стягивать вать войска́ — стя́гувати ві́йська
\стягивать вать ло́дку с ме́ли — стя́гувати чо́вен з мілини́
\стягивать вать сноп перевя́слом — стя́гувати сніп пере́ве́слом
2) ( сводить судорогой) судо́мити, -мить, зсудо́мити и мног. посудо́мити; ко́рчити, ско́рчити и мног. поко́рчити3) (сов.: украсть) потягну́ти, потягти́, стягти́, стягну́ти, поцу́пити, -плю, -пиш, ути́рити, поти́рнти4) (сов.: получить с кого-либо) злупи́ти, -плю́, -пиш, зідра́ти (здеру́, здере́ш), зде́рти -
17 сцапать
-
18 сцеплять
несов.; сов. - сцеп`ить1) зчі́плювати, -люю, -люєш и зчіпля́ти, зчепи́ти, -плю́, -пиш и мног. позчі́плювати; (стискивать - зубы, челюсти) зці́плювати, -люю, -люєш, зці́пити, -плю, -пиш и мног. позці́плювати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и зітну́ти, сти́скувати, -кую, -куєш и стиска́ти, сти́снути\сцеплять пи́ть ру́ки — зчепи́ти ру́ки
2) (перен.: соединять) з'є́днувати, -ную, -нуєш, з'єдна́ти -
19 тылвӹрцӹк
тылвӹрцӹкГ.искра, искорка; частичка горящего или раскалённого веществаЯргата тылвӹрцӹквлӓ яркие искорки.
Ти ӹдӹр лач тылвӹрцӹкок, пиш пӹсӹ, пиш пуры. В. Сузы. Эта девочка как искорка, очень быстрая, очень добрая.
Сравни с:
тулйып -
20 тӹвӹл
тӹвӹлГ.1. сущ. порядок, чистотаТӹвӹлӹм яраташ любить чистоту.
Пӧртӹштӹ пиш кого тӹвӹл. В доме очень большой порядок.
Сравни с:
арулык2. прил. чистоплотный, опрятныйПашкудемвлӓ пиш тӹвӹл эдемвлӓ ылыт. Мои соседи очень опрятные люди.
См. также в других словарях:
ПИШ — «Преподавание истории в школе» издание, образование и наука … Словарь сокращений и аббревиатур
Пиш — Город Пиш Pisz Герб … Википедия
пиш. маш. — пиш. маш. пишмашинка пишущая машинка … Словарь сокращений и аббревиатур
Пиш (гмина) — Гмина Пиш Gmina Pisz Герб … Википедия
пишәю — иск. Үзен зур күрсәтү, масаю, горурлану … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
пиш-пиш — [پش پش] калимаи тақлиди овози ҷеғ задани гурба … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
пиш.маш. — пишущая машинка … Словарь сокращений русского языка
Хуай-Пиш — Деревня Хуай Пиш Huay Pix Герб … Википедия
Гмина Пиш — Gmina Pisz Герб Страна: Польша Повят: Пишский повят Глава: Ян Алицки (2006) Площадь: 634,8 км² … Википедия
пиши пропало — пиш и проп ало … Русский орфографический словарь
пишмашинка — пиш. маш. пишмашинка пишущая машинка … Словарь сокращений и аббревиатур