Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

ПАШ

  • 1 Паш

    p.n. Pasch

    Русско-английский словарь математических терминов > Паш

  • 2 Паш

    Mathematics: Pasch, pash

    Универсальный русско-английский словарь > Паш

  • 3 Паш


    * * *

    p.n. Pasch

    Русско-английский математический словарь > Паш

  • 4 Паш

    Русско-английский словарь по прикладной математике и механике > Паш

  • 5 Паш

    p.n.

    Русско-английский словарь по математике > Паш

  • 6 кӱпаш

    кӱпаш
    -ем
    1. пухнуть, вспухать, вспухнуть; опухать, опухнуть; вздуваться, вздуться (о животе); пучить, вспучить (о животе)

    Йол кӱпен нога опухла;

    мӱшкыр кӱпа живот пучит.

    Пургыж тылзылан кӱпен колышат шукеме. Я. Ялкайн. К февралю увеличилось число умерших от того, что они пухли.

    (Ӱдырамашын) чурийже изиш кӱпен. П. Корнилов. Лицо женщины немного опухло.

    2. перен. неодобр. спать (много); дрыхать, дрыхнуть

    Кече мучко кӱпаш дрыхать весь день.

    (Куваже кугызажлан) Коя пырысла кечыгут кӱпашак гына тептерет сита. Ю. Артамонов. (Жена своему мужу) У тебя хватает толку только для того, чтобы дрыхать целыми днями, будто жирный кот.

    Чодыран озаже маскажат нерым коргыктен кӱпа, очыни. В. Ошэл. Медведь, хозяин леса, наверное, тоже спит, храпя носом.

    Составные глаголы:

    Марийско-русский словарь > кӱпаш

  • 7 пол-

    паш- (муж.)

    Цыганско-русский словарь > пол-

  • 8 пылать

    1) (огнём) палати, палахкотіти и палахкотати, палахкати, палахтіти, жахтіти, бухтіти, яритися, горіти. [Круг неї полум'я палало (Котл.). Восковая свічка цілу ніч палала (Грінч. III). Увесь задній ріг її (клуні) вже горів, палахкаючи полум'ям та димом (Грінч.). Мов та свічка, що палахкотіла перед ним широким полум'ям (Г. Барв.). Сонце там страшне жахтить огнем, огняні сипле стріли (Грінч.). Вогні бухтіють (Харк.). На горах за шпилями, вкритими лісом, пишно горів вечірній світ сонця (Неч.-Лев.)]. Дрова в печке -лали - дрова в грубі палали (палахкотіли, палахтіли, горіли). Город -лает - місто палає (палахкотить, палахкоче);
    2) (переносно: пламенеть) палати, палахкотіти и -тати, паленіти, поломеніти, пашіти, горіти. [В серці рани глибокі палають (Л. Укр.). В серці я зненависть мала і помстою мої палали груди (Грінч.). Блищать очі, палахкотять щоки (Неч.-Лев.). Він палає продати воли, а тут купця нема (М. Вовч.). Відчув, що він під тим поглядом аж паленіє (Крим.). Щоки пашать, очі горять (Коцюб.). На личку в тебе літо рум'янеє пашить (Крим.). До кужеля рука болить, до горілки душа горить (Пісня). Ти гнівом дихаєш, гориш (Олесь)], Щёки у неё -лали - щоки (лиця) у неї и їй палали (палахкотіли, паленіли, пашіли).
    * * *
    1) пала́ти; ( излучая сильный свет) ярі́ти и ярі́тися, яри́тися, я́тритися и ятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, палахкоті́ти, палахті́ти; ( гореть) горі́ти
    2) ( от прилива крови) паші́ти, пала́ти

    Русско-украинский словарь > пылать

  • 9 пышать

    пыхнуть
    1) см. Пыхать 1;
    2) (о пламени, жаре) пашіти (3 л.ед. пашить и паше), пахнути, палахкотіти, палах(ко)нути, жахтіти, жахнути, сапати (3 л. сапле и сапає), сапнути; (вырываясь языками) шугати, шугнути и шагати, шагнути. [Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб.). Натопив піч, аж жахтить (Харк.). А серденько, немов той жар, жахтіло (Куліш). З печи полум'я так і шагає (Черніг.). Од його постаті так і пашіло величністю (Грінч.)]. От печки так и -шет - від печи так і пашить. Полымя так и -шет - полум'я так і паше, палахкотить, жахтить, шугає. Изо рта полымя -шет - з рота полум'я паше, сапле и сапає. [А полум'я з рота так і паше, так і паше (Рудч.). З рота полум'я сапле (Осн. 1861). Так і сапає полум'я (Грінч.)]. От него так и -шет (жаром) - від нього так і пашить, палахкотить. [Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї (Н. Вол.). Потім посинів геть, а пашіло від него огнем (Стефаник)]. От него так и -шет здоровьем - від нього так і пашить здоров'ям, здоров'я в нього так і світиться. Пышущий здоровьем - розкішний. [Така розкішна дитина (Звин.)];
    3) (чувствам) палахкотіти, горіти; срв. Пылать 2. Он -шет гневом, злобою, мщением - він палахкотить, горить гнівом, злістю, помстою.
    * * *
    см. пыхать 1), 2), 4)

    Русско-украинский словарь > пышать

  • 10 гореть

    горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -
    1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];
    2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;
    3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].
    * * *
    горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися

    Русско-украинский словарь > гореть

  • 11 пахать

    пахивать
    I. орати (орю, ореш, оре, орють), плужити, (ралом) ралити, (от средины к краям) орати в розгін, (с краёв к средине) орати в розор, (во второй, третий раз) двоїти, троїти, (осенью под яровое) орати на (під) зяб, зяблю, (весной, летом для пара, под озимые посевы) орати на (під) пар, паренати, паренити, (весной под яровое) орати на ярину, ярювати (Угор.). И мы -ли (перен.) - і ми в ділі були или і ми працювали. -ся - оратися, бути зораним.
    II. Пахать, пахивать (дуть веять) - пашіти (пашу, пашеш, паше), дути (дму, дмеш), тягнути, подихати, дмухати, (жаром: пышать) пашіти (-шу, -шиш, -шить і паше). Из печи так и -шет жаром - з печи так і пашить. Из погреба -шет холодом - з льоху тягне (дме) холодом. Вешний ветерок -шет - весінній вітрець подихає, паше. Не паши на меня - не дми (не дмухай) на мене.
    * * *
    ора́ти

    Русско-украинский словарь > пахать

  • 12 пыхать

    1) сапати (н. вр. саплю, -плеш и сапаю, -паєш), сопти;
    2) см. Пышать.
    * * *
    несов.; сов. - пыхн`уть
    1) ( пылать) пала́ти, запала́ти, ярі́ти, заяріти, ярі́тися, заярі́тися, я́тритися и ятри́тися, зая́тритися и заятри́тися; ( вспыхивая) палахкота́ти, запалахкота́ти, палахкоті́ти, запалахкоті́ти, палахті́ти, запалахті́ти; (несов.: гореть) горі́ти
    2) (обдавать, дышать жаром) паші́ти, пахну́ти, пи́хкати, пи́хнути, несов. жахті́ти
    3) ( пыхтеть) пи́хкати и пихті́ти и пихкоті́ти, пи́хнути; чми́хати, чми́хнути; (несов.: о паровозе, пароходе) па́хкати, ча́хкати, чахкоті́ти
    4) (несов. перен.: здоровьем, весельем) паші́ти, палахкота́ти, палахкоті́ти; палахті́ти

    Русско-украинский словарь > пыхать

  • 13 наугольный

    …и паш, пашӣ

    Русско-таджикский словарь > наугольный

  • 14 скрепа

    ж тех. бандак, часпак, гира, паш; железная скрепа часпаки оҳанин: укрепить скрепами бо паш маҳкам кардан

    Русско-таджикский словарь > скрепа

  • 15 вручную

    уручну́, руко́паш

    Русско-украинский политехнический словарь > вручную

  • 16 вручную

    уручну́, руко́паш

    Русско-украинский политехнический словарь > вручную

  • 17 скрепа

    бандак, часпак, гира, паш

    Русско-таджикский словарь > скрепа

  • 18 демонстрировать

    1)
    2)

    Русско-казахский словарь > демонстрировать

  • 19 разгласить

    жұртқа жаю, паш ету

    Русско-казахский словарь > разгласить

  • 20 бескормица

    безгодівля, безкорм'я, брак їжі, брак паші.
    * * *
    с.-х.
    брак (-у) (неста́ток, -тку, неста́ча) кормі́в (подножного корма: па́ші), безко́рм'я, безгоді́вля

    Русско-украинский словарь > бескормица

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Паш-Я — Характеристика Длина 12 км Бассейн Северная Сосьва Водоток Устье Ултым Я  · Местоположение 2 км по левому берегу Расположение …   Википедия

  • Паш — Паш  фамилия: Борис Паш (Пашковский) (1900 1995)  американский военный контрразведчик российского происхождения. Мориц Паш (нем. Moritz Pasch; 1843 1920)  немецкий математик …   Википедия

  • ПАШ — Равное число очков, выброшенное двумя игроками. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ПАШ вероятно от нижне германского pasz, имеющий равную меру. Равное число очков. Объяснение 25000 иностранных слов,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • пашіти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • Паш-Шор — Характеристика Длина 15 км Бассейн Баренцево море Бассейн рек Печора Водоток Устье Налим Ю  · Местоположение 63 …   Википедия

  • пашіння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • Паш, Борис — Борис Паш Борис Паш (справа) во время миссии «Алсос» в апреле 1945 г. в Хехингене Дата рождения …   Википедия

  • Паш, Жан-Николя — Жан Николя Паш Jean Nicolas Pache …   Википедия

  • Паш, Лоренц — живописец и гравер. В 1775 г. им награвирован портрет графа A. С. Строгонова, а в 1778 г. портреты Павла I и Марии Феодоровны. Кроме того, им же награвирована картина И. Екимова, изображающая "портрет какого то француза с орденом почетного… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Паш, Мориц — Мориц Паш (нем. Moritz Pasch; 8 ноября 1843, Бреслау  20 сентября 1930, Бад Хомбург)  немецкий математик, специализировавшийся на геометрии. Он получил докторскую степень в 22 года. Паша, пожалуй, лучше всего помнят по Аксиоме Паша …   Википедия

  • пашіння — я, с. Дія за знач. пашіти …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»