-
1 ПАХОМ
-
2 Пахом
тж. Пахом`ийПахо́м -
3 небольшая часть, выступающая между передней лапой и пахом шкуры рогатого скота
adjtextile. BrustzipfelУниверсальный русско-немецкий словарь > небольшая часть, выступающая между передней лапой и пахом шкуры рогатого скота
-
4 Каков Пахом, такова и шапка на нем
See По Сеньке и шапка (П)Cf:A bad cat deserves a bad rat (Am.). A good dog deserves a good bone (Am., Br.). Such cup, such cover (Br.)Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Каков Пахом, такова и шапка на нем
-
5 насытить
насы́тить1. satigi;2. хим. saturi;\насытиться 1. satiĝi;2. (пропитаться - о земле) saturiĝi.* * *(1 ед. насы́щу) сов., вин. п.1) ( накормить) saciar vt, hartar vtнасы́тить любопы́тство — satisfacer la curiosidad
3) ( пропитать) impregnar vt; saturar vt (тж. хим.)насы́тить вла́гой, за́пахом — impregnar de humedad, de olor
4) перен. ( снабдить в изобилии) repletar vt, atestar vt* * *(1 ед. насы́щу) сов., вин. п.1) ( накормить) saciar vt, hartar vtнасы́тить любопы́тство — satisfacer la curiosidad
3) ( пропитать) impregnar vt; saturar vt (тж. хим.)насы́тить вла́гой, за́пахом — impregnar de humedad, de olor
4) перен. ( снабдить в изобилии) repletar vt, atestar vt* * *v1) gener. (ñàåñáüñà) saciarse, (ñàêîðìèáü) saciar, (ïðîïèáàáü) impregnar, (ïðîïèáàáüñà) impregnarse, hartar, hartarse, saturar (тж. хим.), saturarse (тж. хим.)2) liter. (снабдить в изобилии) repletar, (óäîâëåáâîðèáü) satisfacer (completamente), (óäîâëåáâîðèáüñà) satisfacerse, atestar -
6 распространять
несов.; сов. - распростран`ить1) поши́рювати, -рюю, -рюєш, поши́рити; ( распростирать) розпросто́рювати, -рюю, -рюєш, розпросто́рити\распространять ня́ть своё влия́ние — поши́рювати сві́й впли́в
\распространять ни́ть предложе́ние — грам. поши́рити ре́чення
2) (делать известным, доступным многим) поши́рювати, поши́рити, несов. ши́рити; (слухи, идеи) розповсю́джувати, -джую, -джуєш, розповсю́дити, -джу, -диш, (преим. неодобрительно) розпуска́ти, розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. порозпуска́ти, пуска́ти, пусти́ти\распространять ня́ть просвещёние — поши́рювати (ши́рити) осві́ту
\распространять ня́ть слу́х — поши́рювати (ши́рити, розповсю́джувати, розпуска́ти, пуска́ти) чу́тку (поголо́ску, по́голос)
3) (раздавать; продавать многим) розповсю́джувати, розповсю́дити, поши́рювати, поши́рити\распространять ни́ть воззва́ние — розповсю́дити (поши́рити) відо́зву
4) (испуская, рассеивать вокруг) поши́рювати, поши́рити; (перен.: вызывать какое-л. чувство, настроение) виклика́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш; ( наполнять запахом) наповня́ти и напо́внювати, -нюю, -нюєш за́пахом, напо́внити за́пахом, ( ароматом) напа́хувати, -па́хую, -па́хуєш, напаха́ти, (несов.: испускать аромат) видиха́ти арома́т\распространять ни́ть ра́дость — и
весе́лье — ви́кликати ра́дість і весе́лість (весе́лощі)
\распространять ни́ть у́жас — нагна́ти жа́ху, ви́кликати жа́х
буке́т \распространять ни́л в ко́мнате арома́т — буке́т напо́внив (напаха́в) кімна́ту арома́том
-
7 CAT
• All cats are alike (black) at night - Ночью все кошки серы (H)• All cats are gray (grey) in the dark - Ночью все кошки серы (H)• All cats look alike in the dark - Ночью все кошки серы (H)• All cats love fish but fear to wet their paws - И хочется, и колется (И)• Bad cat deserves a bad rat (A) - Каков есть, такова и честь (K), Каково лукошко, такова и покрышка (K), Каков Пахом, такова и шапка на нем (K), Каковы сами, таковы и сани (K), По горшку и покрышка (П), По заслугам и честь (П), По Ивашке и рубашка (П), По Сеньке и шапка (П)• Blate cat, a proud mouse (A) - У робкой кошки мышь резвится (У)• Cat has nine lives (A) - Кошку девятая смерть донимает (K)• Cat in gloves catches no mice (A/The) - Без труда не вытащишь и рыбку из пруда (B)• Cat is absent, the mice dance (The) - Без кота мышам раздолье (Б)• Cat is mighty dignified until the dog comes along (by) (The) - Всякий трус о храбрости беседует (B), Молодец против овец, а против молодца и сам овца (M)• Cat knows whose butter he has eaten (The) - Знает кошка, чье мясо съела (3), На воре шапка горит b (H)• Cat loves fish but dares not wet his feet (The) - Хочется рыбку съесть, да не хочется в воду лезть (X)• Cat loves fish but hates water (The) - Хочется рыбку съесть, да не хочется в воду лезть (X)• Cat may look at a king (A) - Вольно псу и на владыку брехать (B)• Cat may look at the queen (The) - Вольно псу и на владыку брехать (B)• Cats hide their claws - Кошачья лапка мягка, да коготок востер (K), Хорош цветок, да остер шипок (X)• Cat would eat fish, but she will (would) not wet her feet (paws) (The) - И хочется, и колется (H), Хочется рыбку съесть, да не хочется в воду лезть (X)• Crying cat always gets the scratch (The) - Язык мой - враг мой (Я)• He who plays with a cat must expect to be scratched - Не шути с огнем - обожжешься (H)• Mouse lordships where a cat is not (The) - Без кота мышам раздолье (Б)• Muffled cats are not good mousers (catch no mice) - Без труда не вытащишь и рыбку из пруда (Б)• Never was a mewing cat a good mouser - Кто много говорит, тот мало делает (K)• Put not the cat near the goldfish - Лиса кур не сбережет (Л)• Rats will play while the cat's away - Без кота мышам раздолье (Б)• Scalded cat fears cold water (A/The) - Обжегшись на горячем, дуешь на холодное (O), Ошпаренный кот боится холодной воды (O)• Scalded cats fear even cold water - Обжегшись на горячем, дуешь на холодное (O), Ошпаренный кот боится холодной воды (O)• Send not a cat for lard - Волк не пастух, свинья не огородник (B)• Shy cat makes a proud mouse (A) - У робкой кошки мышь резвится (У)• Singed cat dreads the fire (A) - Обжегшись на горячем, дуешь на холодное (O), Ошпаренный кот боится холодной воды (O)• Sleeping cats catch no mice - Много спать - добра не видать (M), Станешь лежать на печи, так не будет ничего в печи (C), Хочешь есть калачи, так не лежи на печи (X)• Son of the cat pursues the rat (The) - Отец - рыбак, и дети в воду смотрят (O)• So's your sister's cat - От такого же слышу (O)• That cat won't fight (won't jump) - Этот номер не пройдет (3)• That that comes of a cat will catch mice - Отец - рыбак, и дети в воду смотрят (O)• То a good cat a good rat - По заслугам и честь (П)• То a good rat a good cat - На крепкий сук - острый то пор (H)• When the cat is full, then the milk tastes sour - Сытой мышке и сало не вкусно (C)• Well kens the mouse when the cat's out of the house - Без кота мышам раздолье (Б)• When candles are out all cats are gray (grey) - Ночью все кошки серы (H)• When (While) the cat is away, the mice will play - Без кота мышам раздолье (Б)• You can have no more of a cat but her skin - С паршивой овцы хоть шерсти клок (C) -
8 CUP
• Between the cup and the lip a morsel may slip - Бабушка еще надвое сказала (Б)• Let this cup pass from me - Да минует меня чаша сия (Д)• Like cup, like cover - Каковы сами, таковы и сани (K), По горшку и покрышка (П), По заслугам и честь (П), По Ивашке и рубашка ( (П), По Сеньке и шапка (П)• My cup is full - Чаша терпения переполнилась (4)• Such cup, such cover - Каково лукошко, такова и покрышка (K), Каков Пахом, такова и шапка на нем (K), По горшку и покрышка (П), По заслугам и честь (П), По Ивашке и рубашка (П), По Сеньке и шапка (П)• There is many a slip twixt /the/ cup and/the/lip - Бабушка еще надвое сказала (B)• There's many a slip between ('twixt) the cup and the lip - Бабушка еще надвое сказала (Б)• We must drink the cup - Тяжел крест, да надо несть (T) -
9 DOG
• All dogs bite the bitten dog - На кого Бог, на того и добрые люди (H)• As the dog barks, the young ones learn - Маленькая собачка лает - большой подражает (M)• Barking dog has no bite (never bites) (A) - Собака, что лает, редко кусает (C)• Beaten dog is afraid of the stick's shadow (A) - Битому псу только плеть покажи (Б)• Beware of a silent man and a dog that does not bark - Не бойся собаки, что лает, а бойся той, что молчит да хвостом виляет (H)• Cut off a dog's tail and he will be a dog still (and he will still be a dog) - Отсеки собаке хвост - не будет овца (O)• Dead dogs bite not - Мертвые не вредят (M) - Dog bites the stone, not him that throws it (The) - Бил дед жабу, грозясь на бабу (Б), Не по коню, так по оглобле (H), Руки согрешили, а спина виновата (P)• Dog does not eat dog - Волк волка не съест (B), Вор вора не обидит (B), Ворон ворону глаз не выклюет (B), Змея змее на хвост не наползет (3), Собака собаку не ест (C), Черт черту рога не обломает (4)• Dog eat dog - Вор вором губится (B)• Dog in the kitchen desires no company (A) - Залез в богатство, забыл и братство (3)• Dog in the manger won't eat the oats or let anyone else eat them (The) - И сам не ам, и другому не дам (H), Собака на сене лежит, сама не ест и другим не дает (C)• Dog is a lion at home (A) - Всяк кулик на своем болоте велик (B)• Dog is bold on his own dunghill (A) - На своей улочке храбра и курочка (H)• Dog is brave in his own yard (A) - На своей улочке храбра и курочка (H)• Dogs are barking in the street (The) - Большой секрет - знает весь свет (Б)• Dogs bark as they are bred (The) - Чем сосуд наполнен, то из него и льется (4), Щенок лает, от больших слышит (Щ)• Dogs delight to bark and bite for God has made 'em so - Трясет козел бороду, так привык смолоду (T)• Dogs don't kill sheep at home - Близ норы лиса на промысел не ходит (Б), Плохой тот вор, что около себя грабит (П)• Dog shall die a dog's death (The) - Собаке - собачья смерть (C)• Dogs that bark at a distance don't (seldom) bite - Собака, что лает, редко кусает (C)• Dogs that put up many hares kill none - За двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь (3)• Dog that barks much is never a good hunter (A) - Кто много говорит, тот мало делает (K)• Dog that trots about finds a (the) bone (The) - Волка ноги кормят (B), Грибы ищут - по лесу рыщут (Г), Не потопаешь, не полопаешь (H)• Dog will not cry (howl) if you beat him with a bone (A) - Не грози попу кадилом (H)• Dog will not eat dog - Собака собаку не ест (C)• Dog with a bone knows no friend (A) - Залез в богатство, забыл и братство (3)• Dog without teeth barks the most (The) - Не горазд биться, а горазд грозиться (H)• Don't keep a dog and bark yourself - За то собаку кормят, что она лает (3)• Don't teach a dog to bark - Не учи рыбу плавать, а собаку - лаять (H)• Dumb dogs /and still waters/ are dangerous - В тихом омуте черти водятся (B), Не бойся собаки, что лает, а бойся той, что молчит да хвостом виляет (H)• Every dog has his day /and every man his hour/ - Будет и на нашей улице праздник (Б), Доведется и нам свою песенку спеть (Д), Придет время, и мы ногой топнем (П), Придет солнышко и к нашим окошечкам (П), У каждого бывает светлый день (У)• Every dog is a lion at home - На своей улочке храбра и курочка (H), У своего гнезда и ворон бьет орла (У)• Every dog is brave in his own yard - На своей улочке храбра и курочка (H), У своего гнезда и ворон бьет орла (Y)• Every dog is valiant at his own door - На своей улочке храбра и курочка (H), У своего гнезда и ворон бьет орла (У)• Foremost dog catches the hare (The) - Кто первый пришел, первый муку смолол (K)• Give a dog a finger and he will take (want) a hand - Подай палец, а за руку сам возьму (П), Пусти свинью в мякину - она и в зерно заберется (П)• Good dog deserves a good bone (A) - Каков есть, такова и честь (K), Каково лукошко, такова и покрышка (K), Каков Пахом, такова и шапка на нем (K), Каковы сами, таковы и сани (K), По горшку и покрышка (П), По заслугам и честь (П), По Ивашке и рубашка (П), По Сеньке и шапка (П)• He that lies down with dogs gets up with fleas - С собакой ляжешь, с блохами встанешь (C)• If it had been a dog, it would have bitten you - За семь верст комара искали, а комар на носу (3), Не ищи зайца в бору - на опушке сидит (H)• If you lie down with dogs, you'll get up with fleas - С собакой ляжешь, с блохами встанешь (C)• It is hard to make an old dog stoop - Старого пономаря не перепономаришь (C), Старого пса к цепи не приучишь (C)• It is hard to teach an old dog tricks - Старого учить, что мертвого лечить (C)• It is ill to waken sleeping dogs - Не дразни собаку, так не укусит (H), Не ищи беды, беда сама тебя сыщет (H)• I will not keep a dog and bark myself - За то собаку кормят, что она лает (3)• Lazy dog catches no meat (A) - Лежа хлеба не добудешь (Л)• Lazy dog finds no bone (A) - Лежа хлеба не добудешь (Л), Много спать - добра не видать (M), На полатях лежать, так и ломтя не видать (H), Станешь лежать на печи, так не будет ничего в печи (C), Хочешь есть калачи, так не лежи на печи (X)• Lean dog is all fleas (The) - К мокрому теленку все мухи льнут (K), На бедного Макара все шишки валятся (H), На убогого всюду каплет (H)• Let sleeping dogs (the sleeping dog) lie - Не буди лихо, пока оно тихо (H), Не дразни собаку, так не укусит (H)• Life is a matter of dog eat dog - Вор вором губится (B)• Like the dog in the manger he will neither eat himself not let the horse eat - И сам не ам, и другому не дам (И), Собака на сене лежит, сама не ест и другим не дает (C)• Live (living) dog is better than a dead lion (A) - Живая собака лучше мертвого льва (Ж)• Man may cause even his own dog to bite him (A) - Терпит брага долго, а через край пойдет - не уймешь (T)• Man may provoke his own dog to bite him (A) - Всякому терпению приходит конец (B), Терпит брага долго, а через край пойдет - не уймешь (T)• No sense in keeping a dog when doing your own barking - За то собаку кормят, что она лает (3)• Old dog barks not in vain (An) - Старая собака на пустое дерево не лает (C), Старый ворон даром не каркнет (C)• Old dog cannot alter his way of barking (An) - Молод - перебесится, а стар - не переменится (M), Старого учить, что мертвого лечить (C)• Old dog does not bark for nothing (in vain) (An) - Старая собака на пустое дерево не лает (C), Старый ворон даром не каркнет (C)• Old dog will learn no /new/ tricks (An) - Старого пса к цепи не приучишь (C), Старого учить, что мертвого лечить (C)• One dog can drive a flock of sheep - Один воин тысячу водит (O)• One barking dog sets all the street a - barking - Одна лающая собака всполошила всю улицу (O)• One dog barks at nothing; the rest bark at him - Одна лающая собака всполошила всю улицу (O)• One house cannot keep two dogs - Два медведя в одной берлоге не живут (Д)• Saddest dog sometimes wags its tail (The) - У каждого бывает светлый день (У)• Scalded dog fears cold water (A/The) - Обжегшись на горячем, дуешь на холодное (O), Ошпаренный кот боится холодной воды (O)• Scalded dog thinks cold water hot (A) - Обжегшись на горячем, дуешь на холодное (O), Ошпаренный кот боится холодной воды (O)• Scornful dogs will eat dirty puddings - Нужда скачет, нужда пляшет, нужда песенки поет (H)• Silent dog is first to bite (The) - В тихом омуте черти водятся (B), Не бойся собаки, что лает, а бойся той, что молчит да хвостом виляет (H)• Sleeping dog catches no poultry (A/The) - Много спать - добра не видать (M), Станешь лежать на печи, так не будет ничего в печи (C)• That dog won't hunt - Этот номер не пройдет (3)• Two dogs fight for a bone, and a third runs away with it - Дураки о добыче спорят, а умные ее делят (Д)• Two dogs fight over a bone, while the third always runs away with the bone - Дураки о добыче спорят, а умные ее делят (Д)• Two dogs over one bone seldom agree - Двум собакам одной кости не поделить (Д)• Two dogs strive for a bone, and a third runs away with it - Дураки о добыче спорят, а умные ее делят (Д)• Wash a dog, comb a dog: still a dog - Из собаки блох не выбьешь (И), Собачьего нрава не изменишь (C), Черного кобеля не отмоешь добела (4), Что природа дала, того и мылом не отмоешь (4)• "We hounds killed the hare, " quoth the lap dog - И мы пахали (И)• When a dog is drowning every one (everyone) offers him drink - Дали орехи белке, когда зубов не стало (Д)• When one dog barks, another at once barks too - Одна лающая собака всполошила всю улицу (O)• While the dog gnaws a bone companions would be none - Залез в богатство, забыл и братство (3)• Y)u can never scare a dog from a greasy hide - Горбатого могила исправит (Г)• You can't teach an old dog new tricks - Молод - перебесится, а стар - не переменится (M), Старого пономаря не перепономаришь (C), Старого пса к цепи не приучишь (C), Старого учить, что мертвого лечить (C)• You have to be smarter than the dog to teach him tricks - Яйца курицу не учат (Я)• You kick the dog - Бил дед жабу, грозясь на бабу (Б), Кошку бьют, а невестке наветки дают (K), Не по коню, так по оглобле (H) -
10 По Сеньке и шапка
Every per son gets what he is worthy of See Каков есть, такова и честь (K), Каков Пахом, такова и шапка на нем (K), Каковы сами, таковы и сани (K), По горшку и покрышка (П), По заслугам и честь (П), По Ивашке и рубашка (П)Var.: По барину и говядина. По пташке и клетка. По Савке и свитка. По Сеньке - шапка, по Ерёме - кафтан (колпак)Cf:A bad cat deserves a bad rat (Am.). A good dog deserves a good bone (Am., Br.). A good rat to match a good cat (Br.). Let a good pot have a good lid (Br.). Like cup, like cover (Br.). Such cup, such cover (Br.)Русско-английский словарь пословиц и поговорок > По Сеньке и шапка
-
11 нести
I2) перен. götürmek; getirmekнести́ созна́ние в ма́ссы — yığınlara bilinç götürmek
нести́ с собо́й опа́сность войны́ — savaş tehlikesini beraber getirmek
3) (мчать, гнать) hızla götürmek; (hızla) sürüklemek; başı zaptolunmamak ( о лошади)ло́дку несло́ к бе́регу — kayık kıyıya (doğru) sürükleniyordu
4) безл., разг. kokusu gelmek; ağzı... kokmakнесло́ за́пахом ры́бы — balık kokusu geliyordu
от него́ несёт чесноко́м — ağrı sarımsak kokuyor
5) безл., перен. burcu burcu... kokmakот э́той тео́рии несёт идеали́змом — bu teori burcu burcu idealizm kokuyor
6) yapmakнести́ обя́занности — görevini yapmak
нести́ карау́л — nöbet beklemek
7) görmek; çekmekнести́ убы́тки — zarar etmek
нести́ поте́ри — kayıplar vermek; kayıplara uğramak
8) разг.нести́ вздор / чепуху́ — saçmalamak
II несов.; сов. - снести́, в соч.её так и несло́! — kadın açtı ağzını, yumdu gözünü!
нести́ я́йца — yumurtlamak
-
12 пропитывать
несов.; сов. - пропита́тьemdirmek; tahnitlemek, emprenye etmekпропи́тывать карто́н би́тумом — mukavvaya bitüm emdirmek
пропи́тывать шпа́лы креозо́том — traversleri kreozotla tahnitlemek / emprenye etmek
пальто́ пропи́тано за́пахом нафтали́на — paltoya naftalin kokusu sindi
-
13 пропитаться
I II1) impregnarse, empaparse, estar impregnado (empapado); saturarse, estar saturado ( насытиться)пропита́ться за́пахом — estar impregnado de olor
пропита́ться по́том — estar (quedar) empapado en sudor
2) перен. разг. empaparse, penetrarse, saturarse* * *vgener. poder alimentarse -
14 взмах
взмашка замах, помах, мах, змах, розгін (р. -гону). [З одного замаху човен опинивсь на середині річки (Крим.). І косу смерть взяла, щоб все життя скосить одним розгоном (Фран.). Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула (Г. Барв.)]. Одним -хом - з маху, з одного маху, за один мах, (шутл.) за одним махом-пахом. [Підходить до мольберту й з одного маху розрізує картину (Єфр.)].* * *змах, -у, мах, -у, по́мах, -у, ви́мах, -у, за́мах, -у -
15 мгновение
мить (-ти, ж. р.), момент, (народн.) мент (-ту), (не только секунда, минута) хвилина, хвилька, мінута; срв. Миг 1 и Момент. [Життя - то мить одна, і смерть є також тільки мить (Грінч.). Хай я умру! бо смерть - одна хвилина (Грінч.)]. В одно -ние - в одну мить, в один мент, одним ментом, миттю, умить, умент, в мінуті, як стій; срв. Мгновенно. [Сполохались пташки і в одну мить ущухли (Коцюб.). В один мент одно за одним переміняється (Г. Барв.). Одним ментом замішу й спечу (Сл. Ум.). Галя миттю кинулась, знайшла кожух і вдягла брата (Грінч.). «Ніколи мені!» - Наталка щезла вмить (Гр. Григор.). І в мінуті той іщезнув в морі під водою (Рудан.). Як стій відламав від стола одну ногу (Франко)]. В несколько -ний - в (за) (де)кілька моментів, ментів. [Уся ця подія скоїлася в декілька ментів (Крим.)]. В то, в это -ние - на (в) ту, цю мить, тієї, цієї мити, ту, цю мить, на (в) той, цей мент, на (в) ту, цю хвилину. [Забув на ту мить про все (Грінч.). В той мент, як Гафійка нагнулась (Коцюб.)]. В то же -ние - (в) ту-ж мить, в ту саму мить, тієї-ж (тієї самої) мити, в той-же (в той самий) мент, тієї-ж (тієї самої) хвилини, в мінуті. [Впав і ту-ж мить захріп (Грінч.). Тієї-ж мити він помітив, що… (Грінч.)]. Во -ние ока - як оком змигнути, як «га» сказати, (шутл.) за одним махом-пахом. [Наумиха, як оком змигнути, схопила граматку та вкинула її у піч (Коцюб.)]. Каждое -ние - кожну мить, кожної мити, що-мити, що-мить. [Зрада надо мною що-мить в'ється, б'ється (Вороний)]. На (одно) -ние - на (одну) мить, на (один) мент, на мінуту, на-млі-ока. [Він на мить справді забуває, де він (Крим.). Блискавка, що на мент осіяла (мене) (Крим.). На мінуту чорне небо запалахкотіло і погасло (Рудан.). Иноді вона (пітьма) немов підноситься на-млі-ока і ми бачимо проблиски великих рухів (Павлик)]. Ни на одно -ние не - і на одну мить не, і на один мент не. [І на одну мить не забуваю про своє лихо (М. Грінч.)].* * *мить, -ті; ( момент) моме́нт, -у, мент, -у; ( определённый короткий промежуток времени) хвили́на, хви́лька, хвили́нкав \мгновение о́ка — як оком змигну́ти
-
16 миг
1) мить (-ти), мент (-ту) и (реже) менть (-ти), хвиля, мінута, (редко) миг, змиг (-гу), мах (-ху); см. Мгновение. [Була їдна мить, що він хтів ударити панича (Крим.). Все - мент, не треба нам життя (Олесь)]. Мигом, нрч. - миттю, вмить, одним ментом, вмент, вменть, як стій, (духом) духом, на дух, (пров.) льотом, вльот, (фамил.) за одним махом-пахом. [Він миттю сів на коня (Крим.). Умить усе було зроблено (М. Грінч.). На дух зробив (Франко). Зроби мені вльот Липовеч.). Я льотом долетів до гайового окраю (М. Вовч.)]. В один миг - в одну мить, в один мент, одним ментом, в одну менть, миттю, вмить, вмент, вменть, в мінуті, у три мига, як оком змигнути, як «га» сказати, як стій. [В один мент зник йому з очей (М. Грінч.). І в мінуті стали гори як золоте море (Рудан.)]. В два -га - в два махи;2) междом. - миг, блим, кліп, луп. [Мов оси у літню пору з гнізда, - лиш миг! - і вже не видно (Франко). Кліп (блим) очима (М. Грінч.). А сова із дупла очицями луп-луп (Сл. Гр.)].* * *мить, -ті, хвили́нка, хвили́на, хви́лька -
17 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
18 наскоро
нрч. нашвидку, на швидку (на скору) руку (руч), швидкома (Сл. Ум.); (торопливо) похапцем, прихапцем, прихапці, похапки, похапком, хапком, хапкома, хватком, хват(ь)кома, нахватку; срв. Поспешно. [Нашвидку вмившись (Грінч.). Обідать нашвидку (Греб.). Зробив сяк-так на швидку руку (Сл. Ум.). На швидку руч розгорнув одно число газети (Крим.). Поставлять закусити на скору руч чого-небудь (Олекс.). Олеся хапком причесала голову (Н.- Лев.). Випив нахватку стакан чаю (Мирний)]. Скоро (Скорым) -ро - дуже швидко, як- найшвидше, швиденько, (духом) (одним) духом, за один дух, (шутл.) хватопеком, за одним махом-пахом.* * *нареч.нашвидку́; нашвидкуру́ч и нашвидку́руч; ( торопливо) по́хапки, по́хапцем, при́хапцем, при́хапці, при́хапком, хапко́м -
19 селёдочный
оселе́дцевийэ́тот сыр с \селёдочный ым за́пахом — цей сир тхне оселе́дцем
-
20 духи
* * *духи́ мн.
perfumeдухи́ должны́ облада́ть сто́йким за́пахом — a perfume must have a sufficiently lasting fragrance [a sufficient lasting power]приготовля́ть компози́цию духо́в — compound a perfumeсто́йкость (за́паха) духо́в должна́ быть … часо́в — a perfume must keep the character of fragrance for … hours
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Пахом — а, муж.; стар. Пахомий, я.Отч.: Пахомович, Пахомовна; разг. Пахомыч.Производные: Пахомка; Паха; Паша; Пашута; Пама.Происхождение: (От греч. pachys толстый и omos плечо.)Именины: 26 янв., суббота по Богоявлении, 19 мая, 20 мая, 28 мая Словарь… … Словарь личных имен
пахом — широкоплечий Словарь русских синонимов. пахом сущ., кол во синонимов: 1 • имя (1104) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ПАХОМ — – вся рожа в один ком. Народн. Пренебр. О человеке по имени Пахом. ДП, 312 … Большой словарь русских поговорок
ПАХОМ — (персонаж стих.) Есть разных хитростей у человека много, И жажда денег их влечет к себе, как вол. Кулак Пахом, чтоб не платить налога, Наложницу себе завел! Шутл. ОМ923(24) (346.3) … Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён
Пахом-Юган — Характеристика Длина 19 км Бассейн Карское море Водоток Устье Му Юган · Местоположение 11 км по правому берегу Расположени … Википедия
Пахом - вся рожа в один ком. — Вавила красное рыло. Иван болван. Андрей ротозей. Федул губы надул. Пахом вся рожа в один ком. См. ЧЕЛОВЕК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Пахом – вся рожа в один ком — Народн. Пренебр. О человеке по имени Пахом. ДП, 312 … Большой словарь русских поговорок
Пахом — Пах ом (Пах омович, Пах омовна) … Русский орфографический словарь
Пахом — русск. мужское имя отч. Пахомович, Пахомовна … Словарь личных имён и отчеств
Пахом — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Пахомів — прикметник … Орфографічний словник української мови