ОББ-

матем. обе́г

матем. обега́ть

матем. обега́ть

оббілення, оббілка.

оббілювання кого, чого.

обежать и Оббегать, оббежать

1) вокруг чего-л. - оббігати, оббігти, пооббігати;

2) (обогнать) випереджати, випередити, обганяти, обігнати, перебігати, перебігти;

3) (избегать) оббігати, відбігати, уникати. Об(б)егать (сов.) - оббігати, вибігати, обганяти, обгасати. [Вибігав усе село, до кожної хати заходив].

* * *

I. избежать и избегнуть кого, чего

I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.

II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].

II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].

* * *

ободрать

1) (снимать кору, кожу) обдирати, обдерти и обідрати, пообдирати, лупити, облуплювати, облупити, пооблуплювати, білувати, оббіловувати, оббілувати, пооббіловувати; (зерно от шелухи) лущити, лускати, облущувати, облущити, обшугувати, обшугати, шеретувати, обшеретувати, пошеретувати. -драть деревцо - обдерти, облупити деревце. -ать лошадь, животное - облупити, оббілувати коня, звірину. -дирать ячмень, гречу на крупу - обшугувати ячмінь, гречку на крупи;

2) (оцарапать) обдряпувати, обдряпати, подряпати, обшморгувати, обшморгнути. -драл себе руки - подряпав собі руки;

3) см. Обобрать. -драть как липку - живцем облупити. Морозом всё лицо -драло - від морозу чисто вид полупився. Ободранный - обідраний, обдертий, облуплений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ободр`ать

1) (верхний слой, покров) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; обшмо́ргувати, обшмо́ргати и обшморгну́ти; ( облупливать) облу́плювати, облупи́ти и пооблу́плювати; ( зерно) шеретува́ти, обшеретува́ти, несов. ви́шеретувати, пошеретува́ти

2) ( приводить в негодный вид) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтрі́пати и пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и пообша́рпувати

3) (обирать, грабить) обдира́ти, обде́рти и обідра́ти и пообдира́ти, оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти, обира́ти, обра́ти и пообира́ти

обрядить

1) (мёртвого) рядити, нарядити, споряджати, спорядити, обряджати, обрядити (покійника). [У холодну могилу споряджають його (Тесл.)];

2) (приводить что в должный вид, состояние) порати, упорати, попорати що, поратися коло чого, попоратися, упоратися коло чого, з чим. [Упорав нивку. Корови подоїла, худобу попорала. В хаті і в дворі з усім упоралась]. -дить убитую на бойне скотину - оббілувати і розібрати.

* * *

несов.; сов. - обряд`ить

1) обряджа́ти, обряди́ти; споряджа́ти, споряди́ти; диал. зряджа́ти, зряди́ти

2) ( устраивать) улашто́вувати, улаштува́ти; ( приготовлять) готува́ти, приготува́ти, приготовля́ти, пригото́вити; (ходить за скотом, обрабатывать землю) по́рати, упо́рати и попо́рати

3) ( убитое животное) спец. білува́ти и оббіло́вувати, оббілува́ти, несов. збілува́ти; ( разделывать) розбира́ти, розібра́ти и порозбира́ти

обойти

1) обходити, обіходити, обійти що и круг чого. [Обійшов двір, садок і нікого ніде не побачив. Обійшли хату навкруги]. -дить круг - кружляти. [Чарка кружляла по черзі];

2) обминати, обминути, оминати, оминути, поминати, поминути, оббігати, оббігти, відбігати кого. [Обминайте цей двір десятою вулицею. Люди його оббігають]. Обходить, обойти закон - розминатися, розминутися з законом; знехтувати закон;

3) обходить, обойти кого чем-либо - минати, обминати, обминути кого чим. [Як горілку п'ють, то мене (об)минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Чином його поминули];

4) обойти (обмануть) - о(б)дурити, піддурити кого. Обойдённый - обминутий, поминутий; о(б)дурений, піддурений.

* * *

1) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити

2) (перен.: избегать, сторониться кого-л.) обхо́дити, обійти́, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти

3) (несов.: окружать собой) ото́чувати; ( опоясывать) опері́зувати

4) (обгонять, опережать) обхо́дити, обійти́ и пообхо́дити; обганя́ти, обігна́ти, випереджа́ти, ви́передити

5) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати; несов. обійти́

несов.; сов. - обшм`ыгать

1) (быстро обходить, оббегать что-л.) оббіга́ти, оббі́гати и оббі́гти

2) (шаркая, затирать) обчо́вгувати, обчо́вгати; ( затаскивать) заяло́жувати, заяло́зити

стены полотно) побілити, вибілити, повибілювати (стіни, полотно). -лить стены, горницу белой глиной, мелом - побілувати стіни, побілувати, оббілувати світлицю білою глиною, крейдою. -лить известью - повапнити, повапнувати що. Побелённый - побілений, вибілений, побілований, (в песнях) більом більований.

* * *

обелять, обелить оббілювати, оббілити, (о мног.) пооббілювати кого, що. Обелённый - оббілений.