Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

НАСК

  • 1 НАСК

    Универсальный русско-английский словарь > НАСК

  • 2 НАСК

    Универсальный русско-английский словарь > НАСК

  • 3 НАСК

    abbr

    Универсальный русско-немецкий словарь > НАСК

  • 4 нащепать

    наскіпати, наколоти, (о мног.) понаскіпувати, понаколювати чого. [Наколи трісок (Сл. Ум.)]. Нащепанный - наскіпаний, наколений и наколотий, понаскіпуваний, понаколюваний. -ться - наскіпатися; бути наскіпаним, понаскіпуваним и т. п.
    * * *
    наскіпа́ти и мног. понаскі́пувати -пую, -пуєш, наколо́ти, -колю, -коле и мног. понако́лювати, -люю, -люєш

    Русско-украинский словарь > нащепать

  • 5 нащепанный

    наскі́паний, нако́лотий, нако́лений

    Русско-украинский словарь > нащепанный

  • 6 Назубоскалить

    наскірити зуби; (насмехаясь) насмішкувати(ся), наглузувати(ся), наглумитися з кого, з чого. -ться - насмішкуватися, наглузуватися, наглумитися, попоглузувати, попоглумувати (досхочу).

    Русско-украинский словарь > Назубоскалить

  • 7 Наскирдный

    наск[т]иртовий.

    Русско-украинский словарь > Наскирдный

  • 8 Нащепание

    наскіпання, наколення.

    Русско-украинский словарь > Нащепание

  • 9 наш

    * * *
    1) мест. муж. наш (жен., ср. наша, мн. нашы)

    у них опыта больше нашего — у іх вопыту больш, чым у нас

    2) сущ. наш, -шага муж., мн. нашы, - шых

    наше вам (почтение) шутл. — наша вам шанаванне (павага, прывітанне)

    не меньше нашего — не менш, як у нас, не менш за нас

    поживите с наше — пажывіце з наша (столькі, як мы)

    больше нашего — больш, як у нас, больш за нас

    Русско-белорусский словарь > наш

  • 10 нашенский

    * * *
    прост. см. наш

    Русско-белорусский словарь > нашенский

  • 11 свой

    наскі; свой
    * * *
    мест. муж. свой (род. свайго, дат. свайму, вин. свой, свайго, твор., пред. сваім)
    жен. свая (род., дат., пред. сваёй, твор. сваёй, сваёю)
    ср. сваё (род. свайго, дат. свайму, вин. сваё, твор., пред. сваім)
    мн. свае (род., пред. сваіх, дат. сваім, вин. свае, сваіх, твор. сваімі)

    своё в знач. сущ. — сваё

    свои (родственники, близкие люди) — свае

    в своё удовольствие — як душа жадае, са здавальненнем

    свои люди — сочтёмся погов. — свае людзі — памяркуемся

    Русско-белорусский словарь > свой

  • 12 свойский

    * * *
    (свой — обычно) свой (жен. свая, ср. свае)

    Русско-белорусский словарь > свойский

  • 13 набрасываться

    набросаться
    I. 1) (стр. з.) накидатися и накидуватися, бути накиданим, понакиданим, понакидуваним;
    2) (возвр. з.) накидатися и накидуватися, накидатися, понакидатися и понакидуватися куди. Много рыбы -салось в лодку - багато риби накидалося (понакидалося, понакидувалося) в човен.
    II. Набрасываться, наброситься -
    1) (стр. з.) накидатися, бути накинутим и накиненим, напинатися, бути напнутим и нап'ятим;
    2) (возвр. з.) накидатися, накинутися, нападатися, напастися, (напускаться) напускатися, напуститися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого. [Вони налазили з сіней, як оси з гнізд, і накидалися осліп на все, що попадало під руки (Коцюб.). На нього накинулись усі (Коцюб.). Не думай, що ми всі хочемо нападатися на тебе (Грінч.). Чорти як напустяться на його (Манж.). Як наскіпався на мене, так куди тобі! (Мирн.)]. Собаки -сились на меня, на них - собаки накинулися на мене, на них (їх), (напали со всех сторон) обпали мене їх. [Собаки обпали тих людей (Бердич.)]. -ситься на кого (с укорами, криком, бранью) - накинутися, напастися, напуститися, наскіпатися, накотитися, накопатися на кого (з докорами, з криком, з лайкою). [Як вернувсь додому без грошей Семен, як накотиться на його жінка: ти пішов між чужі люди з грішми та почав пиячити (Вовчанщ.)]. -ться на еду - допадатися, допастися, довалюватися, довалитися, доскіпуватися, доскіпатися до їжі, нариватися, нарватися на їжу. [Допався як муха до меду (Номис). Доваливсь як віл до браги (Номис). Ото доваливсь до миски, як свиня до корита (Сл. Гр.). Доскіпається до горілки, що й не встане (Зміївщ.). Сонце на захід; отара наривається на пашу (Основа 1862)].
    * * *
    I страд.
    1) накида́тися
    2) накида́тися, накреслюватися, -люється
    II несов.; сов. - набр`оситься
    1) ( на кого-что - нападать) накида́тися, наки́нутися (на кого-що); ( со всех сторон) обпадати, обпа́сти, -падуть и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти (кого)
    2) (на что - с усердием приниматься за что-л.) накида́тися, наки́нутися, ки́датися, кинутися (на що), несов. хапа́тися (до чого); ( с жадностью) допадатися, допастися, -падуся, -паде́шся (до чого)

    \набрасываться ться на рабо́ту — накидатися, накину́тися на роботу, несов. хапа́тися до робо́ти; допада́тися, допа́стися до робо́ти

    3) ( с бранью) накида́тися, наки́нутися; нападатися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпатися, наскі́патися, напуска́тися, напусти́тися, -пущу́ся, -пустишся

    \набрасываться ться с упрёками на кого́ — накидатися, наки́нутися (напада́тися, напа́стися, напускатися, напусти́тися) з доко́рами на ко́го; сов. накри́ти мо́крим рядно́м кого́

    Русско-украинский словарь > набрасываться

  • 14 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 15 накидывать

    накидать (много чего)
    I. накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати и понакидувати чого; срв.
    I. Набрасывать. [А лисичка все кида по рибці на дорогу, все кида; от як накидала вже багато, тоді нишком і сама злізла (Рудч.)]. Накиданный - накиданий, понакид(ув)аний. -ться - накидатися, накидатися, понакидатися и понакидуватися; бути накиданим, понакид(ув)аним.
    II. Накидывать и Накидать, накинуть -
    1) что на кого, на что - накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що, (об одежде ещё) скидати, скинути, напинати, напнути и нап'ясти, нахоплювати и нахопляти, нахопити що на кого, на що, (на самого себя ещё) накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим, (о мног.) поскидати, понапинати, понахоплювати що на кого, на що, понакидатися, пообкидатися чим; срв.
    II. Набрасывать 1. [Скинув наопашки одежину і вибіг на вулицю (Кониськ.). Одежину якусь нахоплять, що аж глянути гидко (Номис). «Накинься чим, а так не виходь.» - «Ой, нема-ж чим накинутися!» (Звин.)]. -ть узду на кого - закидати, закинути, напинати, напнути (нап'ясти) гнуздечку (оброть) на кого, кому. [Закинув на чорта оброть (Рудан.)]. -ть петлю на шею кому - накидати, накинути, закидати, закинути петлю (зашморг) на шию кому. -ть горшок, банки кому - скидати, скинути горща, прикладати, прикласти баньки кому;
    2) (работу на кого) накидати, накинути працю (роботу) кому, звертати, звернути працю (роботу) (з себе) на кого. [Я не хотів цієї роботи, мені її накинули (Київ). Сам він нічого не робив, а все діло звернув на старшину (Грінч.)];
    3) накидати, накинути; см. Набавлять. [Мало, накинь ще хоч трохи! (Київщ.)]. Накинутый -
    1) накинутий и накинений, скинутий, напнутий и нап'ятий, нахоплений, понакиданий, понапинаний, понахоплюваний; закинутий и закинений;
    2) накинутий и накинений, звернутий и звернений;
    3) накинутий. -ться -
    1) накидатися, накинутися, понакидатися; бути накиданим, накинутим и накиненим, понакиданим и т. п.;
    2) (агрессивно) накидатися, накинутися, нападати(ся), напасти(ся), (зап.) вергатися, верг(ну)тися, (только о людях) наштопуватися, наштопатися, (словесно) нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на (до) кого, прискіпуватися, прискіпатися до кого, насідати, насісти на кого, накопуватися, накопатися на кого, (зверем) визвірятися, визвіритися на кого; срв.
    II. Набрасываться 2. [Собаки накинулися на нас (Сл. Ум.). Поліціяни, як звіри, верглися на Бовдура (Франко). Наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить (Новомоск.). «Чого стоїш? Іди!» - грубо напавсь Шмідт на слугу (Крим.). Ми тут гуляли, до нас наскіпались: де та й де мою дочку діли? (Мирний). «Не віриш?» - прискіпавсь він до мене, побачивши, що я посміхаюсь (Черкас.). Найбільше-ж накопується на Хіврю (Крим.). Чого ти визвірився на дітей? (М. Левиц.)];
    3) (на роботу, на еду и т. п.) допадатися, допастися до чого; срв.
    II. Набрасываться 2 (-ться на еду). [Допався до книжок (Крим.). Допався до борщу так, що й за вуха не одтягнеш (Богодух.)].
    * * *
    I несов.; сов. - накид`ать
    накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти
    II несов.; сов. - нак`инуть
    1) (что) накида́ти, наки́нути и мног. понакида́ти (що); ( одежду) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш, мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим)
    2) ( набавлять) накида́ти, наки́нути

    Русско-украинский словарь > накидывать

  • 16 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 17 насколько

    нрч. скільки, (при нрч. и глаг.) як, (при прлг.) який (яка, яке, які), (канцел.) наскільки, (поскольку, зап.) оскільки, (в какой мере) якою мірою, в якій мірі, в яку міру. [В цій спірці (вони) стають при (його) боці (на его стороне), але скільки щиро, - то воно хто й зна (Грінч.). Перетворившися з наукового видання на живий, скільки це можна було під цензурною довбнею, орган сучасности (Рада). За орбітою Нептуна простягається простір, так само порожній, скільки може пройняти людське спостереження (Країна Сліпих). Такі статті зацікавлювали мало і дуже не надовго; а як мало, то се видно з того, що… (Грінч.). Наскільки можу я пригадати, це були… (Крим.)]. -ко возможно - як(о)-мога, скільки можна. [Будемо дбати, яко-мога, за добробут краю й народа (Н.-Лев.)]. -ко мне известно - скільки я знаю. -ко припоминаю - скільки пригадую. -ко - настолько - скільки - стільки, (канцел.) наскільки - настільки, (зап.) оскільки - остільки, (в какой - в такой мере) як (яка, яке, які) - так (така, таке, такі). -ко она прежде была бледна, настолько вдруг покраснела - яка вона перше була бліда, така раптом зробилась червона.
    * * *
    нареч.
    наскі́льки, скільки

    Русско-украинский словарь > насколько

  • 18 вскидываться

    вскинуться на кого накидатися, накинутися на кого, присікуватися, присікатися до кого.
    * * *
    несов.; сов. - вск`инуться
    1) підкида́тися, підки́нутися, ки́датися [вго́ру], ки́нутися [вго́ру], скида́тися [вго́ру], ски́нутися [вго́ру]
    2) (набрасываться с бранью, упрёками) накида́тися, наки́нутися, нападатися, напа́стися, напада́ти, напа́сти, наскі́пуватися и наскіпатися, наскі́патися
    3) страд. несов. підкидатися, ки́датися [вго́ру], скида́тися [вго́ру], закида́тися

    Русско-украинский словарь > вскидываться

  • 19 елико

    1) скільки, наскільки;
    2) (что) що. С елико-возможной быстротою, с елико- возможной силою - як-найшвидше, як-найдужче, що-найшвидше, що-найдужче.
    * * *
    нареч.
    скі́льки, наскі́льки

    \елико ко возмо́жно — якомо́га, якмо́га, скі́льки (наскі́льки) можли́во

    Русско-украинский словарь > елико

  • 20 напяливать

    напялить
    1) что на кого, на что - напинати, напнути и нап'ясти, натягати, натяг(ну)ти, (натаскивать) нацуплювати, нацупити, (о мног.) понапинати, понатягати, понацуплювати що на кого, на що. [Соня соромливо напинала щось на голі плечі (Васильч.). Наталка нап'яла хустку (Григор.). Скинув із себе синій жупан та над ним і нап'яв (Чуб. V). Натягла полотно на п'яльця (Харк.). Постоли як-же позсихались, - насилу нацупив (Основа 1862)];
    2) -лить глаза - навитріщати очі. Напяленный - напнутий и нап'ятий, натягнений, нацуплений, понапинаний и т. п. [Шапка, нап'ята на вуха (Васильч.)]. -ться -
    1) напинатися, напнутися и нап'ястися, понапинатися; бути напинаним, напнутим, понапинаним и т. п.;
    2) на кого - нападатися, напастися, наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися на кого, присікуватися, присікатися до кого;
    3) (вдоволь, сов.) нап'ясти, -ся, попоп'ясти, -ся (досхочу); срв. Пялить, -ся. -ться на кого (натаращить глаза) - навитріщатися на кого.
    * * *
    несов.; сов. - нап`ялить
    1) напина́ти, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти, натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну́, -тя́гнеш и натягну́ти и мног. понатя́гати и понатя́гувати
    2) ( надевать) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти; (натягивать на себя что-л.) натяга́ти и натя́гувати, натягти́ и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати; ( с трудом) нацу́плювати, -люю, -люєш, нацу́пити, -плю, -пиш и мног. понацу́плювати; ( одежду) надяга́ти, надягну́ти, -дягну́, -дя́гнеш и надягти́; ( обувь) назува́ти, назу́ти

    Русско-украинский словарь > напяливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • НАСК — национальная акционерная страховая компания НАСК «Оранта» Киев, организация НАСК Новосибирский авиационно спортивный клуб НОАСУ НАСК РОСТО см. также: НОАСУ; РОСТО http://www.aviaclub.ru/​ авиа, г. Новосибирск, спорт Источник …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • наскіпатися — дієслово доконаного виду причепитися до когось розм. наскіпатися дієслово недоконаного виду наскіпуватися; чіплятися до когось розм., рідко …   Орфографічний словник української мови

  • наскінчу — прислівник бути наскінчу – закінчуватися, підходити до кінця незмінювана словникова одиниця діал …   Орфографічний словник української мови

  • наскільки — прислівник незмінювана словникова одиниця вживається також як сполучне слово …   Орфографічний словник української мови

  • наскіпати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • наскіпуватися — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • наскіпатися — I наск іпатися див. наскіпуватися. II наскіп атися див. наскіпуватися …   Український тлумачний словник

  • наскіпуватися — уюся, уєшся і рідко наскіпа/тися, а/юся, а/єшся, недок., наскі/патися, аюся, аєшся, док., на кого, розм. Чіплятися, приставати до кого небудь …   Український тлумачний словник

  • наскінчу — присл., діал. Наприкінці. Бути наскінчу …   Український тлумачний словник

  • наскіс — присл., діал. Те саме, що навскіс …   Український тлумачний словник

  • наскәді — (Түрікм.: Таш., Көнеүр., Ашх.) насыбай шақша жасайтын қауақ. Н а с к ә д і кішкене болады (Түрікм., Таш.) …   Қазақ тілінің аймақтық сөздігі

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»