Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

Долон

  • 1 Долон-Нур

    ( Китай) Duolun

    Русско-английский географический словарь > Долон-Нур

  • 2 захлопать

    (начать хлопать в ладоши) заплескати, заляскати, залопотіти (в долоні), (дверью) загрюкати (дверима), (кнутом) захвостати (батогом), (глазами) закліпати, залупати (очима); (о парусе) заполоскати, захлюпо(с)тати, заляпотіти. [Заплеще в долошки (Мирн.). Олеся зареготалась і заляскала в долоні (Н.-Лев.). Він залупав очима. Загрюкали дверима]. - пали в ладони - заплескали в долоні. -пать крыльями - забити, з(а)лопотіти крилами.
    * * *
    1) заля́скати и усилит. заляскоті́ти, захло́пати, заля́пати; ( крыльями) залопоті́ти, -поти́ть, залопота́ти, -поче; (о пробках, выстрелах) заба́хкати; ( дверью и) загрю́кати и усилит. загрюкоті́ти и загрюкота́ти, загу́пати; загу́ркати

    \захлопать пать глаза́ми — заклі́пати очи́ма

    2) ( в ладоши) заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, заля́скати и усилит. заляскоті́ти, заля́пати

    Русско-украинский словарь > захлопать

  • 3 зарукоплескать

    заплескати, заляскати в долоні; см. Рукоплескать. [Публіка заляскала в долоні (Н.-Лев.)].
    * * *
    заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш [в доло́ні], заля́скати (заля́пати) [в до́лоні], зааплодува́ти

    Русско-украинский словарь > зарукоплескать

  • 4 линейка

    1) (дощечка для линевания) лінія, лінійка (р. мн. -нійок). Бить, ударить -кой по руке - лупити, лупнути лінійкою по долоні, палі (в руку) давати, дати. [Було як почне палі давати, аж долоні трухнуть (Кониськ.)];
    2) (линия) лінія, лінійка. Тетрадь в одну -ку - зшиток на одну лінію;
    3) (экипаж) лінійка, дрожки (-жок), (для 1 - 2 челов.) бігунки (-ків);
    4) (дорожка перед лагерем) лінія. Выходить за -ку - переступати лінію.
    * * *
    I
    ліні́йка; ( для измерения углов) транспорти́р; ( на бумаге) ри́ска; ( чертёжная треугольная) косине́ць, -нця́
    II
    ( экипаж) ліні́йка

    Русско-украинский словарь > линейка

  • 5 нахлопывать

    нахлопать
    I. 1) кого - наплескувати, плескати, наплескати, наляскувати, ляскати, наляскати, ляпати, наляпати, (о мног.) понаплескувати, поналяскувати кого (по чому). -пать кого по плечу - наплескати (наляпати) кого по плечі (по плечу) и кому плече;
    2) что - наплескувати, наплескати, (о мног.) понаплескувати що. [Наплескав долоні, що й досі болять (Сл. Ум.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (в ладони) наплескати (наляскати) (в долоні); б) (крыльями) набити (налопотіти) (крилами); (дверью) нагрюкати (дверима); (кнутом) нахльостати (нахвостати) (батогом); (глазами) накліпати (налупати) (очима); (ушами) нахляпати (вухами, ушима); (о парусе) наполоскати (налопотіти, нахлюпо(с)тати). Нахлопанный -
    1) наплесканий, налясканий, наляпаний, понапліскуваний, поналяскуваний;
    2) наплесканий, понаплескуваний;
    3) наплесканий, налясканий; набитий; нагрюканий; нахльостаний, нахвостаний; накліпаний, налупаний; нахляпаний; наполосканий. -ться -
    1) (стр. з.) наплескуватися, бути наплескуваним, наплесканим, понаплескуваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплескуватися, наплескатися, попоплескати (досхочу), (о мног.) понаплескуватися и т. п.; срв. Хлопать.
    II. Нахлопывать, нахлопнуть -
    1) (крышку) пристукувати, пристукнути, накляпувати, накляпнути, причиняти, причинити (гучно, з грюкотом), захрьопувати, захрьопнути що;
    2) кого - запопадати, запопасти, застукувати, застукати, заскакувати, заскочити кого (на чому). Нахлопнутый -
    1) пристукнутий, накляпнутий, причинений (гучно, з грюкотом), захрьопнутий;
    2) запопадений, застуканий, заскочений. -ться -
    1) (стр. з.) пристукуватися, бути пристукуваним, пристукнутим и т. п.;
    2) (возвр. з.) пристукуватися, пристукнутися, накляпуватися, накляпнутися, причинятися, причинитися (з грюкотом) захрьопуватися, захрьопнутися.
    * * *
    I несов.; сов. - нахл`опать
    1) (хлопая, причинять себе что-л. неприятное) наля́скувати, наля́скати
    2) (бить.; похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш), наплеска́ти, ля́скати, наля́скати; ля́пати, наля́пати
    II несов.; сов. - нахл`опнуть
    1) (крышку) присту́кувати, присту́кнути; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти, -крию, -криєш
    2) ( застигать) застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш; (сов.: застукать) засту́кати, заско́чити

    Русско-украинский словарь > нахлопывать

  • 6 прихлопывать

    прихлопнуть
    1) (в ладоши) припліскувати, плескати, плеснути, ляскати, ляснути (в долоні). [Почав кричати та в долоні припліскує (Свидн.)];
    2) (закрыть со стуком что-л. напр., двери, крьпику сундука) зачиняти, зачинити, причиняти, причинити (грюкнувши, з грюкотом), загрякувати, загрякнути, прибивати, прибити що (напр. двері, віко в скрині), грюкати, грюкнути чим (дверима и т. п.). [Знов не щільно прибила двері (Звин.)]. -нуть дверью полу - прищикнути дверима полу. -нуть палец крышкой - прибити палець віком;
    3) -нуть кого (накрыть, поймать врасплох) - запопасти, заскочити, приловити, злапати кого на чому;
    4) (убить) - см. Ухлопать. Прихлопнутый - зачинений, причинений (з грюкотом), прибитий; прищикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - прихл`опнуть
    1) плеска́ти и приплі́скувати, плесну́ти; ( хлопать) ля́скати, ля́снути; ( ударять) присту́кувати, присту́кнути; ( ставить печать) прибива́ти, приби́ти, хля́пати, хля́пнути
    2) ( затворять) зачиня́ти [з грю́котом, грю́кнувши], зачини́ти [з грю́котом, грю́кнувши]
    3) ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прибивать) прибива́ти, приби́ти
    4) (перен.: закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти
    5) (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти; ( пристукнуть) присту́кнути

    Русско-украинский словарь > прихлопывать

  • 7 Ладоша

    долоня (р. п. мн. -лонь и -лоней, твор. долоньми), долошка, (в детск. языке) ладка. Бить, хлопать в -ши - плескати в долоні (в долошки), бити в долоні; (в детск. яз.) плескати у ладки. [У долошки плещуть (Федьк.)].

    Русско-украинский словарь > Ладоша

  • 8 галерея

    долон, роҳрав, тим

    Русско-таджикский словарь > галерея

  • 9 коридор

    долон

    Русско-таджикский словарь > коридор

  • 10 бить

    1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;
    2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;
    3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;
    4) (вбивать) забивати;
    5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;
    6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;
    7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];
    8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.
    * * *
    1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити
    2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти
    3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти
    4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

    Русско-украинский словарь > бить

  • 11 борозда

    1) (на пашне) борозна. Борозда среди пахоти - розора;
    2) (морщина) зморшка, рівчачок. [Поперек долоні є зморшки, або рівчачки].
    * * *
    1) борозна́
    2) ( углубление) борозна́, рівча́к, -а, скоро́да; ( морщина) змо́ршка; заво́я, закру́тка

    \борозда странгуляцио́нная — странгуляці́йна сму́га, за́шморгова сму́га

    3) техн. ви́жолобок, -бка; (на металле, диске) кана́вка

    Русско-украинский словарь > борозда

  • 12 всплескивать

    всплеснуть
    1) сплескувати, сплеснути (руками, в долоні, крилом);
    2) хлюпати, хлюпнути (воду, водою).
    * * *
    тж. всплёскивать; несов.; сов. - всплесн`уть
    спле́скувати и сплі́скувати, сплесну́ти, пле́скати, плесну́ти, усилит. плескоті́ти, плескота́ти; ( о воде) плю́скати, плю́снути, хлю́пати, хлю́пнути и схлю́пнути и схлю́пнути, усилит. плюскоті́ти, плюскота́ти

    Русско-украинский словарь > всплескивать

  • 13 зааплодировать

    заплескати (в долоні), плеснути. [Всі разом заплескали. Плесніть, мої панове милі (Квітка)].
    * * *
    зааплодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, заплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш [в доло́ні]

    Русско-украинский словарь > зааплодировать

  • 14 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 15 индивидуальность

    індивідуальність (-ности). [Трьох хлопців змальовано майстерно, - рисами, що мов на долоні показують індивідуальність кожного, своєрідну вдачу (Єфр.)].
    * * *
    індивідуа́льність, -ності

    Русско-украинский словарь > индивидуальность

  • 16 ладонь

    1) долоня. [Біла постать сміх і сльози із долонь своїх пила (Олесь)]. Как на -ни - як на долоні. Бить, хлопать в -ни - см. Бить в ладоши (Ладоша);
    2) (гладь) рівнява, гладінь;
    3) (гумно) тік, (р. току). Крытая -донь - клуня, стодола;
    4) (лемех) леміш (-ша);
    5) горн. - стоян (-на), стояк (-ка).
    * * *
    1) доло́ня

    в \ладонь — (о размере чего-л.) з доло́ню, як доло́ня

    2) ( площадка для молотьбы) диал. точо́к, -чка́, тік, род. п. то́ку

    Русско-украинский словарь > ладонь

  • 17 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 18 мозоль

    1) мозоля (-лі), (пров.) мозіль (-золи), мозуля, мозуль (-ля), могодзуля, мудзуля, муль (-ля), наростень (-тня), (гал.) нагніток (-тка), (только на пятке) гузка. [На мозолю наступило (Мирн.). А в нас що? Нужда та мозіль (Федьк.). Три мозулі, як цибулі (Гнід.). Настоптала закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Працюєш так, що такий муль муляється, що й чорт не з'їсть (Звин.). Наростня не можна просто зрізати (Поділля)]. Натирать, натереть, набивать, набить -ли - намулювати, намуляти, (зап.) намулити мозолі. [Три мозолі на долоні намуляла (Чуб. V)]. Работать до -лей - працювати, аж мозолями вкриватися; мозолитися. [Ти працюєш, мозолишся, а воно в тебе краде (Кониськ.)]. Наживать, нажить -лями что - набувати, набути, надбати, наживати, нажити мозоля[е]ними руками що. [Мозоляними руками надбає те, що має в господі (Мирн.)]. -золь костная - кісткова мозоля;
    2) (у обезьяны) зад (-ду);
    3) стар. - більмо; срв. Бельмо.
    * * *
    мозо́ля, -лі, мозо́ль, -ля

    Русско-украинский словарь > мозоль

  • 19 плескание

    1) плю[е]скання, хлюпання. [Усе чутніш було хлюпання води об каміння];
    2) плескання, (по чему-нибудь жидкому) полоскання, ляпання, ляпотіння, ляпотнява. [Плескання в долоні. Така ляпотнява у тому млині]. Междометие (детское) для выражения -ния в ладоши - тосі, тосі! [Тосі, тосі! Свині в горосі].
    * * *
    1) плеска́ння, хлю́пання, плю́скання; плескоті́ння, плескота́ння, хлюпоті́ння, хлюпота́ння, плюскоті́ння, плюскота́ння; хлю́скання
    2) плеска́ння, хлю́пання, плю́скання
    3) пле́скання; плескоті́ння, плескота́ння; лопоті́ння, лопота́ння
    4) плеска́ння

    Русско-украинский словарь > плескание

  • 20 плескать

    плеснуть
    1) плескати, плеснути; плискотати, плюскати, плюснути, плюскотіти, плющати, хлюпати, хлюпнути, хли[ю]потіти, хлюпоста[і]ти, хлиськати. [Вітер віє, плеще хвиля (Грінч.). А море плескоче, а море клекоче (Ворон.). Хвилі підскакують і хлипотять];
    2) плескати, плеснути, (по чему-нибудь жидкому) хлюпати, хлюпнути, ляпати, ляпнути, талапати, талапнути в що, по чому. [Плескати в долоні. Не талапай по воді]. -ать в ладоши, забавляя ребёнка - тосяти.
    * * *
    несов.; сов. - плесн`уть
    1) (о жидкости, в жидкости) плеска́ти, плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути, плю́скати, плю́снути, несов. плескоті́ти, плескота́ти, хлюпоті́ти, хлюпота́ти, плюскоті́ти, плюскота́ти; диал. хлю́скати, хлю́снути
    2) (лить, наливать) плеска́ти, плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути, плю́скати, плю́снути, несов. лину́ти; (несов.: большое количество) бурхну́ти
    3) (колеблясь в воздухе - о знамёнах, парусах) плеска́ти, плесну́ти, несов. плескоті́ти, плескота́ти, лопоті́ти, лопота́ти
    4) (несов.: в ладоши) плеска́ти

    Русско-украинский словарь > плескать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Долон — Долон: Долон персонаж древнегреческой мифологии, сын Евмела (Эвмеда), защитник Трои. Надевает волчью шкуру. Долон персонаж древнегреческой мифологии, сын Приама. См. Список детей Приама …   Википедия

  • Долон — разведчик троянцев, схваченный Одиссеем и Диомедом, которые выведали у него расположение троянских войск и благодаря этому смогли убить Реса. (Источник: «Мифы Древней Греции. Словарь справочник.» EdwART, 2009.) …   Энциклопедия мифологии

  • долон — (долун) Сіни, прибудовані до таджицького житлового будинку (синонім дарго) …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • ДОЛОН ЭБУГЕН — («семь старцев»), Долон дархан («семь кузнецов»), Долон бурхан («семь богов»), в мифологии монгольских народов созвездие Большой Медведицы, её семь звёзд иногда причисляются к тенгри. В шаманских гимнах Д. э. податель счастливой судьбы (ср.… …   Энциклопедия мифологии

  • Долон (значения) — Долон: Долон персонаж древнегреческой мифологии, сын Евмела (Эвмеда), защитник Трои. Надевает волчью шкуру. Долон персонаж древнегреческой мифологии, сын Приама. См. Список детей Приама …   Википедия

  • Долон (сын Евмела) — У этого термина существуют и другие значения, см. Долон. Долон& …   Википедия

  • Долон, Осип Францевич — Осип Францевич Долон (Габриэль Жозеф д Олон) Портрет О.Ф.Долона мастерской [1] …   Википедия

  • Долон, Осип — Осип Францевич Долон (Габриэль Жозеф д Олон) 3 апреля 1774(17740403) 13 мая 1821 Портрет О.Ф.Долона мастерской [1] Джорджа Доу. Военная галерея Зимнего Дворца …   Википедия

  • Долон Осип Францевич — Осип Францевич Долон (Габриэль Жозеф д Олон) 3 апреля 1774(17740403) 13 мая 1821 Портрет О.Ф.Долона мастерской [1] Джорджа Доу. Военная галерея Зимнего Дворца …   Википедия

  • Долон (D'Ollon) Осип Францевич — Биография ДОЛОН (D Ollon) Осип Францевич (Габриэль Жозеф Д Олон) [03.04.1774, Нанси, Франция, – 13(25).05.1821, с. Леведаловка, Валковского у. Харьковской губ.], российский военачальник, генерал майор (1815), граф. Происходил «из… …   Военно-биографический словарь

  • ДОЛОН —    • Dolon,          Δόλων, см. Diomedes, Диомед …   Реальный словарь классических древностей

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»