officinalis

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

бот. (Melilotus alba Desf) білий буркун; (M. coerulea Lam.) буркун-зілля, сірозілля; (M. officinalis Lam.) жовтий буркун, луговий буркун.

* * *

дымница (земляной дым), бот. (раст. Fumaria officinalis) пташина рута (рутка), житничка, печіночна трава.

* * *

1) (камень и крепмий кирпич) залізняк. [Бурий залізняк. Магнетний залізняк. Хромовий (= хромистый) залізняк];

2) бот. (Verbena officinalis) - вербена, залізняк, порпличник, червоні зірки, суха нехворощ (р. -щи), кошиця.

* * *

1) мин. залізня́к, -у

2) бот. вербе́на [лі́карська], суха́ не́хворощ, залізня́к, -у; диал. порпли́чник; залізня́к колю́чий; жарнове́ць, -нівцю́

-ница

1) козлятник, -ниця;

2) -тник, бот. Galega officinalis L. - козлятник (-ка), рутавка лікарська, в'язіль (-зелю).

* * *

1) Aethusa Cynapium L. - собача петрушка;

2) Fumaria officinalis L. - рутка лікарська (польова, дика), димниця.

* * *

1) корінець (-нця), корінчик. -шок (выгнившего) зуба - корінець (корінчик) (вигнилого) зуба. -шок гриба - корінець (корінчик) гриба. Синенький -шок, бот. Pulmonaria officinalis L. - медунка; см. Медуница;

2) -шки (табак) - корінці, рубанка. Он курит -шки - він палить корінці;

3) (в переплёте) спинка, (чековой книжки и т. п.) корінець. [На спинці оправи вибито було золотий хрест (Крим.)]. Переплёт в -шок - оправа з шкуряною спинкою. -шок ордера - ордеровий корінець.

* * *

1) уменьш. коріне́ць, -нця́, корі́нчик

2) (квитанции, книжки) коріне́ць; ( переплёта) спи́нка

3) ( близкий друг) товаришо́к, -шка́

бот. Sanguisorba officinalis L. родовик звичайний, сухозлот(н)иця, вужаче зілля.

* * *

1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;

2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;

3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);

4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.

* * *

1) черво́ний

2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́сний

3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого

бот. Sanguisorba officinalis L. родовик (звичайний), сухозлотиця, вужаче зілля.

* * *

1) кропило;

2) бот. Melilotus officinalis L. - буркун жовтий (луговий), заячий холодок (-дку), чемирник.

* * *

1) кужіль (-желя, м. р.), (ум. кужелець (-льця), (диал.) кужіль (-желі, ж. р.), кужелина, (реже) куделя, кудель (-лі), куделиця; (мычка) мичка, кукла. [Кужелю мій кужелю! я робити не здужаю (Пісня). Мати сидить на призьбі коло хати та вовну з кужеля пряде (Шевч.). Ой, пряла-б я куделицю, - головка болить (Пісня)];

2) бот. Primula veris officinalis L. - первоцвіт лікарський, баранчики (-ків), медянички (-ків).

* * *

ложковий. -ная трава, бот. Cochlearia officinalis L. - варешниця лікарська. -ный бурав (инстр.) - лопатень (-тня).

* * *

бот. Althaea rosea Cav. рожа, городня (садова) рожа. (редко) мальва, ум. роженька, рожечка, роженочка. [Городня рожа висока, а собача - низенька і цвіте дрібніш (Звин.). Щоб ти, моя дитино, цвіла до віку, як рожа (Н.-Лев.)]. -ва лекарственная, дикая, Althaea officinalis L. - калачики, проскурняк (-ку), проскурки, дика рожа, собача рожа. -ва лесная Malva silvestris L. - слиз лісовий, калачики лісові, дзіндзівер, проскурки (-рок).

* * *

бот. Valeriana officinalis L. овер'ян (-ну) (лікарський), чортове (бісове, адамове) ребро, стоян, мар'ян (-ну).

* * *

бот. Melissa officinalis L. ройовик (-ка), маточник, кадило.

* * *

1) см. мелисса

2) сад. меді́вка

1) (пчела) бджола; (рабочая) робоча бджола;

2) см. Шмель;

3) зоол. Clupea alosa - бишак (-ка), буркунець (-нця), річний оселедець (-дця);

4) бот. - а) (Pulmonaria officinalis L.) медунка (звичайна), медовичок (-чку), джмелина, воловий язик (-ку); б) см. Медуника 2; в) см. Клевер;

5) см. I. Медянка.

* * *

бот. Melissa officinalis L. ройовик (-ку), маточник, меліса, медова м'ятка.

* * *

Мирта, бот. Myrtus communis L. мирт (-та), (реже) мирта (-ти). [Шелестять високі пальми, мирти (Крим.)]. Индийский, пряный мирт (Pimenta officinalis Lindl.) - пімента (-ти).

* * *

бот.; тж. м`ирта

I. арсен (-ну), мишак (-ку). -як белый - аршеник.

II. Мышьяк, бот. Sanguisorba officinalis L. - родовик (-ку) (звичайний), сухозлітниця, стягникров (-ву), наголоватень (-тня), яловий золотник (-ку).

* * *