-
1 knocker
n1) той, що стукає2) дверний молоток; дверне кільце3) амер., розм. причепа; любитель покритикуватиup to the knocker — у прекрасному стані; у доброму здоров'ї; бездоганно; за останньою модою
* * *n2) дверний молоток; дверне кільце3) агент фірми, який пропонує товари клієнтам вдома4) гном, який живе в шахтах, вказує стуком на наявність руди5) aмep. причепа, любитель покритикувати6) aмep. велика цяця; задавака, чванько -
2 knocker-up
nтой, що будить робітників перед зміною* * *n1) icт. людина, найнята підприємцем, щоб будити робітників перед зміною2) помічник або агент кандидата ( на виборах) -
3 knocker
n2) дверний молоток; дверне кільце3) агент фірми, який пропонує товари клієнтам вдома4) гном, який живе в шахтах, вказує стуком на наявність руди5) aмep. причепа, любитель покритикувати6) aмep. велика цяця; задавака, чванько -
4 knocker-up
n1) icт. людина, найнята підприємцем, щоб будити робітників перед зміною2) помічник або агент кандидата ( на виборах) -
5 knocker
['nɒkə]n1) той, хто сту́кає2) дверни́й молото́к3) амер. приче́па, критика́н -
6 door-knocker
-
7 door-knocker
-
8 Kentish
1. n1) кентський діалект2) pl уродженці (мешканці) західної частини графства Кент2. adjкентськийKentish fire — бурхливі оплески; гул невдоволення
* * *I n2) ( the Kentish) уродженці або жителі західної частини графства КентII a -
9 face
1. n1) обличчя, лице; фізіономія2) морда, писок (тварини)3) вираз обличчя4) розм. гримасаto make a face, to make faces — кривлятися
5) зовнішній виглядon the face of it he is guilty — схоже на те, що він винуватий
6) розм. зухвалість, нахабствоto show a face — триматися (поводитися) зухвало
7) поверхня; зовнішній бік9) циферблат10) вид спереду, фасад11) геом. грань12) фас (кристала)13) тех. лобова поверхня, торець14) тех. зріз, фаска15) гірн. вибій, поверхня вибою21) облицюванняface cleat — геол. головний кліваж
face slip — геол. зрушення поверхні
in the face of — перед лицем; відкрито; всупереч; під загрозою
in the face of day (of the sun) — не приховуючись; серед білого дня
face to face — віч-на-віч; особисто, сам на сам
at (in, on) the first face — з першого погляду
on the face of the earth — на землі, на світі, у цілому світі
to show a false face — прикидатися, лицемірити
to lose face — бути приниженим; втратити престиж
to save one's face — уникнути ганьби, врятувати свою репутацію (свій престиж)
to run one's face — амер. використати приємну зовнішність для досягнення успіху (у кар'єрі тощо)
2. v1) стояти (сидіти) лицем до2) дивитися прямо у вічі (в лице)3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця5) виходити, бути поверненим (у певний бік)6) оздоблювати (сукню)7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)8) полірувати; обточувати9) військ. скомандувати поворот10) підфарбовувати (чай, вино)11) спорт. зустрічатися (у змаганні)face about — військ. повертатися кругом
face down — обірвати; залякати (противника)
face up — вирівнювати; наварювати (сталлю тощо)
face up to — бути готовим до (чогось); зустріти сміливо
to face the music — хоробро зустрічати труднощі (неприємності); розплачуватися за свої вчинки
* * *I [feis] n1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)2) вираз обличчя; гримаса4) аспект, сторона ( питання)5) нахабність, нахабство6) поверхня; зовнішня сторона7) поверхня (землі, води)8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона9) циферблат10) фасад11) престиж; репутація; гідність12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)13) геом. грань; фас, грань ( кристала)14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска15) вiйcьк. фас16) гipн. вибій, площина вибою; лава17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту19) тб. екран ( трубки)20) тex. рівень ( рідини)22) тex. передня грань ( різця)23) cпeц. облицюванняII [feis] v1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху4) оздоблювати ( сукню)6) полірувати; обточувати8) вiйcьк. скомандувати поворот9) підфарбовувати ( чай) -
10 Kentish
I n2) ( the Kentish) уродженці або жителі західної частини графства КентII a
См. также в других словарях:
Knocker-up — (иногда употреблялось название knocker upper) профессия[1] в Англии и Ирландии, возникшая во время промышленной революции и существовавшая до 1920 х годов. Работа knocker up состояла в том, чтобы утром будить людей на работу[2]. Для подачи… … Википедия
Knocker — and knockers may refer to:* Door knocker * Knocker (folklore) * Knocker (radio series) * Female breasts … Wikipedia
knocker — ► NOUN 1) an object hinged to a door and rapped by visitors to attract attention. 2) informal a person who buys or sells from door to door. 3) informal a person who continually finds fault. 4) (knockers) informal a woman s breasts. ● on the… … English terms dictionary
knocker — knock er, n. 1. One who, or that which, knocks; specifically, an instrument, or kind of hammer, fastened to a door, to be used in seeking for admittance. [1913 Webster] Shut, shut the door, good John ! fatigued, I said; Tie up the knocker; say I… … The Collaborative International Dictionary of English
knocker — (n.) late 14c., agent noun from KNOCK (Cf. knock). Sense of door banger is by 1590s. Knockers a woman s breasts is slang attested from 1941 … Etymology dictionary
knocker — [näk′ər] n. 1. a person or thing that knocks; specif., a) a small metal ring, hammer, etc. attached by a hinge to a door, for use in knocking for admittance ☆ b) Informal a faultfinder 2. Slang a breast usually used in pl.: a somewhat vulgar term … English World dictionary
Knocker-up — A Knocker up (sometimes known as a knocker upper) was a profession in England and Ireland that started during and lasted well into the Industrial Revolution, before alarm clocks were affordable or reliable. A knocker up would wake up very early… … Wikipedia
knocker — n. 1 a metal or wooden instrument hinged to a door for knocking to call attention. 2 a person or thing that knocks. 3 (in pl.) coarse sl. a woman s breasts. 4 a person who buys or sells door to door. Phrases and idioms: knocker up Brit. hist. a… … Useful english dictionary
Knocker — Les Knockers, surnommés les « Frappeurs » ou « Cogneurs », son des nains du foklore minier en Écosse, Cornouaille (dans les mines d étain); Bohême (mines d argent) et au pays de Galles (dans les mines de charbon) Sommaire 1… … Wikipédia en Français
knocker — the penis From the shape of a door knocker and punning on its sexual function: Susie was a perfect fool for any chap with a big knocker. (Fraser, 1982) … How not to say what you mean: A dictionary of euphemisms
knocker — UK [ˈnɒkə(r)] / US [ˈnɑkər] noun [countable] Word forms knocker : singular knocker plural knockers a piece of metal on a door that you use for knocking … English dictionary
