-
61 зажмуривать
зажмурить зажмурювати, зажмурити, замружувати, замружити, змружувати, змружити, заплющувати, заплющити (очі). [Заплющує очі від сонця (Сл. Гр.). Іще й очко змружить (Грінч. III)]. Зажмуренный - зажмурений, замружений, змружений, заплющений. -ться - зажмурюватися, зажмуритися, замружуватися, замружитися, змружуватися, змружитися, заплющуватися, заплющитися. Зажмурившийся - зажмурений, змружений, заплющений.* * *несов.; сов. - зажм`уритьзамру́жувати, замру́жити, зажму́рювати, зажму́рити -
62 зазнобить
I( заморозить) диал. заморо́зити, -ро́жу, -ро́зиш; захолоди́ти, -лоджу́, -ло́диш и -лоди́шII безл.поча́ти (-чне́) моро́зитиIII( влюбить) закоха́ти; диал. прилюби́ти -
63 закат
I. захід (-ходу) (сонця, місяця). На -те солнца - як сонце заходить (заходило), над захід сонця, навзаході[и], надзаходи (сонця). [Вже надзаходи сонечко, скоро вечір (Квітка). Вдома він буває саме тоді, як навзаходи сонце. Навзаході недобре спати хворим (Л. Укр.)]. Спуститься к -ту (о солнце) - стати навзаході, на схилку, повечоріти. [Пождіть, хай сонце трохи повечоріє]. Солнце (было) на -те - сонце вже (було) надвечори, на схилку, на вечірньому (у)прузі. [Вже хутко вечір; сонце вже на схилку (Л. Укр.)]. На -те дней своих - доживаючи свого віку, на схилку свого віку. «Закат Европы» О. Шпенглера - «Присмерк Европи» О. Шпенґлера.II. Закат снежный - забіг (-гу). [Не їдь туди - там великі забіги].* * *I1) за́хід, -ходу и захі́д, -хо́дусо́лнце бы́ло на \закат те — со́нце [вже] схиля́лося (схили́лося) над ве́чір, со́нце [вже] захо́дило, со́нце стоя́ло на вечі́рньому (на вечі́рнім) пру́зі
2) (перен.: конец) кіне́ць, -нця́; ( упадок) зане́пад, -у; ( гибель) заги́бель, -лі; ( сумерки) при́смерк, -у, при́смерки, -ківна \закат те дней — на схи́лі ві́ку (сла́ви), на захо́ді життя́
II тж. зак`ятна \закат те [свое́й] сла́вы — в зане́паді [своє́ї] сла́ви
( налог с мусульман) церк. закя́т, -уIII мет.зака́т, -у -
64 залог
1) (имущества) заставляння, застава, застанова (майна);2) (что-л. заложен. и отвлеч.) застава (ум. заставочка, -вонька), застанова, застав (-ву), заклад (-ду); (денежный) зарука (грошова). [Ті гроші не пропадуть! адже Ганна дала заставу (Крим.). Кожух у застанові (Н.-Вол. п.)]. В -лог - на (или в) заставу, застав, на (в) заклад и т. д. [Я дам свій білет у застав (Свидн.). У заставу брав що було: і кожухи, і коралі, і справу усяку хазяйську (М. Лев.). Поніс чоловік до жида свій ціп на застанову (Лебед. п.)]. Давать в -лог что - давати, дати в (на) заставу (застав и т. д.) що, заста(но)вляти, заста(но)вити що, (о недвиж. имуществе) записувати, записати у заставу (застанову) що. Давать -лог - давати, дати, класти, покласти заставу (застав и т. д.). Давать что под -лог - давати, дати що під застав (заставу, застанову и т. д.). [Гроші давав людям під застав, або на відробіток (М. Лев.)]. Брать в -лог что - брати, узяти у (или на) заставу (застанову, застав) що. [Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного (Чуб. V)]. Выкупать ис-под -лога - викупати и викупляти, викупити заставу, застанову, застав, заставщину или викупати, викупити з (з-під) застави, застанови, заставу що. Под -лог положенный, отданный - заставлений, застановлений, заставний. Биться, бить, ударить о -лог - битися, побитися, заходити, зайти, іти, піти в заклад (навзаклад, реже об заклад), закладатися, закластися, заставлятися, заставитися, (пров.) заложатися, заложитися; см. Заклад;3) (порука, обеспечение) зарука, запорука, порука, забезпека (чого и чому), завдаток (-тку) чого; срвн. Порука. [Запорука нашої майбутности. В цьому безупинному шуканні маємо забезпеку й нашого розвитку на прийдущі часи (Єфр.). Хай вона (рука) буде завдатком нашого будучого щастя (Коцюб.)]. -гом этого является… - запорука, зарука цьому є… -лог любви - запорука кохання (любови);4) (засада) залога, засідка, засіди (-дів), залягання;5) (давно непаханное поле) обліг, переліг (-логу);6) грам. - стаж (-ну). Действительный, страдательный -лог (глаголов) - прямий, переємний стан (дієслів).* * *I1) заста́ва; заставля́нняотдава́ть, отда́ть в \залог г — віддава́ти, відда́ти и мног. повіддава́ти в заста́ву, заставля́ти, заста́вити и мног. позаставля́ти
2) (перен.: свидетельство, доказательство чего-л.) запору́каII грам.стан, -уIII( давно не паханная земля) перелі́г, -ло́гу -
65 замачивать
замочить1) замочувати, замочити, (платье внизу ещё) забовтувати, забовтати, задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати чим; (росой) зарошувати, заросити; (уриной) замочувати, замочити (вульг.) засцикати, засцяти що; (коноплю) мочити, помочити (коноплі); (о мн.) позамочувати, позабовтувати, позадрипувати и т. д. [І риби не зловив, собі штани замочив (Чуб. III)]. -вать бочку - замочувати бочку;2) (о дожде) намочувати, намочити, помочити, (слегка) за[при]кроплювати, за[при]кропити;3) (выпить немного) закроплюватися, закропитися, замочуватися, замочитися. Замоченный - замочений, забовтаний, задрипаний, забрьоханий; зарошений, закроплений; засцяний; (дождём) намочений, помочений, (слегка) за[при]кроплений.* * *несов.; сов. - замоч`ить1) замо́чувати, замочи́ти, -мочу́, -мо́чиш и мног. позамо́чувати, сов. помочи́ти; ( росой) заро́шувати, зароси́ти, -рошу́, -ро́сиш и мног. позаро́шувати, обро́шувати, оброси́ти, сов. пороси́ти; (сов.: одежду) диал. забе́йкати2) ( опускать в воду для обработки) замо́чувати, замочи́ти и мног. позамо́чувати; ( коноплю) мочи́ти, помочи́ти -
66 заметать
заместьI. замітати, замести, (о мн. или сложном) позамітати. [Не замітай чужої хижі (Номис). І надворі позамітай (Звин.). Замети сміття до порога та й винеси геть. Стежку замело снігом. По улиці вітер віє та сніг замітає (Шевч.)]. На дворе -ло - надворі мете, надворі завіхолило; почалася завірюха (метелиця, віхола). Заметенный - заметений.II. Заметать - см. I. Замётывать.* * *I несов.; сов. - замест`и1) заміта́ти, замести́, -мету́, -мете́ш и мног. позаміта́ти\заметать та́ть, \заметать сти́ след (следы́) — заміта́ти, замести́ слід (сліди́)
2) (сов.: начать мести) замести́, -мете́; (безл.: о метели) закури́ти, закурі́ти, закушпе́лити, захурде́литиII см. замётывать III1) ( начать метать) поча́ти ки́дати (мета́ти)2) ( производить потомство - о рыбах и некоторых животных) поча́ти мета́ти; ( икру) поча́ти викида́ти -
67 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
68 заодно
1) (сообща) заодно, спільно. Думать, действовать -но - бути заодно, одностайне стояти, спільно стояти, (образно) в один гуж тягти, (шутл.) в одну дудочку грати. [Ми в цій справі всі заодно. Треба всім одностайне стояти, тоді й виграємо справу. Всі покою щире прагнуть, та не в один гуж всі тягнуть (Мазепа)];2) (за один раз) за одним ходом, за одним заходом, за одним разом, ураз. [Піду в книгарню, та за одним ходом (заходом) і в бібліотеку зайду. Нехай уже за одним разом і ваші сорочки поперу з своїми. Вітаймо дитятко і враз його матку (Чуб. III)].* * *нареч.1) односта́йно, у зго́ді, заодно́; (сообща, вместе) спі́льно, ра́зом2) (попутно, кстати, одновременно) заразо́м, ра́зом, за одни́м заходом, за одним ра́зом -
69 запал
-
70 запасник
-
71 заплетаться
заплесться1) заплітатися и заплітуватися, бути заплетеним;2) заплітатися, плестися, заплестися, (о мног.) позаплітатися, поплестися. [Дівчата русначки заплітаються там в дрібниці (Свидн.). Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько (Грінч. III). Вмию личко, вмию брови, сяду, заплетуся (Руданськ.)]. У него язык -тается - язик йому плутається. Он говорит -таясь - балакає плутаючи(сь) язиком.* * *несов.; сов. - заплест`исьзапліта́тися, заплести́ся, -плету́ся, -плете́шся и мног. позапліта́тися; ( плестись) плести́ся, поплести́ся; (о ногах, языке) плу́татися и заплу́туватися, -тується, заплу́татися -
72 запрягать
запречь1) запрягати, запрягти (пр. вр. запріг, -прягла), (о мног.) позапрягати, повпрягати кого. [Запрягайте, хлопці, коні ворониї (Пісня). Воли позапрягають (Грінч. III). Сірі воли повпрягали (Чуб. V)]. -пречь лошадей - запрягти коні и коней. -гать, -пречь (вола или корову) в одиночку - запрягати, запрягти (вола, корову) бовкуном. -гать сборно, совместно - спрягати (свого й чужого коня, вола), спрягатися, спрягтися;2) (принуждать кого-л. к тяж. раб.) запрягати, запрягти кого до чого. Запряжённый - запряжений, (о мног.). позапрягані.* * *несов.; сов. - запр`ячьзапряга́ти, запрягти́, -пряжу́, -пряже́ш и мног. позапряга́ти -
73 запутываться
запутаться1) заплутуватися, заплутатися, запутуватися, запутатися, за[в]мотуватися, за[в]мотатися, укручуватися, укрутитися, убиратися, убратися в що, (о мн.) позаплутуватися, позапутуватися, позамотуватися. [Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину (Чуб. V). Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Л. Укр.). Ой ішов я з вечорниць через ті городи, замотався (вар. заплутався) в гарбузиння, наробив я шкоди (Грінч. III). Рій (бджіл) укрутиться в коси (Мил.). В гілля вбрався (Свидн.)]. -ться в сбруе (о лошадях ещё) - заборсуватися, заборсатися, забурсуватися. [Так вони (коні) забурсувались у віжках та посторонках, ледве їх розплутали (Новом. п.)];2) (сбиваться) заплутуватися, заплутатися, збиватися, збитися;3) (во что) заплутуватися, заплутатися, уплутуватися, уплутатися в що. [Копаниця, заплутавшись у справу з Денисовою землею, не хотів поки встрявати ще й у це діло (Грінч.)];4) (в денежным делах) заплутуватися, заплутатися, закрутитися.* * *несов.; сов. - зап`утатьсязаплу́туватися, заплу́татися и мног. позаплу́туватися; ( впутываться) уплу́туватися, уплу́татися; (в речи, мыслях) збива́тися, зби́тися (зіб'юся, зі́б'єшся); (преим. о мыслях) сплу́туватися, сплу́татися; (сов. попутаться) поплу́татися; (сов.: заблудиться) заблуди́ти, -блуджу́, -блу́диш, заблуди́тися, зблуди́ти, зблуди́тися -
74 заржать
1) за(і)ржати, (диал. зап.) за(і)рзати. [А кінь заржав, аж ліс задрижав (Грінч. III). Зарзав коник вороненький (Федьк.)];2) (перен.: громко засмеяться) зареготати(ся), за(і)ржати.* * *заіржа́ти, заржа́ти; (перен.) зарегота́ти, -гочу́, -го́чеш, зареготі́ти, -гочу́, -готи́ш, зарегота́тися -
75 засветло
за-сонця, завидн[к]а, повидному, повидну, засвітла, за-дня, до-ночи. [Наш господар дозорця вижав жито за-сонця (Грінч. III). В село завидна поспішають (Черняв.). Щоб засвітла повечерять (Шевч.). Ще до-ночи будемо вдома (Звин.)].* * *нареч.за́світла, зави́дна, зави́дка; пови́дному, пови́дну, за со́нця -
76 засовывать
засовать и засунуть (что во что, под что) засувати, засунути, застромлювати, застромити, устромити що в що, під що, (под что) підсувати, підсунути що під що, (руку во что) засувати, засунути, зашилити руку в що, шурхнути рукою, (диал.) посягти в що. [Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.). Засував руки в рукава (Коцюб.). Устромив пальця в рот. Не розліпляючи конверта, він застромив його до бокової кишені (Крим.). Зашилив у кишеню руку. Посягни в кишеню, вийми грошей жменю (Грінч. III)]. Засунутый - засунений и засунутий, застромлений, зашилений у що, підсунений під що.* * *несов.; сов. - зас`унутьзасо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вувати; запиха́ти, запха́ти и запхну́ти и мног. позапиха́ти; ( что во что) заса́джувати, засади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. позаса́джувати -
77 затягивать
затянуть1) починати, почати тягти;2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.* * *несов.; сов. - затян`утьзатяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш -
78 захватный
1) (с широким размахом) замашний. [Смерть страшна, і коса замашна (Чуб. III)];2) (о клещах) розпірний;3) (о праве, имуществе) самобраний, заборчий, загарбний, (руссизм) захватний. [Вона патенту не платила, ятка в неї самобрана (Київ)]. -ная земля - займанщина, займань (-ни). -ная политика - заборча, загарбна політика.* * *1) захва́тний; зага́рбний2) захва́тний -
79 здорово
здорово, пожиточно. -рово! (привет) - здоров був! здорові були! здоров! (шутл.) доров! -рово живёте? - як ся маєте? чи живі-здорові? (За) -рово живёшь - ні за що, ні про що; ні сіло, ні впало; ні з того, ні з сього; з доброго дива; гарма-дарма; дурнісінько. [Вилаяв з доброго дива. Напався на мене гарма-дарма (Сл. Гр.)].* * *I зд`оровонареч.здо́рово; чудо́воII здор`овомежд.здоро́в, здоро́в будь (був)!, ж. здоро́ва, здорова́ будь (була́), мн. здоро́ві бу́дьте (були́), здорове́нькі були́III здор`овонареч.здоро́во -
80 зернистый
имеющий много зёрен и состоящ. из зёрен) зерни[я]стий, зерна(с)тий, зернуватий, ядренистий, крупнистий, (диал.) зернаїстий. [Жито зернисте (Черк. п.). Да вроди, боже, густеє жито, колосистеє, ядренистеє (Грінч. III). Сей пісок зернистий (Лебед. п.)]. -тая соль - дрібча(с)та, дробова сіль. -тая икра - зерняста ікра.* * *зерни́стий\зернистыйая икра́ — зерни́ста ікра́
См. также в других словарях:
III — steht für: Drei, altrömische Schreibweise der Zahl III ist die Signatur folgender Personen: Jack White (Gitarrist) (* 1975), US amerikanischer Songwriter, Sänger und Gitarrist Hank Williams III (* 1972), US amerikanischer Rock Sänger Siehe auch:… … Deutsch Wikipedia
III — (as used in expressions) Abd al Rahman III Afonso III Alexander III Amenhotep III Andronicus III Palaeologus Antiochus III Augustus III Cabell Calloway III Casimir III Charles III Christian III … Universalium
III — Not to be confused with Ill (ill, ILL). III (iii) is the Roman number for three, but may also refer to: * III, official artist name for the Inti Creates sound team * III (Download album), an album by the band Download * III (Chad Brock album), an … Wikipedia
III — Cette page d’homonymie répertorie les différents sujets et articles partageant un même nom. Acid King III, album de Gui Boratto III, album de Bob Sinclar Catégorie : Homonymie … Wikipédia en Français
iii — ISO 639 3 Code of Language ISO 639 2/B Code : iii ISO 639 2/T Code : iii ISO 639 1 Code : ii Scope : Individual Language Type : Living Language Name : Sichuan Yi … Names of Languages ISO 639-3
III. РОССИЯ. СССР. СНГ - полный — III.1. Племенные союзы восточных славян … Правители Мира
III.6. Правительства периода гражданской войны — ⇑ III. РОССИЯ. СССР. СНГ III.6.1. Европейская Россия III.6.1.1. Юг России III.6.1.2. Дон III.6.1.3. Кубань … Правители Мира
III.9. Содружество независимых государств (СНГ) — ⇑ III. РОССИЯ. СССР. СНГ … Правители Мира
III. Kerületi TVE — III. Kerületi TUE Nombre completo III. Kerületi TVE Futball Club Obuda Fundación 24 de enero de 1887 (124 años) Estadio Hévízi út, Budapest (Hungría) … Wikipedia Español
III Comando Administrativo Aéreo — Activa 4 de febrero de 1938 1944 País Alemania Nazi … Wikipedia Español
III. Korps (Bundeswehr) — III. Korps Verbandsabzeichen Aktiv 6. Apr. 1957–31. Mär. 1994 Land … Deutsch Wikipedia