3)+(ради)

предл. с род. п.

I. 1) (і)з-за кого, (і)з-за чого, з-поза кого, з-поза чого. [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). З-поза срібного туману хвиля срібного фонтану плеще та бринить (Крим.)]. Встать из-за стола - встати з-за столу. Возвратиться из-за границы - повернутися (о мног. повертатися) з-за кордону. Выглянуть из-за двери - виглянути, визирнути з-поза дверей. [З-поза дверей визирнуло веселе Одарчине обличчя (Крим.)]. Из- за горы - (і)з-за гори, з-поза гори. [Із-за гори вітер віє, березоньку хилить (Метл.). З-поза скали виїхало двоє кавказців-верхівців (Крим.)]. Из-за тучи (туч) - з-за, з-поза хмари (хмар). Из-за моря - (і)з-за моря, з-поза моря;

2) (вследствие, по причине чего) за чим, через що, (диал., зап.) без що; (ради чего) за-для чого, за-ради, ради чого, (диал.) про що, (за что) за що. [Довго не спали обоє - кожне за своїми думками (Грінч.). За лихими людьми та за ворогами гуляти не вільно (Пісня). Мусів через малярію й болюче знервування покинути тепле Туапсе (Крим.). Ой вронила я віночок без свій дурний розумочок (Чуб. V). Отож і є найважніші причини, за-для яких я вдягаюся бідно (Крим.). За-ради власних інтересів (Корол.). Стида ради не зможе вимовити ні словечка (Квітка). Як я тепер мушу рідні свої чада про хліба кавалок тручати до аду? (Федьк.). За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, виливало мову (Шевч.). Йому ця квартира незвичайно припала до вподоби за свою ідеальну тихість і безшумність (Крим.)]. Из-за собственной неосторожности - через власну необережність. Из-за кого (меня, тебя и т. д.) - через кого (мене, тебе і т. д.). [Через неї мій вік молодий пропадає (М. Вовч.). Ідіть, діти, ви од нас, нема життя через вас (Гнід.)]. Спорить, ссориться из-за чего, из-за пустяка - сперечатися (суперечитися), сваритися за щось, за дурницю. [От учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.)]. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки, за онучу. [За онучу збили бучу]. Соперничество из-за кого, чего - суперництво за кого, за що, через кого, через що.

II. см. под Из.

* * *

предл. с род. п.

1) (при обозначении действия или движения откуда-л.) з-за, із-за, з-по́за, з-по́між, з-над, з-по́над

2) (по вине, по причине кого-чего-л.) че́рез (кого-що), з-за, із-за (чого), за (що), по (чому); за́для (кого-чого)

3) ( при указании цели действия) ра́ди, зара́ди

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

попросить

1) (кого, чего, у кого) просити (прошу, диал. просю), попросити, прохати (-хаю), попрохати кого, у кого чого, (кого о ком, о чём, у кого, чего) кого за кого, про що, в кого чого, (гал.) о що (чего, о чём), прохатися, попрохатися в кого (кого), (молить) благати кого, чого, кого за кого, в кого чого, (гал. о що), (многих: одного за другим) перепросити, перепрохати (усіх). [І Господа просить, щоб послав він дощі вночі і дрібнії роси (Шевч.). У людей просіте (Рудан.). Просив о раду (Франко) (литер. форма: просив ради (совета)). Зібрав Тарас козаченьків поради прохати (Шевч.). Люди прохали дощу (Коцюб.). Як тому не дати, хто вміє прохати (Номис). Я ще в них хочу прохатись, чи не заступились-би вони за мене (Квітка). Пані-матку до свого дому благає (Метл.). Бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васальч.)]. -сить кого о чём-л. - просити, прохати, благати в кого чого. [Прохав (благав) у його порятунку]. -сить о помиловании - прохати помилування. Я -сил его об этом - я прохав його про це. Я -сил за вас (о вас) секретаря - я прохав за вас секретаря. -сить помощи, о помощи - прохати, благати помочи, (и реже) благати на поміч. -шу садиться - прошу сідати. -сить извинения у кого - прохати пробачення в кого, перепрошувати, перепрохувати кого. -сить прощения - перепрошувати и перепрошати, перепрохувати кого. -сить снисхождения - просити, прохати ласки в кого. -сить позволения - питатися дозволу, прохати дозволу, про дозвіл у кого. -сить слова, совета - прохати (просити) слова, ради (поради) в кого. Милости -сим (пожалуйте) - просимо. Осмелюсь -сить вас об одолжении - насмілюсь (зважусь) прохати вас про ласку. -сим пожаловать к нам, к столу - просимо (прохаємо) до нас, просимо завітати до нас, просимо до столу. -сить (цену) - правити, оконч. заправити. [Тепер ви з нас правите сорок карбованців (Кримськ.)]. -сить милостыни - просити милостині;

2) (ходить по миру) просити, жебрати и жебрувати, жебрачити в кого, старцювати, ходити з довгою рукою. [Ходив і жебрав у вояків (Л. Укр.)]. -сить Христа ради - просити Христа ради;

3) на кого - позивати кого (до суду), скаржитися на кого (в суд); см. Жаловаться. Прошенный - прошений, проханий. [Проханий кусок горло дере (Номис)].

* * *

біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -

1) бога ради;

2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.

* * *

біг (р. бога), бог, (ласкат.) боженько; (детск.) - бозя, бозінька; прит. прил. - богівський, богів. [Богівська мова = язык богов, т.-е. поэзия, поэтич. речь]. Быть -гом - богувати. Бог в помощь, бог на помощь, помогай бог - боже поможи, боже помагай, помагай-біг, помагай-бі, магай-біг, магай-бі. Бог весть (знает) - бозна, бог відь. Бог весть (знает) - бозна що. Бог даст (отказ) - дасть біг, біг-ма. Дай бог - дай боже. Дай б. чтоб - бодай. [Бодай тобі добра не було!]. Дай бог здоровья кому - поздоров боже (кого), дай боже здоров'я (кому). Дай бог ему успеть, успеха - щасти йому боже. Боже мой - боже мій, боже світе, боже свідче. О боже мой - о боже мій, ой леле мій, ой лелечко мій. Бог вам судья - бі[о]г вас розсудить. Призывать бога в свидетели - богом свідчитися. Ей-богу - їй-бо, їй богу, єй-богу, єй-же богу, бігме, далебі, далебіг, присяй богу (из «присягаю богу»). Сохрани бог, оборони бог, упаси бог, избавь бог - крий боже, боронь боже, ховай боже, бо-храни, хай бог (господь) милує. Помилуй бог - пожалься боже. Если богу угодно - коли воля божа. Как богу угодно - дійся божа воля. Ради бога -

1) бога ради;

2) на бога, пробі [Кричить пробі]. Благодарение, благодаря богу - дяка богові, дякувати богові. Слава богу - хвалити бога. Чем бог послал - що бог дав. Бог знает, когда это и было - коли вже те в бога і діялося.

* * *

для [Не для пса ковбаса, не для кицьки сало. Для тебе сина породила (Шевч.)], за-для. [За-для нього зробила (Квітка). За-для таких бідаків кохання немає (Крим.)], до [Слова - до ради, руки - до звади. Книжки до читання], на кого, на що, під що [Тут на вовків привілля: ліс великий та густий. Мішок на жито (під жито). Маю борошно на продаж. А що ви, люди, робите? Гріб на Саломона (Руд.). Такі курси заводять на те, щоб було більше тямущих], про [Єсть, та не про вашу честь. Не про тебе виростала (Черн.). Робота про всіх знайшлася (Кониськ.). Всі вони друкуватимуться тільки про людей тямущих (Куліш). Крам, потрібний людям про життя (Єфр.)]. Одёжа для праздника, для будний и т. д. - одежа про свято, про будень. Сорочка про неділю]. Для чего? - нащо? на віщо? чому? для чого? за-для чого? про що? Не для чего - нема чого, нема нащо, нічого. [Нічого (нема чого) й ходити туди].

* * *

предл. с род. п.

1) для (кого-чого); ( при указании на назначение предмета иногда) на (що); (ради кого-чего; по случаю чего) ра́ди, зара́ди, за́для (кого-чого)

2) (в отношении кого-чего-л., в условиях чего-л.) для (чого); (при указании на несоответствие, несоразмерность состояния, качества, действия, условий) на (що)

1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;

2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;

3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;

4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).

* * *

1) ( действие) ви́хід, -ходу

2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нок

3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́

4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку

I. мучення, катування, мордування, нівечення; срв. Мучить. Вынуждать, -дить -ниями что - вимучувати, вимучити що.

I. каламучення, с[за]каламучування, сколочування, бовтання; срв. Мутить.

III. Мучение - (боль, страдание) мука, мучення, біль (р. болю), катування, мордування, терпіння; (перен.) (за)морока; срв. Мука, Мучить. [Він терпів муку од свого кохання (Н.- Лев.). Оце мені чиста заморока з тими дітьми (Поділля)]. Место -ний - катівня. Это не учение, а -ние - це мука, а не наука. Иному горе - учение, иному - -ние - розумному лихо - наука, а дурному мука. Бьют не ради -ния, а ради учения - б'ють не для муки, а для науки. Предавать -ниям - давати (завдавати, віддавати) на муки. Подвергать -ниям - брати на муки. Он перенёс жестокие -ния во время этой операции - під час ції операції він витерпів люті муки. -ния совести - муки сумління. -ния ревности - муки ревнощів. Для меня -ние слушать его болтовню - мені мука (кара) слухати його базікання (балаканину). Терпеть жесточайшие -ния - терпіти найлютіші муки.

* * *

муче́ння; ( мука) му́ка; диал., поэз. кату́ша; ( истязание) мордува́ння, катува́ння; ( о нравственном терзании) гризо́та, торту́ри, -ту́р, торту́ра

1) (что) поробити. [Мушу ті всі справи поробити];

2) (с кем, чем) удіяти, подіяти, починити, зорудувати, урадити. Ничего с ним не -ешь - нічого йому не вдієш (подієш, урадиш). Ничего не -ешь! - нічого не вдієш! нема ради (поради)! Ничего не могу -лать - не дам ради (рахуби) ніякої, нічим не зараджу;

3) (колдовством) заподіяти, поробити, починити. [Ворожка це йому так заподіяла (поробила, починила)].

* * *

приложить (и прикласть)

1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;

2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];

3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];

4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];

5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;

6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.

* * *

несов.; сов. - прилож`ить

1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти

2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти