Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

2)+(у+ключа)

  • 1 слепок ключа

    злі́пок ключа́

    Русско-украинский политехнический словарь > слепок ключа

  • 2 слепок ключа

    злі́пок ключа́

    Русско-украинский политехнический словарь > слепок ключа

  • 3 зліпок ключа

    сле́пок ключа́

    Українсько-російський політехнічний словник > зліпок ключа

  • 4 подбирать

    подобрать
    1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;
    2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;
    3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);
    4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).
    * * *
    несов.; сов. - подобр`ать
    підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти

    Русско-украинский словарь > подбирать

  • 5 слепок

    техн.
    злі́пок, -пка
    - слепок ключа

    Русско-украинский политехнический словарь > слепок

  • 6 слепок

    техн.
    злі́пок, -пка
    - слепок ключа

    Русско-украинский политехнический словарь > слепок

  • 7 бородка

    1) борідка. [В його борідка й баки ще порідкі];
    2) (у ключа) - борідка.
    * * *
    уменьш.
    борі́дка

    Русско-украинский словарь > бородка

  • 8 вереница

    низка, плетениця, довгий рядок (р. -дка), смуга, зграя. [Низка мрій. Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій (Л. Україн.). Довгою смугою простяглися злидні, темнота, чвари, насильство (Єфр.)]. В. экипажей - поїзд, валка. [Валка саней. Валка верхівців]. В. журавлей, диких гусей - ключ, ключа (ж. р.).
    * * *
    ни́зка, плетени́ця; ( ряд) ряд, -у, рядо́к, -дка́; ( птиц) ключ, -а; (преим. подвод) ва́лка

    Русско-украинский словарь > вереница

  • 9 завёртка

    1) (действ.) загортання; см. Завёртывание;
    2) (у дверей, ворот) завертка, закрутка;
    3) (для завинчивания гаек и т. п.) ключ (р. ключа);
    4) (для ввинчивания винтов) тупе долото;
    5) (в санях) завертень (-тня). [Поробив завертні і поприкручував ними голоблі до саней];
    6) (в несжатом хлебе) закрутка.
    * * *
    1) ( действие) заго́рнення, (неоконч.) загорта́ння; замо́тування, угорта́ння; заку́тування, уку́тування; закру́чення, (неоконч.) закру́чування; заго́рнення, (неоконч.) загорта́ння, заверта́ння, зако́чування, зака́чування; закру́чування
    2) ( обёртка) заго́ртка; обго́ртка
    3) ( загиб) за́крут, -у, заги́н, -у
    4) (запор, двери) за́крутка
    5) ( папироска) самокру́тка

    храпе́ть во все [носовы́е] \завёрткаки — шутл. хропти́ (хропі́ти) на всі [носові́] за́ставки

    Русско-украинский словарь > завёртка

  • 10 замок

    I. 1) (внутренний) замок (-мка), (висячий) колодка, замок. Под -ком - під ключем, під замком. Взять из-под -ка - з-під ключа, з запору взяти. -мки, соб. - колоддя. [Колоддя скрегоче при дверях (Франко)];
    2) (при деревянной постройке соединение брёвен в -мок) замок (Чуб.), каювання, окаювання (Мнж.), стик (-ку). Рубить в дереве -ки для связи - каювати (Мнж.);
    3) типогр. - брать набор в -мок - слюсувати, заслюсувати форму (Звин.);
    4) (у ружья) замок (-мка).
    II. замок (-мка), ум. замочок (-чка). Воздушный -мок - надхмарний, захмарний замок. Воздушные -ки строить - химери ганяти, у хмарах літати, надхмарні замки будувати. Место, где стоял -мок - замчище, замковище.
    * * *
    I з`амок
    за́мок, -мку
    II зам`ок
    замо́к, -мка́; (висящий диал.) коло́дка

    быть на \замок ке́ (под \замок ко́м) — бу́ти на замку́ (під замко́м)

    Русско-украинский словарь > замок

  • 11 испортить

    1) кого, что - збавити, зі[о]псувати, попсувати, (повредить, изувечить) знівечити (редко занівечити), понівечити, знехаяти, споганити кого, що; срвн. Портить. [Доброго корчма не зопсує, а лихого і церква не поправить (Номис). Збавили їй дитину: «а вона-ж у мене була слухняна та звичайненька» (Єфр.). Він аґрусом (крыжовником) збавив зуби (Звин.). Понівечите, тату, зерно: попріє воно, пропаде (Кон.). Життя стояло перед нею знехаяне лукавими замірами (Мирний.)]. -тить дорогу - розбити дорогу (шлях), (размокшую: ездой, ходьбой) згрузити, згрязити дорогу. -тить замок, ключ - збавити, скрутити замок, ключ (ключа). -тить здоровье - зіпсувати, збавити, знівечити здоров'я. -тить жизнь (в браке) - зав'язати вік, світ чий, кому. [Я твій вік зав'язала (Квітка)]. -тить отношения - попсувати відносини з ким. -тить характер - зіпсувати, збавити, (изуродовать) спотворити вдачу чию, кому. -тить дело - збавити, звести, зіпсувати справу, (иносказ.) зробити з лемеша швайку. -тить везде дело - скрізь попсувати справу, (иносказ.) куди не підеш, то золоті верби ростуть (Рудч.);
    2) (свахлять) зі[о]псувати, спартачити, спаскудити, спартор[л]ити, згидити, споганити що, (о мн.) попсувати, попартачити, попартор[л]ити и т. д. [Не кажіть, щоб вона вам шила сорочку: згидить (Звин.)];
    3) (сглазить) наврочити, зурочити, спристрітити, спрозорити кого; срвн. Сглазить. [Може то вона корову спристрітила? (Звин.)]. Испорченный -
    1) збавлений, зі[о]псований, зіпсутий, псований, попсований, знівечений, понівечений, споганений, знехаяний. [Такий молодий хлопець, а вже такий нахабний, такий збавлений (Н.-Лев.). Був се народ псований (Куліш). Зопсовані зуби (Коцюб.). Деякі (фігури) дуже попсовані (Л. Укр.)];
    2) спартачений, спаскуджений и т. д.;
    3) наврочений, зурочений, спрозорений, спристрічений, причинний.
    * * *
    1) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, попсува́ти, зні́вечити, поні́вечити; переве́сти; (дело, работу) спарта́чити, спарто́лити; (повредить что-л.) пошко́дити, ушко́дити; ( зрение) зба́вити
    2) (оказать плохое влияние) зіпсува́ти, попсува́ти; розпаскуди́ти; (погубить, исковеркать жизнь) зні́вечити, поні́вечити
    3) (навести порчу) зуро́чити

    Русско-украинский словарь > испортить

  • 12 караван

    1) (обоз) караван (-ну), каравана (-ни), валка. [За-для його завертають каравани, ідуть степом і марне погибають (Куліш). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас на Путивель або на Київ (Куліш)];
    2) (лошадей, птиц) табун (-на), ключ (-ча);
    3) (партия богомольцев или купцов) черідка, громадка, табун (-на).
    * * *
    карава́н, -у, ва́лка; ( вереница) ключ, -а

    журавли́ летя́т карава́нами — журавлі́ летя́ть ключа́ми (карава́нами)

    Русско-украинский словарь > караван

  • 13 ключарь

    ключар (-ря). [Ключар темничний (Л. Укр.). Старий, недужий ключар панський (М. Вовч.)].
    * * *
    церк.
    ключа́р, -я

    Русско-украинский словарь > ключарь

  • 14 ключник

    ключник, (стар.) шаф[хв]ар (-ря). [Лях-Бутурлак, ключник галерський (Дума). Просим тебе, царю, небесний шафарю (Колядка)].
    * * *
    ист.
    клю́чник, ключа́р, -я

    Русско-украинский словарь > ключник

  • 15 крюк

    1) (им. п. мн. ч. крючья и крюки) гак (-ка и -ку), (редко) крюк (-ка и -ка); (деревянный) клюк (-ка), клюка, ключка, ключа, (только для дёрганья сена, соломы из стога) смичка; (загиб на конце палки и перен.) (за)карлюка. [Возьміть Байду добре в руки, на гак ребром зачепіте (АД I). Зімою сіно смичуть ключкою з копиці (Звин.). На триногах на ключці чіпляє казанок з водою (Н.-Лев.). Гляди: до тебе простяглись пальчища-закарлюки (Крим.)]. Большой крюк - великий гак, (пров.) крюкадло, гарб (-бу); срвн. Крючище. Дверной крюк - гак (дверяний, дверішній); см. Крючок (1) дверной. [Почали відщіпати чотири великі залізні гаки (М. Левиц.)]. Дрягильский крюк - тягальський гак. Отпорный крюк - очепа, чіп'я. Пожарный крюк - пожежний гак. Фонарный крюк - ліхтарний гак. В крюк, Крюком - гаком, у ключ. Гнуть в крюк кого - гнути в дугу, гнобити, пригноблювати кого; срвн. Притеснять 2;
    2) (косильный) грабки (-ків). Косить на крюк - косити на грабки;
    3) (обход в пути) (им. п. мн. ч. крюки) гак; (заворот дороги, реки) заворо[і]т (-роту), коліно. Сделать крюк (в пути) - зробити (загнути) гака, (шутл.) загнути (заломити) чортові ковбасу. По этой дороге большой крюк - сюдою (сюди) йти дуже обхідно;
    4) (у кожевников) ключ (-ча);
    5) (нотный знак) крюк (-ка). Петь по -кам - співати по крюках.
    * * *
    1) гак, крюк, -а, клю́чка
    3) с.-х. грабки́, -кі́в
    4) муз. ист. крюк

    Русско-украинский словарь > крюк

  • 16 наличник

    1) (накладная планка вокруг окон, дверей) лиштва;
    2) (на замке) наличчя (-ччя); см. Личина 2;
    3) наличник, (забрало ещё) забороло; (личина) личина, машкара.
    * * *
    1) строит., нали́чник, ли́штва

    Русско-украинский словарь > наличник

  • 17 оборот

    1) обіг (-гу), оборот, обертання. Срв. Обращение 3. Лежать без -та - дармувати. - ты денежные, торговые - обороти грошові, торгові (торговельні). Пускать капитал в -рот - пускати гроші в обіг;
    2) (головы и т. п.) поворіт (-роту). В пол -та - упівповорота;
    3) (изнанка ткани, бумаги и т. п.) виворіт (-роту), зворотний бік. [Перегорнув листок і став писати на зворотному боці]. Смотри на -роте - дивись на зворотному (на тому, другому) боці, див. на звороті;
    4) (выражение) зворіт (-роту), вираз, вислів (-лову). [Любить щиронародніх слів та зворотів уживати (Єфр.). Мова кожного народу багатіє на слова й вирази (Єфр.)];
    5) (дела, разговора). Дело приняло хороший (дурной) -рот - справа повернула на добре (на лихе). Дать делу другой -рот - повернути справу инакше. Разговор принял такой -рот - розмова звернула в такий бік (на таке). Дать разговору иной -рот - повернути (звернути) розмову на инше;
    6) (при поездке). В течение недели я сделал два -та из Полтавы в Киев - за тиждень я двічі звернувся з Полтави в Київ;
    7) (колеса) поворіт (- роту); (ключа в замке) спуст. [Ця колодка замикається на два спусти];
    8) (времён года) чергування змін року.
    * * *
    1) оборо́т, -у; ( полный круг вращения) о́берт, -у, оберта́ння; диал. по́крут, -у

    \оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би

    \оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р

    \оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів

    2) ( капитала) оборо́т; ( обращение) о́біг, -у

    \оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів

    3) ( поворот) поворо́т, -у, оборо́т
    4) (перен.: направление в течении, развитии чего-л.) оборо́т; (мысли, речи) на́прям, -у
    5) (обратная сторона чего-л.) зворо́т, -у
    6) ( словесное выражение) зво́рот, -у

    Русско-украинский словарь > оборот

  • 18 ризничий

    церк.
    ключа́р, -я

    Русско-украинский словарь > ризничий

См. также в других словарях:

  • ключа́рь — ключарь, я …   Русское словесное ударение

  • ключа́рь — я, м. устар. 1. Лицо, хранящее ключи от чего л. 2. Духовное лицо, заведующее церковной утварью …   Малый академический словарь

  • ключа — Ключа: гурт [42] …   Толковый украинский словарь

  • Сертификат открытого ключа — (сертификат ЭЦП, сертификат ключа подписи, сертификат ключа проверки электронной подписи (согласно ст. 2 Федерального Закона от 06.04.2011 «Об электронной подписи» № 63 ФЗ))  цифровой или бумажный документ, подтверждающий соответствие… …   Википедия

  • Три Ключа — Деревня Три Ключа башк. Три Ключа Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Сельское поселение Два Ключа (Самарская область) — Сельское поселение Два Ключа Страна  Россия Статус Сельское поселение …   Википедия

  • Проверка валидности сертификата ключа подписи — это действия, производимые над проверяемым сертификатом ключа подписи для того, чтобы убедиться в возможности его использования, а именно: проверка целостности сертификата ключа подписи; проверка срока действия сертификата ключа подписи; проверка …   Официальная терминология

  • Сельское поселение Два Ключа — Страна …   Википедия

  • Врата серебряного ключа (рассказ) — Врата серебряного ключа Through the Gates of the Silver Key Жанр: Лавкрафтовские ужасы Автор: Говард Филлипс Лавкрафт Язык оригинала: Английский Год напи …   Википедия

  • Три ключа (фильм) — Три ключа Thr3e Жанр триллер / драма / …   Википедия

  • Двойной поворот ключа — À double tour …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»