Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

2)+(светиться)

  • 1 светиться

    світи́тися (свічу́ся, сві́тишся); (прям.: излучать свет) зорі́ти (зорі́ю, зорі́єш и зорю́, зори́ш)

    \светиться ться ра́достью, ла́ской, умо́м — світи́тися ра́дістю, ла́скою, ро́зумом

    Русско-украинский словарь > светиться

  • 2 светиться

    світи́тися

    Русско-украинский политехнический словарь > светиться

  • 3 светиться

    світи́тися

    Русско-украинский политехнический словарь > светиться

  • 4 светить

    физ.
    світи́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > светить

  • 5 светить

    физ.
    світи́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > светить

  • 6 брезжить

    1) ( слабо светиться) світи́тися, зорі́ти; ( едва виднеться) мрі́ти; ( мерцать) мерехті́ти, бли́мати, побли́мувати, мигті́ти, миготі́ти
    2) (безл.: светать) світа́ти, розвидня́тися, розви́днюватися, зорі́ти, сірі́ти, мрі́ти; на світ (на зорю́, на день) займа́тися (благословля́тися)

    Русско-украинский словарь > брезжить

  • 7 гореть

    горіти, (реже) горітися, палитися. [Без підпалу й дрова не горять. От як золото горить! Рана горить. До горілки душа горить]. В печи горит - у печі (грубі) горить(ся), палиться. А специальнее -
    1) -еть (без пламени) - жевріти, жеврітися [Безліччю жарин жевріла велетенська пожарина (Васильч.)];
    2) (светиться) - світити, світитися. [І досі ще в їх світиться, все не лягають]. Слабо -еть (мерцать) - блимати;
    3) (пылать) палати, паленіти [Аж паленіє з сорому], п(о)ломеніти, палахкотіти, пашіти. [Щока йому пашіла (Крим.)]. Горит во рту - пече в роті. Гореть со стыда - паленіти від сорому, (шутл.) пекти раків. Дело так и горит у кого - руки жаром так і горять у кого. Дело горит (крайне спешно) - пильно кому, пильно припадає кому, пильне діло. Горящий - горящий [Перед хрестом лампадочка горяща (М. Вовч.)], спаленілий [Спаленілий соромом її вид (= лицо)], розгорілий, (диал.) розгорений. [Вкинув у розгорені дрова].
    * * *
    горі́ти; (давать свет, пламя) світи́тися

    Русско-украинский словарь > гореть

  • 8 загораться

    загореться
    1) займатися, за(й)нятися, запалюватися, запалитися, загорятися, загорітися, підпалюватися, підпалитися. [Вночі зайнялася хата. Губка зайнялася і почала тліти. Моє серце загорілося (Л. Укр.). Серце моє запалюється помстою (Васильч.). Підпалював, підпалював у печі - не підпалюються дрова];
    2) (зардеться) займатися, за(й)нятися, зашарітися, зажаріти, спалахнути, спахнути; срвн. Вспыхивать, вспыхнуть. [На його виду зайнявсь рум'янець (Н.-Лев.). Зажаріли голівки горицвіту (Васильч.)];
    3) (засветиться) займатися, за(й)нятися, загорятися, загорітися, сов. зазоритися, зазоріти. [Пишно займалися зорі (Л. Укр.). Крізь хмару сонце занялось (Шевч.). Мов зоря зазорилася. Зазоріли на небі зорі]. -релась война - спалахнула (спахнула) війна.
    * * *
    несов.; сов. - загор`еться
    1) загоря́тися и загора́тися, загорі́тися, займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся; (сов.: запылать) запала́ти, розпала́тися; ( вспыхивать) спала́хувати, -ла́хую, -ла́хуєш, спалахну́ти; ( начинать светиться) засві́чуватися, -чується, засвіти́тися, -сві́титься и мног. позасві́чуватися
    2) перен. загоря́тися и загора́тися, загорі́тися; (сов.: сильнее) запала́ти; ( о сильном чувстве) запа́люватися, запали́тися, розпа́люватися, розпали́тися

    \загораться ре́лось уви́деть кого — безл. загорі́лось (закорті́ло) поба́чити кого́

    се́рдце (душа́, кровь) \загораться ра́ется, \загораться ри́тся — се́рце (душа́, кров) загоря́ється (загора́ється), загори́ться

    Русско-украинский словарь > загораться

  • 9 засветиться

    I
    1) ( начать светиться) засвіти́тися, -світиться; (о светилах и перен.) зазорі́ти
    2) ( зажечься) засвіти́тися, мног. позасві́чуватися, -чуються, посвіти́тися
    II см. засвечиваться

    Русско-украинский словарь > засветиться

  • 10 лучиться

    променіти, пускати проміння; срв. Сиять. [І очі твої променіли вогнем переможним (Л. Укр.). Дивився на небо, як воно зорями променіє (Грінч.)].
    * * *
    ( сиять) промені́ти, промені́тися, промени́тися; ( светиться) світитися

    Русско-украинский словарь > лучиться

  • 11 моргать

    моргнуть
    1) кліпати, кліпнути, моргати, моргнути, (грубее) лупати, лупнути; срв. Мигать 1;
    2) (подмигивать) моргати, моргнути на кого, підморгувати, підморгнути кому. [Я на тебе моргала і очима і бровами (Н.-Лев.). Віддай мене за такого, що чорнії вуса: він на мене кивне, моргне, а я засміюся (Пісня)].
    * * *
    несов.; сов. - моргн`уть
    морга́ти, моргну́ти; ( глазами) мига́ти, мигну́ти и змигну́ти, клі́пати, клі́пнути и лу́пати, лу́пнути, несов. підмо́ргувати; (мерцать, светиться) бли́мати, бли́мнути, мигті́ти, мигну́ти

    Русско-украинский словарь > моргать

  • 12 озаряться

    озариться освітлюватися, освітитися, осяватися, осяятися, заясніти, зазоріти. [Очі зазоріли]. -риться улыбкой - усміхнутися, осміхнутися.
    * * *
    несов.; сов. - озар`иться
    осява́тися, ося́ятися, осві́тлюватися и осві́чуватися, освіти́тися и освітли́тися, несов. зася́яти, зася́ти; ( светиться) світи́тися и засві́чуватися, засвіти́тися

    Русско-украинский словарь > озаряться

  • 13 просвечивать

    просвечать, просветить
    1) что просвічувати, просвітити що чим;
    2) (сквозь что, виднеться в чём) просвічувати, просвітити, світитися крізь (через) що, в чому, висвічувати в чому; (проблескивать) проблискувати, проблиснути через що, в чому. [Крізь них (цятки краски) просвічували грубі нитки (Л. Укр.). Забулися про етичну ідею Немезиди, що висвічує в тій легенді (Крим.1). На клуні солома попровалювалася, крокви світяться (Кониськ.). Сивина ледві починала проблискувати в його волоссі (Грінч.)];
    3) (сквозить, быть прозрачным) світитися. [Сорочка так виносилась, що аж світиться (Грінч.). Бліде обличчя здавалося аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`ить
    1) просві́чувати, просвіти́ти
    2) (несов.: светиться, виднеться сквозь что-л.) просві́чувати, просві́чуватися, світи́тися; ( проблёскивать) пробли́скувати, -кує

    Русско-украинский словарь > просвечивать

  • 14 сиять

    ся́яти, сія́ти; ( светиться) ясні́ти; поэз. зорі́ти; ( испускать лучи) промені́ти, промені́тися, промени́тися, проміни́тися

    Русско-украинский словарь > сиять

См. также в других словарях:

  • светиться — См. гореть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. светиться блистать, гореть, сквозить, сиять, сверкать, мерцать, брезжиться, брезжить, фосфоресцировать, проявляться,… …   Словарь синонимов

  • СВЕТИТЬСЯ — СВЕТИТЬСЯ, свечусь, светишься, несовер. 1. Излучать ровный, несильный свет. «Тускло светится луна в сумраке тумана.» Жуковский. «Светись, светись, далекая звезда!» Лермонтов. «В окнах везде светились огни, мелькали тени.» Гончаров. «На небе, хотя …   Толковый словарь Ушакова

  • СВЕТИТЬСЯ — СВЕТИТЬСЯ, свечусь, светишься; несовер. 1. (1 ое лицо и 2 е лицо не употр.). Излучать ровный свет, свой или отражённый. Светится маяк. В окнах светятся огоньки. В кольце светится рубин. 2. перен. Проявляться (о радостном чувстве, к рое… …   Толковый словарь Ожегова

  • светиться — СВЕТИТЬСЯ, свечусь, светишься; несов., где с чем и без доп. Стоять на виду, мешаться под ногами (когда это не нужно, опасно) …   Словарь русского арго

  • светиться — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN glow …   Справочник технического переводчика

  • светиться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я свечусь, ты светишься, он/она/оно светится, мы светимся, вы светитесь, они светятся, светись, светитесь, светился, светилась, светилось, светились, светящийся, светившийся, светясь; сущ., с. свече …   Толковый словарь Дмитриева

  • Светиться — несов. 1. Излучать ровный, несильный свет. 2. Сиять, отражая свет I 1., лучи. 3. Виднеться, выделяясь своим цветом. отт. Виднеться сквозь что либо; просвечивать. 4. перен. Излучать свет, сияние (о глазах). 5. Пропускать сквозь себя лучи света… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • светиться — светиться, свечусь, светимся, светишься, светитесь, светится, светятся, светясь, светился, светилась, светилось, светились, светись, светитесь, светящийся, светящаяся, светящееся, светящиеся, светящегося, светящейся, светящегося, светящихся,… …   Формы слов

  • светиться — свет иться, свеч усь, св етится (к свет) …   Русский орфографический словарь

  • светиться — (II), свечу/(сь), све/тишь(ся), тят(ся) (от свет) …   Орфографический словарь русского языка

  • светиться — свечусь, светишься; светящийся; нсв. 1. Излучать ровный, несильный свет. Вдали светятся огни. Маяк светится. Костёр светится. 2. Блестеть, отражая свет, лучи. Окно светится от заходящего солнца. Сапоги светятся. 3. Выделяться светлым цветом;… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»