ҡаҙҙар+ҡыйғаҡлай

гавкання, брехання, гавкіт (-коту), гавк; (-ку), гав (-ву), брех, брехіт (-хоту), (тявканье) дзявкіт (-коту), дзявкотіння, (сильный лай нескольких собак) гавкотня (-ні) валування (-ння). [Здалека чути було собаче гавкання (Грінч.). Чув їх (псів) скажене брехання геть за собою (Франко). Я по гавку собак чую, що приїхали свої (Борзенщ.). Почув галас і гавкотню (Грінч.). Поштові дзвінки, валування собак (Коцюб.)].

* * *

1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;

2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;

3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.

* * *

гавкання, брехання, (тявканье) дзявкання, дзявкотіння, (о сильном лае нескольких собак) валування; срвн. Лай.

* * *

гавкати, брехати, (лаймя лаять: о нескольк. собаках) валувати. [Мале щеня, та й те гавкає (Приказка). Тільки собаки надворі ще довго брехали (Н.-Лев.). Десь вовк у селі, бо так собаки валують (Черкащ.)].

* * *

1) ( издавать лай) га́вкати; бреха́ти (бре́ше); ( сильно) валува́ти, ґвалтува́ти

2) (бранить, ругать) ла́яти, свари́ти

1) (захотеть) забажати, зах(о)тіти, зажадати, запрагнути, забагнути и забагти чого; (из'явить сознательное желание) побажати, пожадати, схотіти и похотіти, поохотитися, завволіти. [Богу рівним бути забажав (Франко). Побажай чого, так і станеться (Номис). Хто його зна, чи похотять люди (Каменец.)]. Всё, чего душа -лает - все, чого душа забажа (захоче, зажада, запрагне). Если -лаете (если вам будет угодно) - як схочете, як завволите. [Як завволите, сестро Меланіє, - одказала Катря (М. Вовч.)]. Не -лай себе добра ближнего твоего - не пожадай собі добра (від) ближнього твого. Срв. Желать 1;

2) побажати, пожадати кому чого. [Думала, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло і ворогові своєму не пожадала-б (Мирн.)]. -лать доброго дня - на добридень поклонитися, на добридень и добридень дати, віддати кому, на добридень сказати кому. -лать спокойной ночи - на добраніч дати (сказати) кому. См. Желать 2.

* * *