-
21 Islamism
nісламізм, магометанство, мусульманство -
22 Mohammedanism
nмагометанство, мусульманство, іслам -
23 Pan-Islamism
-
24 исламизм
іслямізм (-му), іслям (-му).* * *рел.ісламі́зм, -у -
25 исламист
рел.ісламі́ст -
26 исламистка
рел.ісламі́стка -
27 исламистский
рел.ісламі́стський -
28 панисламизм
полит.панісламі́зм, -у -
29 приложение
1) (действие) прикладення и приложення, притулення, (применение) застосування; (прибавление) докладення, додання, долучення. -ние науки к ремёслам - прикладення, застосування науки до реместв. Точка -ния силы, физ. - точка приложення сили. -ние печати - прикладення и приложення, притиснення печатки. С -нием копии, документов - з доданням (з долученням) копії, документів, додаючи (долучаючи) копію документи;2) (что приложено) додаток (-тка), прилога (-ги). -ние к книге - додаток до книги. Бесплатное -ние - безплатний додаток;3) грам. - прикладка. Приложенный, Приложить, -ся - см. Прикладывать, -ся, Прилагать, -ся.* * *I1) прокла́дення, проклада́ння; торува́ння2) перекла́дення, переклада́нняII1) ( действие) прикла́дення, приклада́ння; додання́, додава́ння, доклада́ння; застосува́ння, прикла́дення, застосо́вування, приклада́ння; доклада́ння2) ( добавление) дода́ток, -тка3) грам. при́кладка -
30 crescent
n1. місячний серп, півмісяць2. емблема, герб турецької держави3. перен. магометанство, іслам -
31 Islamic
[ɪz'læmɪk]adjісламі́стський, мусульма́нський, що стосу́ється ісла́му -
32 Islamite
['ɪzləmaɪt] 1. nмусульма́нин2. adjмусульма́нський, ісламі́стський -
33 islam
[іслям]mіслам, мусульманство relig. -
34 islamistyczny
[іслямістични]adjісламістський, мусульманський -
35 islamizacja
[іслямізацья]f -
36 islamizm
[іслямізм]mісламізм, мусульманство -
37 panislamizm
[паніслямізм]m -
38 islam
ч іслам -
39 антропосоціогенез
АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ - сукупність поглядів на процес формування фізичного типу людини разом з її становленням як суб'єкта суспільних відносин та доцільної перетворювальної діяльності, творця культури. Тривалий у часі та разгалужений у просторі А. розглядають як перехідний період між еволюцією органічної природи та історичним розвитком суспільства. Теоретичне осягнення А. є комплексною науковою проблемою, яку вирішує широке коло природничих та гуманітарних наук. Разом з тим це проблема і філософська, світоглядна, пов'язана з усвідомленням людиною своєї сутності, специфіки власного буття, генетичних зв'язків із природою. Не випадково найдавнішими і універсальними темами первісної свідомості були космологічні та антропологічні міфи про виникнення світу та появу в ньому людини. В родовому суспільстві були поширені тотемістичні уявлення про спорідненість кожного роду з певним тваринним чи рослинним предком. На цьому етапі людина в своїй свідомості ще не відокремлює себе від природного світу. Світові релігії, зокрема юдаїзм, християнство, іслам, вважають людину продуктом божественного творіння. Як тварна істота людина докорінно відрізняється від усього тварного світу, займає виняткове місце в ньому, оскільки створена за образом та подобою Бога, наділена безмертною душею, розумом та свободою волі і є істотою духовною. Наукове осягнення генезису людини отримує сильний поштовх з появою еволюційної теорії розвитку органічного світу. Згідно з сучасними еволюційними уявленнями вирішальне значення в А. відігравала виробнича діяльність, праця, антропогенетична роль якої полягала у формуванні не стільки фізичного тіла людини, скільки "тіла соціуму", у перетворенні економічної поведінки окремих індивідів на економічну діяльність колективу. Колективне здобування засобів до життя сприяло зміцненню групи, а розподіл праці вів до її диференціації та ускладнення структури - стадо перетворювалося на соціальний організм. Особливу роль при цьому мала поява перших універсальних моральних норм людства - заборона вбивства представника свого колективу (кровного родича) та заборона статевих зв'язків між представниками свого роду (інцесту). Виникнення екзогамії - соціального механізму регуляції власне біологічних відносин по фізичному відтворенню людини - сприяло подальшому соціальному розвитку людства. Встановлення шлюбних зв'язків одного роду з іншим відкривало, з одного боку, шлях до їх об'єднання в соціальні спільноти (племена, союзи племен), а з іншого - вело до ускладнення окремих соціальних одиниць і їх подальшої диференціації на сім'ї. Збільшення впливу соціокультурних явищ в процесі гомінізації привели, зрештою, до становлення людини як єдиного біологічного виду, що розпадається начисленні адаптивні типи, ареальні групи (раси та підраси), стихією існування яких є соціальність, а механізмами життєдіяльності - різноманітні культурні форми.І. Молчанов -
40 бог
БОГ - вищий, надприродний об'єкт філософської і релігійної думки та основний предмет релігійного культу. Наділений якостями абсолютного суб'єкта, якому властива абсолютна досконалість, найвищий розум, всемогутність, духовність, всезнання, самодостатність, вічність, всеблагість, безмежність, незбагненність для розуму, єдиність (у монотеїстичних релігіях). В історії філософії та релігієзнавства вчення про Б. набувало форм теїзму, пантеїзму й атеїзму. Незбагненність Б. для розуму пов'язана з глибокою таємницею, що оточує існування Б. та слугує підставою для нескінченного пізнання Б. Єство Б. позбавлене будьякої матеріальності і наділене самобутністю, тобто не має якоїсь причини свого буття. Благість - невіддільна риса Б., котра передається людині. Решта якостей визначає всеосяжність буття Б. у світі. Юдаїзм і християнство розуміють Б. як вічне, нескінченне, несотворенне Суще, яке є творцем Всесвіту та всього існуючого в ньому. У християнстві Б. один за сутністю і троїстий у своєму бутті: він є Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий. В ісламі Б. розглядається не як Отець, а як безособове Суще, на ім'я Аллах. У давньоінд. релігійній і філософській літературі Б. має ім'я Врагман Я. к абсолютна повнота буття і гранична довершеність, Б. втілює в собі вічні і безумовні цінності: добро, красу, істину, свободу, безсмертя. В ортодоксальній релігійній свідомості Б. мислиться як трансцендентальна щодо світу Сутність. У філософії пантеїзму Б. іманентний природі, зливаючись із нею в нероздільне ціле. Довести буття Б. раціональним способом, спираючись на розум і логіку, виявилося неможливим ні для теології, ні для філософії.
См. также в других словарях:
слам — СЛАМ, а, м. Добыча, взятка, прибыль. Слам с операции. У него свой слам. Каждому треть со слама. Возм. от уг. «слам», «слом» в том же зн., Ср. «слам, слом на антихриста (на выручку, на наплюжника, на карман, на крючка, на мента, на фараона)»… … Словарь русского арго
слам — взятка, прибыль, добыча Словарь русских синонимов. слам сущ., кол во синонимов: 4 • взятка (21) • добыча … Словарь синонимов
СЛАМ — муж. слаз отсталого, срыв за то, чтобы отстать, не набивать цену, передать взятую работу и пр. Взять сламу. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ісламізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
ісламіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
СЛАМ — Дрянной слам. Жарг. угол. Доля добычи за продажу наркотиков. ТСУЖ, 163. Растырбанивать слам. Жарг. угол. Делить краденое. Максимов, 363. Слам на антихриста (на каплюжника, на лягавого, на мента, на фараона). Жарг. угол. Взятка милиции. СРВС 2, 58 … Большой словарь русских поговорок
ісламізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
ісламістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
ісламістський — а, е. Стос. до ісламізму … Український тлумачний словник
слам — отступное (Даль), доля добычи , арго (Крестовский, ИОРЯС 4, 1082). От с + ломить. •• [Более вероятна этимология Абаева (ВЯ, 1958, No 1, стр. 120 и сл.) – из тюрк. аslаm выгода, добыча, барыш, проценты ; ср. также русск. диал. ослам барыш, взятка … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
іслам — у, ч. Магометанська релігія; мусульманство … Український тлумачний словник