іронізувати

 іронізувати

1. n

1) об'єднання (сил)

2) збори, (масовий) мітинг; з'їзд; зліт; збір

3) військ. зосередження, приведення в порядок (після бою)

4) амер. сигнал збору після бою

5) ав. місце збору після нальоту (тж rally point)

6) тимчасове поліпшення (під час хвороби)

7) швидке відновлення (сил, енергії)

8) пожвавлення (попиту на біржі); поліпшення (цін)

9) спорт. авторалі

10) спорт. обмін ударами (теніс)

11) жарт. кепкування

2. v

1) збиратися, згуртовуватися, об'єднуватися

2) збирати, згуртовувати, об'єднувати

3) військ. збирати, зосереджувати (після бою); приводити в порядок

4) оволодівати собою; заспокоюватися

5) одужувати

6) почувати себе краще (про хворого)

7) відновлювати боротьбу (опір)

8) ек. пожвавлюватися (про попит); поліпшуватися, міцніти (про ціни)

9) підтримувати, допомагати (комусь — to)

10) жартувати; іронізувати; кепкувати (з когось)

* * *

1) об'єднання (сил, дій)

2) збори, мітинг (особл. масовий); з'їзд; зліт; збір

3) вiйcьк. збір, упорядкування, зосередження ( після бою); aмep. сигнал збору після бою; aв. місце збору після нальоту ( rally point)

4) швидке відновлення (сил, енергії); тимчасове поліпшення ( під час хвороби)

5) cпopт. ралі, авторалі; обмін ударами ( теніс)

6) eк. пожвавлення ( попиту); покращання ( цін)

1) збиратися, гуртуватися, об'єднуватися; збирати, згуртовувати, об'єднувати

2) вiйcьк. збирати, упорядковувати, зосереджувати ( після бою); зосереджуватися

3) оволодівати собою, оправлятися (від страху, хвороби); відчути себе краще ( про хворого)

4) (to) підтримувати; допомагати

5) відновлювати боротьбу, опір

6) eк. пожвавлюватися ( про попит); покращуватися, міцніти ( про ціни)

7) миcт. прискорювати темп ( спектаклю)

над кем іронізувати з кого, глузувати з кого.

* * *

1. n

1) ребро

2) жарт. Адамове ребро; дружина

3) plкул. грудинка (свинячої туші); товстий край (телячої туші)

4) гострий край, ребро (чогось)

5) рубчик (на панчосі)

6) жилка (листка)

7) ость (пір7ни)

8) гірн. суцільна руда в жилі

9) борозна

10) межа

11) тех. скріпа; фланець

12) мор. шпангоут

13) гірн. цілик, стовп

2. v

1) зміцнювати (укріплювати) ребрами

2) с.г. орати, залишаючи широкі межі між борознами

3) розм. висміювати; іронізувати, кепкувати; дражнити; розігрувати

* * *

1) aнaт. ребро

2) pl; кyл. тонкий, товстий край ( яловичої туші); грудинка ( свинячої туші); товстий край, перша котлетна частина ( телячої туші)

3) гострий край, ребро ( чого-небудь)

4) спиця парасольки

5) рубчик (на панчосі, у в'язанні); резинка ( у в'язанні)

6) ость ( пера птаха)

7) жилка ( листа)

8) гipн. прошарок, суцільна руда в жилі

9) c-г. межа; борозна

10) бyд., aв. нервюра

11) cпeц. ребро

12) тex. фланець, буртик

13) мop. шпангоут

14) гipн. стовп, цілик

1) cпeц. оснащати ребрами; зміцнювати ребрами

2) c-г. розорювати, залишаючи широкі межі між борознами

3) aмep. висміювати, жартувати, кепкувати; піддражнювати; розігрувати

4) в'язати резинкою

1. n

1) гниття

2) гниль; потерть, порохня

3) вет. копитна гниль

4) шолуді (у овець)

5) розм. нісенітниця, дурниця, безглуздя

6) спорт. провал, невдача (у змаганні)

2. v

1) гнити, псуватися

2) перен. хиріти, гинути

3) розкладатися (про суспільство тощо)

4) занапастити; розладнати

5) розм. дражнити, глузувати, кепкувати; іронізувати

6) гноїти, псувати

7) дурити, обманювати

3. int

дурниці!, нісенітниця!

* * *

1) гниття; гнилизна, гниль; потерть, трухлявина

2) c-г. гнилизна ( хвороба рослин); вeт. копитна гнилизна

3) дурниця, нісенітниця, безглуздість ( tommy rot)

4) провал, невдача (особл. у змаганнях)

1) гнити; псуватися; чахнути, марніти, гинути

2) розкладатися ( про суспільство)

3) гноїти; псувати; розстроювати

4) cл. дражнити; жартувати; кепкувати

5) c-г. мочити ( льон)

int дурниця!, нісенітниця! (виражає зневагу, презирство)

1. n (pl без змін)

1) орн. бекас

2) груб. нікчема; йолоп

3) розм. крутій

4) спорт. швертбот типу «кулик»

5) амер., розм. недокурок

6) снайперський постріл

2. v

1) стріляти бекасів; полювати на бекасів

2) вести снайперський вогонь

3) вести вогонь з укриття

4) розм. украсти, поцупити, стибрити

* * *

1) зooл. бекас

2) груб. нікчема; дурень

3) cпopт. швербот типу "кулик"

4) cл. законник, крючкотвор

5) cл.; cл. недопалок

1) стріляти бекасів, полювати на бекасів

2) cл. вкрасти, поцупити

1) вести снайперський вогонь

2) вести вогонь з укриття

3) шпигати ( словами), робити уїдливі зауваження; іронізувати ( над ким-небудь)

1) об'єднання (сил, дій)

2) збори, мітинг (особл. масовий); з'їзд; зліт; збір

3) вiйcьк. збір, упорядкування, зосередження ( після бою); aмep. сигнал збору після бою; aв. місце збору після нальоту ( rally point)

4) швидке відновлення (сил, енергії); тимчасове поліпшення ( під час хвороби)

5) cпopт. ралі, авторалі; обмін ударами ( теніс)

6) eк. пожвавлення ( попиту); покращання ( цін)

1) збиратися, гуртуватися, об'єднуватися; збирати, згуртовувати, об'єднувати

2) вiйcьк. збирати, упорядковувати, зосереджувати ( після бою); зосереджуватися

3) оволодівати собою, оправлятися (від страху, хвороби); відчути себе краще ( про хворого)

4) (to) підтримувати; допомагати

5) відновлювати боротьбу, опір

6) eк. пожвавлюватися ( про попит); покращуватися, міцніти ( про ціни)

7) миcт. прискорювати темп ( спектаклю)

1) зooл. бекас

2) груб. нікчема; дурень

3) cпopт. швербот типу "кулик"

4) cл. законник, крючкотвор

5) cл.; cл. недопалок

1) стріляти бекасів, полювати на бекасів

2) cл. вкрасти, поцупити

1) вести снайперський вогонь

2) вести вогонь з укриття

3) шпигати ( словами), робити уїдливі зауваження; іронізувати ( над ким-небудь)

1. n

1) рел. святий; праведник

2) перен. свята людина, ангел

3) ірон. святенник

4) рел. християнин; хрещений; божий обранець

5) (Saint) пуританин

2. v

1) рел. канонізувати, приєднувати до святих

2) зображувати святим, надавати вигляду святого

3) називати святим (когось)

4) жити і діяти як святий

5) удавати з себе святенника (звич. to saint it)

* * *

1) peл. святий; праведник

2) ірон. святенник ( plaster saint)

3) peл. хрещений; божий обранець; ( Saint) пуританин

4) pl; = Latter-day S ( Saint) "Святі наших днів" ( самоназва мормонів)

1) peл. канонізувати; називати святим

2) не знати гріха

1. n

1) стиль; склад; спосіб вираження

2) манера; стиль (спосіб) життя

3) школа, напрям (у мистецтві)

4) смак; елегантність; витонченість; оригінальність; розкіш, шик, блиск

5) фасон, мода; крій

6) рід, сорт, вид, тип

7) стиль (літочислення)

8) титул, звання

9) поет. перо, олівець

10) грамофонна голка

11) мед. голка

12) голка для гравірування; різець

13) друк. малюнок (шрифту)

14) стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків і римлян)

15) бот. стовпчик (квітки); маточка

16) назва фірми

2. v

1) величати, титулувати, називати

2) гравірувати

3) амер. уводити в моду; шити відповідно до моди

4) модернізувати

* * *

1) стиль; склад, спосіб вираження; манера; стиль

2) напрямок, школа ( у мистецтві)

3) смак, вишуканість; оригінальність; розкіш, шик

4) фасон, мода

5) сорт, вид, різновид, рід

6) пoлiгp. правила пунктуації, переносу, уживання заголовних, малих літер, вибору шрифтів ( прийняті в даному видавництві)

7) стиль ( літочислення)

8) титул; звання; зареєстрована назва фірми

9) стиль (гостра паличка для писання у стародавніх греків, римлян)

10) пoeт. перо, стіло

11) грамофонна голка

12) гравірувальна голка; різець

13) пoлiгp. малюнок ( шрифту)

14) бoт. стовпчик ( квітки); маточка

15) гномон ( сонячного годинника)

16) мeд. стилет, голка

1) іменувати, називати; величати, титулувати

2) конструювати; проектувати; створювати дизайн

3) гравірувати

4) вводити в моду; шити по моді

5) модернізувати, приводити у відповідність з існуючою нормою

1. n

досвідчена людина

2. adj

1) позбавлений простоти (природності); витончений, вишуканий

2) досвідчений; навчений досвідом

3) складний, ускладнений

4) фальсифікований

1) позбавляти простоти (природності); розчаровувати

2) псувати; розбещувати

3) перекручувати; фальсифікувати, підробляти

4) займатися софістикою

5) підмішувати; додавати домішку

* * *

1) позбавляти простоти, природності; розчаровувати

2) псувати, фальсифікувати, підробляти

3) займатися софістикою, вправлятися в софістиці

4) підмішувати, додавати домішки; розбавляти

5) модернізувати, удосконалювати ( машину); ускладнювати ( пристрій)

6) надавати витонченості, вишуканості

1) peл. святий; праведник

2) ірон. святенник ( plaster saint)

3) peл. хрещений; божий обранець; ( Saint) пуританин

4) pl; = Latter-day S ( Saint) "Святі наших днів" ( самоназва мормонів)

1) peл. канонізувати; називати святим

2) не знати гріха

1) позбавляти простоти, природності; розчаровувати

2) псувати, фальсифікувати, підробляти

3) займатися софістикою, вправлятися в софістиці

4) підмішувати, додавати домішки; розбавляти

5) модернізувати, удосконалювати ( машину); ускладнювати ( пристрій)

6) надавати витонченості, вишуканості

1) лев

2) pl визначні́ місця́

3) знамени́тість

4) (Lion) Лев ( сузір'я і знак зодіаку)

5) (Lion) націона́льна ембле́ма Великобрита́нії

••

1) язи́к

2) мо́ва

3) мо́влення; мане́ра говори́ти

4) язи́к ( страва)

5) щось, що ма́є фо́рму язика́, напр., язи́к по́лум'я, се́рце дзво́на; язичо́к (духового інструмента, черевика)

6) геогр. коса́

7) стрі́лка терезі́в

8) тех. шпунт, шип

9) ди́шло

10) зал. ві́стря стрі́лки

••

ПОСТМОДЕРН - неологізм, який позначає: а) період європейської історії, що починається після завершення Модерну; б) особливий умонастрій, котрий нині поширений у всіх сферах людської життєдіяльності: культурі, філософії, політиці, економіці, технонауці, сфері планетарного комунікативного праксису тощо. Саме тому він став одним із ключових термінів у словнику міждисциплінарного спілкування і вживається з найрізноманітнішими епітетами ("філософський", "естетичний", "культурологічний", "політичний", "історіософський", "релігійний" та ін.). Ключову роль у формуванні цього умонастрою відіграв філософський дискурс про Модерн, що був ініційований Ніцше, Гайдеггером, Вітгенштайном, Вебером, Фуко, Ортегою-і-Гассетом. Домінантною для цього дискурсу була ідея, що доба Модерну не тільки збагатила європейську цивілізацію неминущими гуманістичними цінностями, демократичними ідеалами й геніальними прозріннями, а й посилила такі недуги цієї цивілізації, як європоцентризм, андроцентризм, технолатрія, тоталітаризм, гіпертрофований розвиток індустріального ставлення європоцивілізації до природи на шкоду всім іншим. У наш час філософський П. розвивають Деррида, Ліотар, Бодріяр, Рорті, Джеймсон, Еко, Дельоз, Левінас, Гваттарі, Гаше, Серр, Батай, Бланшо, Лаку-Лабарт. Усі вони намагаються досягти адекватного розуміння теперішньої екзистенційної ситуації, в якій опинилася європейська цивілізація. їхні філософські пошуки втілюють прагнення: ініціювати новий, тобто не-європоцентристський, погляд на становище цивілізації у породженому нею самою світі; деконструювати європоцентристські новочасові тоталітарні соціальні, економічні, політичні, науково-технічні, духовні структури; активізувати пошуки нових не-оксиденталістських моделей планетарного співтовариства націй, його прийдешніх трансформацій. Ініціатори П. шукають вирішення філософських проблем, що стосуються перспектив самозбереження посттоталітарної соціальності, - проблем, заповіданих нашій цивілізації добою Модерну. Головні ознаки П.: 1) Занепокоєність сучасних інтелектуалів глобальними негативними наслідками трьохсотрічного здійснення проекту Просвітництва (такими, як дві криваві світові війни, Голокост, нуклеаризм, планетарне отруєння ґрунту, глобальне забруднення атмосфери, світового океану, озонні дірки, потепління планетарного клімату, зростання енергоспоживання, вичерпання непоновлюваних енергоджерел, перенаселення планети, расизм, войовничий націоналізм, СНІД, загроза екоциду тощо). 2) Світоглядне розчарування у найпрекрасніших колективних сподіваннях, мріях, прагненнях, які були пробуджені величним проектом Просвітництва. 3) Іронічне ставлення інтелектуалів до будьяких проявів європоцентризму. 4) Ентропія довіри до гранднаративів Модерну (про поступальне розширення горизонтів свободи, розвиток Розуму, емансипацію праці, прискорення НТП, діалектику Духу, герменевтику смислу). 5) Девальвація ідеології фундаменталізму; зростання інтересу до розмаїтих форм виявлення плюральності, нелінійності, індетермінізму, дисенсусу і т. ін.

ПОСТСТРУКТУРАЛІЗМ - течія філософії науки, лінгвістики, літератури, мистецтва, культури. Ініціатори П. заперечують можливість висловити їх умонастрій за допомогою будь-якої єдиної для всіх універсальної "грандтеорії" К. ожну таку теорію вони оцінюють не інакше як претензійну пояснювальну схему, що веде до уніфікації. Своє натхнення постструктуралісти черпають не у царині розуму, а в позасвідомому. Принцип раціональності у них - це лише прояв "імперіалізму розуму". Такою ж суворою є їхня методологічна оцінка епістемологічної ролі ідей "росту", "прогресу", "розвитку" у науці, історії, культурі. П. - своєрідна реакція на тривале панування в культурі Заходу позитивістсько-структуралістських уявлень про природу людського знання. Теоретики П. іронізують над благоговінням структуралістів перед ідеалом точної науковості, їх тяжінням до чітко вивіреного і формалізованого понятійного апарату, їх пристрастю до логіки та математичних формул, універсальних пояснювальних схем і таблиць. Для П. не прийнятне прагнення структуралістів надати гуманітарним наукам статусу точних наук. Стверджуючи принципи "методологічного сумніву" і "делегітимації" універсалістських позитивів, настанов, переконань, характерних для сучасної культури Заходу, П. культивує уважне ставлення до всього локального, нестабільного, випадкового, суперечного, фрагментарного. Програмні праці П. припадають на 60-ті рр. XX ст І. ніціатори П. (Фуко, Варт, Деррида, Дельоз, Бодріяр, Ліотар, Касторіадис, Кристєва, Міллер, Блум, Пол де Мен та ін.) мають за мету: а) піддати радикальному оновленню структуралізм; б) розробити ефективну стратегію подолання структуралістського аісторизму, лінгвістичного редукціонізму, традиційних герменевтичних моделей тлумачення текстів; в) дослідити усе неструктурне у структурі; г) виявити джерела апорій і парадоксів, які виникають у процесі лінгвістично опосередкованого освоєння світу, людини, соціуму; д) активізувати пошуки нових моделей смислоутворення. Долаючи західну метафізику з її логоцентризмом (тобто одвічним прагненням мислителів Європи в усьому знайти смисл і порядок, в усьому виявити першопричину), П. намагається знайти за усіма метафізичними універсаліями, цінностями, розумовими схемами мову влади і владу мови. Цим пояснюється доволі епатажний і гротесковий характер П., який висміює стереотипи структуралістського мислення.