-
41 with-
prefв утворених дієсловах та похідних від них іменниках має значення віддалення від чогось або протидіїto withdraw — виводити, брати назад
withdrawal — відсмикування; відхід
to withstand — протистояти, витримати
* * *[wip-]prefвиділяється в деяких дієсловах та утворених від них іменників із значенням1) віддалення, від кого-н. або чого-н.withdraw — відводити; відкликати
withdrawal — відкликання; відхід; виведення
2) протидіїwithstand — вистояти, витримати
-
42 -ade
suffвиділяється в ряді іменників, які запозичені з французької або іспанської мови е позначають -
43 -ed
I suff II suffутворює форму дієприкм. мин.; ч. стандартних дієслівIII suff -
44 -ful
I suff II [-fel] suffвід іменників, що позначають ємність, утворює іменники зі значенням відповідної кількості чого-небудь -
45 -head
[-hed]suffзустрічається в обмеженій кількості іменників, що позначають стан або якість -
46 -like
[-laik]у складних прикметниках, утворених від іменників, має значення подібний до чого-небудь; який нагадує що-небудь -
47 -s
I [sˌ -z]- es [-iz]suff утворює форму множини іменниківII [sˌ -z] suffутворює форму третьої особи однини теперішнього часу дійсного способу (-es [-iz],- z після і)III [sˌ -z] suff IV [zˌ s] suff -
48 -ship
-
49 -ward
(- wards як прислівник) suff утворює від іменників із значенням в такому-то напряміbackward — назад, зворотний
inward — всередину, внутрішній
-
50 appellative
I n; грам.; іст. II a1) гpaм. загальний2) який називає, який нарікає3) рідко емоційно забарвлений, виразний -
51 aptote
n; грам. -
52 common name
1) гpaм. загальний іменник2) народна назва (рослини, тварини) -
53 countable
-
54 diminutive
I n1) гpaм. зменшувальний іменник2) невелика річ, штучка, дрібничка; кволий, миршавий чоловічок3) гepaльд. невелика фігура на щиті, яка за положенням, формою відповідає великійII a1) гpaм. зменшувальний; димінутивний2) маленький, крихітний3) слабкий -
55 material noun
грам.іменник, що є назвою речовини (дерево, залізо, скло) -
56 name
I [neim] n1) ім'я; прізвище2) назва, найменування; позначення3) тк.; sing репутація; слава; ( добре) ім'я4) рід, прізвище5) pl лайка6) гpaм. іменник7) термін; логічне поняттяII [neim] a1) іменний2) авторський3) заголовний4) aмep. відомий; з іменемIII [neim] v1) називати, давати ім'я; давати назву; називати, перераховувати поіменно2) указувати, призначати ( дату)3) призначати ( на посаду)4) згадувати; наводити ( як приклад) -
57 neuter
I n1) гpaм. середній рід; іменник, прикметник або займенник середнього роду; неперехідне дієслово2) icт. нейтрал; людина, яка займає нейтральну або проміжну позицію4) бoт. безстатева рослина; зooл. безстатева тварина; робоча бджола; робоча мурахаII a1) гpaм. середній, середнього роду; неперехідний ( про дієслово)2) який не відноситься до жодної з двох категорій; нейтральний3) кастрований4) eнт. який має недорозвинені статеві органи5) бoт., зooл. безстатевийIII v -
58 nominal
I n1) aмep.; гpaм. ім'я (іменник, прикметник або займенник)2) фiлoc. номіналістII a1) номінальний, який має лише назву2) незначний; умовний, символічний, номінальний3) поіменний; іменний4) eк. номінальний; загальний5) гpaм. іменний6) фiлoc. номіналістичний7) cпeц. запланований, який відповідає плану; заданий, розрахунковий; штатний -
59 noun
[naun]n; грам.іменник ( noun substantive); ім'я; пpикм. іменний -
60 substantive
I n; грам. II a1) реальний, існуючий, дійснийsubstantive law — юp. матеріальне право, матеріально-правовий закон
2) пов'язаний з суттю ( справи)substantive provisions — резолютивна /оперативна/ частина ( документа)
3) міцний, ґрунтовний, солідний; постійний; значний, істотний4) самостійний, незалежний5) гpaм. субстантивний
См. также в других словарях:
іменник — чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
іменник — клеймо stamp Marke, Stempelung спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів. Суб єкти підприємницької діяльності, які виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов… … Гірничий енциклопедичний словник
іменник — I а, ч. Відмінювана частина мови, що позначає предмет, дію, явище, ознаку тощо, напр.: стіл, читання, вітер, білість і т. ін. II а, ч. Спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів … Український тлумачний словник
іменник — [іме/н:иек] ка, м. (на) ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
двоезна́менник — двоезнаменник … Русское словесное ударение
сіменник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
займенник-іменник — займе/нника іме/нника, ч. Займенник, що виступає замість іменника … Український тлумачний словник
сіменник — а/, ч. Дерево, залишене в лісі незрубаним … Український тлумачний словник
єдноіменник — ника, ч. Ол. Тезко; друга особа з тим самим ім ям … Словник лемківскої говірки
бабка — 1 іменник жіночого роду, істота бабуся * Але: дві, три, чотири бабки бабка 2 іменник жіночого роду частина верстата * Але: дві, три, чотири бабки бабка 3 іменник жіночого роду суглоб над копитом * Але: дві, три, чотири бабки бабк … Орфографічний словник української мови
міна — 1 іменник жіночого роду на обличчі міна 2 іменник жіночого роду снаряд міна 3 іменник жіночого роду обмін міна 4 іменник жіночого роду старовинна грошова одиниця; міра ваги міна 5 … Орфографічний словник української мови