-
61 gunner
n1) артилерист; кулеметник; навідник; канонір; номер гарматної обслуги; aв. стрілець2) мисливець3) мop. командор; aмep. уорент-офіцер артилерійської бойової частини4) корабель, який має певну кількість гармат -
62 hoop
I [huːp] n1) обід; обруч3) плоска каблучка; що-небудь, що має форму кільця, кільце4) pl фіжми; спідниця з криноліном6) aмep.; icт. коромисло7) баскетбол кільце кошика; кошик; кидок з-під кошика8) тex. обойма; бугель; кільце9) pl; = hoop iron10) п'яльці ( для вишивання)II [huːp] v1) скріплювати обручем, ободом2) оточувати; стискати, зв'язувати3) вигинати; згинати дугою; вигинатися; згинатися дугоюIII [huːp] n1) вигук; бойовий клич ( у індіанців)2) мeд. утруднений вдих при коклюшному кашліIV [huːp] v1) icт. скрикнути; завити -
63 hoop-la
-
64 lie back
-
65 longbow
n; іст.великий лук, лук в ріст стрільця -
66 mantrap
nпастка ( для людини); вiйcьк. дротові сільця, спотикач -
67 penannular
-
68 qujver leg
-
69 quoit
I [k(w)xit] n1) cпopт. метальне кільце; pl викор. з дiєcл. в oдн. метання в ціль ( гра)2) арх. дольмен; верхня плита дольменаII [k(w)xit] v; спорт. -
70 reseat
-
71 ring
I [riç] n1) кільце; каблучкаwedding ring — обручка; обруч, ободок; оправа ( окулярів); pl; cпopт. кільця; кільце для спуску ( альпінізм); кільце кошика ( баскетбол)
2) круг; коло; кружок, коло; вiйcьк. оточення, кільце ( оточення)3) циркова арена; ринг; майданчик ( для боротьби)4) pl ( the rings) професійні гравці на перегонах, букмекери5) об'єднання спекулянтів, торговців, фабрикантів (створене для захоплення контролю над ринком, штучного підвищення цін); кліка, зграя, банда6) cпopт. ( the ring) бокс8) тex. фланець, обойма, хомут9) apxiт. архівольт ( арки)10) мop. рим11) тex. обичайка, ланка ( труби)12) мaт. кільцеII ['riç] v1) оточувати ( кільцем) (ring about або (a)round); обводити кружком; окреслити коло; ставити в кружокto ring a bird — кільцювати птаха; накинути кільце ( в іграх)
5) підніматися або літати кругами ( про яструба), кружляти6) різати кружечками, кільцямиIII [riç] n1) тк.; sing дзвін, дзенькіт; брязкіт2) дзвінок ( телефонний)3) тк.; sing звук, звучання; (of) відзвук; відгомін; натяк на4) підбір дзвонів ( у церкві); благовістIV [riç] v(rang; rung)1) дзвеніти, дзенькати; звучати; дзвонити; звучати, здаватися2) дзвонити; подзвонити; ( for) викликати дзвінком (кого-небудь, що-небудь); кидати із дзенькотом3) телефонувати4) лунати5) подавати сигнал ( дзвінком)6) ( with) наповнюватися (сміхом, голосами)7) розноситися, поширитися ( про славу) -
72 ringed
[`riçd]a2) з каблучкою, з перснем; у перснях; заручений; одружений; заміжня3) у формі кільця; кільцеподібний; кільчастий; зігнутий у кільце; окільцьований -
73 rung
-
74 senior
I n2) вищестоящий, старший (за положенням, за званням)3) студенти останнього курсу; cл. учень випускного класу середньої школиII a1) старший (про батька, старшого учня-однофамільця в школі)2) старший (за віком, за положенням)senior man — старшокурсник; найстарший
3) eвф. який належить до старшого покоління; літній; пенсійного віку -
75 splat
I [splʒt] n1) бyд. нащільна рейкаII [splʒt] nзвук сплеску або шльопанця -
76 spring wood
-
77 springe
-
78 staff
I n; (pl staves)1) посох, ціпок2) дрючок3) (pl тк. staffs) флагшток; древко, держак4) жезл, символ влади5) (pl тк. staffs) стовп, опора, підтримка6) мop. шток7) мyз. нотний стан8) гeoд. нівелірна рейка, футшток10) зaл. жезл11) мeд. операційний цистоскопII n1) штат, штати ( працівників); персонал, особовий склад, співробітникиteaching staff — учителі; професорсько-викладацький склад
nursing staff — середній медичний персонал; (pl без змін) cл. штатний співробітник
2) вiйcьк. штабIII a1) штатний3) вiйcьк. штабнийIV vукомплектовувати штати; забезпечувати персоналомV n; буд.to staff up — збільшувати штат; вiйcьк. укомплектовувати особовим складом
-
79 summerwood
n; ліс.рання деревина; літня зона річного кільця -
80 table chair
( комбінований) стіл-стілець (стіл із кришкою, що відкидається у вертикальне положення, що служить спинкою стільця)
См. также в других словарях:
мальпігієві тільця — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
сільця — іменник жіночого роду сіль … Орфографічний словник української мови
мікротільця — і/ле/ць, мн. Органоїди клітин, що складаються матриксу (див. матрикс II), оточеної одинарною примежовою мембраною … Український тлумачний словник
сільця — і/, ж. Пестл. до сіль 1) … Український тлумачний словник
стілець — льця/, ч. 1) Вид меблів у вигляді короткої лави, перев. зі спинкою, для сидіння однієї людини. Плетений стілець. Віденський стілець. || перен., розм. Посада, службове місце. •• Електри/чний стіле/ць іст. знаряддя страти в США. Сиді/ти на двох… … Український тлумачний словник
палець — льця, ч. 1) Одна з п яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець. •• Бараба/нні па/льці мед. пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень. Безіме/нний па/лець те… … Український тлумачний словник
стрілець — льця/, ч. 1) Той, хто стріляє, хто вміє стріляти. 2) У Московській державі 16 17 ст. – воїн особливого постійного війська. || В австро угорській армії під час Першої світової війни 1914 1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених… … Український тлумачний словник
артілець — льця, ч. Член артілі … Український тлумачний словник
балець — льця, ч., зах. 1) Жіноча хустка. 2) Весільний хлібець … Український тлумачний словник
барнаулець — льця, ч. Житель Барнаулу … Український тлумачний словник
бездолець — льця, ч., рідко. Нещаслива людина; нещасливець … Український тлумачний словник