-
1 єднальний
1) uniting2) грам. ( про сполучник) copulative -
2 єднальний
1) согласи́тельныйєдна́льна комі́сія — согласи́тельная коми́ссия
2) ( о союзе) соедини́тельный; сочини́тельный -
3 єднальний
qoşuvcı -
4 приєднальний прогонич
присоедини́тельный болтУкраїнсько-російський політехнічний словник > приєднальний прогонич
-
5 copulative
1. n грам.єднальний сполучник2. adj1) біол. парувальний; дітородний2) грам. єднальний* * *I n; грам. II a1) сполучний, єднальний2) бioл. дітородний -
6 copulative
-
7 полюбовный
(по)любовний. [Могорич - любовна річ (Ном.)]. -вный суд - суд єднальний (ст.). [Здати на суд єднальний, себ-то полюбовний (Ор. Лев.)]. -вная мировая сделка - любовна помирна, любовна згода.* * *полюбо́вний -
8 Единительный
единитный єднальний, з'єднальний, злучний, сполучний. -
9 сполучник
-
10 та
I спол.1) ( єднальний) and2) ( протиставний) butII( підсилювальна) but; oh, but; why!та не може бути?, та невже? — you don't say so?, is that so?
та ну його! — oh, drat him!
III вказівний займ. жта це ж вона! — why, it's she!
-
11 adhesive
adj1) липкий, клейкий; що зв'язуєadhesive power — тех. сила зчеплення
2) перен. настирливий* * *I n2) адгезив, зв'язувальний матеріал, в'яжуча речовина (клей, цемент)II a1) липкий, клейкий; грузлий; єднальнийadhesive power — тex. сила зчеплення
adhesive capacity — тex. коефіцієнт зчеплення; гeoл. зв'язаність порід
2) фiз. адгезійний -
12 and
conj1) єднальний сполучник і, й, таyou and I — ви та я, ми з вами
two and two is four — два плюс два — чотири
we walked miles and miles — ми все йшли та йшли; ми йшли дуже довго
2) протиставний сполучник а, та, алеI shall go and you will stay here — я піду, а ви залишитеся тут
3) у питальних реченнях передає здивування, перехід до іншої думки і, невже, а5) в емфатичних зворотах все-таки, проте* * *I [ʒnd] nзнак &II1) з'єднує однорідні члени речення е цілі речення, e, з2) з назв пepeв. предметів харчування е побуту утворює сполучення, часто вживані з дієсловом в oдн. e з невизначеним артиклем з; aмep. прост. в усічених словосполученнях з3) утворює багатозначні числа; приєднує дріб до цілого числа, з4) розм. приєднує інфінітив до дієслів go, come, try, деяких інших, вказує на мету, намір для того щоб,; після дієслова go вносить у висловлювання елемент несподіванки; приєднує прикметники nice, good до інших прикметників, надає їм підсилювального значення5) з'єднуючи два однакових слова, підкреслює розходження в якості, властивостях; значення множинності або тривалості процесуand so on, and so forth;, — так далі, тощо;; та інші
and then — а потім; крім того
and yet, and still — однак
and how — ще як; інші сполучення див. під відповідними словами
7) приєднує слово або речення, що додає що-небудь логічно безпосередньо не пов'язане з висловленою думкою додаткове повідомлення e; до того ж, при цьому; повідомлення, що має значення результату, наслідку a; після дієслів у наказовому способі вводить речення, що виражає неминучий наслідок e уживається при протиставленні a8) на початку питального речення виражає подив, невже; позначає перехід до нової думки a -
13 binding
1. n1) оправлення, переплетення (книги)2) зв'язування3) обв'язування, обшивання; обковування4) бандаж5) в'язання снопів; збирання снопов'язалкою6) накладання ловильного пояса на стовбур дерева7) кріплення (лиж)2. adj1) зв'язуючий, сполучний2) в'яжучий3) зобов'язуючий; що зобов'язує* * *I n1) палітурка2) зв'язування; в'язання снопів; збирання снопов`язалкою3) обв'язка, обшивка; обкуття4) cпeц. бандаж; зв'язок; зрощування ( електропроводів)7) фiз., xiм. зв'язок ( між частинками)II a1) сполучний; єднальний2) в'язкий3) зобов'язуючий, обов'язковий -
14 conjunctive
1. n грам.1) сполучник2) умовний спосіб2. adj1) зв'язуючий, з'єднувальний, сполучнийconjunctive tissue — анат. сполучна тканина
2) грам.:* * *I n; грам.1) сполучникII a1) єднальний, сполучнийconjunctive tissue — aнaт. сполучна тканина
2) гpaм. сполучний; умовний -
15 coordinate
I n1) рівний, рівня ( за положенням)2) pl; мaт. координати; система координатcoordinates of control points — тoп. координати опорних точок
3) pl комплект одягу (який складається з предметів, що вдало сполучаються один з одним)II a1) одного розряду, рівний; непідпорядкований2) погоджений, координований3) гpaм. сурядний ( про речення); єднальний ( про сполучник)4) мaт. координатнийIII v1) координувати, приводити у відповідність; погоджувати, встановлювати правильне співвідношення2) діяти узгоджено; координуватися -
16 coordinating conjunction
грам. -
17 interosculant
adj1) що зв'язує (об'єднує)2) біол. що має спільні ознаки (про види)* * *a1) єднальний, об'єднуючий2) бioл. який має спільні ознаки -
18 adhesive
I n2) адгезив, зв'язувальний матеріал, в'яжуча речовина (клей, цемент)II a1) липкий, клейкий; грузлий; єднальнийadhesive power — тex. сила зчеплення
adhesive capacity — тex. коефіцієнт зчеплення; гeoл. зв'язаність порід
2) фiз. адгезійний -
19 binding
I n1) палітурка2) зв'язування; в'язання снопів; збирання снопов`язалкою3) обв'язка, обшивка; обкуття4) cпeц. бандаж; зв'язок; зрощування ( електропроводів)7) фiз., xiм. зв'язок ( між частинками)II a1) сполучний; єднальний2) в'язкий3) зобов'язуючий, обов'язковий -
20 conjunctive
I n; грам.1) сполучникII a1) єднальний, сполучнийconjunctive tissue — aнaт. сполучна тканина
2) гpaм. сполучний; умовний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
єднальний — (який що н. з єднує), об єднальний, гуртівний … Словник синонімів української мови
єднальний — а, е. 1) Який що небудь з єднує. 2) грам. Який з єднує однорідні члени речення і частини складносурядного речення (про сполучники). 3) юр. Який служить для розв язання та усунення суперечностей, розбіжностей … Український тлумачний словник
єднальний — [йеидна/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
єднальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник
і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол … Український тлумачний словник
інкорпоруючий — а, е. Єднальний. Інкорпоруючі мови … Український тлумачний словник
ніже — заст. 1) спол. єднальний. Уживається для поєднання однорідних членів у заперечному реченні. 2) част. Ні … Український тлумачний словник
та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло … Український тлумачний словник
тільки — 1) присл. Майже зараз; щойно. •• Ті/льки що а) зовсім недавно; щойно; б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом. 2) присл. Ледве, трохи. 3) част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в… … Український тлумачний словник
