-
1 вказівний
1) indicating, indicatoryвказівний стовп — guide-post; signpost, fingerpost, road post, waymark, waypost, directing-post
2) грам. demonstrative3) -
2 вказівний
-
3 вказівний
техн. указа́тельный -
4 вказівний
საჩვენებელი -
5 вказівний
паказальныуказальны -
6 вказівний сиґнал
указа́тельный сигна́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > вказівний сиґнал
-
7 вказівний тип
указа́тельный тип -
8 указівний
= вказівни́йуказа́тельныйуказівни́й па́лець — указа́тельный па́лец
указівни́й займе́нник лингв. — указа́тельное местоиме́ние
-
9 указальны
вказівний -
10 указальны
вказівний -
11 wskazujący
вказівний -
12 це
вказівний займ. с.(род. відм. цього; дав. відм. цьому) this, that, itщо це? — what is this ( that) ?
після цього — after that ( this)
-
13 index finger
-
14 road post
-
15 trigger finger
••to have an itchy trigger finger — бути готовим стріляти згідно з першим приводом; хапатися за пістолет по будь-якому приводу
-
16 index finger
-
17 road post
-
18 trigger finger
••to have an itchy trigger finger — бути готовим стріляти згідно з першим приводом; хапатися за пістолет по будь-якому приводу
-
19 паказальны
вказівнийпоказовийпримітний -
20 საჩვენებელი
вказівний; показний
См. также в других словарях:
вказівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
вказівний — (указівни/й), а/, е/. Який указує на що небудь. •• Вказівни/й займе/нник займенник, що означає абстраговане виокремлення деяких одиниць із групи інших подібних. Вказівни/й па/лець другий палець на руці між великим і середнім … Український тлумачний словник
указівний — див. вказівний … Український тлумачний словник
керівний — а/, е/. 1) Який здійснює керівництво (у 1 знач.). || Пов язаний з керівництвом. 2) Який становить або містить певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися … Український тлумачний словник
триперстя — я, с. 1) рел. Три пальці (великий, вказівний і середній), складені разом пучками для осінення себе, когось або чогось животворним хрестом. 2) політ. Три розведені пальці (вказівний, середній і безіменний) у формі Тризуба – символа української… … Український тлумачний словник
слово — а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ( літер ) для… … Український тлумачний словник
двоперстя — я, с. У старообрядців – складені два пальці (вказівний і середній) правої руки для хресного знамення … Український тлумачний словник
орієнтир — а, ч. 1) Добре помітний предмет, який допомагає орієнтуватися на місцевості. || Спеціальний вказівний прилад, покажчик. 2) перен. Те, що служить за взірець для наслідування, на що хто небудь рівняється … Український тлумачний словник
палець — льця, ч. 1) Одна з п яти рухомих кінцевих частин кисті руки або ступні ноги у людини. Великий палець. Вказівний палець. •• Бараба/нні па/льці мед. пальці, які спостерігаються при хронічних захворювавнях серця та легень. Безіме/нний па/лець те… … Український тлумачний словник
пучка — и, ж. 1) Кінчик пальця руки. || рідко. Палець на руці взагалі. 2) Три пальці руки (великий, вказівний і середній), складені кінчиками разом. 3) Така кількість чого небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше – двома) складеними… … Український тлумачний словник
наказ — у, ч. Офіційний документ, у якому викладається розпорядження, постанова і т. ін. військового начальника, керівника установи, підприємства, організації і т. ін. || Розпорядження, настанова, вказівка і т. ін. Віддавати наказ. •• Альтернати/вний… … Український тлумачний словник