-
101 бездействовать
вакувати, не працювати, недіяти.* * *не ді́яти; ( не работать) не працюва́ти; ( не делать) [нічо́го] не роби́ти -
102 бесчувствие
бесчувственность1) нечутливість, нечулість, бездушність;2) безчуття, безпам'ять, нечутенність, непам'ять. [Упивсь до безпам'яти]. Бить, истязать до -вия - бити (катувати) духу прислухаючись, бити до непам'яти. Приводить в -вие анестезиею - заморяти. [Молодиці ногу відрізували, так казала, що спершу заморяли, щоб болю не чула].* * *1) нечутли́вість, -вості; неприто́мність, -ності2) байду́жість, -жості, байду́жність; безду́шність, нечу́лість, -лості, бе́зчуть, -ті, безчуття́, безчуттє́вість -
103 благотворительствовать
доброді́яти, благоді́яти, роби́ти ла́ску -
104 благотворить
см. Благодетельствовать.* * *доброді́яти, благоді́яти -
105 блестеть
и блистать1) блищати, -ся, блискотіти, виблискувати, вилискувати, -ся, зоріти, горіти, ясніти, -ся, світити, -ся, сяяти; (обыкновенно о ровной и гладкой поверхности) вилискувати, -ся, лисніти, лиснитися, лощитися; (неровным, изменчивым светом, блеском) грати, вигравати, мигтіти, жахтіти, бреніти, леліти; (время от времени, местами) блискати, поблискувати, полискувати, -ся; (вспыхивая и погасая, появляясь и исчезая) блимати, бликати. [Вода в ставочку блищить(ся). Блискотять до сонця списи. Вилискується сніг на сонці. Зірочки зорять-горять на небі. Світять, сяють очі. Ясніє живе золото. Стільчики, столики - все те новеньке, аж лощиться (М. Вовч.). Чоботи аж вилискують(ся). Мигтить у хвилях білолиций. Очиці, як зірочки, грають. Бренить роса на сонці. А на морі вода леліла. Він поблискував очима. Блимав каганець]. Блистать красотою - красуватися;2) вражати красою, величністю, багатством.* * *1) блища́ти, блисті́ти, блискоті́ти; ( поблёскивать) вибли́скувати, вили́скувати, вили́скуватися, поли́скувати; ( сверкать) яріти, ярі́тися; ( переливаясь) лелі́ти; ( лосниться) лисни́тися, лисні́ти, лисні́тися; ( сиять) ся́яти, ся́ти2) (перен.: ярко обнаруживаться) ся́яти, вража́ти; ( славиться) сла́витися -
106 веяться
віятися. [Пшениця молотиться й віється].* * *1) ( развеваться) диал. ві́ятися, ві́яти, ма́яти2) с.-х. ві́ятися -
107 взаимодействовать
взаємодіяти.* * *взаємоді́яти -
108 взвеваться
маяти, (сов.) замаяти. [Мають корогви. Одразу замаяли червоні прапори].* * *несов.; сов. - взв`еятьсяздійма́тися, здійня́тися и мног. поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и мног. позніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися, підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися; ( реять) ма́яти, зама́яти, майорі́ти, замайорі́ти -
109 внушать
внушить1) навівати, сов. навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що. [Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Прищеплює дітям огиду до злочинств (Крим.). Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача]. Внушать постоянными наговорами - натуркувати кому що. Внушать страх - завдавати, завдати страху кому. Внушать почтение - імпонувати кому. [Його слова мені не імпонують]. Внушать мужество кому - осміляти, осмілити кого. Внушать собою доверие - викликати довіру, будити довіру;2) Внушать накрепко (вбивать в голову) - утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое вкушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому и кого. [Угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]; (вразумить) на розум послати кому (Квіт.).* * *несов.; сов. - внуш`ить(кому) виклика́ти, ви́кликати (у кого); ( вселять) вселя́ти, всели́ти (кому); ( навевать) навіва́ти и наві́ювати, наві́яти (кому); ( подсказывать) підка́зувати, підказа́ти (кому); ( прививать) прище́плювати, прищепи́ти и мног. поприще́плювати (кому); ( поучать) повча́ти несов., навча́ти, навчи́ти (кого); ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити (кого); ( влиять) вплива́ти, впли́нути (на кого); ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти (кого) -
110 возмечтать
1) замарити;2) високо про себе удумати (и думати), загордіти, запишатися.* * *1) ( замечтать) замрі́яти; ( загрезить) зама́рити; ( начать мечтать) поча́ти мрі́яти2) ( возомнить) загорди́тися, загорді́ти, згорді́ти; ( заважничать) запиша́тися -
111 вселять
-ся, вселить, -ся вселяти, -ся, вселити, -ся, оселяти, -ся, оселити, -ся. -ленный - вселе[я]ний, оселе[я]ний.* * *несов.; сов. - всел`ить1) всели́ти, всели́ти -
112 вскипятить
закип'ятити (Звин.), а теснее - (воду) зокропити, (молоко) спарити. Вскипячённый - (за)кипілий, а теснее - (о воде) зокроплений, (о молоке) спарений.* * *закип'яти́ти, скип'яти́ти -
113 вскипятиться
закип'яти́тися, скип'яти́тися, (перен.) розлютува́тися, розлюти́тися, запала́ти (запали́тися, скипіти) гні́вом -
114 выдирать
-ся, выдрать, -ся видирати, -ся, видрати, -ся, видерти, -ся. Выдирать яйца из гнезда - видирати, дерти. В. мёд из ульев (о медведе) - піддирати. Выдрать за волосы - поскубти чуба, наскубти чуба, почубити, вичубити, чуба нам'яти, матланки дати; (за уши) вуха нам'яти. Выдрать розгами, нагайкой - вибити різкою, відчухрати, відшкварити, відбатожити. Выдранный - видертий; наскубаний, почублений, відчухраний, відбатожений.* * *несов.; сов. - в`ыдрать1) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, вирива́ти, ви́рвати2) (сов.: высечь) ви́сікти, відшмага́ти -
115 выминать
вымять1) виминати, вим'яти;2) витолочувати, витолочити. [Коні витолочили траву].* * *несов.; сов. - в`ымять1) вимина́ти, ви́м'яти2) ( вытаптывать) диал. витоло́чувати, ви́толочити -
116 высмеивать
высмеять висмівати, висміювати, (сов. висміяти) кого, глузувати, кепкувати з кого, на глузи брати, на глузи взяти кого. Высмеиваемый - висміюваний. Высмеянный - висміяний.* * *несов.; сов. - в`ысмеятьвисмі́ювати, висміяти -
117 вышучивать
вышутить брати (взяти) кого на жарт(и), висміювати (висмівати) кого, висміяти, жартувати з кого.* * *несов.; сов. - в`ышутитьвисміювати, висміяти -
118 голубёнок
голубеня (р. -яти, мн. голубенята), голуб'я (р. -яти, мн. голуб'ята), голубенятко, голубеняточко, голуб'ятко, голуб'яточко.* * *голубеня́, -ня́ти, голуб'я́, -б'я́ти, уменьш.-ласк. голубеня́тко, голуб'я́тко -
119 грезить
мріяти, снувати мрії, марити, (опис.) думами в хмарах літати, (во сне) снити щось.* * *1) ( мечтать) мрі́яти, ма́рити2) (видеть во сне, бредить) ма́рити, сни́ти -
120 гусёнок
гуся (р. -яти), гусятко, гусеня (р. -яти), гусенятко.* * *тж. гусёнышгусеня́, -ня́ти, гуся, -ся́ти; ласк. гусеня́тко, гуся́тко
См. также в других словарях:
Ятиё — Ятиё: Ятиё (город) город в Японии, находящийся в префектуре Тиба. Ятиё (посёлок) посёлок в Японии, находящийся в уезде Юки префектуры Ибараки … Википедия
ЯТИ — и ять что, церк., ·стар., совер., гл. от имати (брать) и имать (ловить); местами доныне (вост.), но более с предлогом брать, взять; ловить, хватать, изымать; начать, стать. Вшед, ят ю за руку, Матф. ял, взял. Всеволод я стръя своего Ярослава,… … Толковый словарь Даля
яти — сущ., кол во синонимов: 2 • аскет (7) • отшельник (28) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ЯТИ — Ярославский театральный институт (с 1980) Ярославский технологический институт (1953 1973) … Википедия
ЯТИ — Ярославский технологический институт с 1953 по 1973 ранее: ЯТИРП после: ЯПИ г. Ярославль, образование и наука, техн … Словарь сокращений и аббревиатур
Ятиё (город) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ятиё. Город Ятиё яп. 八千代市 Флаг … Википедия
Ятиё (посёлок) — Посёлок Ятиё яп. 八千代町 Страна ЯпонияЯпония … Википедия
Яти — (Санскр.) Мера длины в три стопы. Источник: Теософский словарь … Религиозные термины
яти — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} = глаг. неопред. накл. от глаг. емлю, т. е. беру, взимаю. … … Словарь церковнославянского языка
Яти — взять, объять, уловлять … Краткий церковнославянский словарь
яти — йму, ймеш, недок., зах. Починати, братися … Український тлумачний словник
