-
81 обсеменять
обсеменить (землю) засівати, засіяти; см. Обсевать.* * *с.-х.; несов.; сов. - обсемен`итьзасіва́ти и засі́ювати, засі́яти и позасіва́ти и позасі́ювати, обсіва́ти и обсі́ювати, обсі́яти и пообсіва́ти и пообсі́ювати; ( клубнями) заса́джувати, засади́ти и позаса́джувати -
82 осмеивать
осмеять о(б)сміювати, о(б)сміяти, висміювати и висмівати, висміяти кого, що; пересміхати, брати на сміх, на посміх, на глум, на глузи. Срв. Смеяться над кем, Насмехаться. -нный - о(б)сміяний, висміяний, пересміяний, взятий на сміх, на посміх, на глум, на глузи.* * *несов.; сов. - осме`ятьосмі́ювати, осмія́ти, обсмі́ювати, обсмія́ти; ( высмеивать) висмі́ювати, ви́сміяти -
83 пересевать
пересеять (семена в землю, муку) пересівати, пересіяти, (о мног.) попересівати, пересіювати, пересіяти, (о мног.) попересіювати. [Випріло жито - пересіяв вівсом. Борошно все пересіяла]. Пересеваемый - пересіваний, пересіюваний. Пересеянный - пересіяний.* * *несов.; сов. - перес`еятьпересіва́ти и пересі́ювати, пересі́яти и попересіва́ти и попересі́ювати -
84 повлиять
вплинути, подіяти на кого, на що. [Оратор має на меті не тільки на розум слухачів подіяти, а й на почування та волю (Єфр.)].* * *впли́нути; ( оказать действие) поді́яти -
85 подействовать
на кого на что подіяти на кого, на що, помогтися кому. [Цей клапоть розмальованого паперу живо подіяв на мою уяву (В. Корол.). Що вже їй ні говорили, ніщо не подіяло: верніть та й верніть мені татка (Свидн.). Сказав, що коли не втихне, то піду батькові скажу. Помоглося (Крим.)]. Лекарство -ло - ліки подіяли. -вать благотворно - сприяти, подіяти добре. -вать дурно на здоровье - завадити кому.* * *1) поді́яти; ( повлиять) впли́нути2) ( пробыть в действии) попрацюва́ти -
86 подуть
(начать дуть) подути (подму, -дмеш, -дмемо, -дмете, -дмуть), повіяти, (слегка) подихнути. [Подув (подихнув) холодний вітер з півночи. Майнув (Хо) довгою бородою і повіяв від неї тихий вітрець (Коцюб.). Вітер подме, то повні хати (Ном.)]; (дуть не долго) (о ветре) подути, повіяти, (о челов.) подмухати, (дыханием) похук[х]ати (напр., в руки, на гаряче молоко), (мехами) подимати, подути (міхом). Подуй-ка (мехами) - подимай-но (міхом). Подуй-ка в самовар - подмухай-но в самовар. Срв. Дуть, Подувать.* * *1) ( о ветре) пові́яти, поду́ти, повійну́ти, пові́нути и повіну́ти, подихну́ти, дмухну́ти, ду́нути, поду́нути; (безл.: холодом) понести́2) ( о человеке) поду́ти, подму́хати, ду́нути, дмухну́ти; ( согревая) поху́кати, поху́хати, ху́кнути, ху́хнути -
87 поминать
I. помянуть1) пам'ятати кого, що; см. Помнить;2) кого, что (вспоминать) - споминати, (с)пом'янути, згадувати, згадати, спогадувати, спогадати кого, що, про кого, про що; срв. Вспоминать. [Та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Не забудьте пом'янути не злим тихим словом (Шевч.). Прощай - добрим словом мене спогадай (Л. Укр.)]. -най как звали - шукай вітру в полі; згадуй лиш як звали (Федьк.). Кто старое -нёт, тому глаз долой - хто старе споминає, той щастя не має. Не -най лихом - не згадуй лихом. -ли волка, а волк тут - про вовка помовка, а вовк тут. -нать, -нуть чьё имя - поминати, пом'янути кого. [Писар чув, що його поминають (М. В.)];3) -нуть о чём - згадати про що;4) (усопшего) поминати, пом'янути, споминати, спом'янути, сов. об[від]поминати кого. [Хто без тебе грішну душу поминати буде? (Шевч.). Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Шевч.)]. Помянутый и помянутый - спом'янутий, пом'янутий, згаданий, спогаданий. Не тем будь -нут (говоря о к.-л. недоброе) - не тим згадавши; хай бог простить. -ться - споминатися, спом'янутися, поминатися, пом'янутися, згадуватися, згадатися. Кому икается, тот -ется - икнулося - згадав хтось.II. помять1) м'яти (мну, мнеш), пом'яти що (напр., папір, сукню);2) (траву, хлеб и т. п.) толочити, потолочити (траву, пашню (хліб)). -мять постель - пом'яти (покуйовдити) постіль. Помятый - пом'ятий; потолочений. -ться -1) м'ятися, пом'ятися, бути пом'ятим [Одежа геть пом'ялася];2) толочитися, бути потолоченим;3) (не решаться) м'ятися, пом'ятися. [Потерся, пом'явся та й мусів доставати гроші (Н.-Лев.)].* * *несов.; сов. - помян`уть1) ( вспоминать) зга́дувати, згада́ти, помина́ти, пом'яну́ти, спомина́ти, спом'яну́ти2) церк. помина́ти, пом'яну́ти -
88 приключать
приключить что кому діяти, заподіяти, вчиняти, вчинити що кому; см. Причинять, Производить.* * *несов.; сов. - приключ`ить1) техн. приключа́ти, приключи́ти2) эл. примика́ти, примкну́ти3) ( причинять) заподі́ювати, заподі́яти, учиня́ти, учини́ти -
89 промечтать
промарити, промріяти, помарити, помріяти якийсь час.* * *промрі́яти, прома́рити -
90 просевать
просеять1) просівати, просіяти, (реже) висівати, висіяти, перепускати, перепустити (зерно, борошно) через що; (сквозь решето, сито) переточувати и точити, переточити через що, на що, рещетувати, (о мн.) попросівати, поперепускіти, попереточрати що через що, на що. [Просівати, як пшеницю (Єванг.). Хочеш білої муки, то добре висій пшеницю (Под. г.). Ходить, наче решетом горох точить (Неч.-Лев.). Я ще борошно точитиму через сито (Звин.). Переточили пшеницю на решето (Грінч.). Не навчивсь решетувати слово (Куліш)];2) розсипати, розсипати; см. Просыпать;3) просеять (известное время) - просіяти якийсь час. [Просіяв цілий день]. Просеянный -1) просіяний, висіяний, перепущений, переточений через що, на що, решетований;2) розсипаний.* * *см. просеивать -
91 противодействовать
протидіяти чому, діяти проти чого; опір чинити, ставити кому, чому, опиратися, супротивитися, противитися кому, чому и проти кого, проти чого, змагатися проти чого; перечити, перешкоджати, на перешкоді, на заваді ставати чому. [Була думка, що вони опиратимуться проти москвофільських оргій (Єфр.). Я ні в чім тобі не супротивлюсь (Куліш). Історичний процес розвитку, проти якого змагатись дарма (Єфр.)]. Срв. Противиться.* * *протиді́яти; ( препятствовать) чини́ти о́пір (перешко́ди), перешкоджа́ти -
92 развевать
несов.; сов. - разв`еятьрозвіва́ти, розві́яти; поэз. розма́ювати, -маюю, -ма́юєш и ма́яти, розма́ятиве́тер \развевать ва́ет во́лосы — ві́тер розвіва́є (розма́ює, ма́є) воло́сся
-
93 раздирать
несов.; сов. - разодр`атьроздира́ти, розде́рти, -ру́, -ре́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти; ( разрывать) розрива́ти, розірва́ти (розірву́, розі́рвеш) и мног. порозрива́ти; (на части, в клочки) шматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пошматува́ти, розшмато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розшматува́ти; ( надвое) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати, ( рывком) розни́зувати, -зую, -зуєш, розниза́ти, -нижу́, -ни́жеш; (сердце, душу) кра́яти (кра́ю, кра́єш) и розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти\раздирать дира́ть се́рдце — кра́яти (розкра́ювати, роздира́ти, шматува́ти) се́рце
-
94 разрезать
тж. разр`езывать; несов.; сов. - разр`езатьрозрі́зувати, -зую, -зуєш и розріза́ти, розрі́зати, -рі́жу, -рі́жеш и мног. порозрі́зувати; ( на части) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти, -кра́ю, -кра́єш и мног. порозкра́ювати, кра́яти, покра́яти; ( на большие куски) розбато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розбатува́ти, -ту́ю, -ту́єш; ( рассекать) розтина́ти, розтя́ти (розітну́, розітне́ш) и розітну́ти и мног. порозтина́ти -
95 растерзывать
несов.; сов. - растерз`ать1) роздира́ти, розде́рти, -деру́, -дере́ш и розідра́ти (роздеру́, роздере́ш) и мног. пороздира́ти, розте́рзувати, -зую, -зуєш, розтерза́ти, розша́рпувати, -пую, -пуєш, розша́рпати, шматува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пошматува́ти, розшмато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, розшматува́ти; (сердце, душу) кра́яти (кра́ю, кра́єш) и розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́ятиволк \растерзывать за́л овцу́ — во́вк розде́р (розідра́в, пошматува́в, розшматува́в) вівцю́
\растерзывать за́ть се́рдце — розкра́яти (пошматува́ти, розшматува́ти) се́рце
-
96 скипятить
закип'яти́ти, -п'ячу́, -п'яти́ш, скип'яти́ти -
97 убивать
I несов.; сов. - уб`ить1) убива́ти, уби́ти и повбива́ти; ( насмерть) забива́ти, заби́ти и позабива́ти2) (перен.: ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, убива́ти, уби́ти; ( удручать) пригні́чувати, пригніти́ти3) (перен.: истрачивать без пользы) витрача́ти, ви́тратити, стра́чувати, стра́тити, марнува́ти, змарнува́ти; (время, силу, здоровье) збавля́ти, зба́вити, перево́дити, перевести́; (сов.: загубить) загуби́ти\убиватьть вре́мя — га́яти, зга́яти и зага́яти (марнува́ти, змарнува́ти) час
4) карт. би́ти, поби́ти5) ( избивать) прост. би́ти, поби́ти; несов. убива́тиII несов.; сов. - уб`ить1) ( уплотнять) убива́ти, уби́ти и повбива́ти; ( утаптывать) уто́птувати, утопта́ти и повто́птувати; ( дорогу) уторо́вувати, уторува́ти2) (набивать гвозди, шпильки) набива́ти, наби́ти и понабива́ти; ( прибивать) прибива́ти, приби́ти и поприбива́ти; (заполнять чем-л.) забива́ти, заби́ти и позабива́ти -
98 упускать
несов.; сов. - упуст`ить1) упуска́ти, упусти́ти и повпуска́ти; ( выпускать) випуска́ти, ви́пустити и повипуска́ти2) ( пропускать) пропуска́ти, пропусти́ти и попропуска́ти; (сов.: прозевать) проґа́вити; ( время) га́яти, зга́яти, прога́ювати, прога́яти3) (оставляя без ухода, запускать) зане́дбувати, занедба́ти -
99 воздействовать
матем., физ., несов. и сов.ді́яти, поді́яти; ( влиять) уплива́ти, упли́нути -
100 воздействовать
матем., физ., несов. и сов.ді́яти, поді́яти; ( влиять) уплива́ти, упли́нути
См. также в других словарях:
Ятиё — Ятиё: Ятиё (город) город в Японии, находящийся в префектуре Тиба. Ятиё (посёлок) посёлок в Японии, находящийся в уезде Юки префектуры Ибараки … Википедия
ЯТИ — и ять что, церк., ·стар., совер., гл. от имати (брать) и имать (ловить); местами доныне (вост.), но более с предлогом брать, взять; ловить, хватать, изымать; начать, стать. Вшед, ят ю за руку, Матф. ял, взял. Всеволод я стръя своего Ярослава,… … Толковый словарь Даля
яти — сущ., кол во синонимов: 2 • аскет (7) • отшельник (28) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ЯТИ — Ярославский театральный институт (с 1980) Ярославский технологический институт (1953 1973) … Википедия
ЯТИ — Ярославский технологический институт с 1953 по 1973 ранее: ЯТИРП после: ЯПИ г. Ярославль, образование и наука, техн … Словарь сокращений и аббревиатур
Ятиё (город) — У этого термина существуют и другие значения, см. Ятиё. Город Ятиё яп. 八千代市 Флаг … Википедия
Ятиё (посёлок) — Посёлок Ятиё яп. 八千代町 Страна ЯпонияЯпония … Википедия
Яти — (Санскр.) Мера длины в три стопы. Источник: Теософский словарь … Религиозные термины
яти — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} = глаг. неопред. накл. от глаг. емлю, т. е. беру, взимаю. … … Словарь церковнославянского языка
Яти — взять, объять, уловлять … Краткий церковнославянский словарь
яти — йму, ймеш, недок., зах. Починати, братися … Український тлумачний словник
