яло+ru

матем.; физ. ве́ер

1) ( медленно пить) ціди́ти, -джу́, -диш; (сосать) смокта́ти, -кчу́, -кчеш

2) ( пачкать слюной) сли́нити, засли́нювати, -нюю, -нюєш; (чем-л. жирным) яло́зити (яло́жу, яло́зиш), заяло́жувати, -жую, -жуєш

3) (перен.: с кем) яло́зитися (яло́жуся, яло́зишся)

завезти, завезть (что куда, откуда) завозити, завезти; (ввозить) ввозити, ввезти. [Завези моєму синові чоботи. Завіз ти мене в чужу сторононьку (Пісня). Із Одеси преславної завезли чуму (Шевч,). Кінь мене в болото ввіз]. -везти быстро - замчати. Завезённый - завезений, ввезений; замчаний.

* * *

1) ( испачкать) заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш и мног. позаяло́жувати, -яло́жую, -яло́жуєш, засмальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш и мног. позасмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш

2) ( начать возить ногами) зачо́вгати

1) (намазывать, пропитывать салом) наса́лювати, -люю, -люєш, смальцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, са́лити, виса́лювати

2) ( загрязнять) засмальцьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, заяло́жувати, -жую, -жуєш, яло́зити (яло́жу, яло́зиш)

3) (в игре в лапту, в салки) ква́цати, ква́цяти, ма́зати (ма́жу, ма́жеш)

1) наса́люватися, -лююся, -люєшся, смальцюва́тися, -цююся, -цюєшся, са́литися, виса́люватися

2) засмальцьо́вуватися, -цьо́вуюся, -цьо́вуєшся, заяло́жуватися, -жуюся, -жуєшся, яло́зитися (яло́жуся, яло́зишся)

3) ква́цатися, ква́цятися, ма́затися (ма́жеться)

n ж. ім'я

Фен, Фан (зменш. від Frances)

* * *

1) віяло, опахало

2) вентилятор; фен

3) крило вітряного млина; тex. лопать гвинта ( повітряного або гребного)

4) пoeт. крило

5) c-г. віялка

6) c-г. провіяне зерно

7) обмахування

8) гeoл. конус виносу

9) мaт. віяло

1) обмахувати

2) роздмухувати

3) пoeт. обвівати, освіжати ( про вітерець)

4) c-г. віяти ( зерно)

5) розгортати віялом ( часто fan out)

6) тex. дути, подавати дуття

7) aмep.; cл. нашльопати, надавати ляпанців; обмацати ( людину); обшукати, обшарити; базікати; розпускати плітки

віяло з листка пальми

* * *

1) пальмовий лист

2) віяло з листя пальми

морське віяло (корал)

* * *

1. n

1) двері, дверцята

2) кришка

3) поет. кінець дня; сутінки

4) мет. зварний шов

2. adj

закритий, замкнений, зачинений

v (past і p.p. shut)

1) закривати, зачиняти

6) перестати приймати когось

2) закриватися, зачинятися

3) стискати, зціплювати

4) перекривати, закривати (прохід тощо)

5) припиняти роботу, зачиняти (магазин тощо)

6) замикати

7) складати, закривати

8) затискати, прищикувати

9) вимикати, зупиняти (верстат)

10) мет. зварювати

* * *

1) cпeц. двері, дверцята; кришка

2) пoeт. кінець дня; сутінки

3) спай, місце зварювання або пайки

1) зачиняти, закривати; зачинятися, закриватися; перекривати, блокувати

2) стискати; стуляти

3) закривати, припиняти роботу

4) замикати

5) складати (ніж, віяло), закривати ( парасольку)

6) защемляти; прищемити

7) cпeц. вимикати, зупиняти

8) метал. зварювати

1) віяло, опахало

2) вентилятор; фен

3) крило вітряного млина; тex. лопать гвинта ( повітряного або гребного)

4) пoeт. крило

5) c-г. віялка

6) c-г. провіяне зерно

7) обмахування

8) гeoл. конус виносу

9) мaт. віяло

1) обмахувати

2) роздмухувати

3) пoeт. обвівати, освіжати ( про вітерець)

4) c-г. віяти ( зерно)

5) розгортати віялом ( часто fan out)

6) тex. дути, подавати дуття

7) aмep.; cл. нашльопати, надавати ляпанців; обмацати ( людину); обшукати, обшарити; базікати; розпускати плітки

віяло, віяльце, вахляр. [Обмахуються віялами].

* * *

1) дія, діяння;

2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;

3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.

* * *

1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження

2)

3) театр. ді́я, акт, -у

4) мат. ді́я

1) завозитися, завезтися, бути завезеним. Товары к нам -зятся издалека - крам до нас завозять (привозять) здалека. Письма к нам -зятся почтальоном по пути - листи до нас завозить поштар по дорозі;

2) запоратися, заволоводитися, почати поратися; см. Возиться.

* * *

1) ( начать беспокойно двигаться) завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся, закуйо́вдитися, -джуся, -дишся

2) (с кем-чем, около кого-чего - начать заниматься кропотливым делом) запо́ратися (коло кого-чого, з ким-чим); ( засуетиться) заметуши́тися (коло кого-чого)

загрязниться занечищуватися, занечиститися, забруднятися, забруднитися, забруджуватися, забрудитися, загиджуватися, загидитися, калятися, закалятися, забагнюватися, забагнитися, занехлююватися, занехлюїтися.

* * *

несов.; сов. - загрязн`иться

1) ( начать ползать) поча́ти ла́зити

2) (завертеться, засуетиться) засо́ватися, завовту́зитися, -ту́жуся, -ту́зишся

3) (начать возить, тереть чем-л. по чему-л.) засо́вати; зачо́вгати, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

занести

I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;

2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;

3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];

4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;

5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].

II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.

* * *

1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити

2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти

3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

-ся, засуслить, -ся обслинювати, -ся, обслинити, -ся, засуслювати, -ся, засуслити, -ся, (жирным) заяложувати, -ся, заялозити, -ся. Засусленный - обслинений, засуслений, заялож[з]ений.

* * *

несов.; сов. - зас`услить

затащить кого, что куда

I. затягати, затягти, заволікати, заволокти, затаскувати, затаскати, затирювати, затирити, сов. затарабанити, затарганити, заперти, (вульг. задеть) забухторити, (о мног.) позатягати, позаволікати и т. д. кого, що куди. [Козаченька вбито, затягнено в жито (Пісня). Собаки вже десь і ягня затаскали (Мнж.). Коні як поперли сани, то й не знаю, куди-б заперли, якби люди не зупинили (Сл. Гр.)]. Затащённый - затягнений, заволочений, затасканий и т. д. -ться - затягатися, затягтися, заволікатися, заволоктися, затаскуватися, затаскатися, бути затягненим, заволоченим, затасканим и т. д., (забресть) заплентатися куди.

II. Затаскивать, затаскать (одёжу) - затягувати, затягати, затаскувати, затаскати, заношувати, заносити, завожувати, завозити (одежу); срвн. ещё Занашивать. Затасканный - затяганий, затасканий, заношений, завожений. -ная мысль, -ное выражение - затягана (заношена) думка, затяганий (заяложений) вислов, (гал.) утертий, оклепаний вислов. -ться - затягуватися, затягатися, затаскуватися, затаскатися и т. д.

* * *

1) (истрёпывать, изнашивать) зата́скувати, затаска́ти и мног. позата́скувати, сов. затяга́ти; зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш; ( загрязнять) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

2) (перен.: опошлять) заяло́жувати, заяло́зити

3) (сов.: измучить, таская из одного места в другое) затяга́ти

несов.; сов. - затреп`ать

1) ( истрёпывать) затрі́пувати, затріпа́ти, тріпа́ти, потріпа́ти, обтрі́пувати, обтріпа́ти, обша́рпувати, обша́рпати, сов. поша́рпати; ( замызгивать) зами́зкувати, замизкати; ( доводить до плохого состояния - об одежде) занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; (перен.: тему, идею и) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

2) ( измучивать) заша́рпувати, заша́рпати, засми́кувати, засми́кати; (сов.: о лихорадке) заті́пати

3) (сов.: начать трепать) поча́ти тріпа́ти