Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

як+пень

  • 21 наряжать

    нарядить
    1) (сряжать, снаряжать кого), зряджати и зряджувати, зрядити, (з)наряджати, (з)нарядити, виряджати, вирядити, споряджати, спорядити, (отряжать) відряджати, відрядити кого; (налаживать что) налагоджувати, налагодити, налаштовувати, налаштувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати що. -дить ткацкий станок - налагодити (налаштувати) ткацький верстат;
    2) (назначать) уряджати, урядити, призначати и призначувати, призначити що, (в дело, на роботу) наряджати, нарядити, зряджати, зрядити, кого, ви[від]ряджати, вирядити, відрядити кого, що, ставити, поставити, становити, постановити кого на що, до чого и що (з)робити, (делать распоряжение) загадувати, загадати кому що (з)робити и що, наказувати, наказати кому що и що (з)робити, (назначать кого кем) настановляти, настановити, ставити, поставити, (о мног.) понастановляти кого ким и на кого, за кого. [Зараз нарядили верхового та й послали у ту слободу (Рудч.)]. -дить подводу - наказати (загадати) вирядити підводу. -дить караул, людей в караул - поставити, постановити (призначити; зап. виточити) варту (сторожу), людей на варту. -дить следствие - урядити (призначити) слідство. -дить людей на работу - загадати (наказати), щоб люди вийшли на роботу, поставити (зрядити, вирядити) людей на роботу. [На ту роботу зрядили двадцять чоловіка (Сл. Ум.)]. -дить войска в экпедицию - вирядити військо в експедицію. -дить кого в выборные - настановити (поставити) кого виборним, на (за) виборного;
    3) (нарядно одевать) (гарно, пишно) убирати, убрати, прибирати, прибрати, виряджати, вирядити, зряджати, зрядити, (зап.) вистроювати и (редко) строїти, вистроїти, (прихорашивать) причепурювати, чепурити, причепурити, вичепурювати, вичепурити, прикукоблювати, прикукобити, (о мног.) повбирати, поприбирати, повиряджати и повиряджувати, позряджати и позряджувати, повистроювати, попричепурювати, повичепурювати кого. [В ясну одежу убрати (Л. Укр.). У мундир уберуть (Рудан.). Прибери пень, буде хорошень (или то й пень покращає) (Приказки). Ми звінчаємося й принесемо (матері) і хусток і золотих очіпків; а що тебе вже виряджу, так… (Квітка). Зрядив його пан ласкавий, як рідного брата (Куліш). Вистроїла дочку, як на баль (Волинь). Одягли (його), причепурили (Рудч.). Спершу він був чепурив її, купуючи їй то те, то се з одежі (Грінч.). Ми таки його прикукобили, прибрали (Борзенщ.)];
    4) (отделывать начисто) опоряджати, опорядити, (украшать) оздобляти, оздобити що (напр. хату). Наряжённый -
    1) зряджений, (з)наряджений, виряджений, споряджений, відряджений; налагоджений, налаштований, нарих[ш]тований;
    2) уряджений, призначений, наряджений, зряджений, виряджений, відряджений, поставлений, постановлений, загаданий, наказаний; настановлений, поставлений;
    3) (гарно, пишно) убраний, прибраний, виряджений, зряджений, вистроєний, причепурений, вичепурений, прикукоблений, пов[попри]бираний, повиряджаний и повиряджуваний, повистроюваний и т. п. [Сидить на різьбленому стільці, пишно вбрана (Л. Укр.). Дівчата гарні, усі прибрані (Квітка). Парубочки повряджані (Чуб. III)];
    4) опоряджений, оздоблений.
    * * *
    I несов.; сов. - наряд`ить
    ( одевать) [га́рно, пи́шно, розкі́шно] вбира́ти, [га́рно] вбра́ти (вберу́, вбере́ш) и мног. [гарно] повбира́ти, наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш и мног. понаряджа́ти и понаря́джувати, -джую, -джуєш; обряджа́ти, обряди́ти, несов. ряди́ти; ( прихорашивать) чепури́ти и причепу́рювати, -рюю, -рюєш, причепури́ти; диал. вистро́ювати, -ро́юю, -ро́юєш, ви́строїти
    II несов.; сов. - наряд`ить
    ( назначать) наряджа́ти, наряди́ти, -ряджу́, -ря́диш

    Русско-украинский словарь > наряжать

  • 22 начисто

    нрч.
    1) (набело) начисто. Переписать -то - переписати начисто. Дом вчерне достроен, но ещё не отделан -то - будинок начорно добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано, не оброблено) начисто;
    2) (наотрез) навідріз, (решительно) рішуче, (совершенно) цілком. -то отказать кому в его просьбе - цілком відмовити кому на його прохання;
    3) (напрямик) на(в)прямець, навпрямки, прямцем, навпростець. Скажу тебе -то, что ты поступил дурно - скажу тобі навпрямець (навпрямки), що ти вчинив погано;
    4) (дочиста) начисто, геть-чисто, геть усе, усе чисто, (дотла) до решти, до-ноги, у-пень, до- ща(д)ку, (полон.) до-щенту, (без остатка) без остачі. [Вигубили їх усіх начисто (до-ноги) (Київщ.). Виїв борщ начисто (без остачі) (Київщ.)]. Всё -то съедено - геть усе (усе чисто) поїд(ж)ено. -то разорить кого - до-щадку (у-пень, до-щенту) зруйнувати кого.
    * * *
    нареч.
    1) ( набело) на́чисто
    2) (полностью, целиком) цілко́м; на́чисто; (окончательно, решительно) рішу́че; ( наотрез) навідрі́з, наодрі́з
    3) ( дочиста) геть-чисто́, у́се чи́сто; ( дотла) до ре́шти, доще́нту; на́чисто
    4) ( откровенно) відве́рто, щи́ро

    Русско-украинский словарь > начисто

  • 23 пробка

    1) корок (-рка) (ум. корочок, -чка), затичка, заткалка, заткало, заткальце (-ця). [Нащо такий довгий корочок заганяють у пляшку - і не витягнеш (Поділля). Затички бахнули, шампанське полилось у чарки (Неч.-Лев.)]. -ка деревянная в бочке - чіп (р. чопа), чіпок (-пка). -ка из соломы - дідух или дідуха. -ка металлическая с нарезами и с глухой шляпкой для завинчивания горлышка в металлическом сосуде - заглушка (Яворн.). Глуп как - ка - дурний як пень;
    2) (загромождение) захаращення, запин (-ну).
    * * *
    про́бка; ( из пробкового дерева) ко́рок, -рка; ( затычка) за́тичка, за́ткалка, ( деревянная втулка) чіп, род. п. чопа́; ( металл с резьбой) за́шрубок, -бка

    глуп как про́бка — дурни́й, аж сві́титься; дурни́й як пень (чіп)

    Русско-украинский словарь > пробка

  • 24 сворачивать

    несов.; сов. - сворот`ить
    1) см. свёртывать 1), 3), 5)
    2) ( выворачивать) виверта́ти, ви́вернути и мног. повиверта́ти; ( отворачивать) відверта́ти, відверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. повідверта́ти; ( сдвигать) зру́шувати, -шую, -шуєш, зру́шити, зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти

    \сворачивать ти́ть пень — ви́вернути пень

    \сворачивать ти́ть бревно́ в сто́рону — відверну́ти коло́ду (дереви́ну) вбік (на́бік)

    \сворачивать ти́ть с ума́ — з'ї́хати (зсу́нутися) з глу́зду

    3) несов. см. свёртывать 1), 8)
    4) (несов.: быть похожим) скида́тися

    Русско-украинский словарь > сворачивать

  • 25 Наваживать

    и Наваждать навадить
    I. 1) что на кого - см. Наветничать;
    2) кого на что - знаджувати, знадити, звабляти, звабити кого на що. Наваженный - знаджений, зваблений.
    II. Наваживать и Навозить, сов. навозить, навезти и навезть -
    1) навожувати, навозити, сов. навозити, навезти, (о мног.) понавожувати, понавозити чого куди. [Раніш було багато навозили тютюну на ярмарок (Сл. Ум.). Дідова дівка навезла усякої всячини (Рудч.). Понавожено їй усяких подарунків (Грінч.). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба! (Квітка)]. -вози навозу на гряды - навози гною на грядки. Что горшков -зли, весь базар завалили - що тих горщиків понавозили (навезли), - увесь базар завалили (захарастили);
    2) кого, что на что - навозити, навезти кого, що на що. Он -вёз меня прямо на пень - він навіз мене просто на пень. Навоженный - навожений, понавожений и понавожуваний. Навезённый - навезений. -ться -
    1) навожуватися, навозитися, бути навожуваним, навоженим, навезеним, понавожуваним, понавоженим. В прежние ярмарки -валось сюда много рухляди - в передніші ярмарки навожувано (навожено) сюди багато (хатнього) начиння;
    2) навозитися, бути навезеним на що.

    Русско-украинский словарь > Наваживать

  • 26 between two evils 'tis not worth choosing

    syn: as well be hanged for a sheep as for a lamb
    ≅ байдуже ракові в якому глеку його зварять хрін редьки не солодший, вугілля за сажу не біліше що хрін, що гірчиця – невелика різниця чи в камінь головою, чи каменем у голову хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо хоч в лоб, хоч по лобові as well be hanged for a sheep as for a lamb

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > between two evils 'tis not worth choosing

  • 27 кальций

    ( элемент) Ка́льцій, -цію; ( простое вещество) ка́льцій, -цію, ва́пень, -ню, вапне́ць, -цю́
    - борнокислый кальций
    - водородистый кальций
    - лимоннокислый кальций
    - свинцовокислый кальций
    - фосфористый кальций

    Русско-украинский политехнический словарь > кальций

  • 28 пеньер

    техн.
    пеньє́р, -ру

    Русско-украинский политехнический словарь > пеньер

  • 29 кальций

    ( элемент) Ка́льцій, -цію; ( простое вещество) ка́льцій, -цію, ва́пень, -ню, вапне́ць, -цю́
    - борнокислый кальций
    - водородистый кальций
    - лимоннокислый кальций
    - свинцовокислый кальций
    - фосфористый кальций

    Русско-украинский политехнический словарь > кальций

  • 30 пеньер

    техн.
    пеньє́р, -ру

    Русско-украинский политехнический словарь > пеньер

  • 31 відносний степінь

    относи́тельная сте́пень

    Українсько-російський політехнічний словник > відносний степінь

  • 32 декартів степінь

    дека́ртова сте́пень

    Українсько-російський політехнічний словник > декартів степінь

  • 33 додатний степінь

    положи́тельная сте́пень

    Українсько-російський політехнічний словник > додатний степінь

  • 34 дробовий степінь

    дро́бная сте́пень

    Українсько-російський політехнічний словник > дробовий степінь

  • 35 кардинальний степінь

    кардина́льная сте́пень

    Українсько-російський політехнічний словник > кардинальний степінь

  • 36 міра

    астр.; матем.; научн.; физ. ме́ра, техн. ми́ра, сте́пень ( мера)

    Українсько-російський політехнічний словник > міра

  • 37 міра перевантаження

    сте́пень перегру́зки

    Українсько-російський політехнічний словник > міра перевантаження

  • 38 міра трансцендентності

    ме́ра трансценде́нтности, сте́пень трансценде́нтности

    Українсько-російський політехнічний словник > міра трансцендентності

  • 39 напівстепінь

    матем. полусте́пень

    Українсько-російський політехнічний словник > напівстепінь

  • 40 напівступінь

    полусте́пень (абстракции и т. п.)

    Українсько-російський політехнічний словник > напівступінь

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПЕНЬ — муж. остаток, на корню, срубленного или сломанного дерева. В лесу дром да лом, пень да колода, лес торчком и сваленный. Зовут пнем и нижнюю часть живого дерева, от корневища (комля) до первых сучьев; вернее: колода, лесина, голомя, голень.… …   Толковый словарь Даля

  • пень — См. глупец, дерево, дурак как через пень колоду (валить), через пень колоду... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пень 1. /суковатый: коряга 2. см …   Словарь синонимов

  • ПЕНЬ — ПЕНЬ, пня, мн. пни и (обл.) пенья, муж. Оставшаяся нижняя часть срубленного или сломанного дерева. Корчевать пни. «Жители… гнали… из пеньев смолу.» Некрасов. ❖ Стоять, как пень или пнем (разг.) стоять, ничего не понимая, неподвижно, бессмысленно …   Толковый словарь Ушакова

  • Пень — Пень  небольшая часть ствола дерева, оставшаяся после его частичного уничтожения и включающая в себя его корни. Процесс полного удаление пня из грунта (корчевание) может быть сложным и трудоёмким. Пень …   Википедия

  • пень пнем — сущ., кол во синонимов: 73 • балбес (111) • балда (102) • баран (124) • …   Словарь синонимов

  • пень березовый — сущ., кол во синонимов: 78 • балбес (111) • балда (102) • балдей (27) • …   Словарь синонимов

  • пень с глазами — сущ., кол во синонимов: 78 • балбес (111) • балда (102) • балдей (27) • …   Словарь синонимов

  • пень — пня; м. 1. Оставшаяся на корню часть ствола спиленного, срубленного или сломанного дерева. Корчевать пни. Запнуться о п. Трухлявый п. 2. Разг. сниж. О глупом, бестолковом или бесчувственном человеке. ◊ Как пень или пнём (стоять, сидеть и т.п.).… …   Энциклопедический словарь

  • пеньё — (петь) *** пеньё (пень, пни) (Даль) • топить пеньём (Даль) …   Словарь употребления буквы Ё

  • ПЕНЬ — ПЕНЬ, пня, муж. 1. Нижняя часть ствола срубленного, спиленного или сломленного дерева вместе с оставшимися в земле корнями и комлем. Корчевать пни. Пни на вырубке. Как п. стоит кто н. (неподвижно, бессмысленно; разг. неод.). Молчит, как п. кто н …   Толковый словарь Ожегова

  • пеньё — пеньё, пенья, пенья, пеней, пенью, пеньям, пеньё, пенья, пеньём, пеньями, пенье, пеньях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»