-
21 какой
Каковой1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].* * *мест.1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший2) ( в относительном предложении) яки́й -
22 емпіризм
ЕМПІРИЗМ ( від грецьк. έμπειρία - досвід) - філософський напрям, протилежний раціоналізмові, вважає чуттєвий досвід єдиним джерелом і критерієм вірогідного знання. Сильний бік Е. полягає в орієнтації на ретельний аналіз чуттєвості та її ролі у пізнанні. Досвід розглядається передусім як чуттєве пізнання, що виникає через взаємодію органів чуття із зовнішніми речами (зовнішній досвід), хоча більшість філософів - прибічників Е. - визнають важливість і досвіду внутрішнього, тобто усвідомлення душевних станів суб'єкта пізнання в акті інтроспекції (рефлексії). Близькі до Е., але не тотожні йому, два напрями у філософії: прагматизм і логічний Е. Незважаючи на те що обидва напрями ґрунтуються на Е., вони мають також власні, відмінні від нього філософські підходи. Елементи філософії Е., зокрема емпіричні пояснення процесу формування понять, пронизують всю історію філософської думки, починаючи від Античності. Але як цілісна гносеологічна концепція Е. сформувався у культурі Нового часу. Гассенді - франц. християнський мислитель XVII ст. - відродив емпіричне вчення Епікура. Але найвідомішим прибічником Е. в філософії цього періоду був англ. філософ Ф. Бекон. Центральною в його філософії була проблема наукового методу, який він розглядав як метод виведення теоретичних принципів (аксіом) із чуттєвого досвіду. Досвід трактується Ф. Беконом не як просте чуттєве споглядання, а як науковий експеримент, що має систематичний і цілеспрямований характер. На думку Ф. Бекона, дані досвіду ведуть до необхідного результату лише за умови їх раціональної обробки. Методом аналізу та узагальнення емпіричних даних він вважав наукову індукцію. Матеріаліст і номіналіст XVII ст. Гоббс поєднав крайній Е. у тлумаченні походження понять (які розглядав як результат фізичної дії зовнішніх речей на тілесні органи відчуттів) з раціоналізмом щодо знань. Для нього все достеменне знання має апріорний характер, оскільки воно на кшталт геометричних теорем є точним висновком із попередніх дефініцій. Найвпливовішу форму Е. в новій філософії створив Локк. У праці "Нариси про людський розум" він доводив, що всі знання походять із відчуттів або рефлексії. Спростовуючи теорію вроджених ідей, він розглядав стан свідомості немовляти як чисту дошку (tabula rasa). Аналізуючи джерела виникнення ідей, Локк прагнув показати, яким чином прості ідеї, що виникають у зовнішньому і внутрішньому досвіді, об'єднуються у складні. Головні способи утворення складних ідей, за Локком, - це поєднання, порівняння, абстрагування й узагальнення. Подальша еволюція британського Е. полягала у послідовному дотриманні цього принципу і звільненні філософії від залишків метафізики. Так, Берклі, виходячи багато в чому із теорії пізнання Локка, надав їй більш переконливого ідеалістичного характеру. Він попередньо накреслив лінію, яка зрештою привела до феноменалізму - погляду, згідно з яким реальність поза нашими відчуттями є "ніщо". Важливий крок у цьому напрямі було зроблено також Г'юмом. У Франції, завдяки зусиллям таких філософів, як Вольтер, Кондильяк, Гельвецій, Е. Локка став підґрунтям сенсуалізму, в межах якого всі складові духовного життя людини пояснюються через чуттєвий досвід. Послідовним прихильником Е. в англ. філософії XIX ст. був Дж. С. Мілль. Він дотримувався думки, що всі знання., в т.ч. математичні, мають емпіричне походження і спираються на метод індукції. Такий підхід характерний також для Спенсера, хоч він пропонував також пояснення іншого типу, зокрема щодо людських переконань. Останні, вважав він, значною мірою ґрунтуються на успадкуванні від попередніх поколінь. Точку зору радикального Е. в філософії науки обстоювали відомі математики та основоположники філософії сучасної фізики Кліффорд та Пірсон. У філософії XX ст. найвідоміший представник Е. - британський філософ і логік Рассел, який, наслідуючи Г'юма, вважав, що завданням філософії є аналіз усіх понять у термінах, які можуть бути безпосередньо віднесені до чуттєвих вражень. Теорії, обґрунтовані Расселом, а також Вітгениїтайном, сприяли розробці варіанта логічного позитивізму нім. філософом Карнапом. Е., характерний для логічного позитивізму в цілому, виразно виявився у такому фундаментальному принципі, як> принцип верифікації.В. Гусєв -
23 революцюнаризм
РЕВОЛЮЦЮНАРИЗМ - форма радикально-екстремістської маргінальної субкультури; принцип діяльності; соціальна та особистісна налаштованість на радикально-перетворювальний активізм Д. ля Р. характерне намагання будь-яким чином порушити статус-кво і здобутися на результат принципово (незрідка абсолютно) новий, відмінний від реально існуючого. Сама можливість появи Р. криється у здатності людського розуму й уяви абсолютизації "бажаної реальності" на противагу наявній. Р. ґрунтується на волюнтаристському за своїм змістом самопроголошенні особою самої себе "творцем історії" (рос. народоволець Желябов: "Історія рухається занадто повільно, треба її підштовхнути"), що спроможний рішучим особистим втручанням докорінно змінити напрями і наслідки історичного процесу. Р. спрощено тлумачить соціальну дійсність у дуалістичному дусі - як рішучу боротьбу сил "добра" (з яким носії Р. себе ототожнюють) і "зла", де не може бути місця жодним компромісам К. онфронтаційна позиція Р. ґрунтується на аксіоматичному протиставленні ("або - або") без будь-яких відтінків або поступок (звідси - сприйняття суспільних суперечностей як "смертельної боротьби") В. ажливою складовою Р. є катастрофізм у сприйнятті соціальної дійсності - будь-які кризові прояви сприймаються гіпертрофовано загострено, як початок агонії і неминучої загибелі; отже, робиться висновок - суспільство нагально потребує радикальних, жорстких, "хірургічних" заходів для того, щоб врятуватися (таким "рятівником", власне, і вважає себе носій Р.). Звідси - витоки месіанських зазіхань Р., переконаність його представників у тому, що їм визначено Провидінням виконувати особливу місію. Відповідно, інваріантною рисою різновидів Р. є "знак жертовності" - бажання і готовність віддати своє життя задля майбутнього (перемоги "справи революції"). Причому, задля розпалення революційної пожежі носії революціонаристської свідомості ладні будь-що підсилити і загострити кризові прояви, керуючись відомим принципом Р. "чим гірше - тим краще", тобто чим гіршими є безвихідь і поневіряння народу, тим кращим це є для "справи революції" (типовий приклад - діяльність Нєчаєва - рос. революціонера поч. 70-х рр. XIX ст.) І. нструментальна апокаліптика Р. є однією з підвалин абсолютизації терору, покладання на радикально авторитарні методи соціальної трансформації.В. Заблоцький -
24 чин
-
25 nohow
adv розм.ніяк, ніяким чином; ні в якому разі, у жодному разі; аж ніяк* * *adv1) ніяк, жодним чином2) не в гуморі; не вельми ( про самопочуття) -
26 nowise
advніяким чином; ні в якому разі; зовсім ні; аж ніяк* * *advжодним чином; зовсім ні, аж ніяк не -
27 wise
I [ˌwaiz] a1) мудрий, премудрийwise saw — сентенція; прислів'я
the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці
2) розумнийto get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід
you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали
3) розважливий, розсудливий4) cл. обізнаний, тямущийto be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити
to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.
to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)
they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав
to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно
he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався
5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі6) icт., дiaл. що займається чаклунством7) нахабнийII [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.in this wise — таким способом /чином/
-
28 Кузанський, Ніколай
Кузанський, Ніколай (справжнє прізв. Кребс) (1401, Куза на Мозелі - 1464) - нім. філософ, теолог, вчений. Навчався у Гейдельберзькому, Падуанському і Кельнському ун-тах. Од 1448 р. кардинал римо-католицької церкви, відомий релігійний діяч. Займався також дослідженнями у галузі математики, астрономії, географії тощо. Філософія К. формувалася на межі Середньовіччя і доби Гуманізму, зазнала впливу античного і християнського доробку, філософії піфагореїзму, платонізму, неоплатонізму і аристотелізму як античної, так і християнської доби. Як у християнського філософа, Бог у центрі уваги К., проте не стільки сам по собі - нескінченність, недоступна для пізнання, - скільки у співвідношенні зі створеним ним світом. Якщо Бог у К. - це "абсолютний максимум", то світ - це "відносний максимум" О. станній не має якогось визначеного центру та просторових меж; планета Земля також не є певним чином локалізована і помірно рухається у безмежжі простору. У розумінні Бога К. яскраво виявився один із провідних принципів його філософії - принцип збігу протилежностей (лат. coincidentia oppositorum), а саме: Бог є трансцендентним щодо світу (універсуму) й одночасно іманентним, присутнім у кожній його частині, нехай щонайменшій. Нескінченність у К. постає як Вічність, або максимальна присутність, тобто Безначальний початок - Бог-Отець. Вічність, як прояв нескінченності, фіксує рівність самій собі. Проте "Рівність" уже покладає "своє інше" Отця, тобто Бога-Сина. їхню єдність символізує Святий Дух. Апофатична нескінченність перетворюється на продуктивну Божественність Трійці Д. ля конкретизації думки - яким чином світ залучається до буття, К. важливі два принципи: 1) обмеження "абсолютного максимуму"; 2) розгортання Бога у світ і згортання, або повернення усіх речей у Божественне лоно. Розгортання є початком розмежування максимуму і мінімуму, які в Абсолюті втратили свій сенс, але у скінченному світі його отримують. Так єдність розгортається у кількість; спокій - у рух; вічність - у час; тотожність - у відмінність; рівність - у нерівність тощо. Людина, за К., - це мікрокосм, подібний до макрокосму, в якому здійснюється єдність божественного і природного. Назва основного твору "De docta ignorantia" ("Про вчене незнання") розкриває основну пізнавальну ідею творчості К., яка полягає назагал у тому, що найвища мудрість - це визнання власної пізнавальної неспроможності. Проте це не відмова від раціоналізму, а його відкриття на рівні металогіки. Зіставлення можливостей скінченного розуму веде від об'єкта до об'єкта, встановлюючи їх подібність, але воно нездатне цілковито відтворити картину світобудови, тому зупиняється перед нескінченністю (розум так наближається до істини, як вписаний багатокутник до кола). Те, що несила осягнути "розуму", здолає "інтелект", що підносить людину до божественного рівня - інтелектуального споглядання, в якому ототожнюються протилежності. Цьому має відповідати стан людської душі: віра керує розумом, а розум поширює віру; інтелектуальне пізнання є розгортанням віри.[br]Осн. тв.: "Про вчене незнання" (1440); "Про втаємниченого Бога" (1444); "Апологія вченого незнання" (1449); "Візія Бога" (1453); "Про злагоду віри" (1453) та ін. -
29 перехід кількісних змін у якісні
ПЕРЕХІД КІЛЬКІСНИХ ЗМІН У ЯКІСНІ - один із багатьох переходів, що відбуваються у світі матеріальному і духовному. Поряд і в зв'язку з ним відбуваються взаємопереходи буття і небуття, суттєвого і несуттєвого, зовнішнього і внутрішнього, форми і змісту, випадковості і необхідності та ін. Всі полярні або корелятивні категорії відбивають такі зміни. П.к.з. у я. набув особливого значення внаслідок того, що в Новий час природознавство і підкорення природи суттєво вплинули на світогляд взагалі і філософію зокрема. П.к.з. у я. був відкритий Гегелем на матеріалі природничих наук, особливо фізики, хімії, математики у "Вченні про буття". Основними категоріями тут є якість, кількість, міра, а їх специфічні зв'язки утворюють переходи, на відміну від рефлексії (співвідносності) і розвитку - форм зв'язку, що характеризують відповідно другу і третю частини логіки. Значущість цього переходу ще більше зросла в марксизмі, бо він був перенесений на розуміння суспільного розвитку і пов'язаний із концепцією еволюційних і революційних змін у суспільстві. Кількісні зміни розглядались як еволюційні, якісні - як революційні. Тому Енгельс позначив даний перехід як закон діалектики. Особливість кількості полягає у тому, що певна річ, явище, процес можуть збільшуватися чи зменшуватися екстенсивно та інтенсивно, не змінюючи своїх якісних характеристик. У цьому розумінні кількість - це визначеність, байдужа до їх буття, бо воно зберігається, незважаючи на зазначені зміни. Але ця байдужість відносна, зберігається до певної межі, в якій відбувається зміна якості; річ, явище, процес стають якісно іншими. Так відкривається небайдужість кількості для якості, їх єдність. Така єдність називається мірою. Повторення цього процесу веде до другої, третьої та подальших мір і закономірностей. Виникає вузлова лінія відношень міри. Нові якості, що формуються в цьому процесі, створюють можливості для нових кількісних змін, що можна оцінювати як зворотний перехід якості у кількість. Подвійний перехід має для діалектики принципове значення: якби перехід кількості в якість не доповнювався зворотним переходом, то це було б свідченням того, що кількість не залежить від якості, отже, зв'язок їх однобічний і органічної єдності між ними немає. Аналогічним чином постає справа і з іншими категоріями С. лід розрізняти зазначені переходи: яким чином вони відбуваються в речах чи явищах дійсності і як здійснюються, коли розглядаються зв'язки якості і кількості як філософських категорій у діалектичній логіці. П.к.з. у я. Гегель викладає в розділі "Міра", тобто після того, як він дослідив перехід від категорії якості до кількості, а потім зворотний. Тут послідовність даних категорій та їхніх зв'язків зворотна. Рух від якості до кількості в цьому (логічному) плані здійснюється через проміжні поняття: буття, становлення, наявне буття, конечність і безконечність, для-себе-буття А. рух від кількості до якості опосередковується поняттями: кількість як така (величини неперервні і дискретні), визначена кількість (число, екстенсивні та інтенсивні величини, кількісна безконечність), кількісне відношення. В логічному плані перехід якості в кількість і навпаки утворює загальну структуру або принцип субординації і зв'язку категорій буття як сфери дійсності, відмінної від сфери сутності. Для адекватного розуміння діалектики якості і кількості потрібне поєднання онтологічного і логічного їхніх аспектів.М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > перехід кількісних змін у якісні
-
30 як
I ч зоол.( тибетський бик) yakII пр.1) (яким чином, якою мірою) howяк би це зробити? — how is it to be done, I wonder?
як (ви) — поживаєте?, як ся маєте? how do you do?, how are you?
як це так? — how is so?, how is that?
як довго? — how long? як справи? how are you getting on?, how are things?
2) (при запитанні про ім'я, назву тощо) what3) (при висловленні обурення, здивування) whatяк, він пішов? — what, he has already gone?
4)як не…, хоч як… — however…
як не важко — however difficult it is; як не пізно however late it is
як би то (там) не було — at any rate; however that may be
як кому, кому як — it is not the same with everybody
ось як! — really!, you don't say so!
як би не так! — not likely!, nothing of the kind!
як вам сказати — how shall/should I put it?
як видно — evidently, apparently
III спол.як видно — з as can/may be seen, as evident ( з чого-небудь - from)
1) ( при порівнянні) as, likeлютий, як тигр — fierce as a tiger
я живу, як інші — І live as others do
як і раніше — as before, previously
як і у випадку — as with, as in the case of, as is the case with
як вкопаний — stock-still, transfixed, rooted to the ground, stone-still
як навмисно — as ( ill) luck would have
2) ( коли) when; ( відтоді як) sinceяк тільки — as soon as; when
в той час, як — whereas, while
до того, як — till, until
після того, як — since
3) (крім, тільки) but, except; як не but4) ( якщо) if; ащо, як він спитає? — and what if he asks?
5)як…, то… — if…, then…
як не хочеш, то й не йди туди — don't go there if you don't want to
як наприклад — as, for instance
як раптом — when suddenly, when all of a sudden, when all at once
як на нього — as to him, for his part, as far as he is concerned
як би не… — however…, no matter how
як завжди — as ever, as always, as usual
як…, так — і both… and…
як ведеться — as usual, is customary, is the custom
як з'ясувалося — as it turned out, as it proved
як мовиться, як кажуть — as they say, as the saying goes
як же! — sure!; why, of course!
як сказати — it all depends; how shall I put it, how shall I say
як відомо — as is well known, as everybody knows
як мінімум — at the minimum, at the least
як не дивно — strangely enough, strange though ( it may seem); як одне ціле as a single whole, as a unit; як заведено, як належить, як
годиться — properly, duly; downright, as it should be, as expected; як правило as a rule, generally, usually; як
прийнято — as is the convention, as is customary
як — так? you don't say!; як завгодно anyhow, however; any way one likes; як
-
31 який
(ж - яка, с - яке)1) питальн. займ. what; which?; what kind of?, howяка користь від цього? — what use ( good) it is?
яка погода сьогодні? — what is the weather ( like) today?
2) виг. what!яке щастя, — що… what a mercy that…
3) відносн. займ. ( про тварин і неживі предмети) which; ( про людей) who; that ( має обмежувальне значення)людина, про яку йдеться — the person in question
4) ( котрий) such as5) ( будь-який) whatever, whicheverякий завгодно — whatever you please, any you please
6)який він вчений? — what kind of scholar is that?, how can you call him a scholar?
яке там! — nothing of the kind!, quite the contrary! ні в якому разі under no circumstances, not for anything, in no circumstances
хоч (би) який — whatever, whichever, any whatsoever
який завгодно — any; any one one likes
-
32 спосіб
sposjbч. -
33 hedge
1. n1) живопліт2) огорожа; тин3) перешкода, перепона4) межі; обмеження5) розм. нечесний заклад6) вершаby hedge or by stile — будь-якими шляхами, будь-яким чином
to be on the right (wrong) side of the hedge — а) займати правильну (неправильну) позицію; б) стати переможцем (бути переможеним)
2. v1) садовити живопліт; обгороджувати живоплотом2) підрізати живопліт3) ставити огорожу4) відгороджувати, відділяти6) виявляти нерішучість; гаятися7) створювати перешкоди8) розм. йти на нечесне парі; укладати подвійну угоду; перестраховуватися* * *I n1) ( жива) огорожаhedge bill /hook/ — садовий ніж, секатор
2) огорожа, паркан3) перешкода, завада; рамки; обмеження4) компенсаційна угода, страховка, гарантія; укладення подвійного парі5) верша6) хердель ( кінний спорт)II a1) таємний2) дешевий; третьосортний; низькопробнийIII v1) саджати живопліт; обносити живоплотом; підрізати живопліт2) будувати огорожу, паркан; огороджувати; відгороджувати, відокремлювати (огорожею, парканом; hedge in, hedge off)3) створювати, ставити перешкоди, ускладнювати4) ( against) укладати компенсаційну угоду, страхувати себе ( від ринкової кон'юнктури); укладати подвійне парі; перестраховуватися, страхувати себе ( від критики)5) ухилятися (від відповідальності, прямої відповіді); проявляти нерішучість; вичікувати6) ховатися, переховуватися -
34 noways
-
35 anywise
adv -
36 everyhow
[`evrihau]advв усіх відношеннях; будь-яким чином -
37 everyway
-
38 how
I [hau] nспосіб, методII [hau] adv1) як?, яким чином?; скільки?; наскільки?; до якої міри?; почім?; за скільки?2) cj як3) як!; how strange! як дивно!; how about...? як щодоIII [hau]?; how do you do? — здрастуйте!, як поживаєте?; how are you? як поживаєте?
cj icт. щоIV [hau] n; діал.пагорб; курган -
39 however
I adv1) хоч як би; який би не2) int якє, як жеє, яким чином; cj як, як тільки, як завгодноIIcj проте, однак; незважаючи на -
40 possibly
advможливо, імовірно, може бути; посил. у будь-якому випадку, будь-яким чином; як тільки можливо
См. также в других словарях:
Эспехо, Яким Михайлович — генерал майор, Кутаисский военный губернатор и управляющий гражданской частью. Родился в 1792 г. и происходил из испанских дворян провинции Гренада. Первоначально находился на испанской службе, а затем 23 го января 1818 г., в чине штабс капитана … Большая биографическая энциклопедия
як — I я/ка, ч. 1) Велика жуйна рогата тварина, перев. темної масті, з довгою, обвислою по боках шерстю, поширена у високогірних районах Центральної Азії (використовується як в ючна й верхова, а іноді як молочно м ясна тварина). 2) іст. Літак,… … Український тлумачний словник
як — I присл. пит. (означає питання про спосіб дії, стан, обставини), яким чином, яким робом II ▶ див. дуже, наскільки, наче 1), що I, 1), що I, 2) … Словник синонімів української мови
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
аніяк — присл. Варіант прислівника ніяк, уживаний для підсилення; жодним способом, ніяким чином, абсолютно … Український тлумачний словник
модус — у, ч. 1) лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної та кількісної характеристик посилок. 2) філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. 3) Вид, прояв, різновидність, норма. •• Мо/дус… … Український тлумачний словник
укажчик — а, ч., розм. Особа, яка вказує іншим, що і як робити, яким чином діяти … Український тлумачний словник
учити — (вчи/ти), учу/, у/чиш, недок., перех. і неперех. 1) чого, чому, з інфін. і без додатка. Передавати кому небудь які небудь знання, навички; навчати. || із спол. що, як. Говорити, показувати і т. ін., яким чином, способом робити що небудь. ||… … Український тлумачний словник
а як же — сполука яким чином незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
дескриптивна модель — має на меті формалізований опис об’єкта, процесу, явища і відповідає на питання «як побудований об’єкт», «як відбувається перебіг процесу», «яким чином, за яких умов відбувається явище». Дескриптивні моделі широко застосовуються в прогнозуванні… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
адитивність — аддитивность additivity Addition, Additivität – 1) Властивість величин, яка полягає в тому, що значення величини, яка відповідає цілому об’єкту, дорівнює сумі значень величин, що відповідають його частинам, незалежно від того, яким чином поділено … Гірничий енциклопедичний словник