юшка

1) ( похлёбка) ю́шка

2) ( кровь) ю́шка, мазка́

юшка з гороху.

* * *

юшка, щерба, сьорба, посьорбиця; (для животных) заколота, (презр.) бевка. [Сьорбай юшку, на дні риба єсть (Приказка). Кашовар щербу притирив ваганами варену густо з сазанами (Мкр.). Салдати голцем-голі, а їсти - посьорбиця така (Борз.). Усипала в миску якоїсь бевки собачої і подала нам їсти]. -ка из круп - крупник.

* * *

1) голий, нагий. [Голе (наге) тіло. Гола шаблюка]. Голый птенец - голеня (р. -няти). Голая вершина - лисогора. С голым стволом (о деревьях) - голінатий. Голая зима - безсніжна зима. Совершенно голый - гольцем голий;

2) (бедный, нищий) голий. [Не боїться голий розбою]. Гол, как сокол - гольцем голий, голий, як бізун (нагайка), голий, як лопуцьок; голий, як бубон, як турецький святий;

3) (без примеси, без приправы) голий; щирий, нестеменний. Голый борщ, суп - гола юшка. Голая правда - щира правда, нестеменна правда. Голые слова, факты, предположения - самісінькі (самі тільки) слова, факти, здогади. Голыми руками - голіруч. С голыми руками - голіруч, з голими (порожніми) руками; без зброї.

* * *

1) го́лий

2) (без примесей; чистый) чи́стий

жижица

1) (в варёной пище) щерба, щербичка, юха, юшка. [Не люблю дуже густих галушок: як щерби більше, то добріше. Юхи підсип, коли єсть. М'ясом хвалиться, а воно і юшки не їло (Ном.)];

2) (всё слишком жидко изготовленное) рідота. [Ну, хто їстиме таку рідоту? Підсип ще піску до заливи, бо рідота]. Жижа из квашеной капусты - вар. Жижа навозная - гноївка, гнойовиця. [Випили-б і гноївки, не то що, та ніде і на тлі води не видко. З-під хліва гнойовиця біжить, - де-ж воно не смердітиме? (О. Пчілка)].

* * *

скиснуть кис(ну)ти, скисати, скис(ну)ти, квасніти, кваснути, сквасніти; (о человеке переносно) кис(ну)ти. [Молоко почало киснути (кваснути) (М. Грінч.). Юшка скисла (сквасніла) (Київщ.). Шиплять, як кваснуть, буряки (Котл.). Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день (Н.-Лев.). Наварю я борщику: будем борщик їсти, перестанем кисти (Номис)].

* * *

1) ки́снути; диал. ква́снути, квасні́ти

2) перен. ки́снути, диал. ква́ситися

1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;

2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;

3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.

* * *

курячий. -ное мясо - курятина. -ный суп - юшка з курятиною. -ный мор - куряча моровиця, промірок (пошесть) на кури. -ная память - куряча пам'ять. -ная слепота (болезнь) - куряча сліпота, курочка. -ная (куричья) слепота, бот. Ranunculus arvensis L. - жовтець (р. жовтеця) польовий; Chelidonium majus L. - чистотіл (-лу), бородавник (-ку); Caltha palustris L. - калюжниця звичайна.

* * *

лінивий, ледач[щ]ий, (с ленцой) ля[е]гавий, баглаюватий. [Били його, бо був розпещений, упертий, лінивий (Франко). Не здивуйте з лінивого вірша (Л. Укр.). Ледача шкапа скрізь припинки має (Номис)]. Очень, весьма -вый - дуже, вельми лінивий, лінющий, ледачущий, прелінивий, преледачий. Делаться -вым - лінивіти, ледащіти. -вые вареники - варені сирники (-ків). -вые щи - юшка (борщ) з свіжою капустою. -вый шаг - лінива хода, лінивий хід (р. ходу).

* * *

1) ліни́вий; ( не желающий работать) леда́чий

2) ( о кушаньях) ліни́вий

морквяний, морков'яний. -ная ботва - морков'яна гичка, морковиння (-ння). - ный суп - юшка з моркви.

* * *

1) відвар (-ру), вивар, юшка, щерба;

2) -вар трав, фарм. - вивар із трав.

* * *

1) см. Пустельга 3. Человек -шка - пустоб'яха. Похлёбка -шка - нізчимна (гола) юшка. Играть в карты в -шки - грати (в карти) без грошей;

2) дурниця; см. Пустяк.

* * *

1) пусту́шка

2) (перен.: о человеке) пуста́ люди́на; шели́хвіст, -хвоста (м.), шели́хвістка (ж.)

см. финтифлюшка; тж. финтирл`юшка

см. юшка

1) (любительница) картопельниця, бульбоїдка, бульбожер(к)а;

2) (продавщица) картопельниця;

3) (яма для хранения) картопляк (-ка), яма на картоплю, (спец.) копана бурта;

4) (похлёбка) картопляна юшка, картоплянка.

потруховий, подробовий. -вый суп - юшка з потруху (и з потрухом), з подробу (и з подробом).