это+рано

• КАК УГОДНО

[AdvP; Invar; adv; fixed WO]

=====

1. как угодно (кому) in whatever manner one desires or chooses: as (any way, (in) whatever way) you (they etc) like (please, want, wish etc); [in limited contexts]

⇒ as (any way etc) you (they etc) think (see) fit; whatever you (they etc) say; suit yourself (-selves).

     ♦ С побочным писателем можно обращаться как угодно. Его можно печатать, можно не печатать, можно хвалить, можно ругать, можно и вовсе не замечать... (Войнович 1). Those in power can deal with these "marginal writers" as they please. They can publish them or not, praise or curse them, pay them no notice... (1a).

     ♦ [Негина:] Нет, Пётр Егорыч, я поеду. В самом деле, отказываться нехорошо. [Мелузов:] Как вам угодно; это ваше дело (Островский 11). [N.:] No, Pyotr Yegorych, I'mgoingtogo. Indeed, it would be wrong to refuse. [M.:] As you wish; it's your business (11a).

     ♦ На встревоженные запросы издателя [Фельтринелли] Б.Л. [Пастернак] сначала ответил телеграммой, что тот может поступать, как ему угодно, а потом, после оказанного на него давления, что он просит подождать (Гладков 1). То [the publisher] Feltrinelli's anxious enquiries Pasternak first replied with a telegram telling him to proceed as he thought fit, but later, after pressure had been put on him, he cabled again asking Feltrinelli to wait (1a).

     ♦ "Фельдмаршал мой, кажется, говорит дело. Как ты думаешь?" Насмешка Пугачева возвратила мне бодрость. Я спокойно отвечал, что я нахожусь в его власти и что он волен поступать со мною, как ему будет угодно (Пушкин 2). "Му field marshal, it seems to me, is talking sense. What do you think?" Pugachev's taunting manner restored my courage. I answered calmly that I was in his power and he was free to deal with me in whatever way he thought fit (2a).

     ♦ "Я еду в санаторий..." Виктор посмотрел на часы. "Не рано ли?" - сказал он. "Как угодно. Только имейте в виду, с сегодняшнего дня автобус отменили. За нерентабельностью" (Стругацкие 1). "I'm going to the health resort..." Victor looked at his watch. "Isn't it early?" he said. "Suit yourself. Only keep in mind that starting today the bus service has been canceled. It wasn't profitable" (1a).

     ♦ "Я должен был дать вам совет, а там - как вам угодно" (Шолохов 5). [context transl] "My duty was to advise you, but it's up to you whether you take it" (5a).

2. in any way (used to emphasize that it is inconsequential how):

- however;

- any which way;

- it doesn't matter how.

     ♦ "Книги расставить в определенном порядке?" - "Нет, их можно расставить как угодно". "Should I put these books in any particular order?" "No, you can put them however."

1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];

2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;

3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;

4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].

* * *

1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нець

2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́на

набраться

1) (стр. з.) набиратися, бути набираним, набраним, понабираним; (вбираться) вбиратися, втягатися, бути вбираним, увібраним, втягуваним, втягненим и т. п.;

2) набиратися, набратися, понабиратися, (находить) находити, найти, понаходити, набиватися, набитися, понабиватися, (собираться, скопляться) збиратися, зібратися, назбиратися, (отыскиваться) знаходитися, знайтися, познаходитися. [Вже по всіх усюдах потроху набирається чималенько нашої свідомої інтелігенції (Крим.). На храм було у нас не без людей: то той, то сей, то куми, то побратими, - тай набереться (Кониськ.). Набралося в чобіт води (Сл. Гр.). О, де ви такі розумні й понабирались? (Номис). Вилили з колодязя всю воду до цятини, а вона-ж узнов найде (Борз.). Тоді дешевше все було, малолюдно було, тепер уже миру набилося (Март.)]. Понемногу -раются охотники (желающие) - потроху набираються (збираються, знаходяться) охочі. Много ли их? - С десяток -рётся - чи багато їх? - Душ з десять (з десяток) набереться (добереться, знайдеться). Несколько рублей, может быть, и -рётся - кілька (декілька) карбованців може й набереться (настягається, найдётся знайдеться, едва-едва витулиться). [Настягалося рублів на кілька грошей (Мирн.). Подивлюсь по грошах: може й витулиться копа з шагом (Лебединщ.)];

3) типогр. - складатися, скластися и зложитися, набиратися, набратися; бути складаним, набираним, складеним, зложеним, набраним. Книга скоро -рётся - книжка незабаром буде складена (набрана). Уже -рается десятый лист - уже десятий аркуш складається (набирається);

4) набиратися, набратися, (о мног.) понабиратися чого, (кругом) оббиратися, обібратися, наоббиратися чим и чого. [Як насиплеш тілько злота, що всі мої люди наберуться кілько зможуть, то твій палац буде (Рудан.). А я думаю собі: як дасть мені грошей, то пхатиму в пазуху і в рукава, і в пелену наберу, одно слово, так обберуся грішми, що вже більше нікуди (Київщ.)]. -браться репьев, блох - набратися реп'яхів, убратися (обібратися) в реп'яхи, набратися бліх. [Підеш, дак у реп'яхи й уберешся (Г. Барв.). Свиня в реп'яхи обібралася (Сл. Гр.)]. -браться денег взаймы - напозичатися (грошей). [Ніхто вже не дає: у всіх вже напозичалися (Харк.). Напозичався вже так що й у вічі людям дивитися ніяково (Тесл.)]. -браться барства - набратися панства. [Вона довго терлась коло панів і набралась од них трохи панства (Н.-Лев.)]. -браться ловкости, учёности - набратися спритности, учености. - браться вредных правил, взглядов - набратися шкодливих правил, думок. -браться дурных привычек - набратися поганих завичок (звичок). Я впутался в это дело и -брался одних оскорблений - я встряв у цю справу і набрався (наслухався, вульг. наївся) самих образ. -ться сил (силы) - набиратися, набратися сили, убиватися, убитися, убиратися, убратися в силу, (окрепнуть) осильніти, (диал.) нажитися. [Там діти замолоду набираються сили та досвіду (Наш). Український рух шириться, і в силу вбивається письменство (Рада). На восьмий тиждень я устав з ліжка, тоді вже почав жваво у силу вбиратись (М. Вовч.). У нас сю ніч знайшлося теля, тільки ще не осильніло: не може стояти на ногах (Хорольщ.). За такої погоди можна нажитися (Звин.)]. -ться здоровым - набирати(ся), набрати(ся) (нагулювати, нагуляти, закохувати, закохати) здоров'я, оздоровлятися, оздоровитися. [Неначе набирав здоров'я, слухаючи його (Франко). Давав синові нагуляти здоров'я, не будив його рано (Мирн.). Хай здоров'ячка закохує, щоб тоді хазяїнувать подужав (Тесл.). В сій воді він купався, оздоровлявся, оздоровить і тебе (Борз.)]. -ться смелости - набиратися, набратися відваги (смілости), збиратися, зібратися на смілість, насмілюватися, насмілитися, насміти (що зробити). [Перевірившися, що жахавсь по-дурному, набирався нової, ще більшої відваги (Коцюб.). Иноді хочеться поцілувати там чи приголубити, та й соромно чогось, не насмію (Васильч.)]. -ться греха - набиратися, набратися гріха. [Мо вона скоро вмре, дак не хочу гріха набираться (Борз.)]. -браться беды - набратися (зазнати, здобутися, вкусити) біди (лиха, шутл. чихавиці). [Вже-ж і зазнав я лиха з тим позовом! (Кониськ.). На цій широкій та прибитій, слізоньками перелитій дорозі не раз і не двічі здобудеться чумак лиха (Коцюб.). Певна річ, що були-б ми набралися доброї чихавиці (Кониськ.)]. -браться страху - набратися (наїстися) страху. [Судячи по страху, якого наївся за той час у самоті, був певний, що уйшов з десять миль (Франко)]. -браться охоты - підібрати охоти. [Я підібрала охоти їхати до міста (Вінниччина)].

* * *

несов.; сов. - набраться

1) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. понабира́тися

2) тип. склада́тися, скластися (складеться), набира́тися, набра́тися

3) (напиваться пьяным) набиратися, набратися и мног. понабира́тися, сов. насмокта́тися, -смокчу́ся, -смокчешся, нажлу́ктитися, -кчуся, -ктишся

. в результате реакции образуется; из... получают; обеспечивать

•

The integration produced Eq. (5-16).

•

This treatment produces a paper more suitable for...

•

The theory provides a great deal of information on...

•

Data for other isotopic forms of the molecule provide additional relations.

•

Petroleum supplies the hydrocarbon compounds for synthesizing...

•

Oxidation of... yields (or gives) a mixture of aromatic carboxylic acids.

•

The transistor delivered 15 watts.

•

Sources which have a large extension in the image plane exhibit a narrow spectrum in...

•

The acid reacts with bases to form (or yield, or give, or produce) arsenates.

•

Slow distillation of ammonium acetate furnishes acetamide.

•

Transistors gave improved results.

•

This method offers minimum losses.

•

This company is responsible for over half of Canadian iron ore output.

•

The pit is turning out 800 tons of sand a day.

•

A 50-50 solder yields joints with higher tensiles.

•

One ton of bauxite yields about one ounce of gallium.

•

The integration yields (or gives) T₂ = 61..

* * *

 The average-wave data gives the most vivid description of the effect of the reef on the wave.

 This technique yields higher strain rates, on the order of 500 to 3000 s.

 These tests produced adiabatically-induced transformation bands at strain rates between 10 and 100 s-1.

 Relationships based on hardness do not allow an accuracy better than about one order of magnitude.

— давать... выигрыш

— давать... значения

— давать... показания

— давать... свободу в

— давать более глубокое представление о

— давать более удовлетворительные результаты

— давать большие преимущества

— давать в виде

— давать в результате

— давать в среднем

— давать в сумме

— давать возможность

— давать для справки

— давать довольно большую информацию

— давать довольно интересные результаты

— давать запас

— давать лишь незначительное преимущество

— давать лишь слабое представление о

— давать логическое объяснение

— давать меньшую экономию

— давать множество преимуществ по сравнению с

— давать наглядное представление о

— давать начало

— давать некоторое представление о

— давать некоторые преимущества

— давать объяснение

— давать основание для

— давать ответ на вопрос о

— давать ошибку в расчёте

— давать право

— давать представление о

— давать разрешение

— давать реакцию

— давать своё согласие

— давать толчок

— давать экономию

— дайте нам знать

— дайте поверхности как следует высохнуть

— мало что дает для повышения

— может и не дать

— не давать каких-либо неожиданных результатов

— не давать никаких преимуществ

— не давать никакой выгоды

— не давать ответа на вопрос

— ничего нового не даст

— подстановка величины... из... в... даёт

— подчёркнутые размеры даны не в масштабе

— расчёт по этому методу может давать ошибку, достигающую

— трудно дать точное определение

— хотя окончательные рекомендации пока давать рано

— что дало бы некоторую экономию

— это ничего не дает

 This interaction of failure modes implies the exhaustion of creep life once the critical creep-initiated crack has occurred.

 That the temperature of the lower wall is relatively low is indicative of the low rate at which heat is conducted into the lower wall.

 This indicated a type of hysteresis effect.

 There, the rapid drop-off at the lowest R number is suggestive of laminar flow.

— будем говорить, что

— в пользу...говорят

— вообще говоря

— вообще-то говоря

— говорить в пользу

— говорить о том, что

— говорить о том, что... должен

— говорить против

— говоря иначе

— говоря попросту

— говоря точнее

— говорят сами за себя

— грубо говоря

— если говорить без обиняков

— если говорить более конкретно, то

— если говорить вкратце, то

— если говорить о

— если говорить о..., то

— если говорить о недостатках, то

— если говорить о практических возможностях, то

— если говорить о практической стороне дела, то

— и хотя можно было бы говорить о

— излишне и говорить, что

— имеет смысл говорить о

— иначе говоря

— мы не будем здесь говорить подробно о

— мы нигде не говорим о том, что

— наш опыт говорит о том, что

— не говоря уже о

— не говоря уже о многих других

— не приходится и говорить, что

— о чем это говорит, не ясно

— относиться, строго говоря, к

— преждевременно говорить о

— рано говорить о

— распределяются, вообще говоря, по трём группам

— результаты говорят сами за себя

— со всей определённостью... говорят о том, что

— строго говоря, не применим для

— строго говоря, не применим к

— строго говоря, справедливы только

— убедительно говорить в пользу

— этот результат говорит о необходимости дальнейших

* * *

1) (вопросительная) ці (ли ставится после слова, к которому относится, а ці — перед словом, к которому относится)

- слишком близко

- слишком узкий

- слишком высокий

- слишком большой

- слишком дорого

- слишком долго

- слишком длинно

- слишком мелкий

- слишком короткий

- слишком лёгкий

- слишком мало

- слишком малый

- слишком сильно

- слишком мягкий

- слишком низко

- слишком поздно

- слишком пряный

- слишком рано

- слишком сложный

- слишком слабый

- слишком старый

- слишком тупой

- слишком быстро

- слишком тепло

- слишком тесно

- слишком тесный

- слишком часто

- слишком широко

- показаться слишком долгим

- не слишком мало

- не слишком много

- стрельнуть слишком далеко

- слишком длинный

- слишком долгий

- слишком много

* * *

нареч. занадта, задужа, залішне

(очень) вельмі

1) whether, if

2) (повтор: ли... ли)

\

\

ли ή ль

1. (μόριο ερωτημ.) άραγε, μήπως. τάχα, μη τάχα, μη τυχόν, μήγαρις, μπας και.

2. (μόριο επιτακτ.) και.

3. σε συνδυασμό με μερικά επιρρήματα, μόρια, ουσ. κλπ. σημαίνει: αμφιβολία, αβεβαιότητα, αναποφασιστικότητα κ.τ.τ.•

4. (σύνδεσμος ποθετικός) αν, εάν.

5. (σύνδεσμος διαχωριστικός)•

εκφρ.

то ли... то ли – είτε..., είτε, ή... ή, μια φορά... μια φορά.

6. κινέζικο μέτρο μήκους ή βάρους.

ли ή ль

1. (μόριο ερωτημ.) άραγε, μήπως. τάχα, μη τάχα, μη τυχόν, μήγαρις, μπας και.

2. (μόριο επιτακτ.) και.

3. σε συνδυασμό με μερικά επιρρήματα, μόρια, ουσ. κλπ. σημαίνει: αμφιβολία, αβεβαιότητα, αναποφασιστικότητα κ.τ.τ.•

4. (σύνδεσμος ποθετικός) αν, εάν.

5. (σύνδεσμος διαχωριστικός)•

εκφρ.

то ли... то ли – είτε..., είτε, ή... ή, μια φορά... μια φορά.

6. κινέζικο μέτρο μήκους ή βάρους.

1) alzarsi, levarsi in piedi

2) guarire

3) (fig.) schierarsi

4) levarsi

5) (fig.) (перед + strum.) sorgere

6) poggiare un piede (i piedi) su qc., salire

7) fermarsi, smettere di funzionare

8) costare

9) entrarci, starci

1) per, da

2) (для того, чтобы + inf.) affinché, che

a) stesso soggetto + inf.:

b) soggetti diversi + verbo al passato:

1) avv. singolarmente

2) pred. nomin.: