щиро

 щиро

1) правдиво, щиро

2) точно, правильно

3) лояльно, вірно, віддано

4) справді, дійсно, істинно

5) законно

6) правду кажучи

* * *

1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щиро

2) вірно, лояльно, віддано

3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картина

4) точно, вірно, правильно

5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)

1) щиро, сердечно; охоче

2) старанно, ретельно; із запалом

3) сильно, дуже

* * *

1) сердечно, щиро

2) ретельно, старанно; із запалом

3) дуже, сильно; страшенно

1) щиро, неудавано

2) чесно, прямо, відверто

* * *

1) щиро, непідроблено

2) чесно, прямо

1. n

1) прийом (гостя); гостинність; гостинний (щирий) прийом

2) привітання

2. adj

1) бажаний, приємний; довгожданий, довгоочікуваний

2) pred. що має право (дозвіл) користуватися (розпоряджатися) (чимсь)

3. v

1) вітати (гостя); гостинно (щиро) приймати

2) вітати, схвалювати

4. int

ласкаво просимо; просимо завітати (тж you are welcome)

* * *

1) прийом ( гостя); гостинність

2) привітання

int ласкаво просимо!

1) бажаний, приємний; довгоочікуваний

2) predic (to) той, що має право або дозвіл зробити що-н., скориставшись чим-н.

1) вітати ( гостя); привітно приймати

2) схвалювати, вітати

3) (by, with) зустріти (чим-н.); to welcome with a hail of bullets зустріти дощем куль

1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щиро

2) вірно, лояльно, віддано

3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картина

4) точно, вірно, правильно

5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)

нрч. невдавано, невдано, непідроблено, (искренно) щиро, правдиво. [Він зовсім щиро забував, що працюючи для дітей, він завсігди мав їх за тягар (Крим.). Плакали вони гірко й правдиво (Яворн.)].

* * *

нрч. щиро, щиросердно, ревно[е], сердешно, по-правді, по щирості, од (з) щирости, щирим серцем, з душі. [Щиро покохав її (Крим.). Кохав він мене вірно, щиросердно (Кон.). Хто любить ревне, жаліє певне (Сл. Гр.). Признаюсь вам по щирості тепер (Грінч.)]. -не вам преданный - щиро вам відданий.

сердечно, щиро, привітно, задушевно

* * *

1) сердечно, радо, задушевно

2) палко, пристрасно

щиро, непідробно, неудавано

* * *

1) чесно, правдиво, щиро

2) справді, правда

* * *

1) чесно; правдиво, щиро

2) посил. дійсно, правда; як же так, справді

1) просто, нескладно, легко

2) буквально, дослівно

3) скромно, невигадливо

4) щиро, нехитро

5) безглуздо

6) (для емоційного підсилення) просто (-таки), прямо (-таки)

* * *

1) просто, нескладно; буквально; скромно, невигадливо, нехитро; щиро, відкрито

2) просто, прямо-таки

непідробно, невдавано, щиро; істинно, правдиво

* * *

pron pers. (абсолютна форма; пор. your)

1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам

2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобі

3) свій, своя, своє, свої

* * *

1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];

2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];

3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.

* * *

1) душевно, душею, духовно;

2) щиро, сердечно. Душевно Вам преданный (формула в письмах) - душею Вам відданий (чаще) Ваш щирий, Ваш щирий прихильник, щиро до Вас прихильний.

* * *

1) душе́вно

2) щи́ро, серде́чно, щиросе́рдно, щиросе́рдо, щиросе́рдечно, душе́вно

(усердно) щиро, (действительно) справді, дійсно, направду, (точь-в-точь) достоту. -во молиться - щиро, побожно молитися. -во, что так - дійсно (справді) так.

* * *

1) (кратчайшим путём) на(в)простець, на(в)прямець, просто, прямо, на(в)прямки, прямцем, на(в)прошки, (диал.) простяком, навправці, навпрість. [Весніє, і сонце світить навпростець (Сосюра). Ворона напростець літає (Номис). Напрямець тільки ворони літають (Номис). Як річка замерзне, так ходимо просто (Київщ.). Напрямки підеш, то хутко дійдеш (Звин.). Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду (Номис). Прямцем до пекла (Котл.). Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра (Основа 1861). Я побігла до криниці навпрошки городами (Проскурівщ.). Він їхав до нас простяком (Новомосковщ.). Ішли пішки навправці (Франко). До ялиці було навпрість кроків двісті (Франко)]. Итти -мик - іти навпростець, простувати, прямувати; срв. Направляться 3. [Хто простує, той удома не ночує (Приказка)];

2) (начистоту) просто, прямо, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки, на прямоту, (откровенно) щиро, відверто, (без стеснений, фамил.) без сорома (сорому) казка. [Так просто йому й чеше (Лубенщ.). Скажу тобі просто (щиро), що ти погано зробив (Мирг.). Кожен не хотів проти тих людей навпростець виступати (Грінч.). Кажи мені навпрямець (Мова). Сміліші - так ті так напростець і стануть казати (Квітка). Я йому напрямки так і сказав (Звин.). Говорити на прямоту вигідніш (Крим.)]. Резать, не стесняясь, -мик - чесати без сорома казка, чесати руба. [Він руба так і чеше, до краю договорює (Звин.)].

* * *

1) навпросте́ць, напрямки́; навпрошки́ навпрямки́, напрямець, на́впрост навпрямці́; пря́мо, про́сто

2) (перен. без утайки) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; навпрямки́, напряме́ць, на́впрост навпрямці́; ( откровенно) щи́ро, відве́рто

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

1) (верно, точно, истинно) справді, правдиво, навсправжнє, навсправжки, щиро, суто, існо, настояще. [Ну, й справді молодець. Правдиво-народня література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.). Сестру Дідона мала Ганну, - навсправжки дівку хоч куди (Котл.). Щиро-народнє письменство (Єфр.). Суто золотий. Розробляли письменство з суто-російського погляду Єфр.). Не можете ви собі виявити іс(т)но, ані людям виписати добре (М. Вовч.). Його постать настояще схожа на постать сільського шляхтича (Неч.-Лев.)];

2) (в точности, в подробности) достоту, нестеменно, нестемнісінько, докладно, чисто, нескіщено, як-раз. [Я, коли хочеш, розкажу достоту (Л. Укр.). Пішов з ним, все ще не знаючи докладно, чи то сон, чи ява, що зо мною діється (Франко). Нестеменно (чисто) схожий. Син - нескіщено батько].

* * *

1) ( в самом деле) спра́вді; ( действительно) ді́йсно; (в сочетании с прил.) спра́вжній, по-спра́вжньому, ( чисто) су́то, ( истинно) і́стинно

2) ( в точности) то́чно; ( точь-в-точь) досто́ту, досто́тно; достеме́нно, нестеме́нно

3) в знач. вводн. сл. спра́вді, ді́йсно