-
1 szczerze
щиро -
2 truly
adv1) правдиво, щиро2) точно, правильно3) лояльно, вірно, відданоto serve smb. truly — віддано служити комусь
4) справді, дійсно, істинно5) законно6) правду кажучиyours truly — а) щиро ваш; з пошаною (у кінці листа); б) жарт. ваш покірний слуга
* * *['truːli]adv1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щироtell me truly what you think — скажіть мені чесно, що ви думаєте
it has been truly stated that... — правильно наголошувалося /мовилося/, що...; книжк. у функції ввідного слова по правді кажучи, чесно кажучи
truly, I am puzzled — по правді кажучи, я спантеличений
2) вірно, лояльно, відданоto serve smb truly — вірно служити
3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картинаto be truly happy — бути по-справжньому щасливим; в повному розумінні слова
4) точно, вірно, правильно5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)really and truly — є ні, насправдіє
-
3 heartily
adv1) щиро, сердечно; охоче2) старанно, ретельно; із запалом3) сильно, дуже* * *adv1) сердечно, щиро2) ретельно, старанно; із запалом3) дуже, сильно; страшенно -
4 sincerely
adv1) щиро, неудавано2) чесно, прямо, відверто* * *adv1) щиро, непідроблено2) чесно, прямо -
5 welcome
1. n2) привітання2. adj1) бажаний, приємний; довгожданий, довгоочікуванийwelcome guest — бажаний (дорогий) гість
welcome news — приємна (довгождана) звістка (новина)
you are welcome — ласкаво просимо; будь ласка; не варто подяки (у відповідь на подяку)
welcome home — з приїздом; поздоровлення з приїздом
3. vto welcome smb. at one's home — щиро (гостинно) приймати когось у себе (вдома)
2) вітати, схвалювати4. intласкаво просимо; просимо завітати (тж you are welcome)* * *I n2) привітанняIIto bid welcome — привітати ( гостя)
int ласкаво просимо!III a1) бажаний, приємний; довгоочікуванийwelcome letter [rest, news] — довгоочікуваний лист [відпочинок, -на новина]
you are welcome to any book in my library — можете взяти будь-яку книгу з моєї бібліотеки; вільний, має право зробити що-н.
IV vhe is welcome to it /to try/ — нехай спробує це зробити
to welcome smb at one's home — привітно приймати кого-н. у себе ( в домі)
2) схвалювати, вітати3) (by, with) зустріти (чим-н.); to welcome with a hail of bullets зустріти дощем куль -
6 truly
['truːli]adv1) правдиво, вірно, правильно; істинно, щироtell me truly what you think — скажіть мені чесно, що ви думаєте
it has been truly stated that... — правильно наголошувалося /мовилося/, що...; книжк. у функції ввідного слова по правді кажучи, чесно кажучи
truly, I am puzzled — по правді кажучи, я спантеличений
2) вірно, лояльно, відданоto serve smb truly — вірно служити
3) дійсно, достовірно, по справжньому; a truly absorbing book по-справжньому захоплива книга; a truly considerate host по-справжньому уважний господар; a truly difficult situation дійсно важка ситуація; a truly good man поза сумнівом хороша людина; a truly beautiful picture справді прекрасна картинаto be truly happy — бути по-справжньому щасливим; в повному розумінні слова
4) точно, вірно, правильно5) законно є yours truly щиро ваш, вірний вам; з повагою (в кінці лист; ваша покірна слуга)really and truly — є ні, насправдіє
-
7 непритворно
нрч. невдавано, невдано, непідроблено, (искренно) щиро, правдиво. [Він зовсім щиро забував, що працюючи для дітей, він завсігди мав їх за тягар (Крим.). Плакали вони гірко й правдиво (Яворн.)].* * *нареч.невда́вано, неуда́вано; щиро -
8 Искренно[е]
нрч. щиро, щиросердно, ревно[е], сердешно, по-правді, по щирості, од (з) щирости, щирим серцем, з душі. [Щиро покохав її (Крим.). Кохав він мене вірно, щиросердно (Кон.). Хто любить ревне, жаліє певне (Сл. Гр.). Признаюсь вам по щирості тепер (Грінч.)]. -не вам преданный - щиро вам відданий. -
9 cordially
advсердечно, щиро, привітно, задушевно* * *adv1) сердечно, радо, задушевноcordially yours — aмep. щиро ваш ( наприкінці листа)
2) палко, пристрасно -
10 genuinely
advщиро, непідробно, неудавано* * *advщиро, непідробно -
11 honestly
adv1) чесно, правдиво, щиро2) справді, правда* * *adv1) чесно; правдиво, щиро2) посил. дійсно, правда; як же так, справді -
12 simply
adv1) просто, нескладно, легко2) буквально, дослівно3) скромно, невигадливо4) щиро, нехитро5) безглуздо* * *[`simpli]adv1) просто, нескладно; буквально; скромно, невигадливо, нехитро; щиро, відкрито2) просто, прямо-таки -
13 unfeignedly
advнепідробно, невдавано, щиро; істинно, правдиво* * *[en`femidli]advнеудавано, непідробно, щиро -
14 yours
pron pers. (абсолютна форма; пор. your)1) ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вамhere is my place and there is yours — тут моє місце, а там — ваше
2) твій, твоя, твоє, твої; що належить тобіI saw a friend of yours — я бачив (одного) твого приятеля
yours of the 5th — ваш (твій) лист від 5-го числа
3) свій, своя, своє, своїyours truly — відданий Вам, щиро Ваш (наприкінці листа)
* * *[jxːz]pers pron (абсолютна форма; порів. your) (при зверненні до декількох осі ваш, ваша, ваше, ваші; що належить вам)here is our place and there is yours — тут наше місце, а там- ваше; еліптично замість сполучення your I з іменниками, часто вже використаному в даному реченні ваш, свій, ваша, своя тощо
take our pens and we shall take yours — візьміть наші ручки, а ми візьмемо ваші ( ручки); твій, твоя, твоє; що належить тобі; ваш, ваша тощо (при вихованому звертанні до одніє особи)
that cough of yours... — цей ваш кашель...
I am yours to command — я до ваших послуг/у вашем роспорядженні/; еліптично замість сполучення your II з іменниками, часто вже використаному в даному реченні твій, ваш, свій, твоя, ваша, своя тощо
you and yours — ви, ваші ( рідні); ви, вам подібні
yours faithfully [sincerely, truly], faithfully [sincerely, truly] yours — з повагою [щиро Ваш, відданий Вам]( в кінці лист)
what's yours — є що (Ви) будете питиє
-
15 душа
1) душа (ум. душка, душечка, душиця). [Людина з великою душею. Це чоловік без душі. Він був душею нашого товариства. В його творах багато душі]; (обращение к любим. человеку) душа (ум. душечка, дуся), серце (ум. серденько). [Жінко-душечко! Марусю- дусю!];2) (особа, кто-нибудь) душа, (иногда) дух. [Забере з собою приятелів душ трицять (Куліш)]. Ни души - ані душі, ані душечки, ні духа[у], ні хуху ні духу, нікогісінько. Ни -ши живой - ні духу[а] живого, ні живого духу[а], ані живої душечки. Нет ни -ши - нема ні духа[у]. [У цілому замку немає ні духа (Л. Укр.)]. Село Корчовате - чимале село, але з панів - ні духа (Кониськ.)];3) (передняя часть шеи у челов., самая ямочка) душа. [Застебнеться під саму душу (Квітка)]. Без души - не тямлячи себе, не тямлячись. [Не тямлячись з радощів]. Быть без -ши от кого, -ши не слышать (не чаять) в ком - коло кого всією душею упадати, дух за ким ронити. [Я за тобою й дух роню, а ти за мене забуваєш (Грінч.)]. Отвести -шу - спочити душею, (поэтич.) душу відволожити. Отдать богу -шу (умереть) - богу душу віддати. До глубины -ши - до живого, до самого серця, аж до дна душі. Душа в -шу - як одна душа, як один (їден) дух. [Років з три жили, як одна душа (Васильч.)]. За милую душу - залюбки, з дорогою душею. От -ши - з душі, від [з] щирого серця. От всей - ши - з усієї душі, від [з] щирої душі. [З душі бажаю (Кул.)]. Дякую тобі з усієї душі (Крим.). Від щирої душі готовий я віддати (Сам.)]. Всей -шой - від [з] душі (щирого серця), з дорогою душею, з цілого серця. [Люблю тебе з цілого серця]. По -ше - до душі, до серця, до в[с]подоби, до мисли. Приттись (приходиться) по -ше - припасти (припадати) до душі, до серця, до в[с]подоби, пристати (прийтися) до душі. Сколько -ше (-шеньке) угодно - скільки душа (душечка) забажає, досхочу. Трогать -шу - порушувати душу, доходити до душі, до серця. Хватать за -шу - брати (хапати, торкати) за душу. [Так і бере тебе за душу]. Чего -ше угодно - чого душа забажає. В душу не идёт - в душу не лізе. На душе мутит - з душі верне, нудить, млосно. Душа в пятки ушла - на [у] душі похололо, душа не на місці. Чуть душа держится - тільки душа в тілі, (фамил.) тільки живий та теплий.* * *душа́; (в сочетании с числ.) осо́бабез души́ — (в восторге от. чего-л.) у за́хваті, у захо́пленні; ( без памяти от страха) не тя́млячи (не пам'ята́ючи) себе́, не тя́млячись
в душе́ — ( мысленно) у душі́, у ду́мці, у думка́х; ( по своим склонностям) у душі́
говори́ть, поговори́ть по душа́м (по душе́) — говори́ти, поговори́ти (побала́кати) щи́ро (по щи́рості, щиросе́рдо, щиросерде́чно, відве́рто)
-
16 душевно
1) душевно, душею, духовно;2) щиро, сердечно. Душевно Вам преданный (формула в письмах) - душею Вам відданий (чаще) Ваш щирий, Ваш щирий прихильник, щиро до Вас прихильний.* * *нареч.1) душе́вно2) щи́ро, серде́чно, щиросе́рдно, щиросе́рдо, щиросе́рдечно, душе́вно -
17 истово
(усердно) щиро, (действительно) справді, дійсно, направду, (точь-в-точь) достоту. -во молиться - щиро, побожно молитися. -во, что так - дійсно (справді) так.* * *нареч.ре́вно, ре́вне; пова́жно; щи́ро, стара́нно; побо́жно -
18 напрямик
нрч.1) (кратчайшим путём) на(в)простець, на(в)прямець, просто, прямо, на(в)прямки, прямцем, на(в)прошки, (диал.) простяком, навправці, навпрість. [Весніє, і сонце світить навпростець (Сосюра). Ворона напростець літає (Номис). Напрямець тільки ворони літають (Номис). Як річка замерзне, так ходимо просто (Київщ.). Напрямки підеш, то хутко дійдеш (Звин.). Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду (Номис). Прямцем до пекла (Котл.). Як поїхав кругом, так сьогодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра (Основа 1861). Я побігла до криниці навпрошки городами (Проскурівщ.). Він їхав до нас простяком (Новомосковщ.). Ішли пішки навправці (Франко). До ялиці було навпрість кроків двісті (Франко)]. Итти -мик - іти навпростець, простувати, прямувати; срв. Направляться 3. [Хто простує, той удома не ночує (Приказка)];2) (начистоту) просто, прямо, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки, на прямоту, (откровенно) щиро, відверто, (без стеснений, фамил.) без сорома (сорому) казка. [Так просто йому й чеше (Лубенщ.). Скажу тобі просто (щиро), що ти погано зробив (Мирг.). Кожен не хотів проти тих людей навпростець виступати (Грінч.). Кажи мені навпрямець (Мова). Сміліші - так ті так напростець і стануть казати (Квітка). Я йому напрямки так і сказав (Звин.). Говорити на прямоту вигідніш (Крим.)]. Резать, не стесняясь, -мик - чесати без сорома казка, чесати руба. [Він руба так і чеше, до краю договорює (Звин.)].* * *нареч. разг.; тж. напрямк`и, напрям`ую1) навпросте́ць, напрямки́; навпрошки́ навпрямки́, напрямець, на́впрост навпрямці́; пря́мо, про́сто2) (перен. без утайки) пря́мо, навпросте́ць, напрямки́; навпрямки́, напряме́ць, на́впрост навпрямці́; ( откровенно) щи́ро, відве́рто -
19 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
20 подлинно
1) (верно, точно, истинно) справді, правдиво, навсправжнє, навсправжки, щиро, суто, існо, настояще. [Ну, й справді молодець. Правдиво-народня література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.). Сестру Дідона мала Ганну, - навсправжки дівку хоч куди (Котл.). Щиро-народнє письменство (Єфр.). Суто золотий. Розробляли письменство з суто-російського погляду Єфр.). Не можете ви собі виявити іс(т)но, ані людям виписати добре (М. Вовч.). Його постать настояще схожа на постать сільського шляхтича (Неч.-Лев.)];2) (в точности, в подробности) достоту, нестеменно, нестемнісінько, докладно, чисто, нескіщено, як-раз. [Я, коли хочеш, розкажу достоту (Л. Укр.). Пішов з ним, все ще не знаючи докладно, чи то сон, чи ява, що зо мною діється (Франко). Нестеменно (чисто) схожий. Син - нескіщено батько].* * *нареч.1) ( в самом деле) спра́вді; ( действительно) ді́йсно; (в сочетании с прил.) спра́вжній, по-спра́вжньому, ( чисто) су́то, ( истинно) і́стинно2) ( в точности) то́чно; ( точь-в-точь) досто́ту, досто́тно; достеме́нно, нестеме́нно3) в знач. вводн. сл. спра́вді, ді́йсно
См. также в других словарях:
щиро — нареч, кол во синонимов: 6 • всеусердно (3) • искренне (58) • искренно (52) • … Словарь синонимов
щиро — Присл. до щирий. •• Щи/ро дя/кую (вдя/чний) ввічлива форма подяки, що виражає сердечне визнання чиїх небудь заслуг, великої допомоги в чомусь. Щи/ро ка/жучи у знач. вставн. сл. висловлюючись відверто; не приховуючи нічого … Український тлумачний словник
щиро — 1) присл. (від усієї душі, від чистого серця дякувати комусь, вітати, поздоровляти когось тощо), сердечно, щиросердечно, щиросерд(н)о, красно 2) див. відверто 1) … Словник синонімів української мови
щиро — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
щиро... — Пр. Перша частина складних прикметників, що надає їм значення існування дійсної повної, справжньої якості, без поєднання з іншими якостями, напр.: щиробілий, щирочорний (зовсім чорний), щиромовний (правдомовний), щиропростий (простодушний) … Словник лемківскої говірки
частувати — (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), пригощати, пригостити, поштувати, шанувати, пришановувати, пришанувати; приймати, прийняти (у себе); підносити, піднести (подаючи страву, питво тощо); поїти, могоричити (горілкою, вином тощо)… … Словник синонімів української мови
Крымский юридический институт Национальной юридической академии Украины им. Ярослава Мудрого — Крымский юридический институт Национального университета «Юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого» (КЮИ НУ «ЮАУ им. Ярослава Мудрого») Директор Гуторова На … Википедия
душа — і/, ж. 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
ИСКРЕННИЙ — ИСКРЕННИЙ, чистосердечный, прямодушный, нелицемерный, прямой и усердный, южн. щирый. В виде сущ. ближний, всякий человек. Искренне, искренно нареч. всеусердно, прямо, открыто, щиро, нелицемерно. Искренность жен. свойство, сущность искреннего.… … Толковый словарь Даля
ЧИСТИТЬСЯ — ЧИСТИТЬСЯ, страд. и ·возвр. Медь чистится кислотой, квасной гущей. Небо чистится, прочищается. Утка на дождь хлопает крыльями и чистится. Чтоб вам чиститься, недочиститься! шутл., ·солдатск. брань. Вычистить ружья. Дочищаем остатки. Зачистится,… … Толковый словарь Даля