-
1 дьячок
дьяк (церк. причетн.) дяк, дячок (ув. дячило, соб. дяківство) [Наїхало до попа того дяківства та попівства повен двір]. Жена дьяка - дячиха. Ребёнок дьяка - дяченя. Сын дьяка - дяченко (прит. пр. дяченків). Дочь дьяка - дяківна (прит. пр. дяківнин). Звание, должность дьяка - дяківство, дякування. Помощник дьяка - піддячий (р. -чого). Дьячок и учитель церк. школы - (устар.) кондяк, бакаляр (р. -ра).* * *церк.дяк, -а, дячо́к, -чка́ -
2 кадет
1) (стар.) молодик, панич;2) (ученик воен. школы) кадет, корпусянець (-нця). [Спить корпусянець Гарась (Мова)];3) (член партии к.-д.) кадет.* * *полит. ист.каде́т -
3 младший
1) (летами) молодший, менший, ум. меншенький, меншечкий. [Молодші сестри спали з старшою (Кониськ.). Менша сестра літ не дійшла (Пісня). Та самий-же меншенький, та такий-же розумний синочок мій (Тесл.)]. Плиний -ший - Пліній Молодший. Самый -ший - наймолодший, найменший;2) (положением, чином) менший, (реже) молодший, (низший) нижчий, (не слишком) підстарший. [Самі, мовляв, і старші й менші (Номис). Майстри бувають старші, підстарші і менші (Київ)]. -ший помощник капитана - менший помічник капітана. -ший командный состав - нижчий (молодший) командний склад (-ду). -шие классы школы - нижчі класи школи.* * *моло́дший; ( по возрасту) ме́нший -
4 начальник
начальник; (заведующий, председатель, предводитель) голова; (старшой, шеф) старший (-шого); (власть имущий) зверхник. [Ти чув, що говорив отут начальник? (Л. Укр.). Та то-ж послав намісник, начальник ваш (Грінч.). Чоловік, що мала його більша частина (козаків) собі за голову; закликав сього нового зверхника Зборовський у свій курінь (Куліш). Хто тебе наставив старшим над нами? (Брацл.)]. -ник гарнизона - начальник залоги. Земский -ник - земський (-кого) (начальник). [Хіба йому земський не вибив зуба? (Коцюб.)]. Караульный -ник - начальник сторожі. Непосредственный (прямой), низший -ник - безпосередній, нижчий начальник. -ник отделения - начальник (голова) відділу. -ник связи, снабжения - начальник зв'язку, постачання. -ник станции - начальник станції. -ник школы - начальник (завідувач) школи. -ник штаба - начальник штабу. Отношения между -ком и подчинённым - відносини (по)між начальником і підлеглим (підвладним), відносини старшого до підлеглого (підвладного). Быть -ком - бути начальником (за начальника и т. п.); см. ещё Начальствовать 2.* * *очі́льник -
5 оканчивать
окончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, сов. докінчати и докінчити, закінчувати, сов. закінчати, закінчити, викінчувати, викінчити, (о многих) покінчати, покінчити, подокінчувати и подокінчати и т. д., (завершить) виве[і]ршувати, вивершити, дове[і]ршувати, довершити, заве[і]ршувати, завершити, повершити, доходити, дійти кінця, доводити, довести (до) краю, доходити, дійти, подоходити чого. Начал и не -чил - почав і не скінчив. -чивая свою речь… - кінчаючи (закінчуючи) своє слово (свою промову)… -чивая обзор истории украинской литературы - доводячи до краю огляд історії українського письменства (Єфр.). Едва -чил - ледві дійшов кінця. Не -чили высшей школы - не покінчали вищої школи, вищих шкіл не подоходили (Куліш). -чить курс (наук) - добути курсу (навчання). -чить дело, работу - (с)кінчити, докінчити справу, діло, роботу, доробити роботу. -чить дела, работы - покінчати, покінчити, поробити справи, діла, (все) діло, (всю) роботу. Начал и не -чил делать - почав і не доробив. -чить произведение, сочинение - докомпонувати твір. [Я докомпонував «Чорну Раду» (Куліш)]. -вать, -чить полевые или другие хозяйств работы - оброблятися, обробитися. Срв. Обсеяться, Обжинаться и т. п. -вать, -чить жизнь - віку доживати, дожити, віку добивати, добити, довікувати. Оконченный - скінчений, докінчений, закінчений и т. д.* * *несов.; сов. - ок`ончитькінча́ти, кінчи́ти и покінча́ти, скінча́ти ( редко) и скі́нчувати, скінчи́ти и скі́нчити и поскі́нчувати; ( заканчивать) закі́нчувати, закі́нчи́ти; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити -
6 освящение
свячі[е]ння, освячування, посвячування, посвячі[е]ння, посвята. [Свячіння пасок. Шлюб без церковного посвячення (Доман.). Посвята церкви]. Празднование -ния (храма, школы) - посвятини. -ние воды - водосвяття, (на Крещение) Йордань, Ордань (-ни), водохрища.* * *церк.свя́чення, освя́чення, посвя́чення, освя́чування, посвяща́ння -
7 открывать
открыть1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];5) (изобретать) винаходити, винайти що;6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…* * *несов.; сов. - откр`ытьвідкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти
См. также в других словарях:
Школы — ■ Политехническая мечта всех мамаш (старо). ■ В тревожное время пугало для буржуа, когда он узнаёт, что Политехническая школа заодно с рабочими (старо). ■ Говорить просто «школа» значит заставить поверить, что ты в ней учился. ■ В Сен Сире учатся … Лексикон прописных истин
Школы — Школьник в школьной форме (Пакистан) Медресе в Серекунде (Гамбия) Файл:Iran s school.jpg Иранская школа Школа (от греч … Википедия
Школы № 6 — МОУ СОШ № 6 Муниципальное общеобразовательное учреждение средняя общеобразовательная школа №6 города Железнодорожного Московской области. Директор Киселева Елена Георгиевна. 143980, город Железнодорожный, улица Саввинская, дом 1, телефон (495)… … Википедия
Школы фабрично-заводского ученичества — школы фабзавуча (ФЗУ), осн. тип профессионально технической школы в СССР (1918 40). Первые школы ФЗУ возникли как форма реорганизации ремесленного ученичества и школ клубов рабочей молодёжи в учебные заведения при предприятиях. В 1921 Союзом… … Педагогический терминологический словарь
Школы психологии — Это служебный список статей, созданный для координац … Википедия
ШКОЛЫ ГРАМОТЫ — в России до 1917 ведомственные или частные школы элементарного обучения. Первые возникли в Древнерусском государстве. С 19 в. 1 и 2 годичные. В 1891 переданы Синоду на правах церковно приходских … Большой Энциклопедический словарь
ШКОЛЫ ФЗО — см. Фабрично заводского обучения школы … Большой Энциклопедический словарь
ШКОЛЫ ФЗУ — см. Фабрично заводского ученичества школы … Большой Энциклопедический словарь
ШКОЛЫ ФАБРИЧНО-ЗАВОДСКОГО ОБУЧЕНИЯ — (школы ФЗО), в 1940 1958 профессионально технические учебные заведения в СССР для подготовки рабочих массовых профессий (для строительства, угольной и др. отраслей промышленности) со сроком обучения 6 месяцев. Преобразованы в профессионально… … Энциклопедический словарь
ШКОЛЫ ФАБРИЧНО-ЗАВОДСКОГО УЧЕНИЧЕСТВА — (школы ФЗУ), в 1920 1958 профессионально технические учебные заведения в СССР для подготовки квалифицированных рабочих. Преобразованы в профессионально технические училища … Энциклопедический словарь
Школы Кирова — Средние школы города Кирова: Кировский экономико правовой лицей (КЭПЛ) школа, на протяжении многих лет готовящая победителей всероссийских олимпиад по экономике, праву и истории. Вятская гуманитарная гимназия Муниципальное общеобразовательное… … Википедия
