-
1 определяться
определиться1) визначатися, визначитися, позначатися, позначитися, вияснятися, вияснитися;2) (на службу) одержати посаду, піти в службу; (в школу) вступити до школи. Я -лся в школу - мене прийнято в школу, я вступив до школи.* * *несов.; сов. - определ`иться1) визнача́тися и визна́чуватися, ви́значитися; ( намечаться) окре́слюватися, окре́слитися2) ( обусловливаться) обумо́влюватися, обумо́витися3) ( определять своё местонахождение) спец. визнача́ти и визна́чувати своє́ місцеперебува́ння, ви́значити своє́ місцеперебува́ння4) (устраиваться на какую-л. службу, работу) улашто́вуватися, улаштува́тися; ( поступать - в школу) вступа́ти, вступи́ти5) строит. (несов.) визнача́тися, визна́чуватися; окре́слюватися; признача́тися, приділи́тися; обумо́влюватися, зумо́влюватися; ухва́люватися, постановля́тися; визнача́тися; признача́тися, приділя́тися; улашто́вуватися; віддава́тися -
2 проходить
пройти1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.* * *I несов.; сов. - пройт`и1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гтиII см. прохаживать II -
3 leaver
nтой, хто від'їжджає (залишає, кидає, відходить, відпливає, відкладає)school leaver — а) випускник, абітурієнт; б) учень, який покинув школу
* * *school leaver — випускник, абітурієнт;; учень, що кинув школу
-
4 Lombardic
adj1) що стосується Ломбардії (ломбардійців)2) ломбардський (про школу художників, архітектуру)* * *aякий стосується, відноситься до Ломбардії; ломбардський (про архітектуру, школу художників) -
5 non-provided
adjщо не перебуває на місцевому бюджеті; що не фінансується місцевим бюджетом (про школу)* * *a; іст.який не знаходиться на місцевому бюджеті ( про школу); який утримується на кошти приватних осіб або організацій -
6 school-dame
n1) літня жінка, що утримує початкову (сільську) школу2) ірон. шкільна учителька* * *n1) icт. вчителька літнього віку, яка утримує початкову ( сільську) школу2) ірон. типова вчителька, наставниця; "класна дама" -
7 наём
1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].* * *тж. наёмканаймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів\наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли
-
8 основывать
основать1) засновувати, заснувати, закладати, закласти и заложити, споруджати, спорудити, фундувати, зафундувати, (поселение) осаджувати, осадити, (о многих) позасновувати, позакладати, пофундувати. -ать общество, школу - заснувати, (закласти) товариство, школу. -ать своё жилище в каком-л. месте - осаджуватися (осадитися, осістися) житлом на якомусь місці;2) (обосновывать чем) засновувати, заснувати, покладати, покласти, ставити, поставити на чому, ґрунтувати, уґрунтовувати, уґрунтувати чим и на чому, спирати, сперти на чому и на що. На чём -вываете вы это предположение? - на чому ви цю гадку ставите? -ать свои заключения на непроверенных фактах - спирати свої висновки на неперевірені факти (и на неперевірених фактах). -ать своё счастье на несчастьи ближнего - будувати (ставити) своє щастя на нещасті ближнього;3) (пряжу) снувати, засновувати, заснувати. Основанный -1) заснований, закладений, заложений, зафундований, (о поселении) осаджений;2) оснований, заснований на чому, уґрунтований чим и на чому, опертий, спертий на чому. -ный на праве - правний. См. Правовой. Ни на чём не -ное предположение - безпідставний здогад (-на гадка).* * *несов.; сов. - основ`ать1) (класть начало, учреждать) засно́вувати, заснува́ти и позасно́вувати, осно́вувати, оснува́ти2) ( строить) будува́ти, збудува́ти и побудува́ти; ( обосновывать) обґрунто́вувати, обґрунтува́ти; (несов.: базировать) ґрунтува́ти, базува́ти -
9 поступать
поступить1) чинити, учинити, робити, зробити, поводитися, повестися, (опис.) ходити яким робом. [Чинімо так, як чинять адвокати: поспоривши, їдять і п'ють укупі (Куліш). Не добре ми собі учинили, що свою матінку прогнівили (Дума). Міркував, повестися в цім ділі]. Как мне -пить? - як (или що) маю чинити? -пать против совести (чести) - поводитися, повестися як безсумлінний, чинити проти сумління; поводитися, повестися безсумлінним (безчесним) робом, ходити лихим робом. -пать честно - чинити (робити) чесно; ходити чесним робом. [Я в твоїй справі ходив найчеснішим робом (Куліш)]. -пать несправедливо - кривити, покривити (душею), чинити, робити не по правді. [Він первих вас за кривду покарає, дарма що ви кривили задля його (Куліш)]. -пать таким образом - робити таким чином, чинити (ходити) таким (тим) робом. [Не тим-би робом треба тут ходити (Куліш)]. -пить с кем - повестися з ким, повернути ким. [Чи ти знаєш, як Цезар хоче повернути мною? (Куліш)]. -пать по дружески с кем - поводитися, повестися з ким по дружньому (дружнім робом), дружити кому. [Другові дружи, а другого не гніви]. -пать несправедливо с кем - кривдити, скривдити кого. -пать по закону - чинити (робити) по закону (законним робом), ходити в законі. [Щоб мені випробувати їх, чи ходитимуть у законі мойому, чи ні (Св. Пис.)]. Жестоко -пать с кем - поводитися, повестися з ким жорстоко, нелюдським робом. -пать правильно - справедливо, правдиво робити, чинити по правді. -пать по своему - своїм робом робити, зробити (чинити, вчинити); ходити своїм робом; своїм богом іти, піти, ходити. -пать по чьему-л желанию - чинити волю чию. [Чини мою волю]. Не знаешь, как -пить - не знаєш, що (в)чинити (робити), як повестися; не знаєш, на яку ступити. -пать иным способом - чинити иншим робом; робити иншим чином. -пай с оглядкой - чини (роби) обачно; (шутл.) позирай (озирайсь) на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)];2) (в школу, на должность) вступати, вступити, іти, піти у школу, до школи, на посаду; (наниматься) найматися, найнятися куди, до кого, іти, піти в найми, ставати, стати до кого. [Найнявся на баштан за баштанника. Наймусь до тітки за няньку. Дівчата у Київі стають за наймичок до кухні, або за няньок до дітей]. -пить на срок, считающийся годами - стати на годи. [Піду за наймичку куди або до швачки: стану у неї на годи, доки вивчусь шити (Конис.)]. -пить на военную службу - піти у військо (до війська), у москалі;3) (прибывать, итти) вступати, вступити, надходити, надійти до чого. Деньги уже -пили в государственное казначейство - гроші вже вступили до державної скарбниці. Имущество уже -пило в продажу - майно вже пішло в продаж. Налоги -ют своевременно - податки надходять (прибувають) своєчасно. Поступающий - вступний. [Вступні папери].* * *несов.; сов. - поступ`ить1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) чини́ти, учини́ти; (несов.: действовать) ді́яти; ( обращаться) пово́дитися, повести́ся2) (устраиваться куда-л.) вступа́ти, вступи́ти; (несов.: стать участником чего-л.) піти́3) ( прибывать) надхо́дити, надійти́; ( переходить) перехо́дити, перейти́ -
10 Определять
определить1) визначати, визначувати, визначити, назнаменати. [Парламент має визначувати права й обов'язки громадян республіки. Шевченко назнаменав широкі гряниці нашому духові народньому (Куліш)]. -лить широту и долготу местности - визначити широту і довготу місця. -лять достоинство, ценность чего - визначати вартість чого;2) (о суде, правительстве) присуджувати, присудити, декретувати, здекретувати, вирекати, виректи. [Позиваю його, а що судці присудять, того ще не знати. Яку-б кару ледачому здекретувати? (Куліш). Смерть вирекали за крадіжку запорожці];3) (на должность) призначати, призначити, настановляти, настановити, поставити ким, за кого, (шутл.) притокмити. [Настановлено його за вчителя. Призначено його суддею. Поставив його пан за ключника]. -лить в школу - віддати до школи, записати в школу, (шутл.) притокмити;4) (деньги на что) призначати, призначити гроші куди, на що, приділяти, приділити;5) (о судьбе) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити кому що. -лить кому долгую жизнь - судити кому вік довгий. -ляемый - визначуваний; (на должность) призначуваний, настановлюваний. -деленный - визначений, приділений; (на должность) призначений, настановлений, наставний. -
11 drop out of school
-
12 separate
1) окремий, самостійний; сепаратний; роздільний2) розділяти; розлучати ( подружжя); розлучитися ( про чоловіка і жінку)•separate the school and the Church — = separate the school from the Church відокремлювати школу від церкви
- separate agreementseparate the school from the Church — = separate the school and the Church
- separate antagonists
- separate appeal
- separate appellant
- separate but equal
- separate crime
- separate deal
- separate domicile
- separate entity
- separate estate
- separate judgement
- separate judgment
- separate legal entity
- separate maintenance
- separate negotiations
- separate opinion
- separate peace treaty
- separate personality
- separate property
- separate punishment
- separate representation
- separate residence
- separate sentencing
- separate session
- separate sitting
- separate talks
- separate trial
- separate vote
- separate voting -
13 busing
n; амер.перевезення на автобусах; перевезення школярів ( з одного району в школу в іншому районі) -
14 continuation class
"школа додаткових знань" (для тих, хто закінчив середню школу; платна; у Великій Британії) -
15 eleven-plus
nіспити для одинадцятирічних (відбірні для зарахування в ту чи іншу середню школу; у Великій Британії) -
16 enrolment
n1) внесення до списку (реєстру); реєстрація2) акт реєстрації, запис (у книзі)3) прийняття в члени, запис (до організації)4) вербування5) військ. зарахування (вступ) на військову службу6) амер. реєстрація прихильників партії для участі у первинних виборах* * *= enrollment; n1) внесення до списку, до реєстру; реєстрація; акт реєстрації, запис ( у книзі актів)2) запис, прийом (у члени організації, у школу); зарахування3) набір; кількість прийнятих ( учнів)4) вiйcьк. зарахування або вступ на військову службу5) aмep. реєстрація прихильників партії для участі в первинних виборах -
17 graduate
In1) випускник вищого учбового закладу2) амер. той, що закінчив будь-який учбовий заклад3) мензуркаgraduate school (courses) — амер. аспірантура
graduate student — амер. аспірант
IIv1) закінчити вищий учбовий заклад і одержати ступінь бакалавра2) амер. закінчити будь-який учбовий заклад3) амер. давати диплом; присуджувати учений ступінь4) розташовувати в певному порядку (за певним принципом)5) градуювати; наносити поділки; калібрувати6) біол. поступово змінюватися (переходити з одного стану в інший)7) хім. згущати рідину (випаровуванням)* * *I n2) мензурка; мірна посудинаII aякий закінчив вищий навчальний заклад; aмep. який відноситься до аспірантури; аспірантськийIII vgraduate center /school, courses/ — аспірантура
1) закінчити вищий навчальний заклад, отримати ступінь бакалавра; aмep. закінчити будь-який навчальний заклад; переходити ( з чого-небудь на що-небудь)2) aмep. давати диплом; присуджувати ступінь3) розташовувати в певному порядку, за певним принципом4) градуювати, наносити поділки; калібрувати5) бioл., гeoл. ( into) поступово змінюватися, переходити з одного стану в інший6) xiм. згущати рідину ( випарюванням) -
18 inspect
v1) старанно оглядати; уважно (пильно) вивчати; переглядати2) інспектувати, проводити огляд; наглядати* * *[in'spekt]v1) оглядати; пильно вивчати; переглядати2) перевіряти; інспектувати -
19 irregular
1. n1) солдат нерегулярної армії2) звич. pl нерегулярні війська3) тимчасовий працівник2. adj1) неправильний; який не відповідає нормам (правилам); незвичайний; неприйнятийirregular appetite — неймовірний (надмірний) апетит
2) незаконний3) що має неправильну форму, нестандартний; несиметричний4) нерівнийirregular running — а) нерівний хід; б) неправильна експлуатація
5) нерегулярний, нерівномірний; неоднаковий; непостійний6) військ. нерегулярний7) безладний, розпущений, розбещений; безпутний, аморальний8) грам. неправильний* * *I n1) солдат нерегулярної армії; pl нерегулярні війська2) той, хто тимчасово займає посаду3) несортовий товар, знижений у ціні товарII a1) неправильний; який не відповідає правилам, нормам, стандартам; незвичайний; неприйнятий; незаконний2) який має неправильну форму, нестандартний; несиметричний; нерівний3) нерегулярний, нерівномірний, неоднаковий; непостійний4) непорядний; розпущений, аморальний5) вiйcьк. нерегулярний, іррегулярний6) гpaм. неправильний -
20 quit
1. n амер.звільнення, увільнення (з роботи)2. adj pred.вільний; що звільнився (від чогось), що здихався, позбувся (чогось)3. v (past і p.p. quitted; амер., розм. quit)1) кидати, залишати2) звільнятися, іти у відставку4) перестати, кинути, відмовитисяto quit smoking — перестати (кинути) палити
to quit school — перестати ходити до школи, покинути школу
quit your nonsense! — годі теревенити!, годі молоти дурниці!
5) віддячувати, відплачувати7) позбуватися, звільнятися, позбавлятися, спекатися8) поводитися9) виправдувати (когось)* * *I [kwit] a; сл.розм. звільнення ( з роботи)II [kwit] a; predicвільний, який звільнився або відкараскався ( від чого-небудь або кого-небудь)III [kwit] v1) залишати, кинути; розм. звільнятися; іти у відставку2) cл. кидати, припиняти, кидати; залишати4) пoeт. відплачувати5) виплачувати ( борг); виконувати ( зобов'язання)6) звільнятися; позбуватися ( чого-небудь)7) арх. refl поводитися
См. также в других словарях:
Чебурашка идёт в школу — Чебурашка идёт в школу … Википедия
Чебурашка идёт в школу (мультфильм) — Чебурашка идёт в школу Тип му … Википедия
Алпамыс идёт в школу — Алпамыс идёт в школу … Википедия
Возвращение в школу ужасов (фильм) — Возвращение в школу ужасов Return To Horror High Жанр триллер Режиссёр Билл Фроелич Продюсер Марк Лиссон … Википедия
Возвращение в школу ужасов — Return To Horror High … Википедия
Снова в школу (фильм) — Снова в школу Back to School Жанр комедия … Википедия
Чебурашка идет в школу (мультфильм) — Чебурашка идёт в школу Тип мультфильма кукольный Режиссёр Роман Качанов Автор сценария Роман Качанов, Эдуард Успенский Роли озвучивали В … Википедия
Чебурашка идет в школу — Чебурашка идёт в школу Тип мультфильма кукольный Режиссёр Роман Качанов Автор сценария Роман Качанов, Эдуард Успенский Роли озвучивали В … Википедия
Снова в школу (Сверхъестественное) — Снова в школу After School Special Номер эпизода 4 сезон, 13 эпизод Место действия Сиу Сити, Индиана Сверхъестественное Дух Автор сценария Дэниел Лофлин Эндрю Дабб Режиссёр Адам Кейн Премьера 29 января, 2009 … Википедия
Дети! в школу собирайтесь, — / Петушок пропел давно — Первые строки стихотворения «Приглашение в школу» русского поэта XIX в. Льва Николаевича Модзалевского (1837 1896). Далее: Попроворней одевайтесь! Смотрит солнышко в окно. Человек, и зверь, и пташка Все берутся за дела; С ношей тащится букашка,… … Словарь крылатых слов и выражений
Снова в школу — Back to School Жанр комедия Режиссёр … Википедия