-
1 шанобливий
respectful, deferential -
2 шанобливий
-
3 шанобливий
почти́тельный; ( сильнее) благогове́йный -
4 шанобливий
პატივცემული, პატივსაცემი -
5 шанобливий
ürmetkâr -
6 deferencetial
-
7 почтительный
шанобливий, шановливий, почестливий, почтив(н)ий. [Буде слухняна й шановлива (Гр.)].* * *1) шанобли́вий; пошти́вий, почти́вий -
8 assentaneous
adjшанобливий, поштивий; що погоджується з усім* * *aякий погоджується з усім, шанобливий -
9 awesome
adj1) що вселяє страх (благоговіння); жахливий2) заляканий; благоговійний; шанобливий* * *a1) який вселяє страх; жахливий2) сповнений страху; побожний; шанобливий -
10 complacent
adj1) самовдоволений2) послужливий, шанобливий, люб'язний* * *a2) послужливий, шанобливий, люб'язний -
11 deferential
adjпоштивий, шанобливий; що ставиться з повагою* * *I aшанобливий; який ставиться з повагоюII = deferent I 2 -
12 dutiful
adj1) ретельний, старанний; сповнений усвідомлення обов'язку2) слухняний, покірний; старанний3) шанобливий, послужливий* * *aретельний, старанний; сповнений почуття обов'язку; слухняний; покірний; відданий; шанобливий -
13 gallant
1. n1) світська людина; кавалер; франт2) галантний кавалер, дамський догідник; залицяльник, баламут3) коханець2. adj1) хоробрий, доблесний; лицарський2) галантний, поштивий, шанобливий, люб'язний (до жінки)3) любовний4) поет. гарний, красивий, прекрасний; величний; чудовий; пишний5) нарядний, елегантний, блискучий3. v1) кокетувати; гратися2) залицятися; бути галантним кавалером; супроводити (даму)3) франтити, красуватися, пишатися* * *I n1) світська людина, кавалер; франт2) дамський догідник; кавалер; коханецьII a1) icт. хоробрий, доблесний2) галантний, люб'язний, уважний, шанобливий ( до жінок)3) любовний4) пoeт. гарний, прекрасний, чудовий; величний; величний, величавий ( про корабель); баский ( про коня)5) icт. елегантний; ошатний, блискучийIII v1) супроводжувати ( даму)2) залицятися, бути галантним кавалером; icт. кокетувати, грати3) хизуватися, красуватися -
14 honorific
-
15 humble
1. adj1) скромний; соромливий; боязкий; шанобливий2) покірливий, покірний; смирний3) раболіпний, позбавлений почуття власної гідності4) простий, бідний; непомітний5) бот. низькорослийhumble plant — бот. мімоза
2. v1) упокорювати; принижувати; приборкувати; угамовувати2):to humble oneself — принижуватися, підлещуватися
3) осоромлювати, ганьбити* * *I a1) скромний, сором'язливий, боязкий; шанобливий; смиренний, покірний2) раболіпний, позбавлений почуття власної гідності3) простий, бідний, скромний; непомітний4) бoт. низькорослийII vупокорювати, принижувати; осоромлювати, ганьбити -
16 obeisance
n1) шанобливий уклін, реверанс2) пошана, шана, ушанування; повагаto do (to pay) obeisance to smb. — висловити пошану комусь
* * *n1) шанобливий уклін, реверанс2) повага, пошана; поклоніння -
17 obeisant
adj1) шанобливий; поштивий; послужливо-покірний2) слухняний; покірний* * *a1) шанобливий; послужливо-покірний2) = obedient II -
18 respectful
adjшанобливий, ввічливий, чемний* * *aшанобливий; ввічливий -
19 reverend
1. n рел.священик, його преподобіє (його велебність)Right R. — єпископ, владика
2. adj1) церк. преподобнийVery R. — (його) преподобіє (про настоятеля собору)
Right R. — (його) преосвященство (про єпископа)
Most R. — (його) високопреосвященство (про архієпископа)
2) шановний; високоповажаний; вельмишановний3) шанобливий4) розм. міцний, нерозведений (про віскі)* * *I nсвященик, його преподобієII aRight Reverend — його преосвященство; єпископ, владика
1) цepк. ( його) преподобієthe Right Reverend — ( його) преосвященство ( про єпископа)
the Most Reverend — ( його) високопреосвященство ( про архієпископа)
Reverend Mother — мати-ігуменя ( монастиря); ігуменя
2) peл. преподобний ( про святого)3) поважний, високоповажний, шановний4) icт. шанобливий -
20 reverent
adj1) шанобливий; благоговійний2) амер., розм. міцний (про віскі)* * *aшанобливий; побожний, благоговійний
См. также в других словарях:
шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови
шанобливий — а, е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого , чого небудь. || Який виявляє глибоку повагу, пошану до кого небудь (про людину). || Сповнений виразу глибокої поваги, пошани до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
шанобливий — [шанобли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
шанобливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови
побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник
уклінний — а, е. Який виражає пошану; шанобливий. || Який виражає покору, смиренність. •• Уклі/нне проха/ння заст. ввічлива форма прохання … Український тлумачний словник
улесливий — (вле/сливий), а, е. 1) Схильний лестити. 2) Який містить лестощі, обіцянки, умовляння. || Нещиро шанобливий … Український тлумачний словник
шанобливість — вості, ж. Абстр. ім. до шанобливий … Український тлумачний словник
шанобливо — Присл. до шанобливий … Український тлумачний словник
шановливий — а, е, заст. Шанобливий … Український тлумачний словник