-
121 кувыркаться
кувыркнуться перекидатися, перекинутися, перевертатися, перевернутися, беркиц(ь)нути(ся), перекицнутися, перекицнути; срвн. Перекувыркиваться. [Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем і перекидався, і купався в просторах (Грінч.). Дівча гуляє на призьбі, і Рябко перекидається перед ним (Г. Барв.). Беркицьнувся в річку (Богодухівщ.). Перекицнувся, а таки знову став на рівні ноги (Київщ.)].* * *несов.; сов. - кувыркн`уться и кувырн`утьсяперекида́тися, переки́нутися, переверта́тися, переверну́тися; сов. берки́цьнутися -
122 лебезить
1) (перед кем, около кого) лабузитися, підлещуватися до кого, підсипатися до кого, запобігати перед ким, упадати коло кого, крутитися перед ким, тупцятися коло кого. (перен.) (листом) стелитися перед ким, срвн. ещё Заискивать, Угодничать. [Оце тупцявся, тупцявся коло тітки, думав хату одпише (Звин.). Як вибирали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! (Звягельщ.)]. Не даром он около него -зит - не дурно він до його підлещується, не дурно він крутиться перед ним;2) чалапати, шелепати, тьопати, брьохати (по грязюці, по болоту); срвн. ещё Шлёпать по грязи.* * *(перед кем) підлабу́знюватися, лабу́знитися, підле́щуватися (до кого), запобіга́ти (перед ким), упада́ти (коло кого, за ким), [ли́стом] стели́тися (перед ким) -
123 лежебок
лежень (-жня), (зап.) лежух (-ха), лежебока (общ. р.), лежнюха, лежун (-на), лежака, лежняка, полежака, полежаха, полежак (-ка), полежай (-ая) и полежій (-ія), валяка, валюка), нероба, (перен.) бабак, байбак; срвн. Лентяй. [Вдягайся, лежню, та їдь у поле! (Н.- Лев.). Лежух лежить, а над ним бог кряжить (Номис). Каша мати наша, а борщ полежака (Номис). Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (Котл.)]. -бок на печке - пічкур (-ра). [Буду я дома пробувати, будуть мене люди пічкуром, полежаєм прозивати (Дума)]. Быть -ком - бути лежнем, срвн. Лежебочить.* * *(м.)лежебо́ка — м., ж. ле́жень, -жня (м.), лежебо́ка м., ж., лежебо́к (м.), валя́ка м., ж.; неро́ба м., ж.
-
124 лицемерить
лицемірити, лицемірствувати, фальшувати, лукавити, (маскироваться) личкуватися; (двоедушничать) двоїти, двоєдушити; (ханжить) прикидатися святим, побожним, удавати з себе святого, побожного, святобожити. [Сам лицемірствує з собою (Франко). Та бачиш, як вони фальшують з нами (Куліш). Ставши віч-на-віч, він личкується перед ним, а за очі каже: хуторянський баша (Мова). Я ніколи не вміла двоїти, не вміла ховати того, що почувала (Кониськ.)].* * *лицемі́рити, лука́вити, криви́ти душе́ю -
125 лишний
зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.* * *( избыточный) за́йвий; ( ненужный) непотрі́бний, даре́мний; ( свободный) ві́льний; ( дополнительный) додатко́вий -
126 ловкость
спритність, моторність, меткість, жвавість, проворність, в'юнкість, звинність, зручність, вправність, промітність, дотепність, змисність, імкливість; похватність, вигідність; замашність; влучливість, влучність (-ности). [На торговий хист та спритність мало вже надії (Єфр.). Де ж той огонь, де та моторність, жвавість? (Г. Барв.). Бачучи його зручність і справність, радився з ним, мов із старшим (Франко). Потім люди набиралися більшої вправности й майстерности (Л. Укр.). Нема у вас ні того хисту, ні тієї дотепности (Мирн.)]. -кость рук - вправність рук.* * *спри́тність, -ності, згра́бність, ме́ткість, -кості, удатність; зуга́рність, промі́тність; впра́вність; влу́чність; вда́лість, -лості -
127 лопасть
1) (широкий конец) лопатень (-тня), лопать (-ти). [Заляпав не кінчиком язика, а цілим лопатнем до самої пельки (Н.-Лев.)];2) (весла) лопать, (диал.) пелюстка. [Як повернув весло, так воно по саму лопать і зломилося (Сл. Ум.). Погане це весло - пелюстка вузька, ним гребтися все одно, що дрючком (Богодух.)];3) (в пароходных колёсах, винте) лопать, лопатка. [Лопаті ґвинта посилали отари прудких брижів на тванисту намулину (Кінець Неволі)];4) (сторона, бок, крыло) крило (лапа) лапа; (чепца) зав'язка, стяжка;5) бот. (листа, рыльца) - частка;6) зоол. - лопать (-ти).* * *ло́пать, -ті; ( плица) пли́ця -
128 льстиво
лестиво, підлесливо, облесливо, улесливо, облесно, (зап.) підхлібливо, підхлібно, підхвально. [Найгірший ворог той, хто лестиво вихваляє нас (Основа). Ласкаво та облесливо говорила з ним (Н.-Лев.)].* * *нареч.підле́сливо, обле́сливо, уле́сливо, лести́во
См. также в других словарях:
Нимёллер — Нимёллер, Мартин Почтовая марка ФРГ, посвящённая М. Нимёллеру, 1992, 100 пфеннигов (Скотт #1698) … Википедия
Ним Кароли Баба — санскр. नीब करोरी बाबा Дата смерти: 11 сентября 1973(1973 09 11) Место с … Википедия
Ним (значения) — Ним: Ним город во Франции Ним футбольный клуб из Франции Ним дерево Ним математическая игра НИМ часто используемая аббревиатура для журнала «Навигатор Игрового Мира» 51 Ним астероид главного пояса … Википедия
Ним — (Nîmes), город на Ю. Франции, в 103 км к СЗ. от г. Марсель. 133 тыс. жителей (1999). В конце IV–III вв. до н. э. – поселение кельтского племени. В 121 г. до н.э. завоёван Римом. В IV–VIII вв. н.э. подвергался нашествиям германцев и арабов. В 1185 … Географическая энциклопедия
Ним — (Nîmes), город на юге Франции, административный центр департамента Гар. 134 тыс. жителей (1990). Текстильная, швейная, обувная, пищевая (в том числе виноделие) промышленность. Музеи: изящных искусств, археологический. Древнеримские постройки:… … Энциклопедический словарь
Ним (округ) — Ним Nîmes Страна Франция Регион Лангедок Руссильон Департамент Гар Супрефектура Ним Количество кантонов 24 Количество коммун 177 Население (2006) 505 … Википедия
НИМ — Новоивановская мануфактура после: Ивановская ткацко отделочная фабрика имени Н. А. Жиделева г. Иваново НИМ Национальный институт моды http://www.fashioninstitute.ru/ Москва, образование и наука, РФ НИМ … Словарь сокращений и аббревиатур
Ним Чимпски — (англ. Nim Chimpsky; 19 ноября 1973 года 10 марта 2000 года) шимпанзе, который был предметом расширенного изучения возможности усвоения животными языка жестов при Колумбийском университете. Шимпанзе получил своё имя в… … Википедия
ним — НИМ. 1. твор. от он и от оно в положении после предлогов. С ним. 2. дат. от они в положении после предлогов. К ним. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НИМ Роналд — (Neame) (р. 23.4.1911), английский оператор, режиссёр, продюсер. В кино с 1928. Был ассистентом оператора (фильм «Шантаж», 1929, режиссёр А. Хичкок). С 1934 оператор. Снял фильмы режиссёра Д. Лина «В котором мы служим» (1942, в советском прокате… … Кино: Энциклопедический словарь
НИМ (Nimes) — город на юге Франции, административный центр департамента Гар. 134 тыс. жителей (1990). Текстильная, швейная, обувная, пищевая (в т. ч. виноделие) промышленность. Музеи изящных искусств, археологический. Римские постройки: арка Августа (1 в. до н … Большой Энциклопедический словарь
