-
21 заглохнуть
сов.1. хомӯш (ором, пасанда) шудан; звуки заглохли садоҳо хомуш шуданд // (перестать рабогпать) хомуш шудан; мотор заглох мотор хомӯш шуд; самовар заглох самовор хомӯш шуд2. (прийти в запустеиие, упадок) хароб (вайрон) шудан, завол ёфтан, вайрона (фатарот) шудан; сад заглох боғ фатарот шуд// перен. таназзул кардан, завол ёфтан, бар бод рафтан; это начинание не заглохнет ин ташаббус бар бод намеравад3. перен. (о чувствах, мыслях и т. п.) фаромӯш шудан, тира гардидан -
22 застой
м беҳаракатӣ, шах шуда мондан(и); бозистодан // перен. таназзул, завол, касодӣ, сукут; застой в экономике таназзули иқтисодиёт; застой в делах касодии корҳо м беҳаракатӣ, шах шуда мондан(и); бозистодан // перен. таназзул, завол, касодӣ, сукут; застой в экономике таназзули иқтисодиёт; застой в делах касодии корҳо -
23 распасться
сов.1. пора-пора шудан, вайрон шудан, аз ҳам ҷудо шудан, майда шудан; таҷзия шудан; распасться на части пора-пора шудан; молекула распалась на атомы молекула ба атомҳо таҷзия шуд2. перен. пароканда шудан; барҳам хӯрдан; завол ёфтан; кружок распался кружок пароканда шуд; их дружба распалась дӯстии онҳо барҳам хӯрд; империя распалась империя завол ёфт -
24 clouding
-
25 obnubilate
vзатемняти; обкутувати* * *vкнижн. затуманювати, затемнювати, заволікати, затьмарювати; викликати заціпеніння; притупляти -
26 obnubilation
nзатемнення, затягування* * *nзатемнення, заволікання; затуманювання; затьмарювання -
27 becloud
-
28 clouding
-
29 gloom
-
30 obnubilate
vкнижн. затуманювати, затемнювати, заволікати, затьмарювати; викликати заціпеніння; притупляти -
31 obnubilation
nзатемнення, заволікання; затуманювання; затьмарювання -
32 деградация
таназзул, завол -
33 деградировать
таназзул кардан, завол ёфтан -
34 погибель
ҳалокат, завол, ҳалок шудан, маҳв шудан -
35 распад
пора-пора шудан(и), аз ҳам ҷудо шудан(и), таҷзия, пароканиш, завол -
36 распадение
завол ёфтан (и), таҷзия -
37 вышивание
вишивання, гаптування, гафтування; (ажурным швом) мережа[е]ння; (в гладь) настилування, стеляна робота; (в прорезь) вирізування; (способ вышивания, при котором нитка, продевается сквозь полотно постоянно в одном направлении и узор получается с обеих сторон) занизування, низь (р. низи), заволікання.* * *1) ( действие) вишива́ння; гаптува́ння, (неоконч.) вигапто́вування; мере́жання, мере́ження2) см. вышивка -
38 гарус
волічка, жичка. [Перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою]. Гарусный - волічковий.* * *текст.гарус, -у; диал. волі́чка, заволі́чка -
39 гвоздь
гвоздик1) цвях, цвяшок (р. -шка), гвіздок (р. -здка); (самый большой) смертельник; (длинный и тонкий половой и кровельный) бретналь, бренталь; (для обивки) цвяшок; (подковный) ухналь, вухналь; (для шин) шиналь; (для тёса) ґонталь; (большой и загнутый) костиль; (для прибивания лат на стропилах) латовець (р. -вця), латник; (для стягивания оковки обода в колесе) лют, заволічка; (у сапожников) шпилька, штифт; (без шляпки) шпень, шпеньок; (деревянный для обивания) тибель; (деревянный гвоздь-вешалка) кілок (р. кілка), кілочок; (продетый для закрепления вдвинутого во что-либо конца) загвіздок;2) (втулка в бочке) чіп (р. чопа). Гвозди, соб. - гвіздя. Забивать (забить) гвоздём что - загвозджувати, загвоздити що, ввігнати гвіздок у що. Украшенный гвоздиками - цвяхований, вицвяхований, гвіздкований.* * *1) цвях, гвіздо́к, -дка́2) перен. головне́, -о́го, основне́, осно́ва; ( самое главное) найголовні́ше -
40 забрести
(зайти куда, к кому) забрести куди, до кого; (блуждая) заблукати, затягтися, заволоктися куди. [Блукаючи та й забрів він (М. Вовч.). Заблукав до нашої хати (Коцюб.). Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну (Куліш)].* * *см. забредать
См. также в других словарях:
заволікання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заволікати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
заволікатися — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
заволікти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заволіктися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заволічка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
завол — [زوال] а 1. аз байн рафтан, нест шудан, нобуд гаштан: қадри неъмат баъд аз завол (мақ.) 2. шикаст, нуқсон; заволи шамс майл кардани офтоб ба ғуруб; ғуруб кардани офтоб; завол дидан ба шикасту харобӣ дучор шудан; завол ёфтан нест шудан, фано… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
заволікатися — а/юся, а/єшся, недок., заволокти/ся і рідко заволікти/ся, очу/ся, оче/шся; мин. ч. заволо/кся і заволі/кся, ла/ся, ло/ся; док. 1) перев. 3 ос. Закриватися, затягуватися, оповиватися чим небудь (хмарами, димом, туманом і т. ін.). || Покриватися,… … Український тлумачний словник
заволікати — а/ю, а/єш, недок., заволокти/ і рідко заволікти/, очу/, оче/ш; мин. ч. заволо/к і заволі/к, ла/, ло/; док., перех. 1) Пересуваючись у просторі, закривати, затягувати, оповивати що небудь (про хмари, дим, туман і т. ін.). || безос. || Покривати,… … Український тлумачний словник
заволікання — я, с. Дія за знач. заволікати … Український тлумачний словник
заволікти — див. заволікати … Український тлумачний словник
