-
1 чудовисько
с -
2 чудовисько
-ачудо́вище -
3 чудовисько
ურჩხული -
4 чудовисько
пачварастрахоцце -
5 чудовисько
dev, ifrit -
6 чудисько
с; = чудовисько -
7 жах
ЖАХ - екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну. Розкриваючи цю особливість Ж., Гайдеггер зазначає, що, переживаючи Ж., людина не прагне рятуватися активністю, а навпаки, поринає у спокій, Ж. - це граничний страх, котрий вже перестає бути страхом і перетворюється на щось інше, на подобу метафізичної тіні страху. Ж., на відміну від страху, завжди супроводжується якимось глибинним подивом, натяком на "чудове-як-дивне-химерне". Цей стан схоплений укр. мовою у слові "чудовисько", що поєднує жахливе з чудовим-дивовижним. Ж. як переживання та буття найчастіше народжується при зустрічі з безоднею Ніщо. Ж. перед Ніщо - це Ж. перед власним безмежжям, незбагненністю власного "Я", можливістю онтологічної деформації, спотворенням своєї особистості. У Ж. перед людиною спалахує руйнівна могутність Ніщо, і разом із тим Ніщо відкриває перед нею можливість переходу у зовсім інший стан "Я". Це дозволяє глибше прояснити сенс власного, автентичного існування і утвердитися у цьому існуванні.Н. Хамітов
См. также в других словарях:
чудовисько — а, с. 1) Жахлива фантастична істота, потворне страховище. || Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд. || Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина. || Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого… … Український тлумачний словник
чудовисько — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
дракон — а, ч. 1) У міфології багатьох народів – потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія. 2) перен. Про жорстоку, безжалісну людину. 3) Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. 4) Сузір я в Північній півкулі неба … Український тлумачний словник
змієборець — рця, ч., фольк. Герой казок, який перемагає чудовисько в образі змія (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
мінотавр — а, ч. У давньогрецькій міфології – чудовисько з тілом людини і головою бика, яке начебто пожирало живих людей … Український тлумачний словник
стоголовий — а, е. Який має сто або дуже багато голів. Стоголове чудовисько … Український тлумачний словник
сфінкс — а, ч. 1) У Стародавньому Єгипті – кам яна фігура лежачого лева з головою людини, яка уособлювала владу фараона. || Про таку фігуру або її варіант, вирізьблений як прикраса. 2) У давньогрецькій міфології – крилате чудовисько з головою жінки й… … Український тлумачний словник
Тезей — тесе/й, я, ч. У давньогрецькій міфології – один з найвидатніших героїв, що вбив розбійника Прокруста, чудовисько Мінотавра … Український тлумачний словник
чудерство — а, с., заст. Чудовисько (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
чудисько — а, с., розм. Те саме, що чудовисько … Український тлумачний словник
чудище — а, с., рідко. Те саме, що чудовисько … Український тлумачний словник
