чудовисько

См. также в других словарях:

• чудовисько — а, с. 1) Жахлива фантастична істота, потворне страховище. || Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд. || Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина. || Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого… …   Український тлумачний словник

• чудовисько — іменник середнього роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• дракон — а, ч. 1) У міфології багатьох народів – потвора, чудовисько у вигляді крилатого вогнедишного змія. 2) перен. Про жорстоку, безжалісну людину. 3) Деревна ящірка деяких тропічних країн, яка може літати. 4) Сузір я в Північній півкулі неба …   Український тлумачний словник

• змієборець — рця, ч., фольк. Герой казок, який перемагає чудовисько в образі змія (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• мінотавр — а, ч. У давньогрецькій міфології – чудовисько з тілом людини і головою бика, яке начебто пожирало живих людей …   Український тлумачний словник

• стоголовий — а, е. Який має сто або дуже багато голів. Стоголове чудовисько …   Український тлумачний словник

• сфінкс — а, ч. 1) У Стародавньому Єгипті – кам яна фігура лежачого лева з головою людини, яка уособлювала владу фараона. || Про таку фігуру або її варіант, вирізьблений як прикраса. 2) У давньогрецькій міфології – крилате чудовисько з головою жінки й… …   Український тлумачний словник

• Тезей — тесе/й, я, ч. У давньогрецькій міфології – один з найвидатніших героїв, що вбив розбійника Прокруста, чудовисько Мінотавра …   Український тлумачний словник

• чудерство — а, с., заст. Чудовисько (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

• чудисько — а, с., розм. Те саме, що чудовисько …   Український тлумачний словник

• чудище — а, с., рідко. Те саме, що чудовисько …   Український тлумачний словник