-
101 за
I прийм.1) ( про місце перебування - позаду) behind; ( по той бік) across, over, beyond; ( поза) out ofза борт, за бортом — overboard
за містом — out of town ( city); ( далі за місто) beyond the town ( city); (на дачі, на селі) in the country
2) (коло, навколо) at3) ( згідно з) according to, in accordance with, under, by4) ( при позначенні причини) because of, through, over, by reason ofза браком (чого-небудь) — for want/lack of, lacking, in the absence of
5) ( замість) instead (of), forза нього — instead of him, in his stead
за такого-то (підпис) — per procurationem (скороч. p.proc, p.pro., p.p.)
6) ( за часів) in the time of, in the days of; (про уряд, владу) under7) ( протягом) during, at; ( у проміжок часу) within, for, inза життя — during the life (of); when alive
за рік — in a year ( year's time)
за останній час — recently, lately, of late
8) ( через якийсь час) in9) ( відправлятися) for10) ( при позначенні заняття) at, toвзятися за роботу — to set to work, to begin working
11) ( ніж) than або не перекладається;12) (заради, на підтримку) for13) ( при позначенні ціни) forза безцінь — dirt-cheap, very cheaply
продати за безцінь — to sell for nothing, to sell for a song
купити за безцінь — to buy for a song, to buy for a trifling sum
за готівку — ( against) cash ( down)
14) ( про однорідну послідовність) after, upon, byдень за днем — day by day, day after day
15) ( слідом за) afterйти за кимсь — to follow smb.
16) (як) as або не перекладається;17) (більш, понад - про вік) over; past; ( про час) after18) ( на відстані) at a distance of ( або не перекладається)20) ( при передачі співпереживання) forзаступитися за когось — to stand up for smb.; to intercede, to plead for smb., to take someone's part
прохати за когось — to intercede ( to plead) for someone, to speak on smb.'s behalf
ручитися за когось — to answer for smb.
21) ( при) under22) (при позначенні предмета, за який тримаються) by23)схопитися за голову — to be horrified, to be in despair
за винятком — except, excepting, with the exception of, except ( for), apart from, save
пити за здоров'я — to drink (to) one's health
за ваше здоров'я! — your health!, here's to you!, cheerio!, (жарг. тост) chin-chin!
за вирахуванням (чого-небудь) — less, minus, deducting, allowing ( for), with the deduction (of); except for, apart from ( крім)
за маршрутом — by way of, via
за сприяння когось — with smb.'s assistance ( help)
зачепити за щось — to hit against smth.
стежити за кимсь — to spy on ( upon) smb.
тривожитися за щось — to be anxious about smth., to worry about smth.
ходити за хворим — to nurse ( to look after) a patient
за відсутності (ого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за кадром — off screen, off-camera
за компанію — for company, to keep smb.'s company
за кулісами — in the wings, backstage; behind the scenes
за відсутності (чого-небудь) — in the absence (of); for lack (of); for want (of)
за підписом (кого-небудь) — signed (by)
за межами (чого-небудь) — outside, beyond the bounds (of)
за свій рахунок — at one's own expense, out of one's own pocket
за власний рахунок — for one's own account, on own account
за упокій — for the peace (of smb.'s soul)
за чий-небудь рахунок — on smb.'s account
II пр. III част.за чужий рахунок — at someone else's expense, at the expense of others
що він за людина? — what is he like?, what kind of man is he?
-
102 перевалювати
= перевалити1) ( з місця на місце) to shift; ( про мішки) to roll over; ( про судно) to drag across2) (переходити за щось, через щось) to cross3) тк. док. (про час, вік) -
103 переїхати
-
104 переплигувати
= переплигнути1) ( через якусь перешкоду) to overleap, to jump over; to take2) (через простір, час) to span -
105 перепускати
= перепустити1) to let flow across, to let pass over, to let flow too much; to let pass through2) to filter, to filtrate; ( проціджувати) to distil, to percolate; ( через решето) to sift, to riddle, to screen; ( через грубу тканину) to bolt3) -
106 повішення
сприсудити когось до смертної кари через повішення — to sentence smb. to death by hanging
-
107 проходити
I = пройтипрох`одити( вивчати) to learn, to study, to doII = пройтипрох`одитиto go; ( пішки) to walk; ( про час) to pass, to roll on, to elapse, to fly; ( про події) to pass off; ( минати - про строк) to expire; ( випробування) to go throughпроходити далі — to move on, to proceed
проходити повз — to pass by, to come by
проходити крізь — to pass through; ( проникати) to penetrate; ( просочуватися) to permeate, to percolate
проходити крізь стрій іст. — to run the gauntlet ( gantlope)
проходити церемоніальним маршем — to march past; амер. to march in review
дорога проходить через… — the road lies across ( through) …
чи можна тут пройти? — may we go pass here?
проходьте, будь ласка — pass on, please!
III = пройтице не пройде — that won't pass, it won't work
прох`одити( закінчитися) to pass; to be overIV = пройти; гірн.прох`одити( горизонтальну виробку) to drive; ( вертикальну виробку) to sink; ( штрек) to draw; тех.V проход`ити( протягом якогось часу) to walk, to spend the time in walking -
108 тиждень
-
109 переїжджати
= переї́хати, переїзди`типереезжа́ть, перее́хать; ( через что-нибудь) проезжа́ть, прое́хать; (перебираться через пространство - реку, гори, границу) переправля́ться, перепра́виться -
110 перекидати
I переки́дати= переки́нути1) перебра́сывать, перебро́сить; (через кого-нибудь, через что-нибудь) переки́дывать, переки́нуть; (с силой) перешвы́ривать, перешвырну́ть, перемётывать, переметну́ть2) ( оборачивать противоположной стороной) перевёртывать, перевора́чивать, переверну́ть; ( валить набок) опроки́дывать, опроки́нуть; ( верхом вниз стремительно) перекувы́ркивать, перекувырну́ть, перекувыркну́ть, кувырка́ть, кувырну́ть, кувыркну́ть; поверга́ть, пове́ргнуть; ( обрушивать на землю) сва́ливать, свали́ть3) (на кого, на що, в кого, в що, ким, чим) фольк. превраща́ть, преврати́ть (во что), обора́чивать, оберну́ть, обороти́ть (в кого, во что, кем, чем)4) (только соверш. выделить, предоставить) удели́ть, датьII перекида́ти= переки́дати1) ( бросать один предмет за другим) перебра́сывать, переброса́ть, переки́дывать, перекида́ть; ( с силой) перешвы́ривать, перешвыря́ть, перемётывать, перемета́ть; (только соверш.: привести в беспорядок) переворо́чать2) спец. перева́ливать, перевали́ть3) ( производить переделку в постройке) перестра́ивать, перестро́ить -
111 перехід
-хо́ду1) перехо́д; ( через реку или вообще через труднопроходимое место) перепра́ва2) ( о болезни) диал. паду́чая (сущ.), эпиле́псия -
112 попереїжджати
попереезжа́ть, перее́хать; ( через что-нибудь) прое́хать; (перебраться через какое-нибудь препятствие: реку, озеро) попереправля́ться, перепра́виться -
113 попереїздити
попереезжа́ть, перее́хать; ( через что-нибудь) прое́хать; (перебраться через какое-нибудь препятствие: реку, озеро) попереправля́ться, перепра́виться -
114 поперекидати
I1) поперебра́сывать, перебро́сить; (через кого-нибудь, через что-нибудь) переки́нуть2) ( обернуть противоположной стороной) поперевёртывать, переверну́ть, поперевора́чивать, перевороти́ть; ( повалить набок) поопроки́дывать, опроки́нуть; ( верхом вниз стремительно) перекувырну́ть, перекувыркну́ть; ( сбросить на землю) свали́ть, пове́ргнуть3) фольк. преврати́ть, оберну́ть, обороти́тьII1) ( один предмет за другим) переброса́ть, перекида́ть; ( с силой) перешвыря́ть, перемета́ть; ( привести в беспорядок) переворо́чать2) ( произвести переделку в постройке с целью её обновления) перестро́ить -
115 аерозоль металевого порошку
en\ \ [lang name="English"]aerosol, spray of metallic powderde\ \ [lang name="German"]Aerosol, Schwebestoff des metallisches Pulverfr\ \ \ aerosol de poudre metalliqueзавись найбільш дрібних частинок порошку в повітрі; у більшості випадків аерозолі металевих порошків небезпечні через пірофорність порошку і шкідливі через токсичністьТермінологічний Словник "Метали" > аерозоль металевого порошку
-
116 активність
ТДru\ \ активностьen\ \ activityde\ \ Aktivitätfr\ \ \ activitéвеличина, що заміняє в теорії реальних розчинів концентрацію; підбирається так, щоб хімічний потенціал реального розчину визначався через активність так само, як хімічний потенціал досконалого чи ідеального розчину визначається через концентрацію компонентів -
117 термодинамічна активність
en\ \ thermodynamic activityfr\ \ \ activité thermodynamiqueпараметр, через який хімічний потенціал компонента реального розчину виражається так само, як хімічні потенціали в ідеальних розчинах через концентрацію; його підстановка замість концентрації в термодинамічні рівняння для ідеальних систем (рівняння, що визначають умови фазової чи хімічної рівноваги для ідеальних розчинів) робить ці рівняння придатними для реальних систем (реальних розчинів)Термінологічний Словник "Метали" > термодинамічна активність
-
118 Адорно, Візенгрунд-Адорно Теодор
Адорно, Візенгрунд-Адорно Теодор (1903, Франкфурт-на-Майні - 1969) - нім. філософ, соціолог, мистецтвознавець, один з провідних представників франкфуртської школи. Основною проблемою філософії А. була проблема раціональності та її соціально-історичної природи. Розв'язання цієї проблеми розгортається через критику гегелівської філософії. Критичні засади філософії А. сформувались значною мірою під впливом неортодоксальної версії марксизму, яка розроблялась Шукачем (поняття оречевлення) та Коршем (критицизм та релятивізм у соціальній філософії). А. починав свою діяльність як критик авангардистського штибу, теоретик і соціолог музики; ранні філософські твори присвячені критиці філософських систем К'єркегора і Гуссерля у контексті соціального виміру філософської проблематики. У спільних працях з Горкгаймером А. розробляє основи соціальної філософії та філософії історії неомарксизму. Історія людства розглядається як універсальна історія Просвітництва, що характеризується поглибленням відчуження. Причина такого поглиблення коріниться в орієнтації людства на удосконалення керування природою і світом у власних інтересах. Самовпевненість розуму призводить до фатальних помилок у пізнанні світу і втрати спроможності до критичної самооцінки. Люди дедалі більше виявляють схильність до авторитаризму та тоталітаризму у соціальному житті. А. і Горкгаймер наголошують на небезпеці поступового поглиблення безумства (внаслідок протистояння природі) та втрати індивідуальної свободи. В подальшому А. розгортає критику гегелівської філософії через перегляд її фундаментальних понять у створеній ним "негативній діалектиці", основним принципом якої є заперечення тотожності. Заперечення А. розуміє не як "зняття" і розгортання, а як рішуче заперечення, що має радикальний характер; в теорії пізнання стверджує принципову нетотожність речей і понять, обґрунтовує пріоритетність безпосередньої данності ("нетотожності") перед поняттям. Найважливішим напрямом критичного пізнання А. вважає мистецтво, звільнене від мислення поняттями. Критикуючи сучасну культуру та мистецтво, А. аналізує основні напрями втрати ними автентичності; тенденції до масовості і комерціалізації призводять до стандартизації і псевдоіндивідуалізації. Натомість справжнє мистецтво (близьким до якого А. вважав мистецтво модерну) свідомо викриває власні претензії на цілісність і самодостатність, внаслідок чого стає дедалі спроможнішим до продуктивного заперечення суспільної реальності.[br]Осн. тв.: "Експресіонізм і художня правда" (1920); "Діалектика Просвітництва", у співавт. (1947); "Авторитарна особистість", у співавт. (1950); "До метакритики епістемології" (1956); "Негативна діалектика" (1966); "Естетичнатеорія" (1970).Філософський енциклопедичний словник > Адорно, Візенгрунд-Адорно Теодор
-
119 антропоцентризм
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ - сукупність поглядів на людину як кінцеву мету світобудови та центр Всесвіту. Історично формується на ґрунті архаїчного антропоморфізму, котрий досягнув найбільшого розвитку у давньогрецьк. релігії, пізніше - у християнстві. Психологічною передумовою А. є особливості усвідомлення людиною себе суб'єктом світовідноіпення. Ранній А. не пов'язаний з виокремленням людини з природи, обмежуючись олюдненням її сил та підлеглістю їм. Відповідно, відома теза Протагора щодо "людиномірності" світу визначає людське "ego" через певне онтологічне обмеження (обмеження непотаємності сущого, співмірне досвідові кожної людини), а не через подальше його розпросторення (Гайдеггер). Це був своєрідний онто-антропоцентризм. Християнство принесло із собою теоантропоцентризм, успадкований згодом Відродженням. У Каббалі людина постає не лише як "образ світу", а й як "образ Бога". Розвиток новоєвропейської цивілізації обернувся поступовою секуляризацією теоантропологічних уявлень, логічним завершенням котрої стає у Ніцше "надлюдина", що прагне до абсолютного панування над світом. Особливістю філософської антропології є пов'язаність у її засновників антропоцентричних уявлень з уявленнями про "ексцентричність" людини, її здатність до трансцендування. В укр. світоглядній традиції переважає тяжіння до буттєвого поєднання Бога й людини (ідея Боголюдини у Сковороди, Бердяєва та ін.). Щодо А., то він, заснований на ідеї "людинобога", кваліфікується як основний первородний гріх людської думки, котрому протиставляється антропокосмізм, здатний вгамувати світоглядну зарозумілість сучасної людини. В контексті сучасної філософії та природознавства А. розуміється не як затвердження якоїсь "кінцевої мети" світобудови, а з погляду визнання як умови оптимальності, фундаментальності тих тенденцій розвитку природи, які ведуть до виникнення людини, визначають єдність матеріальних та інформаційних передумов мислення в структурі буття. Версії А. поєднують натуралізм і гуманізм (концепція ноосфери Вернадського), фіксують теоретико-пізнавальні підстави привілейованого становища людини в Космосі. У зв'язку з революційними зрушеннями в науковій картині світу (глобальний еволюціонізм, синергетика, принцип нелінійності) особливої актуальності набуває питання про співвідношення А. та екологічної етики (альтернатива А. та екоцентризму чи біоцентризму) З. ростає роль А. як світоглядного базису для вироблення нової стратегії взаємодії людини з природою, стратегії виживання людства, особливої "космоетики" підтримання людиною естафети життя в Космосі. Думка про необхідність урівноваження А. та антропокосмізму домінує у діяльнісній концепціїї людини, розвинутій представниками Київської світоглядно-антропологічної школи, починаючи з друг. пол. 80-х рр. Відтак започатковано критичний перегляд наріжних уявлень, успадкованих "молодомарксизмом" (у тому числі й укр. філософамишістдесятниками) з новоєвропейської філософської традиції.В. Табачковський, В. Свириденко -
120 Аристотель Стагірит
Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.[br]Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".І. Бойченко
См. также в других словарях:
ЧЕРЕЗ — предлог с вин.. 1. Поперек чего н., с одной стороны на другую, с одного конца, края до другого. Мост через Москву реку. Перейти через улицу. Лента через плечо. Прыгнуть через препятствие. Ступить через порог. «Через Дон переправились на… … Толковый словарь Ушакова
ЧЕРЕЗ — или чрез, зап., южн. перез, пред. с вин. (перезать, малорос. опоясывать; скерас, литовск. поперечный). О предмете, вещи: поперек, снаружи или насквозь. Пройти через дорогу. Перелезть через забор. Пуля через эту доску не пройдет. Через стекло… … Толковый словарь Даля
через — Чрез, сквозь; посредством, путем, помощью, при помощи; вследствие, от. Ср. после... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. через чрез, сквозь; посредством, путем, помощью, при… … Словарь синонимов
через... — через... ЧЕРЕЗ..., прист. Образует прилагательные и существительные со знач. чередования чего н., напр. черезбороздый, черезрядный, череззерница (неполное завязывание семян у злаков; спец.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… … Толковый словарь Ожегова
ЧЕРЕЗ — кого (что), предл. с вин. 1. Пересекая что н. с одной стороны на другую. Мост ч. реку. Прыгнуть ч. ручей. Портупея ч. плечо. 2. Над поверхностью чего н.; располагаясь, протягиваясь по чему н., по поверхности чего н. Перепрыгнуть ч. забор. Улица ч … Толковый словарь Ожегова
через те, що — сполучник складний сполучник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
через — сквозь — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы сквозь EN throughthr … Справочник технического переводчика
через — 1. Употребляется при обозначении пространства, места, поперек которого располагается что либо, через которое совершается движение. Перейти через улицу. Переправиться через реку. Мост через Днепр. Через всю комнату от угла до угла тянется веревка … Словарь управления
через — I через I, предлог, чрез, поэт. (заимств. из цслав.), укр. через, блр. через, др. русск. черес (Смол. грам. 1229 г., В; см. Срезн. III, 1501), чересъ (Лаврентьевск. летоп. под 1096 г.), черосъ (Усп. сборн. ХII в.; согласно Шахматову (Очерк 153),… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
через — ▲ в направлении ↑ внутренний, часть, область (пространства) предлог+винительный падеж:, через что пересекая что л. (перескочить #). сквозь (пробираться # толпу). насквозь через путем образования отверстия. из конца в конец. из края в край. по… … Идеографический словарь русского языка
через — прийм., зі знах. в. Сполучення з че/рез виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на означення якогось простору, місця і т. ін., впоперек якого розміщується що небудь, по якому з одного боку на інший, з одного краю на інший відбувається дія … Український тлумачний словник