через

1) силувати, примушувати, неволити, приневолювати, (редко) ґвалтувати кого; см. ещё Насилие 2 (Производить -лие). [Не хоче робити, - не силуй, їсти не хоче, - бий (Номис)]. -луя себя, свою совесть - силуючи (примушуючи) себе; через силу. [Думала, думала, і через силу намірилася сказати (Квітка)];

2) (в половом отнош.) ґвалтувати кого. [Хто-би дівку усильством зґвалтував (Стат. Лит.)]. -ться -

1) силуватися, примушуватися, приневолюватися, бути силуваним, примушуваним, приневолюваним;

2) ґвалтуватися, бути ґвалтованим.

* * *

1) наси́лувати, -лую, -луєш; ( принуждать) си́лувати, приму́шувати, -шую, -шуєш

2) ( о половом насилии) ґвалтува́ти, -ту́ю, -ту́єш

1) (действие) - см. Натягивание; оконч. - а) натягнення, натяг (-гу), напнуття (- ття), напруження, натуження; накручення и накрутіння; б) натягнення, напнуття; в) натягнення, напнуття, нацуплення;

2) сапоги в -ку - облиплі (підлипчасті, облипчасті, тісні) чоботи;

3) натягування (-ння), натяжка, (принуждение) силування; (преувеличение) прибільшення. [Художник подав руку громадянинові, і вкупі вони, без натягування й тенденційности, таку змалювали картину, яка вбирає очі мистецьким виконанням (Єфр.)]. Стихи с -ками - вірші з натяжками, силувані вірші. Дело решено с -кой - справу вирішено з натяжкою (силувано). С -кой можна предположить - через силу (від сили, натягаючи правду, натягаючись) можна припустити. С -кой концы свели - через силу (від сили, силуючись, натягаючись, ледве) звели кінці з кінцями. Вывод с -кой - силуваний висновок.

* * *

1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання

2) (неправомерное допущение; искусственность) на́тяжка и натя́жка; ( преувеличение) перебі́льшення, прибі́льшення; ( принуждение) си́лування

1) (свойство небрежного) недбалість, недбальство, недбайливість; (невнимательность) неуважливість, неуважність (-ости);

2) (нерадение, небрежное исполнение) недбалість, недбальство. [Гудзан через свою недбалість програв (Куліш). В їхніх (шахтарів) рухах помітно було недбалість (Черкас.). Через твоє недбальство дожилися до того, що нічого й їсти (Основа 1862)]. Какая -ность! - яка недбалість! яке недбальство! Преступная -ность - злочинна недбалість, хлочинне недбальство. Сплошная -ность - цілковите недбальство, саме (самісіньке) недбальство. Явная -ность - видиме (явне) недбальство;

3) (необработанность) недбалість. -ность языка (слова) - недбалість мови;

4) (невнимательность) недбалість, неуважність; (равнодушие) байдуж(н)ість; (пренебрежительность) зневажливість. [Недбалість (зневажливість) в поводженні з усіма (Крим.)].

* * *

неуважність и (реже, преим. как постоянное свойство) неуважливість (-ости), неувага (до кого, до чого). [Через коректорову неуважність у книжці багато помилок (Київ). Неуважність до свого народу (Рада). Не вважав на увагу чи на неувагу своїх слухачів (Н.-Лев.). Через неувагу надибав на глибінь і шубовснув у ню (Франко)].

* * *

недочування. По -шке - через недочування; недочуваючи, недочувши.

* * *

незнання, незнаття (-ття) чого, (вульг.) незнайство, (неведение) невідання чого, (отсутствие сведений) невідомість про що, (неумение) незнаття чого, невміння чого и що робити. [Незнання звичаїв (Київ). Незнаття історії (Крим.). Невідомість гріха не чинить (Номис)]. По -нию - з (через) незнання, не знаючи, (пров.) з незнавки (Н.-Лев.), з нетями. Полное -ние дела - цілковите незнання справи.

* * *

ненадійність, непевність, невірність; неґрунтовність, нетривалість, нетривкість, неміцність, несталість; розхитаність, хиткість; хибкість, слабкість; занепалість; нестате[о]чність (-ости). [Того душа болить, що зна непевність радощів своїх (Самійл.). Непевність людського щастя (Л. Укр.)]. Здание снесли вследствие -ти - будівлю розібрано через її хибкість (слабкість, занепалість, литер.: ненадійність, в обиходе чаще: бо могла-б завалитися или запастися). Уволили служащего по -ти - звільнили службовця через непевність (ненадійність, нестате[о]чність).

* * *

непотрібність, непотреба, некорисність, зайвість (-ости). По -ти продаются вещи - через (з огляду на) непотрібність продають речі. Упразднён за -тью - скасований через (з огляду на) непотрібність.

* * *

необачність, необачливість, неоглядність, необережність, необережливість, неопасливість, нерозважливість, нерозважність, недбайливість, недбалість, неуважливість, (диал.) неопантров(а)ність (-ости), необачка. [По-мойому це просто необачність (Самійл.). Що то за неопантровність, - переїхав гуску! (Могилівщ.)]. По -ти - з необачности, через необачність (недбалість), з необачки. [Гудзан через свою недбалість програв (Куліш)].

* * *

нрч. невже, (усилит.) невже-ж, чи вже-ж, чи вже (таки), чи то-ж, (разве) хіба, чи- ж; (в самом деле?) справді?, (диал.: ну?) йо? [Невже не кинем ми й тепер свій сон глибокий? (Самійл.). Невже боятися кого синам Червоного Терору? (Сосюра). Через що воно так? невже-ж через те, що?.. (Крим.) Чи вже-ж ти мене забула? (Рудан.). Чи вже-ж і він мене не оборонить? (Грінч.). Чи вже таки не розважусь я? (М. Вовч.). Чи то-ж вони там, у Київі тому, всі такі? (Київщ.). Хіба таки справді він приїздив? (Сл. Ум.). Чи-ж можна (чи можна- ж) таке казати? (Канівщ.). Чи-ж виходу нема? (Франко). Щось хотів сказати та й не зміг, а тільки, силкуючись, ледве-ледве промовив: «йо?» (Квітка). Страшенно здивував (хлопця), сказавши, що вміє пошити чоботи. - «Йо пошиєте?» - спитався дивуючись хлопець (Грінч.)]. Да -ли? -ли же? - (та) невже? та невже-ж? хіба-ж? та хіба-ж?, (только в ответе, диал.) але? [Невже-ж (хіба-ж) ви не чули? (Київщ.). Та невже-ж та Україна ще для мене не чужа? (Франко). «Піде заміж за нього!» - «Але?» (Липовеч.)].

* * *

диал. не`уж

част. невже́; ( разве) хіба́; ( в самом деле) спра́вді

невмілий (чого и в чому), (неискусный, неспособный) недотепний, (без навыка) невправний. [У невмілого руки болять (Номис). Струну зачеплено невмілою рукою (Крим.). Невміле порання біля печи (Мирний). Для недотепного, незручного то воно добре (ділитися з компаньйонами своїм заробітком) (Франко). Облога ся - через його упертість та через те, що недотепний він (Грінч.). Красу її списати моє перо невправне не здолає (Крим.). Невправною рукою взяв сокиру (Звин.)]. -лое пение - невправний спів.

* * *

нрч. непомірно, (преимущ. невоздержанно) непомірковано, невмірковано, (не в меру) не до міри; (сверх меры) над міру, (чересчур) надто, занадто, через край, через лад, (свыше всякой меры) (по)над усяку міру.

* * *

1) (неприбытие) неприбування, оконч. неприбуття (-ття); (неприход) неприхід (- ходу); неставання, оконч. нестання. -ка в суд - неприбуття (нестання) на суд. -ка на работу - неприбуття (нестання) на роботу. За -кой кого - через неприбуття и т. п. кого, (через те,) що не з'явився (не прибув) хто; бо не з'явився (не прибув) хто. При -ке кого - в разі неприбуття и т. п. кого, якщо (коли, як) не з'явиться (не прибуде, в наст.: не з'являється, не прибуває, в прошл.: не з'явився, не прибув) хто;

2) (непред'явленце) неподавання, оконч. неподання (-ння), непоказ (-зу) чого.

* * *

нотаріяльний. -ный акт - нотаріяльний акт. -ное духовное завещание - нотаріяльна духівниця. -ное заявление - заява через нотаря, нотаріяльна заява. -ная контора - нотаріяльна контора. -ным порядком - нотаріяльним порядком, нотаріяльно, через нотаря. -ный сбор - нотаріяльна оплата.

* * *

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

-читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.

* * *

несов.; сов. - ок`ончиться

віддаленість, далекість від чого. По -ности от чего - через віддаленість (через далекість) від чого.

* * *

1) відбивання, відпирання, сов. відбиття, відпертя; відсіч и одсіч (-чи); срв. Отражать 1;

2) физ. - відбивання, відбиття, відкидання, віддавання, відсвічування, відгукування; срв. Отражать 2. -ние исторических фактов в народной памяти - відсвічування історичних фактів у народній пам'яті. -ние света (отсвет, отблеск) - відбивок (-вку), відсвіт (-ту), від(б)лиск. [Сварилась пальчиком на свій одбивок в дзеркалі (Неч.-Лев.). Око не побачить себе инше як через відсвіт, через инші речі (Куліш). Відсвіт у прозорій воді]. -ние звука - відгук, луна. Срв. Отзвук, Эхо. Служить -нием чего-л. - см. Отражать.

* * *

1) ( действие) відбиття; відбива́ння, відбиття́; відбива́ння, запере́чення; запере́чування, спростува́ння, спросто́вування, відбиття́, відбива́ння, відкида́ння, відбиття́, відобра́ження, віддзерка́лення, відбива́ння, відобража́ння, віддзерка́лювання

2) ( отраженное явление) відбиття́, відби́ток, -тка, ( отображение) відобра́ження, віддзерка́лення; ( изображение) зобра́ження, ( отблеск) ві́дблиск, -у, ві́дсвіт

1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);

2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.

* * *

1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -у

2) воен. че́рга

порон (-на). Переправиться через реку на -ме - перевезтися пороном через річку, річку пороном переїхати.

* * *