цілину

* * *

лома́ть ока́лину — break the scale

образо́вывать ока́лину — raise the scale

ока́лина отделя́ется от … — the scale detaches from …

ока́лина пристаё́т к сли́тку — the scale adheres (tightly) [stiks firmly] to the ingot

сбива́ть ока́лину — break the scale

сбива́ть ока́лину, напр. со сли́тка — descale, e. g., an ingot

смыва́ть ока́лину — flush (off) the scale

вка́танная ока́лина — rolled-in scale

возду́шная ока́лина — air scale

втори́чная ока́лина — mill scale

кре́пкая ока́лина — tight [tightly adhering] scale

отстаю́щая ока́лина — exfoliating scale

печна́я ока́лина — furnace scale

прока́тная ока́лина — mill scale

ры́хлая ока́лина — loose scale

сва́рочная ока́лина — welding scale

* * *

1. n

1) земля; поверхня землі; ґрунт

2) ділянка землі

3) pl сад; парк

4) pl ділянка землі навколо будинку

5) дно моря

6) спортивний майданчик

7) місцевість, область, район

8) полігон; аеродром; плац

9) фон, тло; ґрунтовка; фунт

10) підстава, мотив, причина

11) тема, предмет (розмови тощо)

12) pl осадок, гуща

13) недоїдки

14) фундамент

15) основний принцип

16) pl основи, зачатки

17) основоположна частина

18) ел. заземлення

19) театр. партер

20) текст. основа

2. adj

1) мелений, молотий; подрібнений

2) притертий; пришліфований

3. v

1) сісти на мілину

2) мор. примусити викинутися на берег

3) ав. приземлятися

4) примусити приземлитися

5) перешкоджати відривові від землі

6) класти (опускати) на землю

7) ґрунтувати (на чомусь), обґрунтовувати (чимсь)

8) навчати основ (предмета)

9) ел. заземлити

10) міздрити (шкіру)

11) буд. закласти основу (фундамент)

4. past і p.p. від grind

* * *

1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

3) місцевість, область, район; висота

4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план

5) підстава, причина, мотив

6) предмет, тема (розмови, дослідження)

7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі

8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина

9) миcл. нора

10) eл. заземлення

11) мyз. граунд, остинатний бас

1) наземний; який тримається низько над землею

2) аеродромний

1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега

2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі

3) класти, опускати на землю

4) базувати, обґрунтовувати

5) (in) навчати основам ( предмета)

6) eл. заземлювати

7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)

8) бyд. покласти підмурок

9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)

1) мелений, товчений, подрібнений

2) матовий, матований

3) = ground-in

1. n

1) берег, прибережна смуга

2) пасмо (волосся)

3) низка, разок (намиста)

4) мор. стренга; жила (кабеля)

5) частина (проблеми тощо)

6) риса характеру

2. v

1) сісти на мілину

2) посадити на мілину

3) викидати на берег

4) викидатися на берег

5) залишати у скрутному становищі (без коштів)

6) сукати, скручувати; плести, переплітати

7) перен. уплітати

8) розривати (трос)

9) лопатися, розриватися

* * *

1) берег, прибережна смуга ( strand line)

2) ( the Strand) Стренд ( одна з головних вулиць Лондона)

1) сідати на мілину; посадити на мілину

2) викидати на берег; викидатися на берег

3) залишати в скрутному стані, без засобів до існування; виявитися на мілині; потрапити в скрутне становище

1) пасмо ( каната), стренга; жила ( кабелю); нитка; бioл. нитка (ДНК, білка)

2) частина ( проблеми)

3) сюжетна лінія

4) ділянка ( транспортера)

1) скручувати, звивати; плести, переплітати; мop. зсукувати ( трос); вплітати

2) розривати ( пасмо троса); розриватися, лопатися ( про пасма троса)

1) що сів на мілину

2) якого посадили на мілину

3) викинутий на берег

4) що викинувся на берег

5) перен. у скрутному становищі, без коштів

6) скручений, зсуканий; плетений, кручений, витий

* * *

1) який сів на мілину; посаджений на мілину; який сидить на мілині

2) викинутий на берег; який викинувся на берег

3) без засобів до існування, у скрутному становищі

мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).

* * *

1. n

1) пісок; гравій

2) звич. pl піщинки

3) звич. pl піщаний пляж; піщана коса; мілина

4) pl піски, пустеля

5) пісок у пісковому годиннику

6) pl перен. час; дні життя

7) амер., розм. витримка, стійкість характеру, мужність

8) пісочний колір

9) розм. гроші

10) розм. вологий (підмочений) цукор

11) гірн. хвости (від збагачення)

2. v

1) посипати піском

2) заносити піском

3) заривати в пісок

4) шліфувати (чистити) піском

5) змішувати з піском, підмішувати пісок

6) посадити на мілину (судно)

* * *

1) пісок, гравій; pl піщинки

2) pl піщаний пляж; обмілина, піщана коса

3) pl піски, пустеля

4) pl час; дні життя

5) cл. витримка, мужність

6) пісочний колір

7) cл. гроші

8) вологий, підмочений цукор

9) гipн. хвости ( від збагачення)

1) посипати піском; заносити піском ( гирло ріки)

2) заривати в пісок

3) шліфувати, чистити піском

4) змішувати з піском

5) посадити ( судно) на мілину

  Поем под дождем

   1952 – США (103 мин)

     Произв. MGM (Артур Фрид)

     Реж. СТЭНЛИ ДОНЕН и ДЖИН КЕЛЛИ

     Сцен. Бетти Комден и Адолф Грин

     Опер. Хэролд Россон (Technicolor)

     Песни Нэйсьо Херб Браун (музыка) и Артур Фрид (стихи)

     В ролях Джин Келли (Дон Локвуд), Доналд О'Коннор (Космо Браун), Дебби Рейнолдз (Кэти Селден), Джин Хейген (Лина Ламонт), Миллард Митчелл (Р.Ф. Симпсон), Рита Морено (Зельда Зэндерз), Даглас Фаули (Роско Декстер), Сид Шерисс (танцовщица), Кэтлин Фримен (педагог по речи Фиби Динсмор), Бобби Уотсон (педагог по речи).

   1927 г. В «Китайском театре» на Голливудском бульваре проходит пышная премьера весьма ожидаемого немого фильма «Царственный плут». У входа в кинозал Дон Локвуд, исполнитель главной роли, сталкивается с толпой поклонников и, с удовольствием привирая, рассказывает в микрофон о своем детстве, 1-х шагах в шоу-бизнесе, работе в Голливуде каскадером, наконец – о знакомстве со своей нынешней партнершей Линой Ламонт. Он не говорит о том, что в реальной жизни ненавидит Лину: для восторженных читателей киножурналов они должны разыгрывать романтическую историю любви. После успешного показа он в очередной раз ругается с Линой и бросает ее. Спасаясь от поклонников, Дон прыгает в машину Кэти Селден, молодой театральной актрисы, которая притворяется, будто презирает кинематограф и не видела ни единого фильма Дона. Она отвозит Дона домой и обрушивает на него поток критики, чем вгоняет его в легкую депрессию.

   На вечеринке, устроенной продюсером Р.Ф. Симпсоном, хозяином студии «Монументальные картины», Дон с удивлением вновь видит Кэти: вместе с другими танцовщицами она выскакивает из торта и развлекает гостей. Она оскорблена и запускает тортом в лицо Дону, но попадает в Лину. На этой же вечеринке продюсер демонстрирует гостям пробы звукового кинематографа. Проходит несколько дней. Дон готовится к съемкам в новом фильме под названием «Кавалер-дуэлянт» ― любовной истории, действие которой происходит в эпоху Французской революции. Он не забыл Кэти и ее упреки и сожалеет, что досадный случай на вечеринке лишил ее работы. Друг Дона композитор Космо Браун пытается поднять ему настроение, напевая «Рассмеши их». Работая с Линой на съемочной площадке, Дон узнает, что именно она добилась увольнения Кэти. Он оскорбляет ее прямо перед камерой, но, поскольку фильм немой, зрители увидят только пылкую мимику актеров и примут их ссору за страстную любовную сцену. Симпсон останавливает съемки и решает, что «Кавалер-дуэлянт» станет полностью звуковым фильмом.

   В самом деле, триумф Певца джаза, The Jazz Singer, 1927 – 1-го звукового фильма – требует немедленного освоения новой технологии, иначе фильму грозит оскорбительный провал. Но есть одна загвоздка: у Лины – визгливый, совершенно смехотворный голос, вовсе не соответствующий ее внешнему облику. Симпсон присутствует в студии на съемках многих музыкальных сцен и замечает среди танцовщиц Кэти. Он хочет доверить ей важную роль, но Кэти признается, что именно она запустила тортом в лицо Лине. Дон говорит, что это не имеет никакого значения, и пользуется случаем, чтобы уточнить, что не помолвлен с Линой, хотя об этом пишут все газеты. Он приводит Кэти на пустую съемочную площадку и там, танцуя среди реквизита и осветительных приборов, признается ей в любви («Ты рождена для меня»).

   Отныне многие актеры вынуждены брать уроки речи, и Лина – больше прочих, хотя в ее случае результаты неутешительны. Дон и Космо по-доброму подшучивают над педагогом (номер «Моисей»). Одна сцена из «Кавалера-дуэлянта» переснимается заново. Лина никак не может понять, где находится микрофон, чем приводит в отчаяние режиссера и звукоинженера. Премьера оборачивается катастрофой: голос Лины и плохое качество звука вызывают у публики хохот. Всю ночь друзья – Дон, Космо и Кэти – размышляют над этим провалом. Дон совершенно подавлен и полагает, что его карьере пришел конец. Кэти и Космо утешают его и советуют превратить «Кавалера-дуэлянта» в мюзикл и в таком виде выпустить в широкий прокат. Дон снова видит жизнь в розовом цвете, и друзья втроем поют «Доброе утро». Но поет Лина не лучше, чем говорит; впрочем, это не важно, поскольку Кэти вызывается ее дублировать. Вечером, провожая Кэти, Дон поет от радости под дождем, пока озадаченный полицейский не просит его вести себя «нормально».

   В студии Кэти записывает для Лины песню «Должна ли я?», а Космо дирижирует оркестром. В «Кавалер-дуэлянт» попадут также современные сцены: Дон пересказывает Симпсону содержание длинного балета «Бродвейская мелодия», где он играет роль молодого танцора и певца, который пробует свои силы в бурлеске, водевиле (на американский манер), «Причудах Зигфельда», а затем добивается успеха на Бродвее. В одном эпизоде он танцует с женщиной-вамп в полуподвальном помещении кафе, и та, похоже, больше увлечена драгоценностями, чем его персоной. Кэти тайно дублирует реплики Лины. Та появляется в студии и гневно вопит. Она требует от Симпсона, чтобы имя Кэти вычеркнули из титров и та отныне занималась только дубляжом. Но друзья Кэти берут реванш после премьеры, где публика встречает фильм восторженно. Лине приходится выйти на сцену, поскольку публика просит ее исполнить вживую песню из фильма. Она умоляет Кэти помочь. Та поет, спрятавшись за кулисами. Но Дон, Космо и Симпсон, уставшие мириться с капризами звезды, спешат поднять занавес, и публика узнает о подлоге – и о том, что такое дубляж. Кэти бежит к выходу, но Дон останавливает ее песней «Ты – моя счастливая звезда». Теперь их имена будут красоваться рядом на афише следующего фильма – «Поем под дождем».

   ►  Слава этого фильма, один эпизод которого, где Джин Келли поет и танцует под дождем, стал символом американского мюзикла, только растет с течением времени. С 70-х гг. фильм начал фигурировать в списках великих классических кинокартин, составляемых историками и критиками кинематографа, наравне с Броненосцем «Потемкин» * и Гражданином Кейном, Citizen Kane. Если так пойдет и дальше, возможно, через несколько десятилетий эти 2 названия исчезнут из подобных списков, но Поем под дождем останется в них навсегда. Как это часто бывает с лучшими голливудскими картинами, период вынашивания фильма – но только в самом начале – был довольно труден, и кое-кто из его именитых создателей с радостью отказались бы от участия в работе над ним (аналогичный феномен, но в более ярко выраженном виде имел место в случае с Унесенными ветром, Gone with the Wind и Касабланкой, Casablanca). Сценаристы Бетти Комден и Адолф Грин дошли до того, что объявили забастовку, только бы не писать этот сценарий. По их словам (см. БИБЛИОГРАФИЮ), они оказались «загнаны в угол, словно крысы в горящем амбаре», когда обнаружили, что обязаны по договору построить историю, отталкиваясь лишь от песен, написанных Артуром Фридом и Нэйсьо Хербом Брауном, хотя они хотели включить в работу материал Ирвинга Берлина, Коула Портера, Роджерза и Хаммерстайна и др. Артур Фрид, основатель знаменитой компании «Freed Unit», выпустившей в составе «MGM» несколько лучших мюзиклов в истории, в молодости написал слова к обширному каталогу песен, сочиненных Нэйсьо Хербом Брауном. Комден и Грин сразу же пришли к мысли о том, что необходимо воссоздать на экране ту эпоху, когда были написаны песни, в основном предназначенные для кинофильмов (конец 20-х – начало 30-х гг.), и поначалу представляли, что расскажут историю об актере музыкальных вестернов, чья роль будет специально написана для Хауарда Кила. Потом они решили просто рассказать о 1-х шагах звукового кино в Голливуде.

   Встав на правильные рельсы, проект начал продвигаться вперед очень быстро (исключением стали только сложности с написанием 1-х сцен, см. БИБЛИОГРАФИЮ). Сценаристы вдохновлялись реальными событиями, напр., крахом карьеры Джона Гилберта, который, подобно исполнителю главной мужской роли в звуковой версии «Кавалера-дуэлянта», решил, что сможет произнести в микрофон те самые фразы («Я люблю тебя, я люблю тебя, я люблю тебя»), что произносил обычно на съемках немых картин. «Вся хитрость была в том, – пишут Комден и Грин, – чтобы органично вписать такой трагический материал в легкую сатирическую комедию, содержащую 15–20 песен Фрида и Брауна». С этого момента единственным кандидатом на главную роль стал Джим Келли. Смесь документального стиля и сатиры дала в этом фильме особенно занимательный результат. Поем под дождем делает шаг в сторону от революционного Увольнения в город, On the Town и своим сюжетом изобретательно продолжает традицию мюзиклов по образцу 42-й улицы, 42-nd Street, рассказывающих о подготовке эстрадных шоу и театральных спектаклей. Здесь речь идет о фильмах, рождавшихся в самый беспокойный период истории Голливуда.

   Долговечная магия фильма рождается в основном из атмосферы, придающей ему оригинальность (порожденной, как сказано выше, ограничениями, навязанными сценаристам); из неустанной изобретательности; из легкой сатирической интонации без капли злости (при том, что авторы пе могут удержаться от язвительности в адрес персонажа, великолепно сыгранного Джип Хейген); наконец, – и это главное – из его неизменно хорошего настроения. В самом деле, если рассматривать все жанровые категории, Поем под дождем ― редкий пример фильма, от начала и до конца решительно сохраняющего оптимизм; фильма, где профессионализм, упорство, дружба и любовь берут верх над всеми сложностями. Каждая сцена, музыкальная или нет, становится новым кирпичиком в лучащейся и цельной конструкции, которую можно упрекнуть разве что в недостаточно оправданном появлении финального балета «Бродвейская мелодия»: сам по себе эпизод восхитителен, но сложно представить, как он смотрелся бы в «Кавалере-дуэлянте». Впрочем, этот эпизод завершается изящным пируэтом: продюсер, которому Дон Локвуд, персонаж Джина Келли, пересказал балет, чтобы услышать его мнение, отвечает: «Я не могу его представить себе как следует, пока не увижу на экране». И наоборот, рассказ во флэшбеках о пути Дона Локвуда к славе, где хватит материала на отдельный фильм, ― едва ли не самый прекрасный кинопролог, что нам довелось видеть.

   Вместе проведя тщательную подготовку к съемкам, Келли и Донен поделили между собой сцены и снимали раздельно на разных площадках. Никто не в состоянии точно сказать, что именно сняли тот или другой, но простая логика приводит к мысли, что сцены, в которых не фигурирует Келли, были преимущественно сняты Доненом. Комден и Грин приписывают успех фильма спаянной работе квартета, который они составляли с Келли и Доненом, и «рассудительному профессионализму [режиссеров], которым удавалось поддерживать в работе впечатление беззаботной стихийности, не требующей никаких усилий». Лучше и не скажешь – и в самом деле, по сюжету и форме, по характерам персонажей и перипетий, Поем под дождем представляет собой совершенный образец искусства, где колоссальные усилия тратятся так, что зритель не замечает ни единого их следа. В этом отношении фильм также выражает «душу танца».

   N.В. В тех сценах, где Кэти Селден (Дебби Рейнолдз) дублирует реплики Лины Ламонт (Джин Хейген), в реальности Джин Хейген дублирует Дебби Рейнолдз, которая на экране дублирует ее. В тех сценах, где Кэти Селден исполняет песни за Лину Ламонт, в реальности за Дебби Рейнолдз поет певица Бетти Ройс. Помимо старых песен Фрида и Брауна, фильм содержит две новые песни: «Моисей» (написана Роджером Идензом, Комден и Грином) и «Рассмеши их» Фрида и Брауна, плагиат песни Коула Портера «Будь клоуном» (из фильма Миннелли Пират, The Pirate, 1948). Донен признался Хью Фордину (Hugh Fordin, The World of Entertainment!), что им с Келли так и не хватило смелости сказать Фриду, что песня украдена. «Надо было обладать тактом и деликатностью Коула Портера, ― отмечает Фордин, ― чтобы сознательно игнорировать этот факт».

   БИБЛИОГРАФИЯ: сценарий и диалоги (без слов песен) опубликованы в серии «Библиотека киносценариев студии MGM» (The MGM Library of Film Scripts, New York, The Viking Press, 1972). Примечательное предисловие Комден и Грина. В частности, они рассказывают, как зашли в тупик в самом начале работы над сценарием, когда написали 3 пролога, действие которых происходило в Нью-Йорке и Голливуде: премьера немого фильма, интервью Дона Локвуда, встреча Дона с Кэти и ее исчезновение. Муж Бетти Комден Стив решил эту проблему, посоветовав сценаристам сохранить все 3 пролога, поставив их один за другим: так они и поступили, расположив их все в Голливуде. Благодаря этому открытию, которое в наши дни кажется элементарным, они почувствовали себя «Шампольоном, расшифровавшим иероглифы Розеттского камня».

на мілині

* * *

a; predic

1) на мілині; на мілину

2) у скрутному становищі; без грошей, на мілині

3) рідко на землі

1. n

1) берег (ріки, озера)

2) вал, насип; дамба; крутий схил

3) мілина, риф

4) замет, нанос

5) гірн. вибій; устя шахти

6) борт більярдного стола

7) ав. крен, віраж

8) банк

9) фонд; загальний запас

10) лава

11) суд

12) набір, комплект; серія

2. v

1) згрібати в купу; навалювати

2) робити насип, оточувати валом

3) загачувати; заповнювати

4) облямовувати, оточувати

5) ав. робити віраж; накренятися

6) сісти на мілину

7) класти гроші в банк; тримати гроші в банку

8) бути банкіром, володіти банком; займатися банковою справою

9) розраховувати, покладатися (на когось, щось — on, upon)

10) групувати; комплектувати

* * *

1) вал, насип; дамба; крутий схил

2) берег (ріки, озера)

3) обмілина, банка, риф

4) нанос, замет

5) борт більярдного стола

6) aв. крен, віраж

7) гipн. вибій; поклад; уступ; устя шахти

1) згрібати в купу; навалювати

2) робити насип; оточувати валом, насипом

3) нагромаджуватися, здійматися; скупчуватися

4) загачувати

5) оточувати

6) прикривати ( багаття) хмизом ( щоб він горів спокійно е довго)

7) aв. робити віраж; накренятися

8) сісти на мілину ( веслування)

9) поперечний нахил дороги

1) банк

2) скарбничка

3) icт. крамниця лихваря; стіл або крамниця міняйла

4) фонд; загальний запас; резерв

5) мeд. банк органів, ткани ( для пересадки); банк крові

6) банк ( в азартних іграх)

7)

1) класти гроші в банк; тримати, мати гроші в банку або ощадкасі

2) володіти банком, бути банкіром; займатися банківською справою

3) перетворювати ( майно) у гроші

4) метати банк ( у картах)

5) (on, upon) розраховувати, покладатися

1) пepeв.; cпeц. ряд, комплект, набір; серія; блок

2) заст. лава ( на галері)

3) суд; заст. судове присутствіє

4) верстат

5) пoлiгp. підзаголовок

1. n

1) положистий морський берег; узмор'я, узбережжя; пляж

2) обмілина, мілина; припливна смуга берега

3) береговий вал

4) військ. пункт висадки (морського) десанту

2. v

1) посадити на мілину (судно)

2) витягати на берег

3) висаджуватися (вивантажуватися) на берег

4) військ. підходити впритул до берега для висадки

* * *

1) пологий морський берег; узмор'я; пляж; берег озера або великої ріки; припливна смуга берега; береговий вал

2) вiйcьк. пункт висадки ( морського) десанту

3)

1) посадити на мілину

2) витягати, вивантажувати на берег; вивантажуватися, висаджуватися на берег; вiйcьк. підходити впритул до берега для висадки

1. n

1) крапля

2) pl мед. краплі

3) крапелька, ковток, крихітка

4) ковток спиртного

5) драже; льодяник

6) сережка

7) падіння, зниження; спад; спуск

8) ав. розкидання (скидання) з літака (листівок тощо)

9) висота; глибина падіння (занурення)

10) пластинка, що закриває замкову щілину

11) проріз, щілина

12) тех. перепад (тиску)

2. v

1) крапати, стікати краплями; випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися

3) упускати, губити

4) звалювати, збивати

5) помирати

6) спадати, стихати; скорочуватися

7) знижувати (ся), понижувати (ся)

8) опускати, понурювати

9) посилати

10) спорт. забивати (м'яч)

11) кінчати, припиняти; кидати (звичку)

12) залишати, кидати (когось)

13) пропускати

14) виключати (із списків, школи); звільняти, усувати

15) розм. розтрачувати, розтринькувати (гроші)

16) програвати (у змаганні)

17) кинути, промовити (слово тощо)

18) спустити (петлю — у плетінні)

19) випорожнюватися (про тварину)

20) телитися; жеребитися; пороситися; котитися; приводити (дитинчат)

21) підвозити; висаджувати (когось)

22) зайти, заглянути (кудись)

* * *

1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту

2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного

3) pl; мeд. краплі

4) драже; льодяник

5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски

6) падіння, зниження ( цін); спад

7) спад ( гімнастика)

8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант

9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення

10) миcт. опускна завіса

11) підставка, що опускається ( шибениці)

12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап

13) пластинка, що закриває замкову щілину

14) проріз, щілина (для грошей, листів)

15) = drop-kick; = drop-shot

16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)

17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)

18) cл. схованка ( для передачі шпигунської інформації)

19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульний

1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)

3) кидати ( якір), скидати ( бомби); спускати ( шлюпку); спускати або скидати на парашуті

4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати

5) умирати (тж. drop oft)

6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально

7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)

8) посилати ( записку); cпopт. посилати, забивати ( м'яч)

9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією

10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад

11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)

12) опускати, пропускати

13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти

14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)

15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь

16) скидати ( карту)

17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)

18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)

19) випорожнятися ( про тварину)

20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик)

1. n с.г.

1) пар, земля під паром

2) переліг; залежала земля

3) бранка під пар

2. adj

1) с.г. зораний під пар

2) с.г. необроблений, незораний

3) недорозвинений (про людину)

4) червонувато-жовтий; коричнево-жовтий, брунатно-жовтий

3. v с.г.

1) орати під пар; піднімати пар

2) залишати під паром

3) орати перелоги; піднімати цілину

* * *

1) пар, земля під паром; оранка під пару

2) переліг, перелогова земля

1) c-г. поораний під пару

2) c-г. необроблений, незораний

3) нерозвинений ( про людину)

1) орати під пару; піднімати пар; залишати під паром

2) розорювати переліг; піднімати цілину

1) червонясто-жовтий; коричнювато-жовтий

2) iм. червонясто-жовтий колір; коричнювато-жовтий колір

1. n

1) гравій; крупний пісок; галечник

2) золотоносний пісок

3) амер. баласт

4) пісочний колір

5) мед. сечовий пісок; камінці (в сечовому міхурі)

2. v

1) посипати піском (гравієм)

2) розм. бентежити, ставити в тупик; заганяти в безвихідь; збивати з пантелику

3) переривати, зупиняти (промовця)

4) пошкодити копито (у коня)

5) посадити пароплав на мілину

6) зав'язнути в піску

* * *

1) гравій, крупний пісок; галечник

2) золотоносний пісок

3) aмep. баласт

4) пісочний колір

5) мeд. камені ( у сечовому міхурі); сечовий пісок; кам'яна хвороба

1) посипати гравієм, піском

2) викликати замішання, заганяти в глухий кут, вражати; перервати, перебити, зупинити (доповідача, оратора)

3) ушкодити копито ( про коня)

4) icт. загрузнути в піску; посадити пароплав на мілину

1) посадка на мілину

2) ав. заборона підніматися в повітря

3) обґрунтування, підстава

4) навчання основ (предмета)

5) ел. заземлення

6) ґрунтовка

* * *

1) посадка на мілину

2) aв. заборона підніматися в повітря

3) підстава, обґрунтування

4) навчання основам ( предмета)

5) eл. заземлення

6) cпeц. ґрунтовка

1) накопичувати, збільшувати; нарощувати; збільшуватися, накопичуватися; нагромаджувати; нагромаджуватися

2) мop.; cпeц. посадити корабель на мілину; наскочити на мілину

3) aвт.; жapг. розбити ( авто)машину; aв.; жapг. розбити літак при зльоті або посадці

4) aв.; cпeц. налітати ( години)

1. n

1) виправлення

2) освоєння (землі)

3) меліорація

2. v

1) виправляти, перевиховувати, морально відроджувати

2) виправляти

3) с.г. піднімати цілину; розорювати, освоювати (занедбані землі)

4) меліорувати; окультурювати; осушувати

5) вимагати повернення (чогось)

6) повернути собі (втрачене)

7) утилізувати, використовувати

8) відновлювати, регенерувати

9) військ. дезактивувати

10) відкликати (заяву)

11) кликати назад (людину)

12) (against) заперечувати (щось), протестувати (проти чогось)

13) юр. подавати апеляцію; оскаржувати

14) приручати

* * *

1) виправлення

2) = reclamation II

1) виправляти, робити кращим ( кого-небудь); викликати ( моральне) відродження

2) c-г. піднімати, зорювати ( цілину); освоювати ( занедбані землі); меліорувати; окультурювати, осушувати

3) вимагати назад, витребувати; повернути собі ( втрачене); одержати або взяти назад

4) утилізувати, використовувати; cпeц. відновлювати, регенерувати

5) вiйcьк. дезактивувати

6) приручати (особл. сокола)

7) icт. відкликати, відзивати; кликати назад ( людину); брати назад ( заяву)

8) дiaл.; юp. подавати апеляцію, оскаржувати

9) миcл. відкликати, відзивати ( собаку)

n мор.

посадка на мілину

* * *

n; мор.

1) земля, поверхня землі; ґрунт, земля

2) ділянка землі; pl сад, парк, ділянка землі навколо будинку; майданчик, площадка; спортивний майданчик (тж. sports ground); football ground футбольне поле

3) місцевість, область, район; висота

4) фон; ґрунт, ґрунтовка; офортний лак; жив. план

5) підстава, причина, мотив

6) предмет, тема (розмови, дослідження)

7) pl осад, гуща; рідко залишки їжі

8) icт. фундамент; основний принцип; pl засади, начала, основи; основна, основоположна частина

9) миcл. нора

10) eл. заземлення

11) мyз. граунд, остинатний бас

1) наземний; який тримається низько над землею

2) аеродромний

1) сісти на мілину; посадити на мілину; мop. змусити викинутися на берег або приткнутися до берега

2) aв. приземлятися; змусити приземлитися; перешкоджати відриву від землі

3) класти, опускати на землю

4) базувати, обґрунтовувати

5) (in) навчати основам ( предмета)

6) eл. заземлювати

7) cпeц. ґрунтувати; міздрити ( шкіру)

8) бyд. покласти підмурок

9) відстороняти від польотів ( пілота); відчисляти з льотного складу; позбавляти прав водія; не дозволяти ( підліткові) водити автомобіль; відчисляти з флоту; не дозволяти виліт; не дозволяти старт ( космічного корабля)

1) мелений, товчений, подрібнений

2) матовий, матований

3) = ground-in

1) накопичувати, збільшувати; нарощувати; збільшуватися, накопичуватися; нагромаджувати; нагромаджуватися

2) мop.; cпeц. посадити корабель на мілину; наскочити на мілину

3) aвт.; жapг. розбити ( авто)машину; aв.; жapг. розбити літак при зльоті або посадці

4) aв.; cпeц. налітати ( години)

1) берег, прибережна смуга ( strand line)

2) ( the Strand) Стренд ( одна з головних вулиць Лондона)

1) сідати на мілину; посадити на мілину

2) викидати на берег; викидатися на берег

3) залишати в скрутному стані, без засобів до існування; виявитися на мілині; потрапити в скрутне становище

1) пасмо ( каната), стренга; жила ( кабелю); нитка; бioл. нитка (ДНК, білка)

2) частина ( проблеми)

3) сюжетна лінія

4) ділянка ( транспортера)

1) скручувати, звивати; плести, переплітати; мop. зсукувати ( трос); вплітати

2) розривати ( пасмо троса); розриватися, лопатися ( про пасма троса)