спустити

см. спускати

техн. спуска́ть

1) ( переміщувати вниз) to get down, to down, to lower

2) (випускати, відпускати) to release, to let go, to let loose; ( собак) to cast off

3) (рідину, газ) to let out, to drain

4) перен., ( потурати) to pardon, to let off, to let pass

5) полігр. to impose

 спустити; виділити

 спустити на воду

и Опущать опустить

1) (ниже) спускати, спустити, знижати, знизити, осаджувати, осадити. [Треба камінь у млині осадити];

2) спускати, спустити. [Рушниками, що придбала, спусти мене в яму]. -тить невод в прорубь под лёд - затопити невід; (окно в вагоне) відсунути, спустити вікно; (крышку сундука) зачинити скриню; (шлюзный ставень) заставити (и спустити) заставку, заставити воду; (свет в лампе) прикрутити лямпу, світло. -тить глаза - спустити очі, погляд. -кать, -тить голову - спускати, спустити, хнюпити, похнюпити голову, хнюпитися, похнюпитися. Угрюмо -тить голову - понурити голову, понуритися. -тить руки - спустити руки. Он и руки опустил - йому й руки впали. -тить крылья - спустити крила. -тить хвост - попустити хвіст. -тить руку в воду - спустити (встромити) руку в воду. -тить концы пояса, ленты - попускати, попустити (кінці в пояса, стрічки). -тить платье - спустити сукню нижче. Высоко поднял, да низко опустил (о хвастунах) - високо літав, та низько сів. Поднял руку да не опустил - замірився, та не вдарив;

3) (из рук, из глаз) пускати, пустити з рук, з очей. -тить удобный случай - проминути добру оказію, (добру) нагоду, упустити слушний випадок;

4) (ослаблять) попускати, попустити. [Попусти трохи струни]. -кать парус, занавес - спускати вітрило, завісу;

5) -кать, -тить что-либо в книге, в разговоре - випускати, випустити, поминати, поминути, проминати, проминути. Опущенный - спущений, знижений, попущений. -ный взгляд - похнюплений (понурений) погляд. -ная голова - похнюплена (понурена) голова. С - ной головой - похнюпий, никлий, похнюпа (общ. р.), понура (общ. р.).

1. n

1) військ. спусковий гачок; собачка (рушниці)

2) тех. засувка

3) рад. тригер

4) рад. пускова схема

2. v військ.

приводити в дію спусковий механізм (підривник, детонатор)

* * *

1) тex. собачка; клямка

2) війск. спусковий гачок, механізму light trigger м'який спуск

3) елк. трігер; пускова схема

4) cпeц. ядерний ініціатор, ядерний заряд ( у термоядерній бомбі)

••

1) війск. спускати курок; приводити в дію спусковий механізм або детонатор

2) ініціювати, викликати (що-н.), дати початок (чому-н.) (trigger off)

1) кров (-ви), (реже) крів (р. крови, кро[и]ві), ум. крівця, (пров.) крівля, керва, руда (- ди), (вульг. преим. о -ви от удара в драке) юха, юшка, паюха, мазка. [Без бою, без крови (Крим.). Поженемося за баришем, а скільки криві братньої нап'ємося (Квітка). Кров'ю вона умивалась (Шевч.). Крів'ю обкипіла вся наша давнина (Л. Укр.). Усі руки в крови (Харківщ.). Як вода, крівля по світі буде розливатись (Руданськ.). Так він крівлею і вмився (О. Пчілка). Руда - не вода (Номис). Людська крівця не водиця, розливати не годиться (Номис). Шабля моя не раз паюхою вмилась (К. С.). Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів (Котл.)]. -вь артериальная - кров червона, (венозная) чорна (погана) кров. Лицо у неё -вь с молоком - лице у неї мов кров з молоком; лице у неї біле як кипень і рум'янці грають. -вью кровь омыть - кров за кров; кров змити кров'ю. Проливать -вь - лити, проливати (сов. пролити) кров. [Зараз будуть тут лить неповинную кров (Грінч.)]. Обагрить -вью - см. Обагрять. Покрываться, покрыться (запекшейся) -вью - о(б)кипати, о(б)кипіти кров'ю. [Окипіло серце гарячою кров'ю (Пісня)]. Запекшаяся -вь - закипіла(я) кров. Покрытый запекшейся -вью - закипілий, обкипілий кров'ю. Покрывается -вью что - кров обкипає на чому, кров'ю обкипає що. Лужа -ви - калюжа крови, кривава річка (криниця). [Де стояла Бондарівна - кривава криниця (Пісня)]. Лежал в луже -ви - підплив кров'ю, лежав підплитий кров'ю (крівлею), лежав у калюжі крови. Запачкать -вью - умазати в кров, укровити, закровити, (сильно) заюшити кого, що. Облиться -вью - умитися кров'ю, (грубо) мазкою. Сердце обливается -вью - серце кривавиться. [І серце кривавиться, як згадаю, яка мінлива людська доля (Грінч.)]. Побить в -вь кого - спустити кров кому, (грубо) спустити юху (мазку) кому, помажчити кого. Ушибиться в -вь - забитися до крови, (сильно) об'юшитися. -вь ударила в голову кому - кров ударила (бухнула, линула) до голови кому. Изойти, истечь -вью - зійти кров'ю, збезкровіти. Он истёк -вью - він зійшов кров'ю, він збезкровів. Пустить -вь - кинути (спустити) кров (руду), відкрити жилу кому. [Кинув їй руду з руки (Квітка)]. Хоть -вь с носа - хоч кров з носа. Крови (регулы) - місячка, краска;

2) (в значении рода, племени, колена, поколения) кров (-ви). Родная -вь - своя кров, рідна кров. Это у него в -ви - це в його родиме. Голос -ви - кров озивається, голос крови. От -ви Рюриковой - з Рюрикової крови, з Рюрикового роду (коліна). Принц королевской -ви - принц королівської крови, королівського роду, коліна;

3) бот. - см. Драконова кровь, Зверобой.

* * *

1. n

1) крапля

2) pl мед. краплі

3) крапелька, ковток, крихітка

4) ковток спиртного

5) драже; льодяник

6) сережка

7) падіння, зниження; спад; спуск

8) ав. розкидання (скидання) з літака (листівок тощо)

9) висота; глибина падіння (занурення)

10) пластинка, що закриває замкову щілину

11) проріз, щілина

12) тех. перепад (тиску)

2. v

1) крапати, стікати краплями; випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися

3) упускати, губити

4) звалювати, збивати

5) помирати

6) спадати, стихати; скорочуватися

7) знижувати (ся), понижувати (ся)

8) опускати, понурювати

9) посилати

10) спорт. забивати (м'яч)

11) кінчати, припиняти; кидати (звичку)

12) залишати, кидати (когось)

13) пропускати

14) виключати (із списків, школи); звільняти, усувати

15) розм. розтрачувати, розтринькувати (гроші)

16) програвати (у змаганні)

17) кинути, промовити (слово тощо)

18) спустити (петлю — у плетінні)

19) випорожнюватися (про тварину)

20) телитися; жеребитися; пороситися; котитися; приводити (дитинчат)

21) підвозити; висаджувати (когось)

22) зайти, заглянути (кудись)

* * *

1) крапля; сльозинка; крапля крові; крапелька поту

2) крапля, крапелька; трошки; ковток; ковток спиртного

3) pl; мeд. краплі

4) драже; льодяник

5) сережка; підвіска; висулька; apxiт. орнаментна прикраса у вигляді підвіски

6) падіння, зниження ( цін); спад

7) спад ( гімнастика)

8) aв. розкидання, скидання з літака ( листівок); скидання на парашуті (боєприпасів, продовольства); десант

9) відстань зверху вниз, висота; обрив; глибина падіння або занурення

10) миcт. опускна завіса

11) підставка, що опускається ( шибениці)

12) падаючий пристрій, падаючі дверцята, трап

13) пластинка, що закриває замкову щілину

14) проріз, щілина (для грошей, листів)

15) = drop-kick; = drop-shot

16) тex. перепад ( тиску); падіння ( потенціалу)

17) результат пошуку, видача ( в інформаційно-пошуковій системі)

18) cл. схованка ( для передачі шпигунської інформації)

19) aмep.; cл. круглий сирота; безпритульний

1) капати; стікати краплями; капати, випускати по краплі

2) падати, випадати; вивалюватися; упускати, випускати (книгу, гаманець)

3) кидати ( якір), скидати ( бомби); спускати ( шлюпку); спускати або скидати на парашуті

4) падати, опускатися; валити, звалювати; збивати

5) умирати (тж. drop oft)

6) падати, знижуватися, понижуватися; спадати, скорочуватися, стихати; знижувати, понижувати; іти ( круто) вниз; падати з певної висоти; мop. занурюватися вертикально

7) опускатися; опускати ( очі); мaт. опускати ( перпендикуляр)

8) посилати ( записку); cпopт. посилати, забивати ( м'яч)

9) ( часто drop down) спускатися, іти вниз за течією; спускати за течією

10) відступати назад ( часто drop behind); залишати позаду, обганяти ( часто drop behind); cпopт. передавати назад

11) кінчатися, закінчуватися, підходити до кінця; припинятися; кінчати, закінчувати, припиняти; залишати, кидати; розпускати, ліквідувати ( команду)

12) опускати, пропускати

13) виключати (зі списків, зі школи); звільняти, відстороняти

14) втрачати, розтрачувати, спускати ( гроші); програвати, зазнавати поразки ( на змаганнях)

15) промовити, зауважити; бути сказаним, зауваженим ким-небудь

16) скидати ( карту)

17) спустити (петлю- у в'язанні, плетінні)

18) народжувати; телитися, жеребитися, пороситися, котитися; народитися ( про тварину)

19) випорожнятися ( про тварину)

20) cл. ковтати, заковтувати ( наркотик)

1. n

1) шкіра; шкура

2) (мисливська) засідка; сховище

3) схованка, тайник

4) іст. наділ землі; міра земельної площі (= 100 акрам)

2. v

1) здирати шкіру (шкуру); білувати

2) відшмагати; спустити шкуру

v (past hid; p.p. hid, hidden)

1) ховати

2) ховатися

3) приховувати; не виявляти, не показувати (почуттів тощо)

4) закривати, заступати, заслоняти

* * *

1) здирати шкуру; білувати

2) висікти, спустити шкуру

1) ( мисливська) засідка; укриття; схов

2) схованка

1) (hide away, hide up) ховати; ховатися; переховуватися; приховувати; не проявляти, не показувати ( почуття)

2) закривати, загороджувати, приховувати

1. n

1) табун, косяк (риби)

2) безліч; сила-силенна; натовп

3) мілина; мілководдя

4) банка, піщана мілина

5) pl перен. прихована небезпека; труднощі

2. adj

мілкий, мілководний

3. v

1) збиратися в косяки (про рибу)

2) спадати (про воду); мілішати

3) спустити (воду)

4) мор. зайти в мілководдя

5) мисл. вигнати на мілину (видру)

* * *

1) зграя, косяк ( риби)

2) маса, велика кількість; натовп

1) мілке місце, мілководдя; мілина

2) ( піщана) обмілина, банка; pl прихована небезпека, труднощі

1) убувати ( про воду); міліти

2) спустити ( воду)

3) мop. зайти в мілководдя

1) тex. собачка; клямка

2) війск. спусковий гачок, механізму light trigger м'який спуск

3) елк. трігер; пускова схема

4) cпeц. ядерний ініціатор, ядерний заряд ( у термоядерній бомбі)

••

1) війск. спускати курок; приводити в дію спусковий механізм або детонатор

2) ініціювати, викликати (що-н.), дати початок (чому-н.) (trigger off)

1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];

2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;

3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;

4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;

5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];

6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];

7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;

8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.

* * *

1) дух, -у

2) миф. дух, -а

3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

4) ( воздух) дух, -у

5) ( запах) дух, -у; пах, -у

испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.

* * *

несов.; сов. - испуст`ить

оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ост`авить

-ся спустити, -ся (трохи). -тить цену - спустити з ціни, знизити ціну на що, здешевити що.

1) (тж. ланцюг) chain

2) військ. line, train