-
81 track
1. n1) слідto be on the track of — а) натрапити на слід; б) переслідувати
to lose track of — а) загубити слід; б) втратити нитку (розмови тощо)
to be in the track of smb. — іти по стопах когось, наслідувати чийсь приклад
2) військ. траса3) зал. коліяsingle (double) track — одноколійна (двоколійна) залізниця
4) відбиток, ознака, слід5) слід, по якому йде собака6) курс, шлях7) ав. маршрут польоту (на карті)8) життєвий шлях, спосіб життяto go off the track — а) бути на хибному шляху; б) зал. зійти з рейок
9) польова дорога; стежкаthe beaten track — а) битий шлях; б) перен. уторований шлях; рутина
11) хід, перебіг; розвиток12) вистежування, переслідування (злочинця тощо)13) зал. ширина колії14) фонограма; звукова доріжка15) тех. гусениця (трактора, танка)16) тех. напрямний пристрій17) спорт. бігова доріжка; лижня; трек18) спорт. легка атлетикаtrack border — спорт. бровка бігової доріжки
track centres — авт. ширина ходу
track change — спорт. зміна доріжок
track gauge — ширина колії; колійний шаблон
in one's tracks — на місці; негайно, відразу
to make tracks — накивати п'ятами, ушитися, утекти
to jump the track — амер. опинитися на хибному шляху
2. v1) стежити; простежувати; вистежувати (звич. track out, track down, track up)2) іти по слідах3) залишати сліди; наслідити, набруднити4) прокладати шлях; намічати курс5) амер., розм. пройти, подолати (відстань)6) котитися по колії (про колеса)7) мати певну відстань між колесами8) прокладати колію; укладати рейки9) тягти мотузком10) буксируватиtrack down — а) вистежити і спіймати; б) дослідити до кінця
* * *I [trʒk] n1) слідbear [deer] tracks — сліди ведмедя [оленя]
the track of a wagon [of a wheelˌ of a motor-çar] — слід воза [колеса, автомобіля]
to follow smb 's tracks — йти чиїмись слідами
to follow in smb 's tracks — слідувати /йти слідом/ за ким-н.
to throw smb off one's track — збити кого-н. зі сліду
he did it just to throw us off the track — він зробив це, щоб збити нас з пантелику
to be on the track of — переслідувати; напасти на слід
to lose track of — втратити слід [див.; тж. 7]
to put upon the track of smb — направити на чий-н. слід
to be in the track of smb — йти по стопах кого-н.; висліджування, переслідування (злочинця, утікач; місце, де хто-н. стоїть)
in one's tracks — на місці; відразу, негайно ж, негайно
to stop in one's tracks — зупинитися, завмерти
to fall /to drop/ dead in one's tracks — впасти як мертвий; війск. траса; війск. направляюча рейка фiз. трек, слід ( частинки)
2) залишок; ознака, слідto cover up smb 's tracks — покривати кого-н.
3) курс, шляхthe track of a bullet — траєкторія кулі; курс
a new track foreign affairs — новий зовнішньополітичний курс; aв. маршрут польоту ( на карті)
4) життєвий шлях; спосіб життя; кар'єраoff the track — збився з шляху, на помилковому шляху [див.; тж. є]
to go off the track — бути на помилковому шляху [див.; тж. 6, є]
on the right [on the wrong] track — на вірному [помилковому /невірному/]шляху
to put smb on the right track — направити кого-н. на правильний шлях
to wander from the track — зійти з шляху істинного, збитися зі шляху; шлях, дорога
to fly the track — aмep. зійти з протоптаного шляху (перен.)
he never leaves the beaten track — він не шукає нових шляхів; він ніколи не проявляє ініціативи
5) ( путівець) дорога; стежина, стежкаrough [steep, narrow] track — нерівна [крута, вузька]стежина
the road was only a slight track upon the grass — дорога була ледве помітною стежкою в траві; cпopт. бігова доріжка
marked [running, skating] track — розмічена [бігова, крижана]доріжка
motor-racing /car-testing/ track — автодром; лижня
double track — дві лижні [ср. тж. 6]
sound track — звукова доріжка; доріжка
reference track — контрольна доріжка; синхронізуюча доріжка
6) з.- д. колія, рейковий шляхsingle [double] track — одноколійний [двоколійний]шлях [ср. тж. 5]
to go off /to leave/ the track — зійти з рейок [ср. тж. 4, є]
to jump the track — aмep. зійти з рейок [див.; тж. є]
wait for the train to pass before you cross the tracks — перш ніж переходити через полотна, почекайте, поки пройде потяг
he had a one track mind — його думки завжди йшли /текли/ в одному напрямі; ширина колій
to follow the track of smb 's thoughts — стежити за ходом чиїхсь думок
to lose track of — втратити нитку (чого-н.) [див.; тж. 1]; to keep track of стежити за (ходом, розвитком чого-н.)
8) aмep. учбовий цикл; група студентів, сформована за здібностями або інтересам9) cпopт. легка атлетикаtrack fans — любителі легкої атлетики; змагання з легкої атлетики
10) cпeц. ланка гусеничного ланцюга, трак; гусениця11) cпeц. направляючий пристрій12) cпeц. відстань між передніми, задніми колесами ( автомобіля)13) перфорація ( на стрічці)••off the track — що відхилився від теми [див.; тж. 4]
what you say is true, but off the track — те, що ви говорите, абсолютно правильно, але річ не в тому
to go off the track — ухилятися від теми [ср. тж. 4, 6]
off the beaten track — видалений; лежачий осторонь, такий, що знаходиться в глибинці; незвичайний, оригінальний, своєрідний; що йде своїм шляхом
across the track, on the wrong side of the tracks — у бідному районі міста, в трущобах; у низах суспільства
to make tracks — дати тягу, ушитися; йти або мчати далі
to make tracks for smth — відразу ж прямувати куди-н.; направити свої стопи куди-н.; робити успіхи, просуватися, удосконалюватися в чому-н.
II [trʒk] vto jump the track — aмep. опинитися на помилковому шляху [див.; тж. 6]
1) стежити, простежувати; висліджуватиthey tracked game — вони висліджували дичину; йти по явному сліду
the first point was to track the animal to its den — насамперед потрібно було пройти слідом звіра до його барлогу; простежувати, встановлювати
to track the course of an ancient wall — встановити, де /як/ проходила стародавня стіна
to track the trajectory of shells — встановити траєкторію польоту снарядів; відстежувати; супроводжувати, вести (мета, літак)
new snow was tracked by rabbits — на свіжому снігу були сліди кроликів; залишати сліди; наслідити, набруднити ( track up)
wipe your feet or you'll track (up) the kitchen — витирайте ноги, а то ви наслідите в кухні; нанести або занести (бруд, грязюку)
3) прокладати шлях; намічати курс4) aмep. пройти, покрити (відстань)5) котитися по колії ( про колес)6) прокладати колію, укладати рейки7) ходити; бродити (track about, track around, track up)III [trʒk] v; мор.2) буксирувати -
82 выпачкать
-ся чем умазати, -ся в що, вимазати, -ся, обмазати, -ся, забруднити, -ся, закаляти, -ся, укаляти, -ся, вбрати, -ся. [Ви в глину вбралися]; специальнее: (на лице) - замурзати, -ся; (мукой) уборошнити, -ся; (грязью) задрипати, -ся, забрьохати, -ся, обталапати, -ся; (нечистотами) уробити, -ся; (травою) визеленити, -ся, позеленити -ся; (дёгтем, салом и т. п.) засмальцювати, -ся, заялозити, -ся; (валяясь) укачати, -ся; (блевотинами) заблювати, -ся, ублювати, -ся. Выпачканный - умазаний, вимазаний, забруднений, и т. д. [В мене руки - вмазані]. См. Вымазаться.* * *забрудни́ти и мног. позабру́днювати, побрудни́ти, ви́бруднити, зама́зати и мног. позама́зувати, замасти́ти; закаля́ти, покаля́ти, скаля́ти, зароби́ти; (преим. лицо) заму́рзати, обму́рзати, замазу́рити; ( забрызгать одежду) забрьо́хати; ( загадить) запаску́дити, спаску́дити и мног. попаску́дити -
83 деточка
уменьш.дити́нка, дити́нонька, дити́ночка, дитя́тко, дитя́точко, ді́тонька -
84 дитятко
дитинка; см. Дитя, уменьш.* * *ласк.дити́нка, дитя́тко, дитя́точко, дити́нонька, дити́ночка -
85 достигать
достигнуть, достичь1) наздоганяти; см. Настигать, настичь;2) (добиваться чего стараньем) добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, досягати, досягти чого, осягати, осяг(ну)ти що, доходити, дійти чого и до чого, допевнятися, допевнитися, домагатися, домогтися, доскочити, доконати чого, доп'ясти чого, запобігти чого. [Оце єдиний спосіб здобутися національної волі (Грінч.). Якби хоч підступом добути свого. Ви досягли своєї мети. Бажала Оленка і собі дійти такого життя (Тесл.). Чого ти хотіла, того й запобігла (Чуб.). То чоловік доскочний: як напосядеться, то й доскочить свого. Боротимусь - і допевнюсь (Куліш). Чого схоче, того й доможеться. Аби діп'яти свого! (Коцюб.)]. Достичь всего - осягти все, осягнути все. -стичь славы, почестей - зажити слави, чести;3) (куда, до чего) доходити, дійти чого, до чого, досягати, досягти, сягати, сягнути, доставати, достати чого и до чого. [Ніякі зовнішні вражіння не доходили до його. Сонце сюди не досягало (Крим.). Вино сягнуло до половини посудини (Коцюб.)]. -стичь (глубокой) старости - дійти (дожити) (вельми) старого віку, (вельми) старих літ. Достигнутый - здобутий, досягнений, осягнений.* * *несов.; сов. - дост`игнуть и дост`ичь1) (добираться куда-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягну́ти и осягти́ (що, чого), сягати, сягну́ти (чого); (о звуках, слухах) дохо́дити, дійти́ (до чого)2) (доходить до какого-л. уровня, предела) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти (чого), дохо́дити, дійти́ (до чо́го)3) (определённого возраста, старости) дохо́дити, дійти́ (чого), дожива́ти, дожи́ти (до чого)4) (добиваться чего-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягнути и осягти́ (що); ( добиваться старанием) здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти (що), здобува́тися, здобу́тися (чого)5) (догонять, настигать) настига́ти, насти́гнути и насти́гти -
86 загаживать
загадить загиджувати, загидити, запаскуджувати, запаскудити, запоганювати, запоганити, занечищувати, занечистити чим и в що, уробляти, уробити, обробити в що, (о мног.) позагиджувати, позапаскуджувати, позапоганювати, позанечищувати чим и в що, повроблювати, пооброблювати в що. Загаженный - загиджений, запаскуджений, запоганений, занечищений. -ться - загиджуватися, загидитися, запаскуджуватися, запаскудитися, запоганюватися, запоганитися, (о мног.) позагиджуватися, позапаскуджуватися, позапоганюватися и т. д.* * *несов.; сов. - заг`адитьзаги́джувати, заги́дити и мног. позаги́джувати, зги́дити сов., запаску́джувати, запаску́дити и мног. позапаску́джувати, запога́нювати, запога́нити -
87 изыскивать
изыскать (искать) вишукувати, вишукати що и чого, (доходить) доходити, дійти чого, (исследовать) досліджувати, дослідити, дізнавати, дізнати що. -кать средства (деньги) на что - вишукати, здобути засоби (кошти) и засобів (коштів) на що. -кать социальные законы - дослідити, дізнати соціяльні закони. -вать, -кать средства (способы) - добирати, ді[о]брати способу до чого. [Добрати способу, як без коней їздити (Кан. п.). Він усе клопотався, щоб тим людям краще жити було, і всякого способу до того добирав (Грінч.)]. -кать удобный случай - вишукати слушну (добру) нагоду. Изысканный, прич. - вишуканий, досліджений; прил. см. Изысканный. -ться -1) вишукуватися; досліджуватися; бути вишуканим, дослідженим;2) знаходитися, знайтися; см. Найтись.* * *несов.; сов. - изыск`ать1) вишу́кувати и шука́ти, ви́шукати и мног. повишу́кувати; ( нахбдить) знахо́дити, знайти́, -йду́, -йдеш2) ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -слі́диш; ( производить геологические изыскания) розві́дувати, розві́дати -
88 испакостить
-ся спаскудити, -ся, споганити, -ся, з(а)гидити, -ся, скапостити, -ся, (о мн.) поспаскуджувати, -ся, поспоганювати, -ся, поз(а)гиджувати, -ся, покапостити, -ся. [Що не зваре, то спаскудить (Чуб.)]. Испакощенный - спаскуджений, споганений, з(а)гиджений, скапощений.* * *спаску́дити, запаску́дити, спа́костити, -кощу, -костиш, закаля́ти, мног. попаску́дити, позапаску́джувати, попа́костити; ( испортить) зіпсува́ти, -псу́ю, -псу́єш, мног. попсува́ти -
89 иссякать
иссякнуть (высыхать) висихати, вис(о)хнути и висохти, (исчерпываться) вичерпуватися, вичерпатися, (выходить) виходити, вийти, виводитися, переводитися, ви[пере]вестися, не ставати, не стати чого, (пропадать) зникати, зникнути, (редко) зсякати, зсякнути, (неокон.) посякати. [Джерело висхло (Звин.). Не вичерпається і не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Зсякла вода (Н.-Лев.). Стала вода посякати (Св. П.)]. Воды в засуху -кают - вода в посуху висихає. Богатства мои -кли - моє добро (багатство) зійшло, статки-маєтки мої сплили, зійшли. Молоко -кло (в сосцах) - молока не стало. Весь запас хлеба -сяк - увесь запас хліба вичерпався, (обиходно) геть увесь хліб вийшов. У старика силы -кают - у старого сили не стає, сила виснажується. Иссякаемый - висиханий; вичерпуваний. Иссяклый, Иссякший, Иссякнувший - висхлий; вичерпаний.* * *несов.; сов. - исс`якнуть1) ( высыхать) висиха́ти, ви́сохнути и ви́сохти, -хну, -хнеш и мног. повисиха́ти2) ( исчерпываться) виче́рпуватися, ви́черпатися; ( приходить к концу) схо́дити, -дить и зіхо́дити, зійти́, -йде, не става́ти (не стає́), не ста́ти (не ста́не); ( выходить) вихо́дити, ви́йти -
90 исшагать
(изойти шагами) сходити, виходити (пішки) що, де.* * *ви́ходити, обхо́дити, -хо́джу, -хо́диш, перехо́дити; схо́дити, зійти, -йду́, -йдеш -
91 навредить
нашкодити, наробити шкоди, (о мног.) понашкоджувати, понароблювати шкоди кому чим, в чому. [Ти гірше тільки тим нашкодиш: усіх лящів позводиш (Глібів)].* * *1) нашко́дити, -джу, -диш, нароби́ти (-роблю́, -ро́биш) шко́ди, зроби́ти шко́ду2) (перен.: повредить что-л.) диал. пошко́дити, -джу, -диш, ушко́дити -
92 нагонять
наганивать, нагнать1) кого, чего - наганяти, нагнати, нагонити, понагонити кого, чого. [Повій, вітре та буйнесенький, та нажени хмару чорнесеньку! (Пісня). Води нагнало таку силу, що всю греблю поняла вода (Кониськ.). Повен двір овець понагонив (Рудч.)];2) (догонять) наздоганяти, наздогнати, (з)доганяти, (з)догнати, (з)догонити, (з)догонити, наганяти, нагнати, спобігати, спобігти кого. [Помалу йди, то я наздожену тебе (Київщ.). Запрягайте коні в шори, коні воронії, доганяйте літа мої, літа молодії (Пісня). Іди швидко - доженеш лихо, іди тихо - тебе дожене лихо (Номис). Ой, ти, зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? (Лавр.). Здогонили літа мої на калиновім мості (Метл.). Там його дрібний дощ догонив (Лукаш.). Собака спобіг його (Крим.)]. -нять кого (перен.) - (на)здоганяти, (на)здогнати кого. [Лінувався, а тепер багато працює, товаришів наздоганяє (Київ)];3) -ть обручи - набивати, набити, (о мног.) понабивати обручі. -ть ободья, шины - натягати, натяг(ну)ти, (о мног.) понатягати обіддя, шини;4) (цену) набивати, набити, наганяти, нагнати ціну;5) страху на кого - нагнати страху (холоду) кому. [Чи просто нам в ворота Риму вдарить, чи холоду перш з україн нагнати? (Куліш)]. -нать скуку на кого - нагнати нудьгу[и] на кого, знудити кого;6) (водки, смолы) накурювати, накурити, викурювати, викурити, виганяти, вигнати (горілки, смоли);7) -нять кого - см. Нагоняй (давать кому). Нагнанный -1) нагнаний, понагонений;2) (на)здогнаний, (з)дігнаний, нагнаний;3) набитий, натягнений, понабиваний, понатяганий;4) накурений, викурений, вигнаний. -ться -1) (стр. з.) наганятися и нагонитися, бути нагоненим, нагнаним, понагоненим и т. п.;2) набиватися, набитися, понабиватися; бути набиваним, набитим, понабиваним и т. п.;3) -гоняться, сов. - а) (и нагнаться) наганятися, навганяти, попоганяти (досхочу) за ким, за чим; б) набігатися, нага(й)сатися. Срв. Гоняться.* * *I несов.; сов. - нагн`ать1) наганя́ти и наго́нити, нагнати (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити; ( догонять) наздоганя́ти, наздогна́ти, -дожену́, -дожене́ш и мног. поназдоганя́ти, здоганя́ти и здого́нити, здогнати (здожену́, здожене́ш и здогоню́, здого́ниш); ( навёрстывать) надолу́жувати, -жую, -жуєш и надолужа́ти, надолу́жити\нагонятьть скуку на кого́ — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на кого, ну́дити, зану́дити и мног. попону́дити кого
\нагонятьть цену — наганя́ти, нагна́ти ціну
2) ( насаживать ударами) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти и мног. понаганяти и понагонити, набива́ти, наби́ти, -б'ю, -б'єш и мног. понабива́ти\нагонятьть — о́бручи набива́ти, наби́ти и мног. понабивати обручі
3) ( приготавливать перегонкой) наганя́ти, нагна́ти и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю, -куриш и мног. понаку́рюватиII сов.1) ( вдоволь погонять) наганя́ти, мног. попоганя́ти2) (нагнать куда-л.) нагнати (нажену́, нажене́ш), мног. понаганя́ти, понаго́нити3) см. наганивать -
93 напакостить
и Напакостничать1) (наделать пакостей) накапостити, напакостити, наробити капостей, (о мног.) понакапощувати, понароблювати капостей кому;2) (нагадить) напаскудити, накаляти, напоганити.* * *1) ( нагадить) напаску́дити, -джу, -диш2) ( наделать пакостей) нака́постити, -пощу, -постиш, напа́костити, -кощу, -костиш; ( навредить) нашко́дити, -джу, -диш3) (напортить, сделать плохо) напаску́дити; напсува́ти, -псую́, -псує́ш -
94 насаждать
насадить1) (растенья) насаджувати, насадити (реже) насадовити, (о мног.) понасаджувати що, чого. [Насадили картоплі, а вона й померзла (Сл. Ум.). Насадовив ліщини (Звин.). Се-ж він своїми руками і дерева понасаджував (Стор.)];2) (перен.) насаджувати, (ц.-слав. насаждати), насадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) понасаджувати, позаводити, позапроваджувати що. [Тяжкі негоди насаждають в душах злобу (Франко). Почали нові порядки скрізь заводити (Сл. Ум.)]. -ждать науки и искусства - насаджувати (заводити, запроваджувати) науки й мистецтва. Насаженный и Насаждённый -1) насаджений, насадовлений, понасаджуваний;2) насаджений, заведений, запроваджений, позаводжений, позапроваджуваний. -ться -1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, насадовленим, понасаджуваним. [Підсапували дерева, що насадовлено вподовж залізниці (Крим.)];2) насаджуватися, заводитися, запроваджуватися, бути насаджуваним, запроваджуваним, насадженим, заведеним, запровадженим, понасаджуваним, позапроваджуваним.* * *несов.; сов. - насад`ить1) ( садить) наса́джувати, насади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. понаса́джувати2) (перен.: науки) наса́джувати и насаджа́ти, насади́ти; ( вводить) заво́дити, -джу, -диш, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити, запрова́джувати, запрова́дити, -джу, -диш и мног. позапроваджува́ти -
95 обольщать
обольстить1) (обманывать лестью) улещувати, улещати, лестити, улестити, облещувати, облестити кого чим, словами мастити. См. Облещать. [Лестив моє серце найкращими речами (Куліш). Як стали говорити, словами мастити, - мусів-же я з коня встати, горілки купити]. -щать ласковыми словами - голубити словами, речами ласкавими;2) (заманывать, соблазнять), зваблювати, вабити, звабити, знаджувати, знадити, спокушати, спокусити, манити, зманити, підманювати, підманити, оманювати, оманити, підходити, підійти, зводити, звести кого. [Звабив (спокусив) він мене грішми великими. Знаджує багатством та життям у розкошах. Манив надіями. Оманює людей нездійсненними мріями. Підійшов мене словами лестивими. Чорт не спить, а людей зводить]. -щать, -стить девушку - зводити, звести, підманювати, підманити дівчину; (переносно) завити, покрити дівчину; (вообще женщину) спокушати, спокусити; призводити, призвести до гріха з ким. Обольщённый -1) у[об]лещений;2) зваблений, знаджений, спокушений, зманений, підманений, оманений, зведений. -ная девушка - зведениця, покритка. Быть -ной кем - покритися з ким.* * *несов.; сов. - обольст`ить1) спокуша́ти, спокуси́ти, зва́блювати и ва́бити, зва́бити, зна́джувати, зна́дити, баламу́тити, збаламу́тити2) (соблазнять девушку, женщину) зво́дити, зве́сти и позво́дити -
96 обращать
обратить1) (направлять) повертати, повернути, обертати, обернути, звертати, звернути, навертати, навернути, напрямляти, напрямити (куди, до чого). [Це навертало її думки на инший шлях]. -щать оружие против врага - повертати (обертати, скеровувати) зброю на ворога. -тить неприятели в бегство - погнати ворога. -щать, -тить разговор на иной предмет - переводити, перевести, звертати, звернути розмову на инше; заговорити про инше. -щать взор вверх, в сторону - зводити (звертати) очі (погляд) угору, убік. -щать внимание - см. Внимание. -щать, -тить на что-либо свои старания, усилия - заходжуватися, заходитися коло чого пильно. См. ещё Оборачивать 1;2) на что - повертати, повернути, уживати, вжити що на що. [Всю силу розуму свого повернув (ужив) на це. Всі гроші повернув на будинок];3) во что - переводити, перевести на що, повертати, повернути на що, у що, обертати, обернути на що, у що. [Свої добра нерухомі перевів на гроші. Повернув свою музу на знаряддя тієї сліпої зненависти (Єфр.)]. -тить в деньги - перевести на гроші, згрошити. [Як їхатимуть на переселення, то цей садок згрошать]. -щать в ничто - у нівець, у ніщо повертати, повернути, пустити в нівець, звести на нівець. [Усю попередню роботу зведено на нівець]. -тить разговор в шутку - повернути розмову; на жарти, на смішки;4) (превращать кого во что, чем) - см. Превращать, Обёртывать, Оборачивать 4. -щать, -тить кого в веру (в как.-л. учение, направление) - навертати, навернути кого до віри, ввертати, ввернути в віру. -щать, -тить кого в социализм, марксизм - навертати, навернути кого до соціялізму, марксизму. -щать, -тить кого в социалиста, марксиста - повертати, повернути, обертати, обернути кого на (в) соціяліста, марксиста. Обращаемый - повертаний, обертаний на що, у що; уживаний на що. Обращённый -1) повернутий, повернений, звернений;2) ужитий;3) переведений нащо, обернутий (-нений) на що, у що, по[ва]вернутий (-нений) на що, у що. [Лицями обернені до сонця (Стеф.). Погляд звернений був просто до його (Єфр.). Навернений на католицтво. Баба також відьма, а дочка ще не навернена].* * *несов.; сов. - обрат`ить1) (поворачивать в каком-л. направлений) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; (направлять движение кого-чего-л. в определённую сторону) направля́ти, напра́вити и понаправля́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти2) (устремлять, направлять) зверта́ти, зверну́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; ( переводить) перево́дити, перевести́, поверта́ти, поверну́ти3) (убеждая, склонять к чему-л.) наверта́ти, наверну́ти; оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти4) ( превращать) перетво́рювати, перетвори́ти и поперетво́рювати, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, перево́дити, перевести́ и поперево́дити; поверта́ти, поверну́ти; (живые существа фольк.) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти, перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти\обращать просты́е дро́би в десяти́чные — мат. перетво́рювати (оберта́ти) прості́ дро́би на (в) десятко́ві
5) (употреблять, использовать что-л. для какой-л. цели) поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, ужи́ти -
97 опоганивать
-ся, опоганить, -ся1) (осквернять, -ся) о(б)поганювати, -ся, о(б)поганити, - ся, споганювати, -ся, споганити, -ся, сквернити, -ся, оскверняти, -ся, осквернити, -ся, засквернити, -ся, зогиджувати, -ся, зогидити, -ся. [Ім'я батьківське чесне опоганив. Правду сквернять]. Опоганенный - о(б)поганений, споганений, осквернений, засквернений, зогиджений;2) см. Огаживать.* * *несов.; сов. - опог`анить1) ( загрязнять) запаску́джувати, запаску́дити и позапаску́джувати, опаску́джувати, опаску́дити и поопаску́джувати, обпаску́джувати, обпаску́дити и пообпаску́джувати2) (перен.: осквернять) опога́нювати, опога́нити и поопога́нювати, запога́нювати, запога́нити, обпога́нювати, обпога́нити и пообпога́нювати -
98 осквернять
осквернить1) поганити, споганювати, споганити, опоганювати, опоганити, запоганювати, запоганити, з(ао)гиджувати, з(ао)гидити, паскудити, спаскуджувати, спаскудити, опаскуджувати, опаскудити, каляти, закаляти;2) (святыню) зневажати, зневажити, сквернити, осквернити, безчестити, збезчестити. [Умийтеся, образ божий багном не скверніте (Шевч.). Ніколи він неправдою себе не закаляв (Єфр.)]. -нённый - споганений, опоганений, запоганений, закаляний, з(ао)гиджений, спаскуджений, опаскуджений; зневажений, збезчещений.* * *несов.; сов. - оскверн`итьопога́нювати и пога́нити, опога́нити, паплю́жити, спаплю́жити, оскверня́ти; обпога́нювати, обпога́нити, опаску́джувати, опаску́дити, обпаску́джувати, обпаску́дити, несов. спаску́дити -
99 отправлять
отправить1) виряджати, вирядити, відряджати, відрядити, виправляти, виправити, наряджати, нарядити, слати, послати, висилати, вислати, (услать, спровадить) відсилати, відіслати, випроваджати и випроваджувати, випровадити, відпроваджати и відпроваджувати, відпровадити, спроваджувати, спровадити кого, що куди. -лять кого в дорогу, в поход - виряджати (виправляти) кого в дорогу, в похід. -вить послов - вирядити (нарядити, послати) послів. -вить товары по железной дороге - послати, вислати крам залізницею. -вить кому-л. письмо, посылку по почте - послати кому листа поштою, послати, подати кому посилку поштою. -вить кого из дому (спровадить) - випровадити, відпровадити, спровадити, відрядити кого з дому. -вить ни с чем - випровадити, відпровадити кого ні з чим. -вить в ссылку - запровадити (и запроторити, завдати) на заслання. -вить на тот свет - на той світ загнати, з світу зігнати;2) справляти, справити, відправляти, відправити, управляти, управити, справувати що. -лять какую-л. должность, службу - справляти, справувати, відбувати які обов'язки, яку службу, урядувати на якій посаді; (служить чем) правити за кого, за що. -лять какие-л. функции - справляти які функції. -лять повинности - відбутки відбувати. Отправленный - виряджений, відряджений, виправлений, посланий, висланий и т. д.* * *I несов.; сов. - отпр`авитьвідправля́ти, відпра́вити и повідправля́ти; (снаряжать, отпускать в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти; (отсылать кого-л.) випроводжа́ти, ви́провадити, відпрова́джувати, відпрова́дити и повідпрова́джувати, несов. попрова́дити; ( посылать) посила́ти, посла́ти; (отсылать что-л.) надсила́ти, надісла́ти; (спроваживать куда-л.) запрова́джувати, запрова́дити и позапрова́джувати; диал. виправля́ти, ви́правити и повиправля́тиII несов.; сов. - отпр`авить(исполнять, осуществлять), вико́нувати, ви́конати; ( исполнять обряды) пра́вити, відправля́ти, відпра́вити -
100 отправляться
отправиться виряджатися, вирядитися, відряджатися, відрядитися, виправлятися, виправитися, вибиратися, вибратися, іти, піти, (двигаться) подаватися, податися, братися, побиратися, побратися, пускатися, пуститися, рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, сов. потягти, посунути, потиснути, потектися, (поспешно) погнати(ся), (по)майнути, махнути, хуркнути, (без определённой цели) повіятися. -виться посидеть - піти, вийти на посиденьки, на посідки. -виться в поход, на заработки - вирядитися, виправитися, вибратися, (двинуться) рушити в похід, на заробітки. -виться (двинуться) в путь - податися, побратися, пуститися, рушити, вирушити в дорогу (в путь ж. р.). -виться в путь-дороженьку - побратися шляхом-дорогою. -вляйся! -вимся! - рушай! рушаймо! -виться дальше - податися (пуститися, рушити) далі. -виться скитаться - піти у скитки (в світи). -виться путешествовать - у мандри податися. -виться на лошадях, верхом, пешком, морем - поїхати кіньми, верхи (о многих: верхами), піти пішки, пуститися (попливти) морем. -виться в море - податися, пуститися на море. -виться в школу, в театр - податися (піти) до школи, піти до театру. -виться в кабак - піти на дешеву, піти до шинку. -виться в Киев - податися (вирушити, поїхати) до Київа, на Київ.* * *I несов.; сов. - отпр`авиться1) відправля́тися, відпра́витися; (о поезде, пароходе) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( пускаться в путь) виряджа́тися, ви́рядитися, подава́тися, пода́тися, мандрува́ти, помандрува́ти, несов. уда́ритися; (несов.: направиться) побра́тися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, руша́тися, ру́шитися; ( уезжать) ї́хати, пої́хати, виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати2) (несов.: брать исходным пунктом) відправля́тися; (исходить из чего-л., основываться на чём-л.) вихо́дити3) строит. (несов.) відправля́тися; виряджа́тися; посила́тися; надсила́тисяIIвико́нуватися; пра́витися, відправля́тися
См. также в других словарях:
ДИТИ — в ведийской и индуистской мифологии мать дайтьев, противопоставлена Адити, матери адитьев … Большой Энциклопедический словарь
ДИТИ — (др. инд. Diti, букв. «связанность», «ограниченность»), в ведийской и индуистской мифологии старшая дочь Дакши, жена Кашьяпы, мать демонов асур дайтьев; вместе с Дану, её сестрой, Д. родоначальница рода асур. В этом отношении Д. противостоит… … Энциклопедия мифологии
ДИТИ — ДИТИ, в ведийской и индуистской мифологии мать дайтьев (см. ДАЙТЬИ), противопоставлена Адити (см. АДИТИ), матери адитьев … Энциклопедический словарь
Дити — (санскр. दिति) богиня земли в индуизме, мать Марутов, Хираньякашипу и Хираньякши, сестра Адити. Дити была одной из шестидесяти дочерей Дакши. Её матерью была Вирни. Первенцами Дити были Хираньякашипу и Хираньякша. Сыновья Дити родились… … Википедия
Дити — (Diti = гибель, конечность) дочь Дакши (см.), одна из жен мудреца Кашьяпы, мать Дайтья, или Асуров (см.), гигантов и демонов; является противоположностью (вероятно, преднамеренной и выработанной позднее) другой жены Кашьяпы Адити ( =… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Дити — в вед. и индуист. миф. старшая дочь Дакши, жена Кашьяпы, мать демонов асур дайтьев; вместе с Дану, ее сестрой, Д. родонач. рода асур … Древний мир. Энциклопедический словарь
Дити — (индуист.) – «связанность», «ограниченность» – богиня, старшая дочь Дакши, жена Кашьяпы, мать асурдайтьев. Вместе со своей сестрой Дану является родоначальницей рода асур (в отличие от сестры Адити, родоначальницы богов) … Мифологический словарь
Дити — Diti ограниченность , слабо персонифицированное женское божество, мать дайтиев, врагов суров (см. АСУРА). Дайтьи и асуры часто отождествляются … Бхагавадгита. Толковый словарь терминов
наслѣдити — НАСЛѢ|ДИТИ (93), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Унаследовать, получить в наследство, завладеть по праву наследования: изъведи изъ ѥюпта люди мо˫а из҃лѧ да вшедъше наслѣдѧть землю. юже ѡбѣщахъ аврамѹ. КН 1280, 605а; б҃ъ сп҃сеть сиона и съзижютьсѧ гради… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бѣдити — БѢ|ДИТИ (6*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Убеждать, принуждать: и онѣма пришьдъшема въ градъ тъ. посылаѥта же по бл҃женааго оц҃а нашего ѳеодоси˫а. бѣдѩща того прити къ тѣма на обѣдъ. ЖФП XII, 58а; си рекши бѣди и жена. гл҃ти ст҃ую вѣру. и ѡч҃е нашь.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
нарѧдити — НАРѦ|ДИТИ (32), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1.Снарядить, приготовить, привести в порядок: и хранѧщю же и любовластьцю. пѹстыню нарѧдившю възвѣстившю монастырѥмъ. варваръ нашествиѥ. съблюдатисѧ. (τεταγμένων) ПНЧ 1296, 145; добиша челомъ новъгородьци... чтобы… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)