Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

посылать

  • 1 посылать

    послать (за кем, за чем) посилати, послати по кого, по що. [Посилали по лікаря і по ліки]. -ть письмо, посылку - посилати, послати, подавати, подати (листа, пакунок). -ть кого к кому - посилати, послати кого до кого. -лать друг другу (обмениваясь) - обсилатися. [Обсилаються подарунками]. -ть сватов - засилати, заслати старостів; слатися, засилатися, заслатися з старостами. [До дівчини з старостами шлеться]. -лать поклон - переказувати, переказати, передавати, передати уклін, поклін ким кому. Посланный (куда, к кому за чем) - посланий куди до кого, по що, (о сватах) засланий.
    * * *
    несов.; сов. - посл`ать
    посила́ти, посла́ти; диал. засила́ти, засла́ти; ( отправлять) надсила́ти, надісла́ти

    Русско-украинский словарь > посылать

  • 2 послать

    см. Посылать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > послать

  • 3 высылать

    выслать
    1) висилати, вислати, зсилати, зіслати, (мног.) поз[ви]силати, виряжати, вирядити, виправляти, виправити. [Зослав хлопця з хати. Вирядили брата на село відпочивати]. Выслать на встречу кого - вирядити кого назустріч кому, перестріти ким кого. [Перестрів він його своїми посланцями (Куліш)];
    2) надсилати, надіслати. [Прохаємо надсилати нам вашу газету];
    3) высылать в изгнание - засилати на вигнання, виганяти, висилати, банітувати, збанітувати; (на поселение) засилати кудись, заслати. Высланный -
    1) висланий;
    2) надісланий;
    3) банітований, висланий, висланець, засланий, засланець (р. -нця).
    * * *
    несов.; сов. - в`ыслать
    висила́ти, ви́слати; (посылать, присылать) надсила́ти, надісла́ти

    Русско-украинский словарь > высылать

  • 4 кормление

    1) годування, годівля, (продовольствование) харчування, контентування, (питание) живлення; (лошадей, волов в дороге, на пастбище) попасання, попас (-су). -ние грудью младенцев - годування дітей груддю. Прекратить -ние грудью - відлучити (залучити) дитину. Остановиться для -ния лошадей, волов - стати на попас;
    2) (стар.: в моск. Руси) годівля, кормівля, поживна посада (на провінції); (область управления, волость, город) провінція, країна, волость (-ти), місто. Посылать кого на -ние куда - посилати кого на годівлю (на кормівлю, на поживну посаду) куди.
    * * *
    1) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння
    2) ист. кормлі́ння

    Русско-украинский словарь > кормление

  • 5 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 6 насылать

    наслать
    1) кого, что - насилати, наслати, (о мног.) понасилати кого, чого. [Наслали багато гостинців (Сл. Ум.). Понасилали сюди дурнів на службу (Київщ.). Понасилала їм усячини (Грінч.)];
    2) что кому - надсилати, надіслати, (о мног.) понадсилати що кому. [Надіслали наказа (Київщ.)];
    3) что на кого, кому, на что - насилати, наслати, (о мног.) понасилати що на кого, кому, на що. [Наслав на нього сон (Рудан.). Прокляття, що він наслав на смоковницю (Крим.)]. Насланный -
    1) насланий, понасиланий;
    2) надісланий, понадсиланий;
    3) насланий, понасиланий. -ться -
    1) (стр. з.) насилатися, бути насиланим, насланим, понасиланим и т. п. [Наслано до нас чужих людей (Сл. Гр.). І в канаві у нас джмелі, наче наслано (Борзенщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) напосилатися. [По тебе не напосилаєшся (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - насл`ать
    1) насила́ти, насла́ти (нашлю́, нашле́ш) и мног. понасила́ти
    2) (посылать, направлять кого-что-л.) надсила́ти, надісла́ти, посила́ти, посла́ти

    Русско-украинский словарь > насылать

  • 7 начальство

    1) (власть) влада, зверхність (-ности), (реже) начальство, (правительственное) уряд (-ду), (управление) керування, порядкування, урядування, орудування, оруда, (командование) командування. Под -ством кого, чьим - під владою в кого, чиєю, під урядом (проводом) чиїм під одудою (зверхністю) чиєю, (под предводительством) за приводом чиїм, (стар.) за головою чиєю. [Під його урядом було багато сільських шкіл (Рідний Край). Українське театральне товариство під орудою Садовського (Афіша). Поляки ходили за приводом князя по чужих землях (Куліш). Щоб ми за твоєю (,гетьмане Хмельницький,) головою пили та гуляли (Ант.-Драг.)]. Главное -ство - головна влада; (командование) головне командування. Главное -ство над войском - головне командування (над) військом. Поручать, поручить -ство над городом кому - доручати, доручити владу (зверхність) над містом кому, доручати, доручити керувати (правити) містом (урядувати над містом) кому. Поручить -ство над армией кому - доручити командувати (командування) армією кому. Принимать, принять -ство над кем, над чем - переймати, перейняти (на себе) провід (владу) над ким, над чим, (над войском) переймати, перейняти (на себе) командування військом;
    2) см. Начальствование 1 и 2;
    3) - а) начальство, начальник; срв. Начальник. [Тебе вибрано за начальство (Рудч.)]. Это моё -ство - це моє начальство, це мій начальник; б) (начальники) начальство, начальники, (старшие) старші (-ших), (преимущ. военное, устар.) старшина, (власть) влада, уряд; (власть имущие) зверхники (-ків), владущі кола. [Ті часи, як голоси начальство тільки мало (Самійл.). Поліціянт лаявся, бо був гнівний: від старших йому сьогодні добре впало (Грінч.). Військова старшина (Стор.). Те, що спадає від рота нашим зверхникам, нам вистачило-б на життя (Куліш)]. Высшее -ство - вище начальство, вища влада, вищий уряд. Докладывать, доложить по -ству о чём - доповідати, доповісти начальству що, (сообщать) повідомляти, повідомити начальство про що, подавати, подати до відома начальству що;
    4) (круг власти, сан) начальство, зверхність (подвластная сфера) начальство, (подначалие) підвладність, підручність (-ности). [Він зверхности достоєн (Куліш)].
    * * *

    под \начальство вом — ( под руководством) під керівництвом

    по \начальство ву доносить (посылать) — доносити (сообщать: повідомляти; посилати) керівництву

    Русско-украинский словарь > начальство

  • 8 отправлять

    отправить
    1) виряджати, вирядити, відряджати, відрядити, виправляти, виправити, наряджати, нарядити, слати, послати, висилати, вислати, (услать, спровадить) відсилати, відіслати, випроваджати и випроваджувати, випровадити, відпроваджати и відпроваджувати, відпровадити, спроваджувати, спровадити кого, що куди. -лять кого в дорогу, в поход - виряджати (виправляти) кого в дорогу, в похід. -вить послов - вирядити (нарядити, послати) послів. -вить товары по железной дороге - послати, вислати крам залізницею. -вить кому-л. письмо, посылку по почте - послати кому листа поштою, послати, подати кому посилку поштою. -вить кого из дому (спровадить) - випровадити, відпровадити, спровадити, відрядити кого з дому. -вить ни с чем - випровадити, відпровадити кого ні з чим. -вить в ссылку - запровадити (и запроторити, завдати) на заслання. -вить на тот свет - на той світ загнати, з світу зігнати;
    2) справляти, справити, відправляти, відправити, управляти, управити, справувати що. -лять какую-л. должность, службу - справляти, справувати, відбувати які обов'язки, яку службу, урядувати на якій посаді; (служить чем) правити за кого, за що. -лять какие-л. функции - справляти які функції. -лять повинности - відбутки відбувати. Отправленный - виряджений, відряджений, виправлений, посланий, висланий и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - отпр`авить
    відправля́ти, відпра́вити и повідправля́ти; (снаряжать, отпускать в дорогу) виряджа́ти, ви́рядити и повиряджа́ти; (отсылать кого-л.) випроводжа́ти, ви́провадити, відпрова́джувати, відпрова́дити и повідпрова́джувати, несов. попрова́дити; ( посылать) посила́ти, посла́ти; (отсылать что-л.) надсила́ти, надісла́ти; (спроваживать куда-л.) запрова́джувати, запрова́дити и позапрова́джувати; диал. виправля́ти, ви́правити и повиправля́ти
    II несов.; сов. - отпр`авить
    (исполнять, осуществлять), вико́нувати, ви́конати; ( исполнять обряды) пра́вити, відправля́ти, відпра́вити

    Русско-украинский словарь > отправлять

  • 9 поклон

    1) (действие) кланяння. [Іди, я і без кланяння пущу їсти (Хорол.)];
    2) поклін (- лону), ум. поклонець (-нця), уклін (-лону). Земной -н - доземний поклін, поклін до землі. Бить (класть) -ны - бити (ударяти) поклони, забити (ударити) поклони, класти (покладати) поклони, (иронич.) гріти поклони. -лон отвесить - віддати поклін. Передавать, посылать - н кому - кланятися, поклонятися, поклонитися, поклоняти, поклонити, переклонятися, переклонитися. Передавать (сообщать) кому -н от кого - віддавати кому поклін од кого. Пойти с -ном (приношением) - піти на ралець.
    * * *
    поклі́н, -ло́ну, уклі́н, -ло́ну

    Русско-украинский словарь > поклон

  • 10 ссылать

    несов.; сов. - сосл`ать
    1) засила́ти, засла́ти (зашлю́, зашле́ш) и мног. позасила́ти; ( посылать) посила́ти, посла́ти (пошлю́, пошле́ш)
    2) ( прогонять) проганя́ти, прогна́ти (прожену́, прожене́ш) и мног. попроганя́ти и попрого́нити

    Русско-украинский словарь > ссылать

См. также в других словарях:

  • посылать — ПОСЫЛАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ПОСЛАТЬ, пошлю, пошлёшь), кого куда и без доп. (или посылать на три веселых буквы, посылать на фиг, посылать далеко и надолго, посылать на тур, посылать в болото, посылать на хрен, посылать за спичками, посылать… …   Словарь русского арго

  • посылать — Слать, высылать, отсылать, отправлять, отряжать, препровождать, доставлять, адресовать, командировать. При сем препровождается первый взнос. Газета доставляется на дом... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • ПОСЫЛАТЬ — ПОСЫЛАТЬ, послать, посылывать кого куда, к кому; что кому, приказывать идти, отправлять, препровожать, от(пере, вы)сылать, слать, понуждать кого, куда либо. Кучер с письмом послан. Пошли ему человека на помощь. Пошли сказать ему об этом. Я его… …   Толковый словарь Даля

  • посылать —     ПОСЫЛАТЬ/ПОСЛАТЬ     ПОСЫЛАТЬ/ПОСЛАТЬ, несов. и сов. делегировать, командировать/откомандировать, разг. наряжать/нарядить, разг. отряжать/отрядить, разг. снаряжать/снарядить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ПОСЫЛАТЬ — ПОСЫЛАТЬ, посылаю, посылаешь. несовер. к послать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОСЫЛАТЬ — см. послать. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • посылать — отправлять — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы отправлять EN transmit …   Справочник технического переводчика

  • посылать — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я посылаю, ты посылаешь, он/она/оно посылает, мы посылаем, вы посылаете, они посылают, посылай, посылайте, посылал, посылала, посылало, посылали, посылающий, посылаемый, посылавший, посылая; св. послать 1.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • посылать — (отправить для передачи, доставки кому л.) что л. кому (устар. к кому). Лутатини быстро шел к почтамту, обдумывая, какую послать телеграмму родителям (Новиков Прибой). Не предвидя возможности посылать к вам писем из Нагасаки, я перестал писать их …   Словарь управления

  • посылать — послать воздушный поцелуй • действие послать запрос • действие послать приказание • перемещение / передача посылать приказания • перемещение / передача …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Посылать в болото — ПОСЫЛАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ПОСЛАТЬ, пошлю, пошлёшь), кого куда и без доп. (или посылать на три веселых буквы, посылать на фиг, посылать далеко и надолго, посылать на тур, посылать в болото, посылать на хрен, посылать за спичками, посылать… …   Словарь русского арго

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»