Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

цигани

  • 1 цигани

    -а́н
    цыга́не; цыга́ны

    Українсько-російський словник > цигани

  • 2 циганија

    stinginess, niggardliness, close headedness

    Македонско-англиски речник > циганија

  • 3 цигани мн

    Zigeuner {pl}

    Bългарски-немски речник ново > цигани мн

  • 4 цигания

    цигани́я ж., само ед. разг. пренебр. Knauserei f, -en.

    Български-немски речник > цигания

  • 5 Zigeuner pl

    цигани {мн}

    Deutsch-Bulgarisch basis Wörterbuch > Zigeuner pl

  • 6 скитник

    wanderer, roamer
    (номад) nomad, migrant
    скитникът евреин the Wandering Jew
    скитници цигани wandering/vagabond gipsies
    * * *
    скѝтник,
    м., -ци; скѝтниц|а ж., -и wanderer, roamer; ( човек без постоянно местожителство) vagrant, tramp, vagabond, dosser, drifter; амер. hobo; ( номад) nomad, migrant; \скитникци цигани wandering/vagabond gypsies; • \скитниккът евреин the Wandering Jew.
    * * *
    wanderer; hobo{`houbou}; land-loper; marooner{`ma;runx}; nomad; roamer{`roumx}; rover; tramp; vagabond
    * * *
    1. (номад) nomad, migrant 2. (човек без постоянно местожителство) vagrant, tramp, vagabond, ам. hobo 3. wanderer, roamer 4. СКИТНИКът евреин the Wandering Jew 5. скитници цигани wandering/vagabond gipsies

    Български-английски речник > скитник

  • 7 Gipsydom

    n
    1) збірн. цигани
    2) циганський спосіб життя
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > Gipsydom

  • 8 Romany

    1. n
    1) циган; циганка

    the Romany — збірн. цигани

    2) циганська мова
    2. adj
    циганський
    * * *
    I n
    1) циган; циганка
    II a

    English-Ukrainian dictionary > Romany

  • 9 vagabond

    1. n
    1) бродяга; блукач, бурлака
    2) пройдисвіт
    3) розм. дармощ, нероба; гультяй
    2. adj
    1) бродячий, мандрівний
    2) перен. блукаючий; мінливий
    3) лінивий; безцільний; що пливе за течією
    3. v
    бродяжити, бурлакувати; блукати
    * * *
    I a
    1) бродячий, що блукає, мандрує; vagabond life мандрівне життя; vagabond Gipsies кочові цигани; блукаючий; vagabond current ел. блукаючий струм
    2) ледачий, безцільний, пливучий за течією
    II v.
    блукати, мандрувати; vagabonding about the world мандруючи по всьому світі
    III n.
    1) бродяга, бурлака; блукач
    2) пройдисвіт; ледар, дармоїд; нероба, гультяй

    English-Ukrainian dictionary > vagabond

  • 10 Gipsydom

    n

    English-Ukrainian dictionary > Gipsydom

  • 11 Romany

    I n
    1) циган; циганка
    II a

    English-Ukrainian dictionary > Romany

  • 12 vagabond

    I a
    1) бродячий, що блукає, мандрує; vagabond life мандрівне життя; vagabond Gipsies кочові цигани; блукаючий; vagabond current ел. блукаючий струм
    2) ледачий, безцільний, пливучий за течією
    II v.
    блукати, мандрувати; vagabonding about the world мандруючи по всьому світі
    III n.
    1) бродяга, бурлака; блукач
    2) пройдисвіт; ледар, дармоїд; нероба, гультяй

    English-Ukrainian dictionary > vagabond

  • 13 цигания

    stinginess, niggardliness
    * * *
    циганѝя,
    ж., само ед. пренебр. stinginess, niggardliness; gipsydom, gypsydom.
    * * *
    gipsydom ; gipsyhood ; stinginess (прен. стиснатост)
    * * *
    stinginess, niggardliness

    Български-английски речник > цигания

  • 14 циганя се

    bargain, haggle
    (стиснат съм) be stingy/niggardly
    циганя се за grudge
    * * *
    циганя̀ се,
    възвр. гл., мин. св. деят. прич. циганѝл се bargain, haggle; ( стиснат съм) be stingy/niggardly; \циганя се за grudge.
    * * *
    bargain ; haggle

    Български-английски речник > циганя се

  • 15 zigeuner

    Zigeuner m, - 1. циганин (названието се възприема като дискриминиращо); 2. umg pejor чергар, номад, скитник.
    * * *
    der, - цигани.

    Deutsch-Bulgarisch Wörterbuch > zigeuner

  • 16 злобный

    злосливий, злісний, злобний, злобливий, лихий, лютий, клятий. [Злосливий язик (Самійл.). Злослива рука (Франко). Злісний сміх (Крим.). Лиха радість наливає Хомине серце (Коцюб.). Гостра злобна епіграма (Л. Укр.). Будь милостива, будь не злобна (Котл.). Не піду за цигана: цигани дуже кляті (Звин.)].
    * * *
    зло́бний, злі́сний; (зложелательный, злой) злобливий, злосли́вий, злости́вий

    Русско-украинский словарь > злобный

  • 17 кляча

    шкапа, шкапина, патика, кандиба, хабета, шевляга, шкінька, шкендя. [В тебе невірні шкапи, а не коні (Крим.). Цигани всунули тобі таку патику, що й скіпками гидко взяти (Квітка). Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? (Харківщ.)].
    * * *
    шка́па

    Русско-украинский словарь > кляча

  • 18 кузнечить

    ковалювати, (пренебр.) ковальцювати. [Цигани ковалюють та кіньми менжують (Стор.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > кузнечить

  • 19 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 20 молоток

    I. молоток (-тка). [Добре ковадло не боїться молотка (Номис)]. Кузнечный -ток - (небольшой) клевець (-вця), (с длинным концом) носаль (-ля). [Цигани в лузі в два клевці кували (Федьк.)]. -ток для отбивания кос - клепало, клепач (-ча), клепець (-пця). -ток для обтесывания камня - бияк (-ка). -ток для отделки и насечки на металлических изделиях - оббивальник. Столярный -ток - столярський молоток, (дерев.) киянка. Деревянный -ток у рыболовов (для добивания рыбы) - довбня, (на Дунае) чекуша. Продавать с -тка - продавати з молотка (з авкціону), пускати на ліцитацію.
    II. Молоток-рыба, зоол. - риба-молоток.
    * * *
    молото́к, -тка́; диал. клеве́ць, -вця; ( деревянный) довбе́шка

    прода́ть с молотка́ — прода́ти з молотка́

    Русско-украинский словарь > молоток

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • цигани — а/н, мн. (одн. ци/ган, а, ч.; цига/нка, и, ж.). Народність індійського походження, що живе невеликими групами майже в усіх країнах світу; особи, які належать до цієї народності. || Трупа, хор, що складається з осіб цієї народності …   Український тлумачний словник

  • шатрові (цигани) — кочуючі (цигани) …   Лемківський Словничок

  • Цыгане — Запрос «Цыган» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Цыгане Самоназвание рома …   Википедия

  • Names of the Romani people — Distribution of the Romani people in Europe based on self designation. The Romani people are also known by a variety of other names, in English as Roma and Gypsies, in Greek as γύφτοι. In Central and Eastern Europe as Tsigani (and variants), in… …   Wikipedia

  • Цыганы (Борщёвский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Цыганы. Село Цыганы укр. Цигани Страна …   Википедия

  • Roma in Bulgaria — Roma people constitute the second largest minority and third largest ethnic group (after Bulgarians and Turks) in Bulgaria. According to the 2001 census, there were 370,908 Roma in Bulgaria, equivalent to 4.7% of the country s total population,… …   Wikipedia

  • Nadiya Yea — Studio album by Mad Heads XL Released 2005 Recorded 2004– …   Wikipedia

  • Servy — (Ukrainian Серви, sometimes Serby, Servurya), ethnic group of Romani people. Sometimes they are referred as Left bank (of Dnipro) Tsyhany ( Лівобережні цигани ). They live in Eastern, Southern and Central Ukraine. Servy migrated in Ukraine from… …   Wikipedia

  • Вук (мультфильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Вук. Вук Vuk …   Википедия

  • Црвена Звезда Белград — Црвена Звезда Полное название Фудбалски клуб Црвена звезда Прозвища Звезда, Красно белые, Звездари Делие , Цигани Основан …   Википедия

  • Заргар — (цыг. рома заргар)  цыганская субэтническая группа, входящая в рома. Сформировалась из цыган, мигрировавших в конце XVII или начале XVIII века с Балкан, в Иране. Проживает только на территории Ирана, до XXI века не имела связи с другими… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»