-
121 поникать
поникнуть уклякати, уклякнути, поникати, поникнути. [Наше жито перестоялося: скоро вклякне. Бабуся старенька-старенька, аж до землі поникає (М. Вовч.). Поникли голови козачі, неначе скошена трава (Шевч.)]. -нуть головой - голову похилити; похнюпитися. [Іван стояв у порога, похнюпившись (Грінч.)]. Поникший и пониклый - никлий, пониклий, похилий, укляклий. [Воли никлі ходять (Г. Барв.). Никла трава. Уклякле жито. Поникла голова. Похилий дух. Народ, до землі пониклий (Куліш)].* * *несов.; сов. - пон`икнутьни́кнути и поника́ти, пони́кнути; ( склоняться) хили́тися и похиля́тися, похили́тися, схиля́тися, схили́тися; ( о злаках) укляка́ти, укля́кнути и покля́кнути\поникать ду́хом — занепа́сти ду́хом, зневі́ритися
-
122 приунывать
несов.; сов. - приун`ытьжури́тися и зажу́рюватися, зажури́тися, засму́чуватися, засмути́тися; ( падать духом) занепада́ти ду́хом, занепа́сти ду́хом -
123 разражаться
несов.; сов. - разраз`итьсявибуха́ти, ви́бухнути\разражаться зи́лась беда́ над кем — спітка́ло ли́хо кого́, спітка́ла біда́ кого́, упа́ло ли́хо (го́ре) на ко́го, упа́ло ли́хо (го́ре) на чию́ го́лову
\разражаться зи́лась бу́ря — зняла́ся бу́ря
\разражаться зи́лась война́ — ви́бухнула (спалахну́ла) війна́
\разражаться зи́лась гроза́ — вда́рила гроза́
\разражаться зи́ться сме́хом — ви́бухнути (зайти́ся) смі́хом (ре́готом)
-
124 святой
1) прил. рел., перен. святи́йне \святой ы́м ду́хом — (делать что-л.) не святи́м ду́хом
\святойая обя́занность — святи́й обо́в'язок
\святой о́й оте́ц — рел. святи́й оте́ць; (обращение - зват.) святи́й о́тче
2) в знач. сущ. рел. святи́й, -о́го-\святой а́я (\святой о́е) \святой ы́х — рит. свята́я (святе́) святи́х
хоть \святой ы́х выноси́ (вон неси́) — хоч з ха́ти тіка́й; хоч стій, хоч па́дай; хоч святи́х вино́сь
-
125 чувствовать
почува́ти; (ощущать, воспринимать) відчува́ти, чу́ти, учува́тидава́ть себя́ \чувствовать — дава́ти себе́ зна́ти, дава́тися взна́ки
ню́хом \чувствовать — ню́хом чу́ти (відчува́ти)
\чувствовать всем свои́м существо́м — відчува́ти (почува́ти, чу́ти, учува́ти) всіє́ю своє́ю істо́тою
\чувствовать жа́жду — почува́ти (відчува́ти) спра́гу
\чувствовать себя́ хорошо́ — почува́ти себе́ (почува́тися; диал. чу́тися) до́бре
\чувствовать тоску́ по ро́дине — почува́ти (відчува́ти) ту́гу за батьківщи́ною
\чувствовать уваже́ние к кому́ — почува́ти (ма́ти) пова́гу (поша́ну) до ко́го, ма́ти ша́ну (шано́бу) до ко́го
-
126 хоминг
-
127 подбивать
I несов. - подбива́ть, сов. - подби́ть1) (вн. тв.; делать подкладку) line (d with)подбива́ть ме́хом — line with fur (d), fur (d)
подби́тый ме́хом — fur-lined
подби́тый ва́той — wadded, lined with wadding
2) (вн.; обувь) resole (d)3) воен. (вн.; сбивать) put (d) out of actionподби́ть самолёт — shoot down a plane
••подби́ть глаз (дт.) — give (i) a black eye
подбива́ть ба́бки — см. бабки
II несов. - подбива́ть, сов. - подби́ть; разг.подби́тый ве́тром — см. ветер
-
128 пользоваться
несов. - по́льзоваться, сов. - воспо́льзоваться; (тв.)1) сов. ( употреблять) make use (of)уме́ть по́льзоваться ножо́м и ви́лкой — know how to use a knife and a fork
по́льзоваться све́жей информа́цией — make use of current information
мо́жно воспо́льзоваться телефо́ном [туале́том]? — may I use the telephone [toilet / bathroom амер.]
2) ( извлекать выгоду) take advantage (of); profit (by / from), make the most (of); exploit (d)по́льзоваться слу́чаем — take (advantage of) the opportunity
по́льзоваться темното́й — take advantage of the darkness
3) тк. несов. (иметь, получать, удостаиваться) enjoy (d)по́льзоваться права́ми — enjoy the rights
по́льзоваться плода́ми (рд.) — enjoy the fruits (of)
по́льзоваться подде́ржкой (рд.) — enjoy the support (of)
по́льзоваться привиле́гиями — enjoy privileges
по́льзоваться преиму́ществом — enjoy an advantage
по́льзоваться влия́нием — have influence; be influential
по́льзоваться дове́рием у кого́-л — enjoy smb's confidence
по́льзоваться уваже́нием — be held in respect
по́льзоваться успе́хом у кого́-л — be a success (with)
она́ по́льзуется больши́м успе́хом у мужчи́н — she has a lot of appeal for men; she is very popular with men
по́льзоваться мирово́й изве́стностью — be world-famous
по́льзоваться креди́том — possess credit, be in credit
••по́льзуясь слу́чаем, я хоте́л бы (+ инф.) — may I take this opportunity (+ to inf)
См. также в других словарях:
ХОМ — (Ноmе), Генри, лорд К е й м с (1696 – 27 дек. 1782) – англ. философ, представитель шотландской школы. В трактате Элементы критики ( Elements of criticism , v. 1–3, Edin., 1762) X. продолжает традицию англ. эмпирич. психологии и эстетики и дает… … Философская энциклопедия
хом'як — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Хомівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
хом — [خام] 1. нопухта, норасида 2. дар ҳоли табиӣ, коркарданашуда: ашёи хом, моли хом; чарми хом чарми даббоғӣ нашуда 3. беасос, ҳавоӣ, ношуданӣ: ваъдаи хом, гапҳои хом, хаёли хом 4. маҷ. бетаҷриба, корноозмуда(одам); муқоб. пухта; хом будан дар коре… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
хомӯшӣ — [خاموشي] хомӯш будан, сукут, оромӣ, сукунат; хомӯширо вайрон кардан хомӯширо халалдор намудан; хомӯшӣ ҳукмфармо шудан сокит шудан, оромӣ ва сукунат барқарор гаштан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
Хом — д. Шевденицкого с/с Тарногского р на. Названа по местоположению. Нарицательное хом в ряде севернорусских говоров значило холм (КСРНГ, КСТЭ). Хом – деревня, возникшая на возвышении, холме … Географические названия Вологодской области
хомӯш — [خاموش] 1. сокит, бесадо, он ки овозе намебарорад, ором, хап 2. оташ ё чароғ, ки рӯшноияш кушташуда ё мурда бошад; хомӯш кардан а) ба сукут водоштан; б) куштан (чароғро); в) хобондан, фурӯ нишондан (шӯришро); хомӯш мондан (гаштан, шудан) сукут… … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
хом — ХОУМ, а, ХОМ, а, м. Дом, квартира, жилище. Пойти на хоум. Съехать с хоума. англ. home в том же зн … Словарь русского арго
хомӣ — [خامي] нопухтагӣ, норасидагӣ; муқоб. пухтагӣ; хомӣ кардан корноозмуда ва камтаҷриба будан, кореро нағз саришта карда натавонистан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
хом'янути — Хом янути: сильно вдарити [22,VI,VII] вдарити [54] … Толковый украинский словарь
хом'яківський — прикметник … Орфографічний словник української мови