Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

холодіти

  • 81 замирать

    замереть за(в)мирати и мерти, за(в)мерти, мертвіти, замертвіти, обмертвіти, мліти, зомліти, знеживлятися (мало употр.), знеживитися; (о звуке) затихати, затихнути, втихати, втихнути, вщухати, вщухнути. [Не дай спати ходячому, сердем замирати (Шевч.). Завмерла воля до життя (Франко). Серце розривалось, сльози сохли, душа мерла (Шевч.). Глянув, а вона лежить у крові, я так і замертвів (Сл. Гр.)]. Сердце, душа -ет, -рла - серце, душа завмирає, мре (мліє, в'яне, холоне, холодіє), серце завмерло, зайшлося, душа завмерла, похолола. Замерший - за(в)мерлий, обмерлий, зомлілий. [Завмерлеє в серці коханнє (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - замер`еть
    завмира́ти, завме́рти, -вмру́, -вмреш и мног. позавмира́ти, замира́ти, заме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позамира́ти, несов. ме́рти; ( от сильного переживания) замліва́ти, замлі́ти и мног. позамліва́ти, умліва́ти, умлі́ти; ( цепенея) укляка́ти, укля́кнути и укля́кти, -кну, -кнеш; ( о звуках) загаса́ти, зага́снути, згаса́ти, згаснути, ги́нути, зги́нути, (несов.: удаляясь) далені́ти

    се́рдце (душа́) \замирать мира́ет — се́рце (душа́) завмира́є (замира́є, холо́не), в се́рці (в душі́, на душі́, на се́рці, в гру́дях) холо́не

    Русско-украинский словарь > замирать

  • 82 замораживать

    заморозить заморожувати, заморозити, зморожувати, зморозити, (мног.) поморозити, поз(а)морожувати; зціплювати, зціпити. [Заморозити усе живе (Самійл.). Ой, зімо, зімо морозовая, прошу я тебе, не зморозь ти мене (Пісня). Сніг з морозом поморозив всі на полі квіти (Л. Укр.). Ця зіма багато людей позморожувала (Сл. Гр.). Вогкий холод зціплював кров у жилах (Коцюб.). Ач як зціпило воду в діжці (Київ)]. Замороженный - заморожений, зморожений.
    * * *
    несов.; сов. - замор`озить
    заморо́жувати, -жую, -жуєш, заморо́зити, -ро́жу, -ро́зиш и мног. позаморо́жувати, несов. моро́зити

    Русско-украинский словарь > замораживать

  • 83 застывать

    застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.
    * * *
    несов.; сов. - заст`ыть
    1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути
    2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти
    3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти
    4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти

    Русско-украинский словарь > застывать

  • 84 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 85 климат

    клімат (-ту), підсоння. [Тепло, холод, сухість, вогкість і вітер - усе це звуть кліматом, або по-нашому підсонням (Герин.)].
    * * *
    клі́мат, -у; підсо́ння

    Русско-украинский словарь > климат

  • 86 ковылять

    1) (прихрамывать) шкандибати, шку[а]тильгати, шкатульгати, кульгати, накульгувати, канделяти, дибати, кривуляти, (провинц.) качуляти, кабуляти, кабутати, коливати. [В одній свитині іде Катря, шкандибає (Шевч.). Як подумаю шкатильгать, дак аж у душі холодіє (Борзенщ.)];
    2) перебиватися, перемагатися, кала(н)тати; срвн. Перебиваться 2. Ковыляющий - прич. той, що шкандибає и т. п.; сущ. шкандиба, кульга (общ. р.), петельгузий (-зого).
    * * *
    несов.; сов. - ковыльн`уть
    шкандиба́ти, шкандибну́ти, шкутильга́ти, шкутильгну́ти; кульга́ти, кульгну́ти

    Русско-украинский словарь > ковылять

  • 87 леденить

    что кого (превращать в лёд) леденити, криж(а)нити, (замораживать) морозити, заморожувати що, кого, холодити, зціплювати що. [І тихий жах мені холодить душу (Кримськ.). Вогкий холод зціплював кров у жилах (Коцюб.). Несвітський жах усім морозив душу (Л. Укр.)]. Ужас -нит сердце - від жаху серце холоне (крижаніє).
    * * *
    ледени́ти; ( замораживать) моро́зити, заморо́жувати

    у́жас ледени́т се́рдце — від жа́ху холо́не (терпне) се́рце

    Русско-украинский словарь > леденить

  • 88 молодец

    I. см. Молодец 4.
    II. 1) (юноша, парень) молодець (-дця), юнак (-ка), хлопець (-пця); (холостяк) парубок (-бка). Эй, -дец, поди-ка сюда - гей, хлопче (молодче, козаче), підійди-но сюди;
    2) см. Малой;
    3) (дока, расторопный человек) молодець, майстер (-тра), козир (-ря), зух (-ха). Он на всё -дец - він на все майстер;
    4) Молодец (хват, удалец) - (хлопець-)молодець (-дця), козак, юнак, зух, зух-хват, бодрак (-ка), (диал.) левенець (-нця), леґінь (-ня), (перен.) лицар, козир, ум. молодчик, козаченько, левенчик. [Так от який він лицар? Молодець на овець, а як на молодця, сам війця (Еварн.). І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака (Шевч.). Ой, козаченьку, левенцю! (Чуб. V). Дали мені капелюх, уже тепер вояк-зух (Головац.). Я з чоловіком спимо в хаті, а мої бодраки в сінях на холоді сплять (Звин.)]. Добрый -дец (зв. п.) - козаче-молодче, хлопче-молодче, славний козаче, (диал.) козаче- левенче. Разудалый, добрый -дец - славний козак (юнак, левенець), добрий молодець. Разудалы добры -цы - славні хлопці, славні молодці, хлопці-молодці, славне козацтво (юнацтво), славні козаки (юнаки), (только в обращении) панове-молодці. [Гей, чого хлопці, славні молодці, чого смутні, невеселі? (Пісня). Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився (ЗОЮР II). Не в Синопу, отамани, панове-молодці, а у Царград до султана поїдемо в гості (Шевч.)]. -дцы-ребята! - молодці-хлопці! Такой -дец, что глядеть любо - такий молодець (козак), що любо глянути (подивитися). Он вёл себя -цом - він поводився як козак (по-козацькому, по-молодецькому). -дец к -дцу, -дцы на подбор - одним лицем молодці, молодець до молодця. [Тим часом Буран устиг добрати ще десять охочих, одним лицем молодців (Корол.)]. Ай да -дец! - от так молодець! от козак! Молодец девка - козир- дівка.
    * * *
    I м`олодец
    фольк.
    молоде́ць, -дця́, хло́пець, -пця, коза́к, -а
    II молод`ец
    молоде́ць, -дця́; ( служащий на посылках) хло́пець, -пця

    Русско-украинский словарь > молодец

  • 89 мохнатеть

    мохнатіти, волохатіти, кудлатіти, пелехатіти, пухнатіти. [Курчата як підростуть, то в їх ноги волохатіють (Канівщ.). Проти зими собака наш кудлатіє, - холод чує (М. Грінч.)].
    * * *
    волоха́тіти, кошла́тіти, мохна́тіти

    Русско-украинский словарь > мохнатеть

  • 90 навевать

    навеять
    1) что куда, на что - навівати, навіяти, наві(й)нути, нашугати, (о мног.) понавівати що и чого куди; (перен. ещё: внушать) надихати, надихати, надихнути, (вызывать, порождать) насувати що на кого или кому, викликати що в кому. [Ой, вітрику, наш милий друже, навій нам дощику мерщій (Гліб.). Що бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.). І втома від цілоденної важкої праці і холод, і ця сумна картина мимохіть насували мрію про теплу хату, гарячу страву, суху постіль (Коцюб.)]. Ветерок -вает прохладу - вітерець навіває (надихає) прохолоду. Ветерок -вает (без вин. п.) - вітерець повіває (подихає). Метель -веяла снегу - завірюха (метелиця) навіяла (намела) снігу. -вать, -веять думы, грёзы, спокойствие, задумчивость, грусть - навівати, навіяти (реже надихати, надихати, надихнути) думи, мрії, спокій (упокій), задуму, смуток. [Думи і мрії розкішні усе навіває (Грінч.). Сонцем твоїм освіти, в серце спокою навій (Самійл.). Увесь той упокій, що надихнула їй Катря своїм словом, мов розвіявся десь (Грінч.)]. Эта музыка -веяла на меня грусть - ця музика навіяла на мене смуток;
    2) (веялкой) навіювати, навіяти, (о мног.) понавіювати чого. Много ль хлеба -веяли - чи багато пашні (збіжжя) навіяли? Навеянный -
    1) навіяний, надиханий. [Крізь навіяний смуток просяяла в його очах тиха радість (Васильч.)];
    2) навіяний, понавіюваний. -ться -
    1) (стр. з.) - а) навіватися, надихатися, бути навіяним, надиханим; б) навіюватися, бути навіюваним, навіяним, понавіюваним;
    2) (привеяться, сов.) навіятися, наві(й)нутися, привіятися. Ты отколе -веялся сюда - ти звідки сюди привіявсь? яким тебе вітром сюди навіяло?
    3) (вдоволь, сов.) навіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нав`еять
    навіва́ти и наві́ювати, -ві́юю, -ві́юєш, наві́яти и мног. понавіва́ти и понаві́ювати

    Русско-украинский словарь > навевать

  • 91 надавливать

    и Надавлять надавить
    1) что - надавлювати, надавити, надушувати, надушити, нагнічувати, нагнітити що, натискати и натискувати, натиснути що и на що; (об обуви, платье) намулювати и намуляти, оконч. намуляти и (зап.) намулити що; (о мног.) понадавлювати, понамулювати и т. п.; срв. Нажимать 1 и 3. [Запінка надавила мені груди (Франко). Повалив мене, та ще й коліном нагнітив (Лебединщ.). Холод натис на мозок (Коцюб.)];
    2) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) поначавлювати и т. п. чого; срв. Нажимать 4. [Начави (надуши) соку з цитрини (Київщ.)]. Надавленный -
    1) надавлений, надушений, нагнічений, натиснутий и натиснений, намуля[е]ний, понадавлюваний и т. п.;
    2) начавлений, поначавлюваний и т. п. -ться - надавлюватися, надавитися, понадавлюватися; бути надавлюваним, надавленим, понадавлюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надав`ить
    1) нада́влювати, -люю, -люєш, надавити, -давлю́, -да́виш и мног. понада́влювати; ( нажимать) наду́шувати, -шую, -шуєш, надушити, -душу́, -ду́шиш, натиска́ти и нати́скувати, нати́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти

    \надавливатьть кнопку — нати́скувати, нати́снути кно́пку

    2) (выжимать в каком-л. количестве) нача́влювати, -люю, -люєш, начави́ти, -чавлю, -ча́виш, нада́влювати, надави́ти и мног. понада́влювати, наду́шувати, наду́шити
    3) (сов. перен.: оказать воздействие) нати́снути

    Русско-украинский словарь > надавливать

  • 92 надуваться

    надуться
    1) (наполняясь воздухом) надиматися и (редко) надуватися, надутися, (о мног.) понадиматися, (редко) понадуватися; (вздуваться, пучиться) обдиматися, обдутися, надиматися, дутися, надутися, (о мног.) пообдиматися, понадиматися; (натопыриваться) напужуватися, напужитися, (о мног.) понапужуватися; бути надиманим, надутим, понадиманим и т. п. [Як надмусь, то й я (жаба) така (як віл) зроблюсь (Глібів). Вітрило надулось (Л. Укр.). Дмися - не дмися, волом не будеш! (Номис). Шаравари напужилися (Квітка)];
    2) (навеваться) надуватися, надутися, навіватися и навіюватися, навіятися, намітатися, наместися, наноситися, нанестися, (во мног. местах) понадуватися, понавіватися и понавіюватися, понамітатися, понаноситися; бути надутим, понадуваним, навіюваним, навіяним и т. п. Пыль -дулась в окна - у вікна понавівалося (понавіювалося) пороху (пилу);
    3) (обманываться) - а) (стр. з.) піддурюватися, обдурюватися, підманюватися, обшахровуватися, ошукуватися, бути піддурюваним, піддуреним, попіддурюваним и т. п.; б) (надувать себя) обдурюватися, обдуритися, ошукуватися, ошукатися;
    4) (напыживаться) надиматися, надутися, напужуватися; напужитися; (важничая) пиндючитися, напиндючитися, бундючитися, набундючитися, набундюритися, наприндитися, низитися, нанизитися; (сердясь) дутися, надиматися, надутися, (фамил.) намурмоситися, нагогошитися, (образно) нажабитися, гиндичитися, нагиндичитися, (сердито и спесиво) путритися, напутрюватися, напутритися; (о мног.) понадиматися и т. п.; см. ещё Надувать (1) губы. [Як птиця надворі понадимається і носи похова, - буде буря і холод (Харк. Зб.). Обидві дами понадимались і мовчали (Н.-Лев.). Бач, як ти його образила, бач - надувсь! (Мирний). Примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився (Н.-Лев.). Чогось наша сваха надулася й нанизилася (Грінч. III). Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася (Пісня). Нажабиться кожен, напиндючиться (Свидниц.). Индик путриться (Хорольщ.). Напутрилася, мов їжак (Крим.)]. - дулся, как индейский петух - напиндючився (напутрився) мов гиндик. -дулся, как сыч, как мышь на крупу - надувся (напутрився) мов сич (на сову), мов квочка на дощ, як гайвороння на мороз, мов миша на крупи (Приказки);
    5) (напиваться чего) надудлюватися, надудлитися чого. [Надудлився чаю (Звин.)]. Надувшийся - що надувся и т. п.; надутий; (о человеке) надутий. [Надуте вітрило (Київ)].
    * * *
    несов.; сов. - над`уться
    1) надува́тися и надиматися, наду́тися, и мног. понадува́тися и понадима́тися; ду́тися, поду́тися; (важничая, пыжась) бундю́читися, набундю́читися
    2) (набухая, увеличиваться в объёме) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадима́тися; ( разбухать) бубня́віти, набубня́віти
    3) (перен.: обижаться) наду́тися сов. и мног. поду́тися и понадува́тися и понадиматися, закопи́лювати (люю, люєш) губу (гу́би), закопи́лити губу (гу́би), сов. скопи́лити губу́ (гу́би), напри́ндитися, -джуся, -дишся
    4) ( напиваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадиматися, сов. наду́длитися, налига́тися и мног. понали́гуватися
    5) страд. несов. надува́тися, надима́тися, напина́тися; обду́рюватися, -рюється; піддурюватися, ошу́куватися, -кується

    Русско-украинский словарь > надуваться

  • 93 настывать

    настынуть и настыть
    1) (охлаждаться) вихолоджуватися, вихолодитися, вистуджуватися, вистудитися, холонути нахолонути, вихолонути, холодіти, нахолодіти, (о мног.) повихолоджуватися, повистуджуватися, похолонути. [Нахолонула хата (Сл. Ум.)];
    2) (застывать) застигати (де-далі більше), застиг(ну)ти, (о мног.) позастигати; (намерзать), намерзати, намерз(ну)ти, (о мног. или во мн. местах) понамерзати. Пенка -вает на кипячёном молоке - на пареному молоці де-далі більше застигає плівка (кожушок). Грязь -тыла комьями - грязь (грязюка) позастигала (стужавіла) или болото позастигало грудками;
    3) -вать, безл. - морозити, брати морозом. На дворе -вает - см. Морозить 1 (На дворе -зит). Настывший - що вихолодився и т. п.; см. ещё Настылый.
    * * *
    несов.; сов. - наст`ыть и наст`ынуть
    1) (охлаждаться) холо́нути, нахо́лонути; ( выстывать) вихоло́джуватися, -джується, ви́холодитися, -диться и мног. повихоло́джуватися
    2) (застывать, сгущаться при охлаждении) застига́ти, засти́гнути и засти́гти, -гне; ( намерзать) намерза́ти, наме́рзнути и наме́рзти, -зне

    Русско-украинский словарь > настывать

  • 94 невтерпёж

    нрч. не сила терпіти (кому що), невидержка (терпцю нема) (кому що робити). [Невидержка в хаті сидіти (Чигиринщ.). От невидержка тобі: кортить напитись? (Звин.). Пустили тихцем чутку про неї, що їй вже невидержка чекати (Рада). Уже й невидержка серцям вояцьким (Крим.)]. -пёж было - не сила (невидержка) була (робити що), не було сили (робити що). Ему уже было -пёж дожидаться - йому вже не сила (невидержка) була дожидатися (чекати). Ему становится -пёж - йому не стає сили (снаги) терпіти, бере його нетерплячка (Мирний), бере його нетерпляча (Основа 1862), йому терпець уривається, йому нетерпій. [Як оце у шинку сидять та п'ють горілку люди, то вже йому нетерпій, - і собі купе (Вовчанщ.)]. По ночам становилось -пёж от холода - ночами аж не сила була терпіти холод, ночами ставала вже невидержка з холоднечі. Украинцам становилась -пёж от татар - українцям уже й снаги не ставало терпіти від татар, українцям татари в знаки давалися аж до невидержки. -пёж стало (сделалось, пришло) - не стало сили терпіти що, терпець у(ві)рвався на що. -пёж стало делать что - не стало сили (снаги, терпцю) робити що.
    * * *
    предик.
    неси́ла [терпі́ти], неви́держка

    ждать было \невтерпёж ж — неси́ла було́ (не було́ си́ли, неви́держка була́) чека́ти (жда́ти)

    \невтерпёж ж кому́ — не те́рпиться (нетерпеливиться, невидержка) кому́

    ста́ло \невтерпёж ж кому́ — не ста́ло си́ли (сил) терпі́ти кому́, неви́держка ста́ла кому́; ( лопнуло терпение) терпе́ць увірвався кому́

    Русско-украинский словарь > невтерпёж

  • 95 нежный

    1) (негрубый) ніжний, делікатний; тендітний; (мягкий) м'який; (ласковый, кроткий) лагідний. [Ніжна Навзікая, струнка дочка феакського царя (М. Рильськ.). Розбиті ніжні вороги (П. Тичина). Ніжний звук (Франко). Ніжний шелест молодих розмов (М. Рильськ.). Будем іти ми з тобою в ніжному вітрі до рання (Сосюра). Холод торкається делікатного дітського тіла (Коцюб.). Делікатні риси жінчиного обличчя (Грінч.). Кущ черемхи з медовим запахом білих делікатних китиць (Коцюб.). Показав мені трьох дітей, чистеньких, тендітних (Грінч.). Білі тендітні руки (Мирний). Осінь тендітна (Сосюра). Зорі лагідні, як очі дівочі (Л. Укр.)]. -ный взгляд - ніжний (прихильний, лагідний) погляд. -ный вкус - ніжний (делікатний, тонкий) смак. -ный голос - ніжний (делікатний) голос. -ная работа - делікатна (тонка) праця (робота). -ные речи - ніжні слова, ніжні розмови, ніжна мова. -ные слова - ніжні (милі) слова. -ная улыбка - ніжна (лагідна) усмішка (посмішка). -ные чувства - ніжні почуття. Лебяжий пух -нее всякой шерсти - лебединий пух ніжнішій (делікатніший, м'якший) за всяку шерсть;
    2) (слабый, хрупкий, требующий бережного обращения) ніжний, тендітний, делікатний, (диал.) (в)утлий. [Прибита градом ніжна квітка (Л. Укр.). Ніжне коріння вода з його рідного ліжка вирвала (Грінч.). Нерухомо стояли стрункі берези, мов тендітні панночки в білих суконьках (Черкас.). Лямпа - річ тендітна: торкнеш возом - наробиш шкла (Васильч.). Тендітна лірика (О. Пчілка). Чи ти ба, який делікатний, - йому й слова не можна сказати! (Брацл.). Гречка вутла - боїться морозу (Лебединщ.). Дуже вутла жінка: аж кричить-розривається за родивом (Бердянщ.)]. -ный возраст, -ные лета - ніжний (делікатний) вік, ніжні літа. -ный пол - ніжний (тендітний) рід, жіноцтво. -ное растение - тендітна рослина, ніжна рослина. -ное тело сложение - тендітна будова тіла, тендітна статура;
    3) (чувствительный, чуткий) ніжний, чулий. [Ніжна душа (Крим.). З ніжним серцем, самотнім і чулим, до села я приїду (Сосюра). Ніжна лірика (Влизько). Материнські очі чулі (Франко). Лунала журливая, чула музика (Л. Укр.). З потоку гуків чулих серенада виринала (Л. Укр.)]. -ный слух - чулий (ніжний) слух;
    4) (любящий) ніжний. -ная мать - ніжна мати.
    * * *
    ні́жний; ( хрупкий) тенді́тний

    Русско-украинский словарь > нежный

  • 96 ненастье

    негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).
    * * *
    него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га

    Русско-украинский словарь > ненастье

  • 97 низать

    низывать
    1) низати (нижу, -жеш), нанизувати, (продевать, зап.) силяти що, що на що. [Саме кінчала низати намисто, а нитка й урвалася (Канівщ.). У своїх поезіях він ниже перлини незрівнянної лірики (Р. Край). Нитка дуже груба, - важко силяти коралі (Брацл.)]. Рыбу -жут на кукан - рибу нанизують на кукан;
    2) (пронизывать) низати, пронизувати, проймати, прошивати кого, крізь що. [Холод мене ниже (Щогол.)]. Низанный - низаний, оконч. нанизаний, (о мног.) понизаний, понанизуваний. -ться -
    1) (стр. з.) низатися, нанизуватися, бути низаним, нанизуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) низатися, нанизуватися, силятися.
    * * *
    низа́ти (ни́жу, ни́жеш), нани́зувати, -зую, -зуєш

    Русско-украинский словарь > низать

  • 98 озноб

    1) (состояние) холод, мороз, остуда;
    2) (ознобл. место) остуда, заморозень. У него -ноб - його морозить (холодить). Лихорадочный -ноб - дригота (від пропасниці), трясця, трясавиця.
    * * *
    1) осту́да

    у больно́го \озноб — хво́рого моро́зить

    его́ броса́ет то в жар, то в \озноб — його́ кида́є то в жар, то в хо́лод; його́ пройма́є то жар, то хо́лод

    Русско-украинский словарь > озноб

  • 99 остывать

    остынуть и остыть остигати, остиг(ну)ти, про[ви,за]стигати, про[за]стиг(ну)ти, вистиг(ну)ти, холонути, про[о,за]холо(ну)ти з чого (от чего, после чего), від чого [Охолонула з першої досади (Фр.). Охолонути від поту (Крим.)], прохолодіти, вихолонути, вихолодитися, чахнути, ви[про]чахати, прочахнути, вичахнути, вичахти. [Простиг поезії весь жар. Раз добром налите серце в вік не прохолоне (Шевч.). У печі вже прочахло, вичахло]. Дружба наша -ла - приязнь наша прохолола. См. ещё Остужаться, Охлаждаться. Остылый, остывший - о[про]сти(г)лий, вистиглий, за[про]холоділий, прохололий. [Остиле серце. Прохолола кров].
    * * *
    несов.; сов. - ост`ыть и ост`ынуть
    1) остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти и пости́гнути и пости́гти, холо́нути, охоло́нути и схоло́нути; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути, прохоло́ти; ( выстывать) вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, вичаха́ти, ви́чахнути и ви́чахти, диал. ча́хнути, зача́хнути
    2) перен. холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути, холо́нути, остига́ти, ости́гнути

    Русско-украинский словарь > остывать

  • 100 ощутительный

    чутливий, почуткий, ді[о]ткливий, (донимающий) дошкульний. [Холод став дуже почуткий (Неч.-Лев.). Бажає надолужити (наверстать) доткливу страту (Франко)].
    * * *
    відчу́тний; ( заметный) помі́тний

    Русско-украинский словарь > ощутительный

Страницы

См. также в других словарях:

  • Холод А.М. — Холод Александр Михайлович род. 5 февраля 1961 года в городе Уральск, СССР  доктор филологических наук, профессор Член специализированного учёного совета Киевского национального университета имени Тараса Шевченко по социальным коммуникациям; член …   Википедия

  • ХОЛОД — муж. сравнительное отсутствие тепла, стужа, стыдь; низкая степень тепла, в коей человек зябнет (холодезь=колодезь?). Летний холод, холода, когда нет обычного жару, тепла; зимний холод, сильные морозы. От холодов хлеб не дошел наливом. Такой холод …   Толковый словарь Даля

  • ХОЛОД — муж. сравнительное отсутствие тепла, стужа, стыдь; низкая степень тепла, в коей человек зябнет (холодезь=колодезь?). Летний холод, холода, когда нет обычного жару, тепла; зимний холод, сильные морозы. От холодов хлеб не дошел наливом. Такой холод …   Толковый словарь Даля

  • холод — Прохлада, стужа, мороз, озноб, зноба, свежесть; заморозки, утренник. Чувствую холод, зябну, меня знобит, берет озноб, мерзну. Мороз трескучий, крутой, жестокий. .. Прот …   Словарь синонимов

  • Холод — Холод  может употребляться в одном из значений: Холод  гиперзвуковая летающая лаборатория. По существу, летающий стенд со всеми необходимыми автоматическими системами: подачи топлива, управления режимами испытаний и измерения параметров …   Википедия

  • ХОЛОД — ХОЛОД, холода, мн. холода, холодов, муж. 1. только ед. Низкая температура воздуха. «Оба посинели от холода.» Чехов. Собачий холод. (см. собачий). «Марианна опять пожалась от холода.» А.Тургенев. «У! как теперь окружена крещенским холодом она!»… …   Толковый словарь Ушакова

  • холод — жесткий (Бальмонт); звонкий (Бунин); крещенский (Лермонтов); леденящий (Серафимович); мертвый (А.Каменский); пахучий (Вересаев); сосущий (А.Каменский); смертельный (Тан); суровый (Огарев) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его… …   Словарь эпитетов

  • холод —     ХОЛОД, мороз, стужа, устар. хлад, разг. морозильник, разг. морозяка, разг., шутл. холодильник, разг. холодина, разг. сниж. дубарь, разг. сниж. колотун, разг. сниж. стынь, разг. сниж. трясун, разг. сниж. трясучка, разг. сниж. холодрыга, жарг …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ХОЛОД — ХОЛОД, а ( у), мн. а, ов, муж. 1. ед. Лишённое тепла, холодное состояние чего н. Х. металла. Х. нетопленого дома. Из под двери тянет холодом. Дрожать от холода. Могильный х. (также перен.: очень сильный). 2. ед. Холодное состояние воздуха, его… …   Толковый словарь Ожегова

  • ХОЛОД — «ХОЛОД», СССР, ЭРХУС, 1991, цв., 68 мин. Социально историческая драма. Трагическая история карачаевского народа, пострадавшего в сороковых годах от НКВД. В ролях: Николай Еременко (см. ЕРЕМЕНКО Николай Николаевич (младший)), Оксана Потоцкая (см.… …   Энциклопедия кино

  • Холод — ■ Полезнее жары …   Лексикон прописных истин

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»